Рішення № 92686051, 06.11.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5906/20

РІШЕННЯ

іменем України

06 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01 січня 2018 року з 80% від відповідних сум грошового забезпечення на 70%;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 січня 52018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`зати Головне управління виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованому йому та отриманою ним пенсією за період з 01 січня 2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому у п.2 пенсії за вислугу років на його рахунок в Ощадбанк м. Шепетівка №ЮА 153157840000026206510233147 відділення №10022/0115 ОПЧ код банку 315784;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області компенсувати ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору 849 (вісімсот сорок дев`ять) грн. 21 коп.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що з 23.05.2005 одержував пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, в розмірі 80% сум грошового забезпечення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, при цьому розмір пенсії визначено із розрахунку 70% сум грошового забезпечення, а не 80%.

Не погоджуючись з таким перерахунком, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.10.20 відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі наданої Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018 року, головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до чинної редакції ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

В результаті проведеного перерахунку за постановою №103 розмір пенсії позивача з 01.01.2018 року становив 4 973,16 грн. з урахуванням 50% суми підвищення пенсії за постановою №103 в розмірі 2 040,49 грн. З 01.01.2019 року – 5 993,41 грн. з урахуванням 75% суми підвищення пенсії за постановою №103 в розмірі 3 060,74 грн.. З 01.01.2020 року – 7 013,65 грн. з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за постановою №103 в розмірі 4 080,98 грн..

З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що згідно з частинами 5, 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідач не надав обґрунтувань у чому полягає складність справи та які обставини можуть бути встановлені судом у судовому засіданні. Тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало клопотання про залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.01.2018 по день звернення до суду за захистом порушених прав (01.10.2020 року), у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування даного клопотання представник зазначає, що перерахунок пенсії позивача проведено у квітні 2018 року. Відтак про розмір виплачуваної пенсії позивач знав з травня 2018 року. До Хмельницького окружного адміністративного суду за захистом свого порушеного права позивач звернувся лише 02.10.2020 року, що на думку відповідача суперечить нормам Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визначаючись, щодо заявленого клопотання, зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод і інтересів.

Відповідач стверджує, що згідно матеріалів пенсійної справи позивача, у квітні 2018 року йому було перераховано пенсію та з травня 2018 року позивач знав про розміри виплачуваної йому пенсії. При цьому будь-яких підтверджуючих документів про те, що позивач у квітні-травні 2018 був ознайомлений з проведеним перерахунком у розмірі 70 % сум грошового забезпечення, відповідач не надав, відсутні такі документи і в матеріалах копії пенсійної справи позивача, наявної в матеріалах даної адміністративної справи.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує наведене нижче.

У відповідності до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Оскільки перерахунок розміру пенсії позивачу не проведений саме з вини державних органів, на яких покладено обов`язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу, тому право позивача не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

До суду надійшло клопотання представника відповідача, в якому просить зупинити провадження у справі № 560/5906/20 до винесення рішення Великою Палатою Верховного Суду по справі 510/1286/16-а.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, суд вважає, що Великою Палатою Верховного Суду у справі №510/1286/16-а не переглядається судове рішення у подібних правовідносинах, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі №560/5906/20.

29.10.2020 позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач просить позов задовольнити з підстав, що є тотожними підставам, які викладені у позовній заяві.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 з 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ в розмірі 80% суми грошового забезпечення.

На виконання Постанови №103 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70% суми грошового забезпечення.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 70% суми грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ), зокрема, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, визначене статтею 13 Закону України №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Позивачу пенсія була призначена 23.05.2005 року, її розмір складав 80% від грошового забезпечення. Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 70% відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону України №2262-XII неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно яких цифри "90" замінено цифрами "80". У той же час згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж Закону обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими цифри "80" замінено цифрами "70".

Частиною 1 статті 13 Закону №2262-XII (в чинній редакції) визначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років, а згідно з частиною 2 цієї статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Саме така, змінена редакція статті 13 Закону № 2262-XII і була застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку з 01.01.2018 року, хоча до часу проведення її перерахунку пенсія позивачу обчислювалась виходячи з розміру 80 % грошового забезпечення.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Таким чином, у рішеннях Конституційного Суду України зазначено, що розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

04.02.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв рішення у зразковій справі №240/5401/18, в якому дійшов до висновку про те, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, на підставі Постанови №103, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Постановою від 16.10.2019 Велика палата Верховного суду зазначене рішення залишила без змін.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".

Суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року із розрахунку 70% суми грошового забезпечення відповідно до Постанови №103 та на підставі наданої Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України довідки про розмір грошового забезпечення, чим порушено право власності позивача гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, дії Головного управління ПФУ в Хмельницькій області щодо здійснення перерахунку основного розміру пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення та зменшення у зв`язку з цим встановленого розміру пенсії у відсотковому виразі (з 80% суми грошового забезпечення) є протиправними.

Таким чином, необхідно зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з врахуванням проведених виплат.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано правомірність заявлених позовних вимог, тому, наявні правові підстави для їх задоволення.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року з 80% від відповідних сум грошового забезпечення на 70%.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення на його рахунок в Ощадбанку м. Шепетівка №ЮА 153157840000026206510233147 відділення №10022/0115 ОПЧ код банку 315784.

Стягнути на користь ОСОБА_1 840,40 грн (вісімсот сорок грн 40 коп.) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06 листопада 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.М. Майстер