Постанова № 926860, 07.08.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

"07" серпня 2007 р.

Справа № 3/674/07

Позивач: УПФУ в Арбузинському районі Миколаївської області (пров.Каштановий, 7, смт.Арбузинка, 55300)

Відповідач: ДП «Стройсервіс»(смт.Костянтинівка, тер.Берізки, Арбузинський район, 55340)

Про: стягнення 82546, 71 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

при секретарі судового засідання Вязовському М.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Трач О.Ю., дов. № 479/01 від 23.01.2007р.

Від відповідача: Каверінський Р.М., директор.

В засіданні приймає участь:

Суть спору: позов поданий про стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках у сумі 82546, 71 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні в повному обсязі.

Від відповідача надійшло клопотання № 147 від 06.08.2007р. про розстрочення боргу на 36 місяців з наданням графіку погашення заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, - суд

в с т а н о в и в:

Відповідач, як юридична особа, відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зареєстровано позивачем як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Станом на 27.06.2007р., відповідач має узгоджену прострочену заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2007 року по червень 2007 року у сумі 82546, 71 грн., з яких сума недоїмки становить 79816, 11 грн., сума пені –2730, 60 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків за вказаний період, карткою особового рахунку страхувальника, копіями корінців вимоги про сплату боргу, копіями поштових повідомлень про отримання корінців вимог, рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

На день розгляду справи визначена до сплати сума не погашена, відповідачем визнана у повному обсязі.

В разі несплати страхувальником суми недоїмки, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про її стягнення.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вже зазначалось, відповідач клопоче про розстрочення сплати наявної заборгованості, посилаючись на відсутність на його розрахунковому рахунку грошових коштів.

Відповідачем наданий графік погашення заборгованості на суму 82546, 71 грн., відповідно до якого він зобов’язується сплачувати позивачеві щомісячно 2300, 00 грн., починаючи з 20.08.2007р. по 20.07.2010р., останній платіж становить 2046, 71 грн.

Представник позивача проти розстрочення виконання грошового зобов’язання не заперечує.

Згідно ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Із наданих матеріалів вбачається наявність виняткових обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, оскільки відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 263 КАС України, - суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Стройсервіс»(смт.Костянтинівка, тер.Берізки, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340; р/р 26003331092001, МРУ «ПриватБанк»м.Южноукраїнська, МФО 326610, код 31160391) на користь Управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області (пров.Каштановий, 7, смт.Арбузинка, Миколаївська область, 55300; р/р 256013126128 Ощадбанку України м.Миколаєва, МФО 326461, код 20884931) –82546, 71 грн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Стройсервіс»(смт.Костянтинівка, тер.Берізки, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340; р/р 26003331092001, МРУ «ПриватБанк»м.Южноукраїнська, МФО 326610, код 31160391) в доход державного бюджету України державне мито у сумі 3, 40 грн.

4. Розстрочити виконання постанови господарського суду Миколаївської області по справі № 3/674/07 від 07.08.2007р., а саме: почати сплату заборгованості у сумі 82546, 71 грн. з 20.08.2007р. по 20.07.2010р. рівними частками у розмірі 2300, 00 грн. щомісячно, останній платіж здійснити у сумі 2046, 71 грн.

Суддя О.Г.Смородінова

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.