Рішення № 92685685, 06.11.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2912/20

06 листопада 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі - Відділ примусового виконання рішень) про скасування постанови від 18.09.2020 у виконавчому провадженні №62564293 про стягнення виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Наконечної І.В. (далі - державний виконавець) від 18.09.2020 у ВП №62564293 стягнуто з позивача як боржника у виконавчому провадженні виконавчий збір.

Позивач стверджує, що рішення суду, по якому було відкрите виконавче провадження, виконано ним 20.07.2020, здійснено перерахунок пенсії стягувачу ОСОБА_1 за рішенням суду від 27.02.2020, яке набрало законної сили 23.06.2020, проте державним виконавцем 15.07.2020 відкрито виконавче провадження та протиправно стягнуто виконавчий збір. Виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

ГУ ПФУ в Тернопільській області вважає, що державним виконавцем не вчинялися примусові дії щодо виконання судового рішення, а тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Позивач в обґрунтування позову посилається на положення статей 10, 18, 26, 27, 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 позовну заяву залишено без руху. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду від 27.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено у справі судове засідання на 11:30 год 05.11.2020.

02.11.2020 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що питання стягнення виконавчого збору вирішується одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. При цьому судове рішення боржником виконано після відкриття виконавчого провадження, а тому державним виконавцем підставно стягнуто виконавчий збір. Такі дії державного виконавця визначені статтею 27 Закону №1404-VIII та пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (далі - Інструкція №512/5; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується, наведений у частинах п`ятій, дев`ятій статті 27 Закону №1404-VIII. Рішення суду, яке підлягало виконанню є рішенням немайнового характеру, таке рішення не виконане до відкриття виконавчого провадження та не належить до жодної з категорій виконавчих документів, по яких виконавчий збір не стягується. Відтак, державний виконавець правомірно виніс оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

У судовому засіданні 05.11.2020 з ініціативи суду поставлено на обговорення питання належності відповідача у цій справі.

Ухвалою суду від 05.11.2020, постановленою у судовому засіданні без виходу суду до нарадчої кімнати, керуючись статтями 43, 48, 287 КАС України, статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02.06.2016, частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, пунктом 3 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (в редакції наказу Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019), враховуючи відсутність згоди позивача на заміну відповідача на належного залучено відповідачів у цій справі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (належний орган державної виконавчої служби) та Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (юридичну особу наділену адміністративною процесуальною правосуб`єктністю).

Головний державний виконавець Наконечна І. В., яка брала участь у розгляді справи, уповноважена на ведення справи у суді від імені Відділу примусового виконання рішень, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с.33), а тому у зв`язку з залученням відповідачів розгляд справи не відкладався.

У судовому засіданні 05.11.2020 представник позивача Онофрійчук Д.М. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові. Повідомив, що рішення суду ГУ ПФУ в Тернопільській області виконало самостійно, незалежно від відкриття виконавчого провадження; державним виконавцем жодних примусових дій, направлених на виконання рішення суду, не вчинялося. Відтак вважає, що відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Посилається на правові позиції Верховного Суду.

У судовому засіданні 05.11.2020 представник відповідачів Наконечна І.В., висловлюючи спільну позицію усіх відповідачів, проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначила, що виконавчий збір стягується з боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження, крім випадків, визначених законом. У даному випадку підстави, визначені законом, за яких виконавчий збір не стягується, відсутні. Рішення суду боржником виконане 20.07.2020 після відкриття 15.07.2020 виконавчого провадження. Постанову про відкриття виконавчого провадження боржник отримав 17.07.2020. При цьому примусове виконання судового рішення починається з моменту відкриття виконавчого провадження. У спірному випадку мова йде про виконання рішення немайнового характеру, а висновки касаційних судів, на які посилається позивач, стосуються інших обставин, зокрема виконання рішень майнового характеру та при поверненні виконавчого документа, а не закінченні виконавчого провадження у зв`язку з фактичним його виконання.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 09:30 год 06.11.2020 для витребування додаткових доказів, на які посилалися сторони при наданні пояснень, зокрема, представника позивача зобов`язано надати докази отримання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №500/2667/19, представника відповідачів - докази надіслання (вручення) боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2020.

Витребувані судом докази надіслані учасниками справи до суду за допомогою засобів електронного зв`язку.

З ініціативи суду відповідно до вимог частини четвертої статті 9 КАС України, якою визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, до матеріалів справи долучено з матеріалів адміністративної справи №500/2667/19 копію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду (вступну та резолютивну частини) від 23.06.2020 та докази направлення (вручення) рішення суду від 23.06.2020 ГУ ПФУ в Тернопільській області (а.с.73-75).

Представники сторін у судове засідання 06.11.2020 не прибули, разом з тим, від кожного з них засобами електронного зв`язку надійшли до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.58, 60).

Відтак з урахуванням приписів частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205 КАС України у зв`язку із поданням учасниками справи заяв про продовження розгляду справи у письмовому провадженні, судовий розгляд справи проведено та завершено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні 05.11.2020, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №500/2667/19 зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.09.2019, згідно Постанови КМУ №124 від 20.02.2019, згідно довідки Головного управління МНС України в Тернопільській області №9/6105 від 23.10.2006, з включенням у розрахунок пенсії доплат за роботу в понаднормовий час (212,85 крб.) та за роботу у вихідні та святкові дні (66,69 крб.).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у цій справі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 без змін (а.с.73). Постанова надіслана ГУ ПФУ в Тернопільській області рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана уповноваженим представником 30.06.2020 (календарний день вівторок), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.74-75). При цьому згідно з відомостями ГУ ПФУ в Тернопільській області така вхідна кореспонденція зареєстрована в управлінні лише 02.07.2020 за вх №2805/7, про що свідчить відмітка на супровідному листі з проставленням реєстраційного номера та дати (а.с.64).

06.07.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №500/2667/19 про зобов`язання ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.09.2019, згідно Постанови КМУ №124 від 20.02.2019, згідно довідки Головного управління МНС України в Тернопільській області №9/6105 від 23.10.2006, з включенням у розрахунок пенсії доплат за роботу в понаднормовий час (212,85 крб.) та за роботу у вихідні та святкові дні (66,69 крб.) (а.с.39).

15.07.2020 за заявою стягувача державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження № 62564293 про примусове виконання виконавчого листа №500/2667/19 від 06.07.2020 щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (а.с.40-42).

У постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №62564293 від 15.07.2020 вказано про обов`язок боржника ГУ ПФУ в Тернопільській області виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн (а.с.42).

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2020 № 62564293 надіслано боржнику рекомендованим листом поштовим зв`язком з трек номером 4602102819343 та відповідно до витягу відстежень поштових відправлень з офіційного вебсайту Укрпошти вручено це відправлення 17.07.2020 (календарний день п`ятниця) (а.с.70-71). Відповідно до відомостей ГУ ПФУ в Тернопільській області така вхідна кореспонденція зареєстрована в управлінні лише 20.07.2020 за вх №3606/5, про що свідчить відмітка на супровідному листі з проставленням реєстраційного номера та дати (а.с.8).

28.07.2020 до Відділу примусового виконання рішень надійшов лист ГУ ПФУ в Тернопільській області від 24.07.2020 №1900-0702-5/11069 з інформацією про те, що управлінням виконано рішення суду та здійснено перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.09.2019, згідно Постанови КМУ №124 від 20.02.2019, згідно довідки Головного управління МНС України в Тернопільській області №9/6105 від 23.10.2006, з включенням у розрахунок пенсії доплат за роботу в понаднормовий час (212,85 крб.) та за роботу у вихідні та святкові дні (66,69 крб.) (а.с.43).

До такої інформації долучено рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області № 961170203842 від 20.07.2020 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2019 (а.с.44).

Також у цьому листі є посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», яка передбачає для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. У зв`язку з цим зазначено, що нараховану доплату за період з 01.09.2019 по 23.06.2020 буде виплачено відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

У зв`язку з наведеними обставинами щодо фактичного виконання рішення суду позивач (боржник) просив закрити виконавче провадження ВП №62564293.

13.08.2020 державним виконавцем на адресу боржника скеровано вимогу. У мотивувальній частині вимоги зазначено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/5248/19 від 22.07.2020 визнано протиправним та нечинним пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». З метою неупередженого, своєчасного, у повному обсязі виконання рішення суду, державним виконавцем зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, про що письмово повідомити Відділ примусового виконання рішень.

27.08.2020 на адресу Відділу примусового виконання рішень надійшло повідомлення № 1900-0702 5/12730 від 21.08.2020 ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/2667/19, у якому боржник зазначав, що зазначені доплати до пенсії обліковані у реєстрі рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Виплата доплат буде проведене після виділення коштів на ці витрати. Для фінансування цих виплат у бюджеті Пенсійного фонду України на 2020 рік (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 22) окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду передбачено 200 млн.грн. На сьогоднішній день здійснюється погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що набрали законної сили у вересні 2018 року (а.с.46).

18.09.2020 державним виконавцем, враховуючи те, що рішення суду боржником виконане вже після відкриття виконавчого провадження (20.07.2020), керуючись статтями 3, 27, 40 Закону №1404-VIII винесено постанов про стягнення виконавчого збору з ГУ ПФУ в Тернопільській області у розмірі 18892,00 грн (а.с.50).

18.09.2020 державним виконавцем згідно з повідомленнями ГУ ПФУ в Тернопільській області від 24.07.2020 та 21.08.2020 про виконання рішення суду, керуючись пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження (а.с.48-49. Пунктами 3 та 4 постанови вказано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.09.2020 та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 18.09.2020 вивести в окреме провадження.

18.09.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень відкрито окреме виконавче провадження № 63080080 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.09.2020 на суму 18892,00 грн (а.с.52).

Не погоджуючись із постановою державного виконавця від 18.09.2020 ВП №62564293 про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

За змістом частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга статті 27 Закону №1404-VIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018).

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 Закону №1404-VIII).

За змістом положень частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною третьою статті 40 Закон № 1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Також окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання рішення; про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

При цьому в розумінні положень Закону №1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено.

У спірному випадку на виконанні Відділу примусового виконання рішень перебував виконавчий лист Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №500/2667/19 про зобов`язання ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.08.2019.

При цьому рішення суду, яке набрало законної сили боржник отримав 30.06.2020 то до відкриття виконавчого провадження 15.07.2020 мав достатньо часу для його самостійного виконання.

Державним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження № 62564293 з виконання виконавчого листа № 500/2667/19 визначено стягнути з боржника виконавчий збір в розмірі 18892,00 грн (чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати 4723,00 грн х 4) Суд вважає, що таке рішення державного виконавця відповідає вимогам частин третьої-четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII.

В подальшому виконавче провадження № 62564293 було закінчено згідно з постановою від 18.09.2020 в зв`язку з виконанням рішення суду в повному обсязі відповідно до повідомлення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 39 №1404-VIII.

Одночасно 18.09.2020 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 18892,00 грн.

Суд не може погодитися з доводами представника позивача про те, що в державного виконавця не було правових підстав для стягнення виконавчого збору, оскільки рішення суду ним виконано самостійно.

З огляду на положення частини дев`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII та частини третьої статті 40 вказаного Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону лише за умови, що рішення суду, яке перебуває на примусовому виконанні, було виконано боржником до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд не може погодитися з доводами позивача про те, що добровільне виконання рішення суду згідно виконавчого листа № 500/2667/19 відбулося до відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №500/2667/19, яке набрало законної сили 23.06.2020 зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.09.2019, згідно Постанови КМУ №124 від 20.02.2019, згідно довідки Головного управління МНС України в Тернопільській області №9/6105 від 23.10.2006, з включенням у розрахунок пенсії доплат за роботу в понаднормовий час (212,85 крб.) та за роботу у вихідні та святкові дні (66,69 крб).

Рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області № 961170203842 від 20.07.2020 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2019 (а.с.44).

Крім того, зі змісту листів пенсійного органу, які надійшли до державного виконавця 28.07.2020 та 27.08.2020 вбачається, що нараховану доплату за період з 01.09.2019 по 23.06.2020 буде виплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», тобто виплата донарахованої суми пенсії так і не проведена. Отже, на переконання суду виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження не відбулося.

Також суд не може погодитися з доводами позивача з посиланням на норми статей 5, 10, 26 Закону № 1404-VIII про те, що обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору, є фактичне виконання судового рішення та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень. Суд вважає їх помилковими, оскільки виходячи з положень вказаного Закону законодавець не пов`язує дії державного виконавця, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 10 Закону № 1404-VIII, з підставою для стягнення виконавчого збору. Такою підставою, з огляду на зміст частин першої, четвертої, девятої статті 27, частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII є лише факти: відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення; не виконання рішення суду в повному обсязі до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження; несплата боржником виконавчого збору на час закінчення виконавчого провадження.

Встановлений частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII строк 10 робочих днів для виконання боржником рішення не пов`язаний з стягненням виконавчого збору. Натомість не дотримання такого строку виконання рішення є підставою для накладення на боржника штрафу, тобто притягнення до передбаченої законом відповідальності.

Суд звертає увагу на те, що виконання боржником рішення суду в добровільному порядку можливе лише до відкриття виконавчого провадження, оскільки початок примусового виконання рішення пов`язаний саме з відкриттям виконавчого провадження.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постанові від 18.08.2020 у справі №205/6571/17 (2-а/205/224/17), адміністративне провадження №К/9901/53774/18.

При цьому є помилковим посилання позивача на необхідність застосування судом правових позиції, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 910/1587/13, від 18.04.2018 у справі № 761/11524/15-ц, оскільки обставини в даних справах і цій адміністративній справі є відмінними. Так, в наведених судових рішеннях йшлося про стягнення виконавчого збору за виконання рішення суду майнового характеру за умови повернення виконавчого листа за заявою стягувача на підставі Закону № 1404-VIII, до внесення змін Законом № 2475-VIII від 03.07.2018.

Отже, державний виконавець при винесенні постанови від 18.09.2020 про стягнення з позивача виконавчого збору у виконавчому провадженні № 62564293 діяв відповідно до вимог Закону № 1404-VIII.

Крім того, зауважує, що вирішивши питання про стягнення виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець виніс постанови про стягнення виконавчого збору не одночасно з відкриття виконавчого провадження, а одночасно з прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження. Такі дії не суперечать положенням частини третьої статті 40 Закон № 1404-VIII. Крім того в абзаці третьому частини пятої статті 13 цього ж Закону визначено, щоо порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржувана постанова прийнята з дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.09.2020 ВП №62564293 належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ),Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Відповідачі:

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (вулиця Грушевського, 8, місто Тернопіль, 46021).

Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (вулиця Грушевського, 8, місто Тернопіль, 46021).

Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (вулиця Грюнвальдська, 11, місто Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43316386).

Повний текст рішення складено та підписано 06 листопада 2020 року.

Суддя Чепенюк О.В.