Ухвала суду № 92685674, 05.11.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/3426/20

05 листопада 2020 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови по ВП №62547689, -

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчий комітет Тернопільської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій державного виконавця по винесень постанови від 19.10.2020 про накладення штрафу по ВП №62547689 неправомірними та скасування даної постанови.

У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 КАС визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, чим не дотримав вимоги частини третьої статті 161 КАС.

Натомість, позивач подав до суду заяву, в якій просить відстрочити сплату судового збору, мотивуючи тим, що згідно розділу VI "Прикінцевих положень" КАС України, а саме абзацу другого пункту 3, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби, з огляду на що, просить відстрочити сплату такого судового збору, або встановити строк на усунення недоліків позовної заяви без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, визначено, що Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Отже, суб`єкти владних повноважень, які з 01.09.2015 позбавлені пільг щодо сплати судового збору, повинні бути забезпечені відповідним фінансуванням.

Водночас, як слідує із постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", якою доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX визначено з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання суб`єктом владних повноважень до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2102 грн і не більше 21020 грн., та 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з вимог не майнового характеру.

Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги:

- визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесень постанови від 19.10.2020 про накладення штрафу по ВП №62547689 (вимога не майнового характеру);

- скасувати дану постанову (вимога майнового характеру, на суму 10200грн. штрафних санкцій накладених оскаржуваним рішенням).

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви з вимогами майнового характеру та немайнового характеру у розмірі 4204грн. (2102грн.+2102грн.).

Згідно з частиною першою статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Щодо клопотання позивача в частині встановлення строку на усунення недоліків позовної заяви без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби з урахуванням абзацу другого пункту 3 розділу VI "Прикінцевих положень" КАС України, та таке також не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Частиною другою статті 169 КАС визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ (надалі Закон № 540-ІХ), який набрав чинності 02.04.2020 розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються на строк дії такого карантину.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX (надалі - Закон №731-ХІ), який набрав чинності 17.07.2020, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення."

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Отже, пункт 3 розділ VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону № 540-ІХ втратив чинність 17.07.2020, а пункт 3 розділ VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону №731-ХІ визначає право суду продовжити процесуальний строк, встановлений судом, лише у випадку, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Проте, позивачем не зазначено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у позивача обмежень, впровадженими у зв`язку з карантином, що унеможливлюють сплату судового збору у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд

УХВАЛИВ:

В задволені клопотань позивача про відстрочення сплати судового збору та встановлення строку на усунення недоліків позовної заяви без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби, -відмовити.

Позовну заяву Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови по ВП №62547689, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.

Повідомити позивача про можливість усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду (місцезнаходження: вул. Грушевського, 6, м. Тернопіль) оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 4204 грн за подання до адміністративного суду позовної заяви з вимогами майнового характеру та не майнового характеру, перерахованого за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів УК у м. Тернополі/м.Тернопіль/22030101, код отримувача 37977726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313101206084019751, код класифікації доходів бюджету 22030101, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мірінович У.А.