Рішення № 92685568, 05.11.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 р. Справа №480/2735/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, встановлення відсутності компетенції та повноважень, встановлення наявності компетенції та повноважень, стягнення несплаченої частини пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Також йому встановлена 3-тя група інвалідності довічно. Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У березні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 25.04.2019 р., оскільки має право на пенсійне забезпечення відповідно до вимог цього Закону, а також як інвалід війни має право на соціальне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". В задоволенні заяви відповідач відмовив, зазначивши про відсутність порядку виконання рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. № 1-рп(II)/2019.

Позивач вважає відмову протиправною, зазначаючи, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебував на військових зборах та ліквідовував наслідки аварії на ЧАЕС, у зв`язку з чим має право на перерахунок пенсії. Тому пенсія йому має бути виплачена з розрахунку з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як це передбачено ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зауважує, що за період з 25 квітня 2019 року по 31 грудня 2020 року сума несплаченої частини пенсії складає 51085 грн, яку просить стягнути з відповідача. Крім того, вважає, що відповідач протиправно не реагував на порушення його посадовими і службовими особами норм Конституції України та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", внаслідок чого допустив порушення прав та гарантій позивача на належний соціальний захист. Також вважає, що у відповідача відсутня компетенція змінювати порядок нарахування його пенсії та змінювати його статус як отримувача пенсії, натомість зазначає про наявність у відповідача повноважень нараховувати і виплачувати йому пенсію відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за документами пенсійної справи, що просить встановити у судовому рішенні. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач керувався положенням ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210, та постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. N 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою, зокрема, визначено коло осіб, які мають право на призначення пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до п. 9-1 Порядку N 1210. При цьому Управління не заперечує, що Конституційний Суд України 25 квітня 2019 року ухвалив Рішення та визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за яким визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Разом з тим після ухвалення зазначеного рішення не було прийнято нормативно-правового акту, який би встановлював інший порядок обчислення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, у зв`язку з чим підстави для перерахунку їхньої пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відсутні.

Крім того, на зауваження позивача про поширення на нього як на інваліда війни внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначає, що за цим Законом право на пенсійне забезпечення мають, зокрема, військовослужбовці силових структур та відомств та військовозобов`язані, призвані на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні службових обов`язків у період проходження цих зборів. Позивач до цієї категорії осіб не належить. У свою чергу, термін "військовослужбовець", вжитий у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для означення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, застосовується виключно в рамках цього Закону і не застосовується при визначенні права на пенсію за іншими законами. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, йому встановлена 3-тя група інвалідності довічно. Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.6).

19 березня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії з 25.04.2019 р. на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Перерахунок пенсії позивачу не проведено, натомість листом відповідач повідомив ОСОБА_1 , що його пенсія по інвалідності обчислена з урахуванням Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Разом з тим, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. № 1-рп(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). При цьому дане Рішення не містить положень щодо порядку його виконання (а.с.7,9-10).

Суд вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії позивачу є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), який також створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ст. 10 Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Отже, громадяни із числа військовозобов`язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні) в цей період вважаються такими, що проходять військову службу, та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями.

У даному випадку позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язаний під час проходження військових зборів. Тобто, у розумінні Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач є військовослужбовцем, відповідно, на нього поширюються норми і гарантії цього Закону.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. N 851 внесено зміни до Порядку № 1210, а саме доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Аналогічна норма міститься і в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме в ч. 3 ст. 59 Закону.

Порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, визначений у статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так, стаття 59 Закону стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Разом з тим, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. N 1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

У цьому рішенні Конституційний Суд України наголошує, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус. Конституційний Суд України зазначив, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

У свою чергу, визначені у статті 59 Закону умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 1 липня 1992 року N 2532-XII у редакціях законів України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 5 жовтня 2006 року N 231-V та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII (застосовується з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.

Частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що право на призначення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати мають особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; особи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, та особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

У даному випадку позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період перебування на військових зборах і внаслідок чого став інвалідом, тому на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на перерахунок пенсії.

Що стосується твердження відповідача про відсутність нормативно-правового акту, який би встановлював інший порядок обчислення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, суд зазначає, що відсутність механізму виконання рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. не може бути підставою для відмови в перерахунку пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час перебування на військових зборах.

Так, керуючись принципами верховенства права, Європейський суд з прав людини при розгляді справ зазначає, що відсутність відповідного механізму, яким би передбачалася методика розрахунку та джерела фінансування соціальних виплат, є втручанням у майнове право особи. Таку позицію Європейський суд з прав людини висловив у справах "Суханов та Ільченко проти України", "Будченко проти України", в яких констатував, що незапровадження відповідного правового механізму реалізації положень закону становить втручання у право особи на мирне володіння своїм майном. У справі "Кечко проти України" Суд констатував, що не приймає аргумент уряду щодо невиправданого втручання у майнові права заявника, оскільки, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Позивач просить застосувати до нього як до інваліда війни в частині соціального забезпечення норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому суд враховує, що даний Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. При цьому позивач не перебував на військовій службі у жодній із цих структур, відповідно, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на нього не поширюються.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, не здійснивши перерахунку пенсії позивача, не дотримався вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, така бездіяльність не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суми несплаченої частини пенсії за період з 25 квітня 2019 року по 31 грудня 2020 року у розмірі 51085 грн, оскільки позивачем всупереч ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України не надано суду доказів на підтвердження такого розрахунку, зокрема, сум отриманих виплат за спірний період.

Також, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів реагування на порушення його посадовими і службовими особами норм Конституції України та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", внаслідок чого сталося порушення прав та інтересів позивача. При цьому в позовній заяві не зазначено, що позивач звертався на адресу відповідача із відповідними скаргами на дії посадових і службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, та доказів цього суду не надав. Тому дана вимога також задоволенню не підлягає.

Крім того, що стосується вимог позивача встановити відсутність компетенції та повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області змінювати порядок нарахування його пенсії та змінювати його статус як отримувача пенсії, та встановити наявність у ГУ ПФУ в Сумській області повноважень нараховувати і виплачувати йому пенсію відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за документами пенсійної справи, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 19 КАС України спори з приводу реалізації компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, можливі лише між суб`єктами владних повноважень. Підставою позову у такому спорі є перешкоди у реалізації компетенції позивача як суб`єкта владних повноважень, в тому числі делегованих, які чиняться відповідачем - іншим суб`єктом владних повноважень. Тобто спір повинен стосуватися реалізації компетенції позивача, який, звертаючись до суду за вирішенням компетенційного спору, намагається усунути невизначеність у публічних правовідносинах, що впливає не лише на його повноваження, але й на інших осіб, до яких ці повноваження можуть бути застосовані.

Таким чином, дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки не може бути заявлена позивачем як фізичною особою, не наділеною адміністративною процесуальною дієздатністю в частині звернення до адміністративного суду з позовом про встановлення наявності чи відсутності компетенції та повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до оловного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, встановлення відсутності компетенції та повноважень, встановлення наявності компетенції та повноважень, стягнення несплаченої частини пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах