Ухвала суду № 92685517, 05.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

05 листопада 2020 року м. Рівне №460/6287/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача – прокурора О.П. Марщівської; представника відповідача – не прибув; представника третьої особи – адвоката В.Л. Кітовського; розглядаючи у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Реноме-Комфорт», про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Керівника Рівненської місцевої прокуратури (далі іменується – позивач, заявник) до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 24.12.2019 за №183/м «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва».

Ухвалою суду від 02.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 06.10.2020.

Підготовче засідання, призначене на 06.10.2020, не відбулося через перебування головуючої судді у відпустці.

Ухвалою суду від 12.10.2020 справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 05.11.2020.

При відкритті провадження у справі судом визначено, що подана позивачем заява про поновлення строку звернення до суду з позовом буде розглядатися у підготовчому засіданні з метою з`ясування додаткових обставин щодо поважності причин такого пропуску.

У підготовче засідання 05.11.2020 прибув представник позивача та просив суд задовольнити заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом. Вказав, що у разі відліку строку з моменту прийняття оскаржуваного Наказу Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 24.12.2019 за №183/м «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва», то позивач пропустив такий строк; натомість, у разі відліку строку звернення до суду з моменту, коли до прокурора надійшла відповідна інформація від відповідача – лист від 30.07.2020 (отриманий 03.08.2020), то позивач такого строку не пропустив. Також вказав, що причини пропуску строку є поважними, оскільки для звернення до суду з позовом необхідний час для аналізу отриманих документів та підготовки позову.

До суду також прибув представник третьої особи, та просив суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивачу було відомо про документи, що стосуються затвердження Містобудівних умов та обмежень, ще в січні 2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у підготовче засідання не прибув. Подав до суду заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності уповноваженого представника.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності представника відповідача, оскільки підстави для відкладення розгляду справи у порядку статей 181, 205, 223 КАС України відсутні.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.

Так, предметом спору в межах даної адміністративної справи є визнання протиправним та скасування Наказу Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 24.12.2019 за №183/м «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва». Підставами позову є встановлення позивачем порушень з боку відповідача щодо видачі та затвердження дозвільного документа.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За правилами абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Прокурор вказує, що про порушення, допущені Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради при прийнятті Наказу від 24.12.2019 за №183/м «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва», місцевій прокуратурі стало відомо після находження листа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 30.07.2020 №01-11/907 (вхідний від 03.08.2020) щодо затвердження архітектурно-будівельною радою при управлінні умовно-допустимого використання території шляхом будівництва житлово-торгового комплексу з кількістю поверхів більше 9 (а.с. 56).

У позовній заяві позивач вказує, що Рівненською місцевою прокуратурою за результатами опрацювання рішень Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру у зв`язку з допущеними порушеннями вимог законодавства у сфері містобудування при видачі містобудівної документації.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист Рівненської місцевої прокуратури №33-2вих-20 від 02.01.2020, адресований Управлінню містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, де вказано:

«Встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради видано містобудівні умови та обмеження №183/М від 24.12.2019 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво житлово-торгового комплексу», розташованого за адресою: вул. Орлова, 2, м. Рівне, замовник ТОВ «Реноме-Комфорт»»;

«Земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво, розташована в зоні Ж-4, у якій передбачено розміщення багатоквартирних житлових будинків з кількістю поверхів від 4 до 9»;

«Однак, відповідно до містобудівних умов та обмежень №183/М визначено гранично допустиму висотність (з урахуванням пропозицій архітектурно-будівельної ради від 18.10.2019 протокол №8) – не вище 12 поверхів»;

«Враховуючи викладене, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прошу у строк до 10.01.2020 надати інформацію щодо причин визначення граничної висотності будівництва по вул. Орлова, 2 до 12 поверхів, що суперечить Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421» (а.с. 69).

Тобто, у даному листі від 02.01.2020 прокуратура вже констатує виявлений факт порушення щодо видачі містобудівних умов та обмежень.

На лист прокуратури від 02.01.2020 №33-2вих-20 Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради надало відповідь від 10.01.2020 №01-11/4, де зазначило:

«На заяву замовника ТзОВ «Реноме-Комфорт» Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво житлово-торгового комплексу» на вул. Орлова, 2 в м. Рівному, затверджені наказом від 24.12.2019 №183/М»;

«Відповідно до Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421, земельна ділянка для проектування об`єкта будівництва «Будівництво житлово-торгового комплексу» на вул. Орлова, 2 в м. Рівному, розташована у зоні «Ж-4» - Зона багатоквартирних житлових будинків з кількістю поверхів від 4 до 9»;

«Згідно із встановленими параметрами забудови зони «Ж-4» граничнодопустима висотність будинків, будівель та споруд відповідно до наданих містобудівних умов та обмежень у метрах від поверхні ґрунту до рівня даху – не більше 40,00 м.»;

«На засіданні архітектурно-містобудівної ради 18.10.2019 було розглянуто передпроектні пропозиції проекту забудови земельної ділянки на вул. Орлова, 2 в м. Рівному та рекомендовано обмежити висотність забудови – не вище 12 поверхів (протокол №8 від 18.10.2019), що відображено в пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» та носить рекомендаційний характер»;

«Відповідальність зо відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм та правил, згідно статті 26 Закону несуть проектна організація, яка розробляє проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту» (а.с. 68).

Тобто, прокуратура володіла інформацією щодо наявності Містобудівних умов та обмежень та констатувала виявлені порушення ще 02.01.2020, звертаючись до відповідача з листом.

Навіть за умови, якщо відлік строку розраховувати від дати отримання позивачем листа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.01.2020 – отримано такий лист 21.01.2020, то тримісячний строк для звернення до суду з позовом закінчився 22.04.2020.

Суд зазначає, що позивачем жодним чином не доведено поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом. Така причина пропуску строку, як «причини пропуску строку є поважними, оскільки для звернення до суду з позовом необхідний час для аналізу отриманих документів та підготовки позову» у будь-якому разі не може вважатися поважною причиною.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд зазначає, що звернення органів прокуратури до суду з позовами має певну специфіку щодо статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року (справа №826/13768/16) вказала наступне:

«Початок перебігу строку, встановленого для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, не пов`язується з моментом створення такого суб`єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням»;

«Отже, за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій»;

«Підставою звернення прокурора з вимогами до адміністративного суду є порушення або загроза порушення інтересів держави у випадках, якщо захист цих інтересів не здійснює або його неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу»;

«Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач, звернувшись 29 серпня 2016 р. до суду із цим позовом, у якому просив визнати недійсними оскаржувані рішення, пропустив строк звернення до суду, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надав».

Суд зазначає, що звернення Рівненської місцевої прокуратури до відповідача з листом від 02.01.2020 та з листом від 27.07.2020 не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом тримісячного строку звернення до суду з позовом.

Тримісячний строк звернення до суду з позовом був пропущений позивачем без поважних причин, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Таким чином, суд встановив, що позивач будучи обізнаним про можливе порушення, у встановлений строк звернення до суду не звернувся, доказів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.

Окрім того, суд зазначає, що представництво прокурором інтересів держави у суді носить допоміжний характер, оскільки основну роль у цьому процесі мають відігравати органи державної влади чи органи місцевого самоврядування.

Після прийняття нового Закону України «Про прокуратуру» роль прокуратури у сфері представництва інтересів держави носить допоміжний характер, оскільки передбачається, що основну роль відіграють профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертатимуться до суду (для цього у відповідні закони, зокрема «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації», були внесені зміни, які передбачають, що суб`єкти владних повноважень звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України).

У статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.

З цього приводу у Рішенні від 5 червня 2019 р. № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

За правилами частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 240, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов Керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Реноме-Комфорт», про визнання протиправним та скасування наказу – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 06.11.2020.

Суддя К.М. Недашківська