Рішення № 92685455, 02.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2020 року м. Рівне №460/7085/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області) , яким просить суд визнати протиправною бездіяльність щодо відмови у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, в розмірі 50 відсотків пенсії її померлого чоловіка, починаючи з 28.07.2020 та зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області призначити позивачу таку пенсію, починаючи з 28.07.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.07.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком, яку отримує з 20.08.2003 року, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Повідомила, що її чоловік ОСОБА_2 , з яким позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з 03.10.1966 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поміж тим, за результатами розгляду її заяви пенсійний орган листом від 25.08.2020 відмовив у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, з тих підстав, що позивачем не надано документів, що засвідчують факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого чоловіка. Стверджує, що постійно проживала з померлим чоловіком однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, є інвалідом II групи, отримує пенсію в меншому розмірі, аніж 50% пенсії померлого чоловіка, тобто фактично перебувала на його утриманні, а тому вважає що має право на переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Той факт, що позивач з її чоловіком були зареєстровані за різними адресами, на думку позивача, не може свідчити про те, що вони проживали окремо. Позивач вважає, що надала всі необхідні документи для призначення їй пенсії по втраті годувальника, а тому відмова ГУ ПФУ в Рівненській області є протиправною, позаяк порушує її конституційні права, свободи та інтереси. З таких підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 30.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.20) .

30.10.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. ГУ ПФУ в Рівненській області позовні вимоги не визнало. В обґрунтування заперечень зазначило, що з поданих позивачем разом з заявою від 28.07.2020 документів випливає, що подружжя ОСОБА_3 зареєстроване за різними місцями проживання. Жодних доказів спільного проживання разом з чоловіком за однією адресою чи інших документів, що свідчили б про перебування позивача на утриманні її померлого чоловіка, позивач пенсійному органу не надав, у зв`язку з чим у відповідача відсутні підстави для переведення ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Вважає, що при вирішенні вказаного питання діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю II групи довічно, що підтверджується копією Довідки до акта огляду МСЕК від 06.08.2015 (а.с.7).

Позивач перебуває на обліку у Вараському відділі обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 20.08.2003 року і дотепер отримує пенсію по віку (а.с.10).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 з 03.10.1966 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.10.1966 (а.с.5).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Вараської міської ради №2169-04 від 22.07.2020, виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце її проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 і за даною адресою інших зареєстрованих осіб не значиться (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30.06.2020 (а.с.6).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Вараської міської ради №2170-04 від 22.07.2020, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 з 13.06.1997 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9)

28.07.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення із пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви долучено: копію паспорта ОСОБА_1 , копію ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , копія свідоцтва про шлюб, копрія свідоцтва про смерть чоловіка, копія довідки МСЕК про встановлення II групи інвалідності ОСОБА_1 , копії довідок виконавчого комітету Вараської міської ради від 22.07.2020, копія останнього рахунку на оплату кабельного телебачення на ім`я ОСОБА_2 (а.с.13-14).

У відповідь на вказану заяву, 25.08.2020 листом за №7280-7092/А-02/8-1700/20 ГУ ПФУ в Рівненській області, враховуючи, що адреси реєстрації місця проживання позивача та її померлого чоловіка різні, відмовило позивачу у переведенні на пенсію у разі втрати годувальника, у зв`язку з не наданням документа, що засвідчує факт її перебування на утриманні померлого годувальника.

Не погодившись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі, - Закон України №1058-IV).

За правилами частини першої статті 9 Закону України №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 Закону України №1058-IV визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України №1058-IV визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 36 Закону України №1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, в силу наведених норм, необхідними умовами для переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника є:

- непрацездатність членів сім`ї;

- перебування на утриманні померлого годувальника.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 2.3 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до пункту 2.11. цього ж Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Як встановлено судом, підставою для відмови позивачу у переведенні на пенсію у разі втрати годувальника стало те, що остання не надала документ, який би підтверджував її перебування на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 . При цьому, позивач станом на день смерті її чоловіка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була непрацездатним членом сім`ї (71 рік), що не заперечується обома сторонами.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що вона зі своїм покійним чоловіком постійно проживали однією сім`єю, вели спільне господарство (що підтверджує копією рахунку на оплату кабельного телебачення за адресою їхнього фактичного проживання - адреса позивача), мали спільний бюджет по день його смерті, є інвалідом II групи, отримує пенсію в розмірі меншому, аніж 50% пенсії померлого чоловіка, отже фактично перебувала на його утриманні, а тому вважає, що має право на переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Зауважує, що реєстрація місця проживання за різними адресами, не свідчить про те, що вона з чоловіком проживали окремо.

Водночас, суд зауважує, що копія рахунку на оплату кабельного телебачення за адресою зареєстрованого місця проживання позивача на ім`я її чоловіка, не може вважатися в розумінні вимог пункту 2.11. Порядку №22-1 документом, що засвідчує факт її перебування на утриманні померлого чоловіка, позаяк не є довідкою чи іншим документом про склад сім`ї, виданим відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого чоловіка, а саме: документи, визначенні пунктом 2.11. Порядку № 22-1, чи рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника. Не надані були такі документи і відповідачу для переведення позивача на пенсію у разі втрати годувальника.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію у разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, а факт перебування позивача на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 не підтверджений належним чином, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ відмовляючи позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника, діяло в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а отже в позові слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, Рівненська область, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 02 листопада 2020 року.

Суддя Н.С. Гудима