Рішення № 92685370, 05.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5625/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Полтавської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

05.10.2020 Полтавська міська рада звернулась (далі - Полтавська міська рада, позивач) до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, а саме просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гизили Д.А. від 18.09.2020 про накладення на Полтавську міську раду штрафу у розмірі 5100,00 грн, винесену у виконавчому провадженні №62250681.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність спірного рішення державного виконавця, оскільки ним не проведено перевірку виконання судового рішення боржником та не враховано доводи боржника про хід виконання судового рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 позовну заяву залишено без руху /а.с. 31/.

19.10.2020 на виконання вимог ухвали суду позивачем надані додаткові докази у справі /а.с. 34-43/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/5625/20; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.11.2020 /а.с. 45/.

03.11.2020 до суду надано разом з додатковими доказами у справі відзив, у якому представник відповідача зазначив, що відповідно до звернення стягувача в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийнято постанову про результати перевірки законності ведення виконавчого провадження №62250681. Зазначеною постановою зобов`язано державного виконавця привести виконавче провадження у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження". На виконання цієї постанови державним виконавцем прийнята постанова про накладення штрафу на Полтавську міську раду у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду. Враховуючи наведене, державний виконавець діяв у межах та на підставі закону /а.с. 49-117/.

Сторони у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на положення частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до положення пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення адміністративної справи здійснено судом у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/3176/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради та Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: зобов`язано Полтавську міську раду вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації території житлової забудови загального користування та об`єктів благоустрою, які на ній розташовані, за адресою: АДРЕСА_1 ; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 у справі №440/3176/19 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/3176/19 залишено без змін.

Зазначене рішення набрало законної сили 24.03.2020.

12.05.2020 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/3176/19 /а.с. 53/.

03.06.2020 подано заяву про відкриття виконавчого провадження /а.с. 52/.

Постановою державного виконавця від 04.06.2020 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду №440/3176/19 від 12.05.2020 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів /а.с. 56/.

Державним виконавцем направлено вимогу від 01.07.2020 за вих. №021-17/12086 на адресу боржника про надання належним чином завірених копій документального підтвердження виконання судового рішення /а.с. 60/.

На адресу відділу надійшла відповідь боржника від 02.07.2020, у якій зазначено, що листом від 01.04.2020 №04.2.2-20/3/606 було направлено службову інформацію щодо необхідності надання відповідних доручень Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста стосовно вжиття заходів по виконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/3176/19 від 19.12.2019; листом від 22.06.2020 за вих. №04.2.2-20/3/999 було повідомлено про необхідність прийняття комісією відповідного рішення /а.с. 18-19/.

На адресу відділу надійшов лист від 14.07.2020 за вих. №04.2.2-20/2/1554, яким повідомлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури, розвитку міського господарства, транспорту, розвитку підприємницької діяльності, розвитку міста, інвестицій, туризму від 07.07.2020 прийнято рішення про розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації територій житлової забудови загального користування та об`єктів благоустрою, які на ній розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та підготування Управлінням майном комунальної власності проекту рішення Полтавської міської ради з подальшим винесенням його на розгляд сесії /а.с. 17, 105, 110/.

11.09.2020 в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийнято постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження №62250681, якою зобов`язано державного виконавця привести виконавче провадження у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження" /а.с. 110-111/.

На виконання вищезазначеної постанови, державним виконавцем прийнята постанова від 18.09.2020 про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду застосовано до боржника штраф у розмірі 5100,00 грн /а.с. 105/.

Не погодившись з указаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

При цьому, частиною четвертою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Частиною п`ятою статті 26 названого Закону визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини шостої цієї статті за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною першою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною другою цієї статті визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність постанови державного виконавця від 18.09.2020 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналізуючи наведені вище норми Закону України "Про виконавче провадження", накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

При цьому, Закон України "Про виконавче провадження" зобов`язує державного виконавця перед накладенням штрафу на боржника за невиконання рішення суду провести перевірку виконання боржником такого рішення.

Отже, перед накладенням штрафу на боржника за невиконання вимог виконавчого документа державний виконавець має перевірити, у чому полягає причина невиконання судового рішення у відведений боржнику строк.

З огляду на викладене, сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №821/1568/16.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах мають місце поважні причини невиконання боржником рішення суду в строк, визначений Законом України "Про виконавче провадження", на що не звернув увагу державний виконавець.

Судом встановлено, що Полтавською міською радою листами від 01.04.2020 №04.2.2-20/3/606, від 22.06.2020 № 04.2.2.-20/3/999, від 14.07.2020 №04.2.2-20/2/1554, від 02.07.2020 №04.2.2.-20/2/1458 неодноразово повідомлялось виконавчу службу про стадію виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/3176/19 /а.с. 17, 18-19, 20, 22/.

Крім того, сторонами не заперечується той факт, що на засіданні постійної комісії з питань містобудування, архітектури, розвитку міського господарства, транспорту, розвитку підприємницької діяльності, розвитку міста, інвестицій, туризму Полтавської міської ради від 07.07.2020 було розглянуте питання про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/3176/19 /а.с. 14/.

Так, на вищезазначеному засіданні одноголосно ухвалено рішення про розроблення та затвердження плану технічної інвентаризації та паспортизації території житлової забудови загального користування та об`єктів благоустрою, які на ній розташовані, за адресою: АДРЕСА_1.

Доручено Управлінню майном комунальної власності міста вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації території житлової забудови загального користування та об`єктів благоустрою, які на ній розташовані, за адресою: АДРЕСА_1.

Державний виконавець на наведені обставини увагу не звернув та не врахував їх при прийнятті спірної постанови.

Крім того, в оскаржуваній постанові державним виконавцем взагалі не наведено мотивів в обґрунтування висновку про невиконання боржником судового рішення.

Суд також зазначає, що на час розгляду справи сторонами не надано та у матеріалах справи відсутні докази закінчення виконавчого провадження №62250681.

Таким чином, вище наведене підтверджує доводи позивача щодо вчинення дій боржником, спрямованих на виконання рішення суду, необхідність розроблення та винесення на розгляд сесії Полтавської міської ради відповідного проекту рішення відповідним виконавчим органом, що підтверджує поважність причин невиконання рішення суду.

Як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем правомірність спірної постанови не доведено, оскільки оскаржувана постанова не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, суд зазначає, що необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Указане відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 463/6961/18, від 20.03.2019 у справі № 818/208/18.

У цій адміністративній справі спір виник щодо правомірності прийняття у рамках виконавчого провадження № 62250681 рішення від 18.09.2020. При цьому саме відповідач виступає суб`єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції. Проте Полтавська міська рада звернулась до суду не як суб`єкт владних повноважень, на виконання владних управлінських функцій, а як юридична особа, яка звернулась до суду за захистом порушених прав.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Полтавської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гизили Дмитра Андрійовича від 18.09.2020, прийняту у рамках виконавчого провадження № 62250681.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 24388285) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017).

Суддя Т.С. Канигіна