Ухвала суду № 92685065, 06.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 листопада 2020 р. № 400/3273/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні заяву по справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Заступника міського голови Миколаївської міської ради Андрієнка Юрія Георгійовича, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними дій, бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до заступника міського голови Миколаївської міської ради Андрієнка Ю.Г, Миколаївської міської ради, визнано протиправними дії заступника міського голови Миколаївської міської ради Андрієнка Ю.Г. щодо повернення листом від 07.12.2018 року проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 ; визнано протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради, що полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 29.10.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 ; зобов`язано Миколаївську міську раду розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 від 29.10.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 816 кв. м. у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 та прийняти відповідне рішення відповідно до ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 21.05.2019 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року залишено без змін

19.06.2019 на виконання рішення від 25.02.2019 видано виконавчі листи.

27.08.2019 на адресу Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла ухвала Верховного Суду про витребування справи № 400/3273/18, справу скеровано до Верховного Суду.

03.11.2020 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача відповідно до ст. 383 КАС України, в якій позивач просив визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 на черговій 57 сесії Миколаївської міської ради VІІ скликання на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року по справі № 400/3273/18; зобов`язати Миколаївську міську раду відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року по справі № 400/3273/18 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню прав та законних інтересів ОСОБА_1 , та виконати рішення суду у повному обсязі, про результати та вжиті заходи повідомити суду у місячний строк; зобов`язати прокурора Миколаївської області провести перевірку встановлених фактів щодо умисного порушення відповідальними особами Миколаївської міської ради дій, спрямованих на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.219 року у справі № 400/3273/18, про результати перевірки та вжиті заходи повідомити суд у місячний строк.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.

У свою чергу, як визначено в ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до вимог статті 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана у даній справі в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява до передбаченого частиною 2 статті 3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у статті 5 Закону «Про судовий збір» пільг останній не надав.

Втім, позивачем, в порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України відображені також у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18 (провадження № К/9901/6667/19), від 25 червня 2020 року у справі № 0240/2226/18-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи те, що подана позивачем в порядку ст. 383 КАС України заява не відповідає вимогам, визначеним п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, суд дійшов висновку, що заяву слід повернути позивачу, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 22.01.2019 року по справі № 440/207/19, відповідної до якої на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення відповідно до ст. 382 КАС України, оскільки заява позивача, що надійшла до суду 03.11.2020 подана відповідно до ст. 383 КАС України, а не 382 КАС України.

Керуючись ст. 241, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко