Ухвала суду № 92682665, 03.11.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5572/19

1-кп/310/173/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

суддів Богомолової Л.В., Дністрян О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурора Фоміна Г.В.,

представника потерпілої Бубнова Д.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

захисників Горб Ю.В.,

Козлова О.Ю.,

Кравцова В.М.,

Прокопцева С.В.,

Плотниченка М.М.,

Сивової Я.В.,

Тертишної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду клопотання прокурора Фоміна Геннадія Вікторовича про продовження запобіжного заходу, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Козлова Олександра Юрійовича про зміну запобіжного заходу, захисників обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 – адвокатів Горб Юлії Вікторівни, Тертишної Катерини Олександрівнипро зміну запобіжного заходу, клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 – адвоката Сивової Яни Віталіївни про зміну часу домашнього арешту, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Кравцова Вадима Миколайовича про зміну обмежень домашнього арешту по кримінальному провадженню, внесеному 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588 відносно:

ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України,

встановила:

В Бердянському міськрайонному суді Запорізької області розглядається кримінальне провадження, внесене 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588.

Прокурор Фомін Г.В. звернувся до суду з клопотаннями про продовження раніше обраних обвинуваченим запобіжних заходів, які він мотивував наступним. Підставою для обрання та продовження під час судового розгляду запобіжних заходів відносно обвинувачених була наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України. Вважає, що вказані підстави не зменшились та продовжують мати місце на даний час. Наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) підтверджується складеним та направленим до суду обвинувальним актом, в якому викладені як фактичні обставини, так і роль та участь обвинувачених у вчиненні злочинів. Крім зазначеного, обґрунтованість підозри (обвинувачення) підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами: протоколами оглядів та обшуків, слідчих експериментів, висновками експертиз, матеріалами проведених оперативно-розшукових заходів та НСРД, даними в судовому засіданні показами потерпілих та свідків. Вказані в клопотаннях особи обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), які згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів. ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, не одружений, дітей на утриманні не має, ОСОБА_5 не має постійного місця проживання, дітей, не одружений, ОСОБА_9 не має постійного місця мешкання, не одружений, дітей на утриманні не має, ОСОБА_2 не одружений, дітей на утриманні не має, після засудження в 2014 році до покарання у вигляді позбавлення волі ухилявся від відбуття покарання, офіційно перебував у розшуку, ОСОБА_10 постійного місця мешкання не має, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у них стійких соціальних зв`язків. У разі не продовження строку тримання під вартою або обрання іншого виду запобіжного заходу, перебуваючи та вільно пересуваючись на свободі, обвинувачені зможуть безперешкодно змінити місце проживання і тим самим переховуватись від суду. Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків підтверджується тим, що вина обвинувачених в даному кримінальному провадженні доводиться, в тому числі, поясненнями потерпілих, свідків, які викривають їх в скоєнні злочину, і анкетні дані яких відомі обвинуваченим. До теперішнього часу залишається актуальним факт погроз на адресу потерпілої ОСОБА_15 , свідків у даному кримінальному провадженні та їх родичів, які мали місце у липні поточного року. За даними фактами досудове розслідування триває, що об`єктивно підтверджує здійснення незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні та вказує на те, що продовжують існувати обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України. В разі не перебування обвинувачених під вартою вони матимуть реальну можливість для впливу на як вже допитаних потерпілих та свідків з метою помсти, так і для залякування ще не допитаних свідків з метою зміни ними показань. Оскільки не встановлені всі особи, які причетні до злочину, скоєного відносно ОСОБА_16 , у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , і які також обвинувачуються в організації озброєної банди та участі в ній, до складу якої входять ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , в разі обрання відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу вони зможуть спілкуватися з даними особами та відповідно перешкоджати кримінальному провадженню. Просив продовжити запобіжні заходи, застосовані до обвинувачених раніше.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Козлов О.Ю. надав суду клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу. Захисник зазначив, що ОСОБА_2 тримається під вартою з 07 лютого 2019 року, тобто майже 1 рік 9 місяців. Відповідно до практики ЄСПЛ зі спливом часу ризики зменшуються і в цьому випадку існує презумпція звільнення особи з-під варти. Враховуючи досліджені докази, є підстави зробити висновок про відсутність доказів, які би свідчили про те, що ОСОБА_2 переховувався або має намір переховуватися від суду. Виходячи з аналізу досліджених матеріалів НСРД останній не тільки не переховувався від органів досудового розслідування, а йшов на контакти та спілкування з працівниками поліції, сприяв досудовому розслідуванню. Зазначені обставини спростовують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. За час досудового розслідування та судового розгляду жоден з потерпілих або свідків не заявили про тиск на них з боку ОСОБА_2 . Жоден свідок та потерпілий не надавав будь-яких показів відносно ОСОБА_2 , що фактично виключає необхідність ОСОБА_2 тиснути на потерпілих або свідків з метою помсти або з метою зміни ними показів, що спростовує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім зазначеного, стороною обвинувачення тривалий час не надаються будь-які докази або процесуальні документи на підтвердження наявності інших осіб, причетних до вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_2 , обвинуваченому також не інкримінується змова з невстановленими особами на вчинення кримінальних правопорушень. Таким чином, матеріалами кримінального провадження спростовується ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_2 має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язки, непрацездатну мати, яка потребує допомоги. Враховуючи вищезазначене, наразі є всі підстави для зміни обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м`який, в тому числі – особисте зобов`язання, домашній арешт або заставу.

Захисник обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 адвокат Сивова Я.В. звернулась до суду з клопотаннями про зміну своїм підзахисним часу домашнього арешту, зазначила, що не заперечує проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але вважає доцільним змінити раніше визначений судом час домашнього арешту з цілодобового на заборону залишати місце проживання з 19.00 год. до 07.00 год. Необхідність зміни часу домашнього арешту обґрунтована потребою працевлаштування обвинувачених. Так, ОСОБА_8 проживає разом з батьками похилого віку, які мають незадовільний стан здоров`я. Обвинувачений ОСОБА_7 перебуває в шлюбі, має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Мати ОСОБА_7 здійснює підприємницьку діяльність, отримує доходи, але їх недостатньо для утримання обвинуваченого, сина ОСОБА_17 , який є інвалідом ІІІ групи з дитинства, малолітньої онуки, невістки. На даний час обвинувачений ОСОБА_7 має можливість працевлаштуватися на посаду менеджера ТОВ НВП «Укрвуглепром» з графіком роботи з 09.00 год. до 18.00 год. ОСОБА_6 перебуває в зареєстрованому шлюбі, проживає з дружиною в орендованій квартирі. Мати обвинуваченого має ІІ групу інвалідності, його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час мати обвинуваченого мешкає одна і потребує сторонньої допомоги. ОСОБА_6 є засновником ТОВ «НК Промстрой» і до затримання працював директором. З моменту його затримання підприємство фактично не здійснює діяльність, в зв`язку з чим обвинуваченому з податкових органів регулярно надходять акти перевірки і вимоги з`явитись до податкової інспекції для проведення перевірки. В зв`язку з обраним ОСОБА_6 запобіжним заходом обвинувачений не має можливості подавати звітність, здійснювати господарську діяльність і, як наслідок, отримувати доходи з метою забезпечення життєдіяльності своєї сім`ї та надання матеріальної допомоги матері. З урахуванням зазначеного просила змінити час домашнього арешту, застосований до ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 з цілодобового на заборону залишати місце проживання в період часу з 19.00 год. до 07.00 год.

Під час судового розгляду прокурор підтримав свої клопотання в повному обсязі, просив їх задовольнити і продовжити всім обвинуваченим обрані щодо них запобіжні заходи. Проти задоволення клопотань захисників заперечував, просив відмовити в їх задоволенні.

Представник потерпілої ОСОБА_15 адвокат Бубнов Д.Ю. підтримав думку прокурора, зазначив, що ризики, вказані прокурором, є наявними, в зв`язку з чим клопотання прокурора підлягають задоволенню. Проти задоволення клопотань захисників заперечував.

Захисник обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_2 адвокат Козлов О.Ю. зазначив, що подані прокурором клопотання нічим не відрізняються від попередніх. Прокурором не доведено актуальності погроз на адресу потерпілої ОСОБА_15 та свідків, оскільки вже 5 місяців відсутні результати по розгляду кримінального провадження щодо надіслання потерпілій та свідкам смс-повідомлень з погрозами. Крім зазначеного, прокурором не надано доказів перебування обвинуваченого ОСОБА_2 у розшуку. Обвинувачений вільно спілкувався з працівниками карного розшуку, його приводили в СІЗО для спілкування з ОСОБА_5 . У обвинувачених відсутні підстави тиснути на свідків, які ще не допитані, тим більш, що прокурор сам вже тривалий час не забезпечує явку свідків обвинувачення до суду. Органом досудового розслідування вже 2,5 роки не встановлено інших осіб, які мають причетність до інкримінованих обвинуваченим злочинів, прокурором не підтверджено факт існування вказаних осіб. Зазначене ставить під сумнів існування ризику впливу на цих невстановлених осіб. В задоволенні клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу просив відмовити, клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 раніше обраного йому запобіжного заходу просив задовольнити.

Захисник обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 адвокат Горб Ю.В. заперечувала проти задоволення клопотань прокурора, пояснила, що клопотання прокурора постійно є ідентичними. З незрозумілих причин в клопотаннях щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_10 прокурор зазначає ризик впливу на потерпілу та свідків по злочину, передбаченому ст. 115 КК України, який вказаним обвинуваченим не інкримінується. Прокурор не наводить належних, обґрунтованих доводів на підтвердження актуальності ризиків. Виходячи з практики ЄСПЛ сторона обвинувачення кожного разу повинна довести, що ризики є актуальними, або з`явились нові. В зв`язку з тим, що наразі відсутні будь-які зміни, ризики, вказані прокурором, є необґрунтованими. Стороною захисту неодноразово наголошувалось на наявність у обвинувачених міцних соціальних зв`язків, місця проживання, позитивних характеристик, членів родини, які потребують постійної допомоги, про що надавались відповідні докази. За обвинуваченням по розбійному нападу допитані всі потерпілі та свідки обвинувачення, для впливу на свідків сторони захисту у обвинувачених відсутні будь-які підстави. Тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для обґрунтування ризику переховування від суду. Прокурором не доведено, що тримання під вартою є виключним запобіжним заходом, який може запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України. Просила застосувати до обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який є альтернативним запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання інших захисників просила задовольнити.

Захисник обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 адвокат Тертишна К.О. підтримала клопотання захисників, в задоволенні клопотань прокурора просила відмовити, зазначила, що за 2 роки не з`явилось жодного нового ризику, наразі складається враження, що обвинувачені утримуються під вартою в очікуванні остаточного рішення. Крім зазначеного, надала суду відомості про наявність в ГУНП в Дніпропетровській області чотирьох електронних засобів контролю.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Плотниченко М.М. пояснив суду, що клопотання прокурора мають формальний характер, всупереч вимогам КПК України ризики прокурором взагалі не обґрунтовані. Ризик переховування від суду не може обґрунтуватися лише тяжкістю злочину. На даний час судом досліджено 98 % матеріалів, наданих прокурором. Після їх дослідження підозра та обвинувачення викликають великий сумнів. Обвинувачений ОСОБА_1 вдень пересувається, будь-яких порушень не допускає. Допитана судом потерпіла не вказувала на ОСОБА_1 як на особу, причетну до злочину, впливати ОСОБА_1 на потерпілу та свідків немає сенсу. Щодо заявленого прокурором третього риску – жодна особа, причетна до злочинів, які інкриміновані обвинуваченим, правоохоронними органами не встановлена. В обґрунтування клопотання про зміну обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 запобіжного заходу прокурор посилався на наявність кримінального провадження, внесеного до ЄРДР в зв`язку з погрозами на адресу потерпілої та свідків, але це не стало підставою для зміни судом запобіжного заходу на більш суворий. Таким чином, всі ризики, зазначені прокурором, не обґрунтовані, формальні, нічим не підтверджені. ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки, сім`ю, дітей, працює. В зв`язку з виробничою необхідністю обвинувачений потребує виїзду у відрядження, чому перешкоджає застосований до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 не може в повній мірі реалізовувати свої права, визначені Конституцією України. Просив змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на особисте зобов`язання. У разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність залишення раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу, просив змінити час вільного пересування з 06.00 год. до 23.00 год. Клопотання інших захисників просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Кравцов В.М. підтримав клопотання захисників, проти задоволення клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував, однак зазначив наступне. Ухвалою суду від 29 травня 2020 року судом ОСОБА_3 були встановлені певні обов`язки, продовження дії яких прокурор в своєму клопотанні не просив. Прокурор просить лише продовжити застосування електронного засобу контролю, при цьому в клопотанні не наводить жодних мотивів в обґрунтування своєї позиції. Просив продовжити обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але без визначення йому обов`язків та без застосування електронного засобу контролю.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Прокопцев С.В. підтримав думку адвоката Кравцова В.М., просив відмовити в задоволенні клопотань прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проти задоволення клопотань про продовження домашнього арешту не заперечував. Просив не встановлювати ОСОБА_3 додаткових обов`язків та не застосовувати електронний засіб контролю.

Захисник обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 адвокат Сивова Я.В. підтримала позицію інших захисників. Клопотання про зміну часу домашнього арешту своїм підзахисним підтримала з викладених в клопотанні підстав.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що на даний час за попереднім вироком суду його звільнено умовно-достроково, а також пояснив, що стороною захисту неодноразово наголошувалось на тому, що ОСОБА_9 має місце реєстрації.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що прокурор постійно вводить суд в оману, зазначаючи про відсутність у обвинувачених міцних соціальних зв`язків, місця проживання, сімей. Просив змінити їм запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України» вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

Ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 вересня 2020 року обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів по 07 листопада 2020 року включно; обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці – по 09 листопада 2020 року включно.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_9 , ОСОБА_4 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_3 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_2 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

Таким чином, всі обвинувачені обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачені строки покарання, починаючи з 8 років позбавлення волі до довічного позбавлення волі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

У пункті 51 справи «Летелье проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину.

Однак, цей фактор можна рахувати виправданим тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок.

Ризики, які стали підставою для застосування запобіжних заходів по даному кримінальному провадженню, були встановлені на стадії досудового розслідування та враховані судом під час продовження обвинуваченим запобіжних заходів.

Вирішуючи попередні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим, колегія суддів встановила, що відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме – ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Судом по даному кримінальному провадженню допитані потерпілі, більшість свідків обвинувачення. До теперішнього часу не допитані свідки сторони захисту, які є понятими, та можуть надати свідчення з приводу правомірності проведення слідчих дій та складання процесуальних документів.

Перебуваючи на волі та будучи обізнаним про місце проживання та роботи свідків, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 матимуть реальну можливість незаконно впливати на них.

При цьому, колегія суддів дійшла висновку про зменшення ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 КК України, а саме – про відсутність ризику впливу на потерпілу, свідків, оскільки по даному кримінальному провадженню були допитані потерпіла та свідки обвинувачення, які дали пояснення, під час яких зазначали, що жодного впливу або тиску на них з боку обвинувачених не було.

Однак, колегія суддів вважає, що обвинувачені, перебуваючи на волі матимуть можливість спілкуватись із невстановленими під час досудового розслідування особами, що причетні до вчинення злочинів, і тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи наведене, у суду є достатні підстави вважати, що у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 – домашнього арешту, обвинувачені можуть вчинити активні дії щодо переховування від суду внаслідок тяжкості злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема – через спілкування з невстановленими досудовим розслідуванням особами, причетними до вчинення злочинів, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 – впливати на свідків, які до теперішнього часу не допитані, та місце проживання та роботи яких відомо обвинуваченим, що виправдовує необхідність продовження строку запобіжного заходу з метою забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Наявність постійного місця проживання, міцних сімейних зв`язків, позитивних характеристик тощо в даному випадку не може бути беззаперечним стримуючим фактором подальшої належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим раніше обраних запобіжних заходів та про відмову в задоволенні клопотань захисників про зміну обвинуваченим, а саме – ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який.

Таке рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по даному кримінальному провадженню існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

В цей же час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника Сивової Я.В. про зміну часу домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . Захисником підтверджено факти перебування на утриманні ОСОБА_8 батьків похилого віку, які мають незадовільний стан здоров`я та потребують сторонньої допомоги; перебування на утриманні ОСОБА_7 малолітньої дитини та дружини, яка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною; перебування на утриманні ОСОБА_6 матері похилого віку, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, проживає одна і потребує додаткової допомоги. Обвинувачені мають можливість працевлаштуватись. Час обмеження вільного пересування, який просить встановити захисник, визначений з урахуванням можливості працевлаштування та здійснення трудових обов`язків.

Клопотання ОСОБА_18 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 домашнього арешту без визначення певних обов`язків та застосування електронного засобу контролю колегія суддів вважає безпідставним, оскільки необхідність покладення на обвинувачених обов`язків, які були встановлені судом ухвалою від 29 травня 2020 року, до теперішнього часу існує, підстави для їх зменшення або скасування захисником не наведені.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 372 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Клопотання прокурора Фоміна Геннадія Вікторовича про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 задовольнити.

В задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Козлова Олександра Юрійовича, захисників обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 – адвокатів Горб Юлії Вікторівни, Тертишної Катерини Олександрівнипро зміну запобіжного заходу, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Кравцова Вадима Миколайовича про зміну обмежень домашнього арешту відмовити.

Клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 – адвоката Сивової Яни Віталіївни про зміну часу домашнього арешту задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів по 01 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою на 60 днів по 01 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк тримання під вартою на 60 днів по 01 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк тримання під вартою на 60 днів по 01 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк тримання під вартою на 60 днів по 01 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк тримання під вартою на 60 днів по 01 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з раніше визначеними обов`язками, строком на два місяці, тобто по 03 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці, тобто по 03 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, із забороною залишати місце проживання у період часу з 19 години 00 хвилин однієї доби до 07 години 00 хвилин наступної доби, строком на два місяці, тобто по 03 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, із забороною залишати місце проживання у період часу з 19 години 00 хвилин однієї доби до 07 години 00 хвилин наступної доби, строком на два місяці, тобто по 03 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, із забороною залишати місце проживання у період часу з 19 години 00 хвилин однієї доби до 07 години 00 хвилин наступної доби, строком на два місяці, тобто по 03 січня 2021 року включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Судді: О.М. Вірченко

Л.В. Богомолова

О.М. Дністрян