Рішення № 92682303, 02.11.2020, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1842/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2020 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді – Гичка О.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мелай В.Ю.,

позивача – ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 8446,71 грн.

Позовні вимоги обгрунтував тим, що 07.12.2019 року він позичив відповідачці ОСОБА_2 продукти на суму 5000 грн під 2% місячних, що підтверджується розпискою від 07.12.2019 року. Відповідачка зобов`язалась повернути гроші до 15.01.2020 року. В січні 2020 року відповідачкою ОСОБА_2 було повернуто частину боргу в сумі 2207 гривень. Однак, у зазначений термін відповідачка грошові кошти в повній сумі не повернула, також нею не було повернуто 2% щомісячних від суми боргу. Під будь-яким приводом відповідачка ухиляється від виконання грошового зобов`язання, письмове попередження про необхідність погашення боргу, залишає без відповіді і реагування. Також згідно розписки відповідачка зобов`язалась додатково оплатити ще 20% місячних від загальної суми боргу в разі порушення договірних зобов`язань. Оскільки відповідачка ухиляється від оплати відсотків та повернення боргу позивач ОСОБА_1 просить стягнути з неї на його користь борг у сумі 8446,71 гривень (вісім тисяч чотириста сорок шість гривень 71 копійку),яка складається з наступного: 2793 гривні – сума боргу; 507,78 гривень – заборгованість за відсотками нарахованими на суму боргу; 5083,26 гривні - заборгованість за прострочення сплати суми боргу; 62,67 гривні – пеня.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з мотивів, викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи (а.с. 25).Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

7 грудня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено боргову розписку, згідно якої відповідачка зобовязалась повернути позивачу 5000,00 (п`ять тисяч) гривень під 2 % місячних, що стверджується борговою розпискою від 07.12.2019 року (а.с. 4).

Відповідачка зобов`язалась повернути гроші до 15.01.2020 року. Однак, у зазначений в борговій розписці термін відповідачка грошові кошти не повернула. Не оплатила також і 2% місячних, які зобов`язалась сплатити. Під будь-яким приводом ухиляється від виконання грошового зобов`язання, письмове попередження про необхідність погашення боргу, залишає без відповіді і реагування (а.с.6-7). Згідно розписки відповідачка ОСОБА_2 зобов`язалась додатково оплатити 20% місячних від загальної суми боргу в разі порушення договірних зобов`язань. Загальна сума боргу 8446,71 гривень (вісім тисяч чотириста сорок шість гривень 71 копійку), яка складається з наступного: 2793 гривні – сума боргу; 507,78 гривень – заборгованість за відсотками нарахованими на суму боргу; 5083,26 гривні - заборгованість за прострочення сплати суми боргу; 62,67 гривні – пеня, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с. 3).

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов`язання та підстави його виникнення - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 статті 549 Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Правилами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а відповідно до частини 1 статті 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а статтею 599 цього Кодексу встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу підлягають до задоволення, оскільки остання не виконала умови договору позики від 07.12.2019 року та не надала суду доказів спростування вимог позивача.

Пунктом 9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що у справі позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 282, 352, 354 ЦПК України та ст. ст. 509, 526, 549, 598, 599, 625, 629, 1046, 1047, 1048, 1049, ЦК України суд, -

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 8446,71 гривень (вісім тисяч чотириста сорок шість гривень 71 копійку), яка складається з наступного: 2793 гривні – сума боргу; 507,78 гривень – заборгованість за відсотками нарахованими на суму боргу; 5083,26 гривні - заборгованість за прострочення сплати суми боргу; 62,67 гривні – пеня.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Іршавський районний суд Закарпатської області).

Найменування сторін:

- позивач : ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

- відповідач : ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Повне судове рішення складено 06.11.2020 року.

Суддя Іршавського

районного суду : О. Б. Гичка