Постанова № 92682029, 06.11.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5519/20

Провадження№ 3/266/2137/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пантелєєв Дмитро Геннадійович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст.124, 122-4 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу серії ДПР18 №402995 від 22.10.2020 року, ОСОБА_1 20.10.2020 року о 15 годині 20 хвилин за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, вул.Вокзальна, буд.13, керував автомобілем FAW, державний номерний знак НОМЕР_2 , при виконанні маневру, руху заднім ходом не забезпечив безпеку та скоїв наїзд на зупинений позаду автомобіль «RENAV LT MEGANE», державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України, та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ДПР18 №402996 від 22.10.2020 року, ОСОБА_1 20.10.2020 року о 15 годині 20 хвилин за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, вул.Вокзальна, буд.13, керував автомобілем FAW, державний номерний знак НОМЕР_2 та був учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце якої залишив для встановлення особи водія, були застосовані поліцейські заходи, чим порушив п. 2.10 «а» ПДР України, тим самим здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, що підтверджено його особистим підписом в протоколі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі – Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, повідомлення про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №402995 від 22.10.2020 року, схемою місця ДТП від 20.10.2020 року, фототаблицею, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписом.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, підтверджується матеріалами справи: протоколом серії ДПР18 №402996 від 22.10.2020 року, схемою місця ДТП, фототаблицею, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_1 , рапортом поліцейського.

За таких обставин, на підставі викладеного, суд відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУПАП, а його вина у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень повністю доведена.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер та ступень скоєного, конкретні обставини справи, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону «України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 122-4, 124, 221, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн. (рахунок UA 198999980313090149000005001, отримувач Донецьке УК/Дон.обл./2108300/, ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. Податків), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. (рахунок UA908999980313141206000005055, банк отримувача коштів – Казначейство України, код банку 899998, отримувач коштів Маріуп. УК/Приморс. р-н/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, ЄДРПОУ 37989721 ).

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя: Д.Г.Пантелєєв