Постанова № 92681986, 04.11.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5431/20

Провадженя№ 3/266/2100/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2020 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Курбанова Н.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого ПрАТ «ММК Ілліча», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 1732 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2020 року о 05 год. 30 хв. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство в сім`ї, що виразилося в ображені нецензурною лайкою своєї матері ОСОБА_2 , та погрозами фізичної розправи, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.

09.10.2020 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , порушив відносно своєї матері ОСОБА_2 терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 147162 від 09.10.2020р., а саме п.2 заборона на вхід та перебування та перебування і місці проживання постраждалої особи, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.

ОСОБА_1 будучі повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з`явився, у зв`язку з чим справа розглянута без його участі.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, а його вина в здійсненні даних адміністративних правопорушень доведена протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 071811 від 09.10.2020 року, серії ВАБ № 071810 від 09.10.2020 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 147162 від 09.10.2020р., формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Згідно зі ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір.

З урахуванням характеру скоєного правопорушення, ставлення до скоєного і ступеню вини, даних про особу правопорушника та обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 (триста сорок) гривень (розрахунковий рахунок № UA798999980313050106000005055, банк отримувача казначейство України (ел.адм.податків), код класифікації доходів бюджету 21081100, ЄДРПОУ 37989721, отримувач коштів Маріуполь.УК/Приморський район).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя.

Суддя Курбанова Н. М.