Ухвала суду № 92679841, 30.10.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9170/18

2/296/450/20

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2020 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Сингаївського О.П.,

секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит», третя особа на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 04.06.2019 задоволено позов ОСОБА_1 та постановлено:

Визнати протиправним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит» (ідентифікаційний код 31372510) від 27 листопада 2017 року №6 про звільнення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з посади директора товариства.

Поновити ОСОБА_1 на роботі (посаді) директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит» з 27 листопада 2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит» в дохід Державного бюджету України 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.

11.10.2019 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення, яку ухвалою суду від 06.12.2019 було задоволено, заочне рішення від 04.06.2019 скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні 26.02.2020 в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, залучено ОСОБА_2

13.03.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 19.03.2020 відмовлено у відкритті провадження за вказаною вище заявою.

26.05.2020 від представника ОСОБА_3 , адвоката Удода П.М., надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

В судове засідання сторони, повідомлені про час і місце розгляду справи, не з`явилися.

Суд дослідив матеріали справи та приходить до наступного висновку.

З позову вбачається, що ОСОБА_1 є співзасновником ТОВ "Оксамит" із часткою в статутному фонді 50 відсотків та з 14 травня 2001 року працював на посаді директора вказаного товариства.

05 травня 2017 року невідомими особами було здійснено рейдерське захоплення рухомого та нерухомого майна товариства.

31 березня 2018 року із Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, йому стало відомо, що керівником ТОВ «Оксамит» є громадянин ОСОБА_4 .

Посилаючись на те, що його звільнення було здійснено всупереч підпункту 8.2.3. пункту 82 Статуту ТОВ «Оксамит» та ст.ст.41, 60 Закону України «Про господарські товариства», без відповідного рішення загальних зборів, позивач просить: «визнати протиправним та скасувати

наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит» від 27 листопада 2017 року №6 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства. Поновити ОСОБА_1 на роботі (посаді) директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит» з 27 листопада 2017 року».

Вбачається, що між сторонами існує виключно корпоративний спір, який слід розглядати за правилами господарського судочинства, з огляду на наступне.

Порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю, урегульовано у низці нормативних актів, серед яких Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), Господарський кодекс України(далі - ГК України), Закон України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» (далі - Закон про господарські товариства).

Відповідно до частини третьої статті 80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до змісту частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із частиною третьою статті 167 ГК України корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Повноваженнями щодо управління товариством наділені учасники товариства, права яких передбачено у статті 10 Закону про господарські товариства.

Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства (частина перша статті 23 Закону про господарські товариства).

Відповідно до статті 58 Закону про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 59 Закону про господарські товариства, яка також відсилає до статті 41 цього Закону. Відповідно до зазначених норм до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю, крім іншого, належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства (пункт «г» частини п`ятої статті 41 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. У частині третій статті 99 ЦК України передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Із частини першої статті 3 КЗпП України вбачається, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності,

а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення,відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613 цс 18).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд таких справ відноситься до юрисдикції господарського суду Житомирської області.

Керуючись ст.ст. 255, 256 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит», третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі.

Ухвала може бути оскаржена сторонами до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О. П. Сингаївський