Рішення № 92679201, 05.11.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/493/18

Провадження № 2/185/277/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання – Кучеренко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу ЄУ № 185/493/18 за позовом за позовом ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

представник відповідача – адвокат Остапуля Н.П.,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Шевченко Андрій Миколайович звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 року в розмірі 411 255,99 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до кредитного договору № Д190/АА-003.08.2, укладеного 26 березня 2008 року, між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк», найменування якого з 17.06.2009 року було змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», та ОСОБА_1 , відповідачу була відкрита відновлювальна кредитна лінія на загальну суму 143 668,50 грн. терміном до 26.03.2015 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17,00% річних. За умовами кредитного договору відповідач зобов`язувався погашати кредит рівними частками в сумі 1 711,00 грн. щомісячно в строк до 10 числа включно, кожного календарного місяця. Забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором є застава транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_1 передав у заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: автомобіль марки SKODA SUPERB CLASSIC,2008 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , тип легковий седан, реєстраційний номер № НОМЕР_2 . У порушення чинних норм законодавства та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв`язку з чим, за кредитним договором станом на 03.01.2018 року виникла заборгованість у розмірі 411 255,99 грн., яка складається з наступного: 99 193,68 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом; 154,91 грн. - сума поточної заборгованості за процентами по кредиту по 03.01.2018 рік; 128 723,78 грн. - сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту; 15 860,56 грн. – сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту; 13 705,47 грн. – сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту; 82 142,29 грн. – сума інфляційних втрат від суми простроченого кредиту; 71 475,30 грн. – сума інфляційних втрат від суми прострочених процентів по кредиту.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.05.2018 позовну заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 року в розмірі 411 255,99 грн – задоволено в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.10.2018 заяву представника відповідача адвоката Остапулі Н.П. про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.05.2018 у цивільній справі № 185/493/18 - задоволено. Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.05.2018 у цивільній справі № ЄУ № 185/493/18 скасовано та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

11.12.2018 представником відповідача адвокатом Остапулею Н.П. подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач позов не визнає, зазначає, що позивачем надано копії Договору № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 року, додаткових угод до нього, та інших письмових доказів, але в порушення вимог ч. 2 ст. 95 ЦПК України належним чином ці копії не завірив, не зазначено про наявність оригіналів. Крім того, зазначає, що пунктом п. 3.1 незавіреної копії наданого позивачем Договору № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 року позичальник зобов`язаний, починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 1 711,00 гривень на рахунок вказаний у пункті 1.3 Договору шляхом внесення готівкою чи перерахуванням зі свого поточного рахунку. Відповідно до п. 3.2 Договору Позичальник зобов`язаний повернути одержані кредити не пізніше 26 березня 2015 року. Пунктом 3.3 Договору встановлено зобов`язання Позичальника сплачувати нараховані проценти за користування кредитами, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 26 березня 2015 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, вказаний у п. 1.6 цього Договору. Згідно п. 5.2 Договору у разі недотримання Позичальником умов цього договору Банк має право вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього Договору, а у разі невиконання цих вимог, звернути стягнення на предмет застави згідно з Договором застави № Д190/АА-003/1.08.2 від 26.03.2008 року та договорів застави, що можуть бути укладені в майбутньому в забезпечення Позичальником зобов`язань за цим договором. Отже за умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий з березня 2008 року до 26.03.2015 року включно. Відтак, у межах строку кредитування до 26 березня 2015 року позичальник мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 10 числа кожного місяця, а також один платіж 26.03.2015 року. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Таким чином, нарахування процентів за кредитом після спливу визначеного договором строку кредитування припиняється. Поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору. З посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 218 року у справі № 14-10 цс 18, відповідач заявляє про застосування позовної давності. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Отже, оскільки за умовами договору позичальник мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 10 числа кожного місяця впродовж строку кредитування та останній 26.03.2015 року, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Враховуючи те, що останній платіж за кредитним договором № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 року було здійснено 22 лютого 2011 року, прострочення зобов`язання відбулося з 11 березня 2011 року. Позивач звернувся до суду з даним позовом 24.01.2018 року, про що свідчить штамп суду на позовній заяві, тобто коли строк позовної давності сплинув щодо всіх щомісячних платежів, крім за березень та лютий. Так, передбачені графіком платежі за останні два місяці повинні бути здійснені: за березень 2015 року в сумі 7,11 грн. до 26.03.2015 року, в сумі 1739,81 грн. до 10.03.2015 року, за лютий 2015 року в сумі 1766,90 грн. до 10.02.2015 року. Отже, уразі надання позивачем оригіналу Договору стягненню підлягають платежі в межах строку позовної давності, а саме за лютий та березень 2015 року на загальну суму 3513,82 грн. Нарахування процентів на всі платежі, в тому числі на платежі за березень і лютий 2015 року не може бути здійснено, оскільки проценти після закінчення строку кредитування не нараховуються. У зв`язку з цимтри проценти річних від суми прострочених процентів та інфляційні витрати від суми прострочених процентів також не підлягають нарахуванню. Крім того, у разі надання позивачем оригіналу Договору № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 року, нарахуванню підлягають лише три проценти річних та інфляційні витрати на прострочені платежі: за березень 2015 року на сумі 7,11 грн. з 27.03.2015 року по 03.01.2018 року (по дату заборгованості відповідно до позовних вимог), на суму 1739,81 грн. з 11.03.2015 року по 03.01.2018 року, за лютий 2015 року на сумі 1766,90 грн. з 11.02.2015 року по 03.01.2018 року. Наводить відповідний розрахунок.

01.02.2019 позивачем надано відповідь на відзив відповідно до якої позивач заперечує проти доводів, викладених у відзиві, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою від 12.02.2019 зобов`язано сторони надати суду оригінали доказів про справі.

03.04.2019 позивачем надано завірені належним чином копії договорів та інших доказів, зазначено, що оригінали будуть надані суду в судовому засіданні.

Ухвалою від 12.03.2020 залучено до участі у цивільній справі ЄУ №185/493/18 за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Шевченка Андрія Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості правонаступника позивача ПАТ «Родовід Банк» - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Ухвалою від 14.08.2020 зобов`язано ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» надати суду оригінали договорів та документи (первинні бухгалтерські документи) про зарахування грошових коштів на рахунок (рух коштів) відповідача чи інші докази отримання відповідачем кредитних коштів; виписку з особового (розрахункового, позичкового) рахунку відповідача ОСОБА_1 .

15.09.2020 позивачем надано завірені належним чином копії договорів та інших доказів, зазначено про неможливість надати документи (первинні бухгалтерські документи) про зарахування грошових коштів на рахунок (рух коштів) відповідача чи інші докази отримання відповідачем кредитних коштів; виписку з особового (розрахункового, позичкового) рахунку відповідача ОСОБА_1 .

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, представник відповідача у судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, підтримують відзив, в позові просять відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Д190/АА-003.08.2 відповідно до якого відповідачу була відкрита відновлювальна кредитна лінія на суму 143 668,50 грн. на купівлю автомобіля, терміном до 26.03.2015 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17,00 % річних, що підтверджується завіреними належним чином копіями договору та розписки позичальника ОСОБА_1 від 26.03.2008, де він зазначає, що отримав примірник оригінального договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, відповідач зобов`язувався починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 числа включно, кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 1 711,00 грн. на рахунок, вказаний у пункті 1.3 Договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" та ОСОБА_1 26 березня 2008 року було укладено договір застави транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_1 передав у заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: автомобіль марки SKODA SUPERB CLASSIC,2008 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , тип легковий седан, реєстраційний номер № НОМЕР_2 , що підтверджується завіреною належним чином копією договору.

13 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 року, за умовами якої була збільшена процентна ставка до 19,00 % річних, змінено п.3.8 Договору щодо порядку погашення заборгованості за Договором, внесено зміни до п.3.9 Договору та доповнено Договір п.7.8., що підтверджується завіреною належним чином копією договору.

25.02.2011 укладені додаткові угоди № 2,3 до кредитного договору № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008, що підтверджується завіреними належним чином копіями договорів.

29.05.2019 року між ПАТ «Родовід банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено Договір відступлення права вимоги № 16, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Відповідно до розрахунку позивача, відповідачем договірні зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим станом на 03 січня 2018 рік виникла заборгованість у розмірі 411 255,99 грн., яка складається з наступного: 99 193,68 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом; 154,91 грн. - сума поточної заборгованості за процентами по кредиту по 03.01.2018 рік; 128 723,78 грн. - сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту; 15 860,56 грн. – сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту; 13 705,47 грн. – сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту; 82 142,29 грн. – сума інфляційних втрат від суми простроченого кредиту; 71 475,30 грн. – сума інфляційних втрат від суми прострочених процентів по кредиту.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Статтею 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України по кредитному договору банк зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами спірного договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий з березня 2008 року до 26.03.2015 року включно.

Відтак, у межах строку кредитування до 26 березня 2015 року позичальник мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 10 числа кожного місяця, а також один платіж 26.03.2015.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, нарахування процентів за кредитом після спливу визначеного договором строку кредитування припиняється.

З умов договору слідує, що позичальник взяв на себе зобов`язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 26 березня 2015 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ( ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 березня 218 року у справі № 14-10 цс 18.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, оскільки за умовами договору позичальник мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 10 числа кожного місяця впродовж строку кредитування та останній 26.03.2015 року, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.

Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так як сторонами не було надано суду оригіналів договорів, а позивачем надано завірені належним чином копії, договір укладався в м. Донецьк, який є тимчасово окупованою території, та обставини окупації 2014 року є загально відомими, відповідач не заперечує укладення ним договору № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008, його підписання, а посилається лише на відсутність оригіналу спірного договору, та визнає у відзиві здійснення ним платежів до 22.02.2011, суд вважає доказаним факт укладення спірного кредитного договору.

Додатком до позовної заяви позивач в якості доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги додає виписку з особового рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_2 , замість ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що останній платіж за кредитним договором № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 року було здійснено 22 лютого 2011 року, прострочення зобов`язання відбулося з 11 березня 2011 року, що визнається відповідачем у відзиві.

Позивач звернувся до суду з даним позовом в січні 2018 року, тобто коли строк позовної давності сплинув щодо всіх щомісячних платежів, крім за березень та лютий.

Так, передбачені графіком платежі за останні два місяці повинні бути здійснені: за березень 2015 року в сумі 7,11 грн. до 26.03.2015, в сумі 1739,81 грн. до 10.03.2015, за лютий 2015 в сумі 1766,90 грн. до 10.02.2015.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивачем самостійно та на виконання ухвал суду про витребування доказів не надано суду документи (первинні бухгалтерські документи) про зарахування грошових коштів на рахунок (рух коштів) відповідача чи інші докази отримання відповідачем кредитних коштів; виписку з особового (розрахункового, позичкового) рахунку відповідача ОСОБА_1 , з яких можливо б було встановити та перевірити розрахунок позивача, тому суд вважає доведеними позовні вимоги в частині їх визнання відповідачем у відзиві за лютий та березень 2015 року на загальну суму 3513,82 грн та вважає обґрунтованим розрахунок наведений представником відповідача щодо нарахування на ці суми 3% річних та інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 в розмірі 5745, 57 грн, яка складається з наступного: 3513,82 грн - заборгованість за кредитом за лютий – березень 2015 року; 301,15 грн – сума трьох процентів річних за період з 11.03.2015 по 03.01.2018; 1930,60 грн – сума інфляційних втрат за період з 11.03.2015 по 03.01.2018; в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32, м. Київ, 04112,заборгованість за кредитним договором № Д190/АА-003.08.2 від 26.03.2008 в розмірі 5745 (п`ять тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 57 коп., яка складається з наступного:

- 3513,82 грн - заборгованість за кредитом за лютий – березень 2015 року;

- 301,15 грн – сума трьох процентів річних за період з 11.03.2015 по 03.01.2018;

- 1930,60 грн – сума інфляційних втрат за період з 11.03.2015 по 03.01.2018;

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32, м. Київ, 04112,судовий збір в розмірі 86,36 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко