Ухвала суду № 92679098, 04.11.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4273/20

№ 1-кп/183/1409/20

У Х В А Л А

04 листопада 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

секретаря Гамаскової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12020040350000675 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

за участю прокурора Шаповаленко Я.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Піддубцева В.І.,

захисника Савченко І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

30 липня 2020 року під час здійснення досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор заявив клопотання про продовження дії обраного щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки, на його думку, ризики передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання існують і на цей час, враховуючи, що він раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, на цей час обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому може переховуватися від органів слідства та суду, при цьому ОСОБА_1 24.01.2020 року тільки звільнився з місць позбавлення волі, але на шлях виправлення не став, знову вчинив тяжкий злочин, тому маючи можливість вільного пересування, може вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому вважає неможливим застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого - адвокат Савченко І.В. заперечував проти заявленого прокурором клопотання, вважаючи його необґрунтованим, ризики не доведеними, а обраний запобіжний захід занадто суворим, оскільки його підзахисний на свідків та потерпілого не впливав і не впливає, скоєнні ним раніше кримінальні правопорушення не є тотожніми з пред`явленим йому обвинуваченням. Також обвинувачений має стійки соціальні зв`язки, про що наявне документальне підтвердження, брав участь в зоні проведення АТО, має дружину, хоча й без реєстрації шлюбу, а тому просив змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на існуючу судову практику.

Обвинувачений підтримав заявлене клопотання свого захисника.

Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту заперечував, підтримавши своє клопотання.

Представник потерпілого та потерпілий, кожен окремо, проти задоволення клопотання сторони захисту заперечували, одночасно підтримавши клопотання та думку прокурора.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд, вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки обставини, які були підставою для його застосування 30 липня 2020 року, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення себе не вичерпали, оскільки на даний час судом тільки розпочато судовий розгляд і за таких обставин застосування більш м`якого запобіжного заходу, дійсно, не може забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, крім вищезазначених обставин, ще й в зв`язку з тим, що захисником в своєму клопотанні не обґрунтовано та не зазначено взагалі підстав, які свідчать про зменшення ризиків. Разом з тим, оскільки практика ЄСПЛ хоча і не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Враховуючи, що санкція ч.1 ст. 121 КК України передбачає покарання у вигляді лише позбавлення волі, суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризиків переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду, у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 24 грудня 2020 року включно.

Копію ухвали направити для виконання командиру батальйону конвойної служби №1 ГУНП в Дніпропетровській області та начальнику Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення КСУ від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя О.В. Болкарьова