Рішення № 92679079, 06.11.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2819/20

Провадження № 2/0182/1728/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.11.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Самара» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача – Голова правління КС „Самара” А.О. Гягяєва (а.с.19)

Представник відповідача – адвокат Шашликов Д.Г., що діє на підставі ордеру серія АЕ №1034520 від 03.09.2020 року(а.с.80)

Заяви по суті справи:

Кредитна спілка «Самара» (далі – КС «Самара») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 96 956,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 17.07.2019 року між КС «Самара» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 316/19, за умовами якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у сумі 50000,00 грн. Натомість відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти до 16.07.2021 року та сплатити проценти за користування кредитом.

З метою виконання зобов`язання ОСОБА_1 , 17.07.2019 року між КС «Самара» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 316/19.

Враховуючи те, що в добровільному порядку відповідачі, незважаючи на пред`явлення їм письмової вимоги, не бажають виконувати взяті на себе зобов`язання щодо повернення коштів, позивач просить суд стягнути заборгованість за кредитом та судові витрати по справі примусово (а.с.2-4).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відзив на позовну заяву не подали, повідомлялись належним чином про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання.

Представник відповідача ОСОБА_4 подав відзив на позов. Зазначає про те, що умовами підписаного Мойсеєнком В.А, договору поруки передбачений обов`язок Кредитодавця повідомити Поручителів про порушення Позичальником ОСОБА_1 своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів. Натомість, ОСОБА_4 жодними каналами зв`язку таких повідомлень не отримував, у зв`язку з чим не міг взяти участь у вирішенні питань заборгованості та надати свої пояснення. Вимоги досудового врегулювання заборгованості від 28.01.2020 року, 02.04.2020 року, додані позивачем до матеріалів справи, він не отримував, а тому вони не можуть бути належним доказом. Крім того, КС «Самара» пропущений строк пред`явлення вимоги до поручителя. Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, вже 30.08.2019 року допустив прострочення платежу та не виконував свої зобов`язання з повернення кредиту, про що Позичальник, всупереч умов договору поруки від 17.07.2019 року, не повідомляв ОСОБА_4 як поручителя. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняться, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Оскільки перше прострочення платежу за кредитним договором було допущено до 30.08.2019 року, заборгованість існувала у розмірі 3648,00 грн., а останній платіж ОСОБА_1 здійснено 13.09.2019 року, КС мала право пред`явити вимоги до поручителів не пізніше лютого 2020 року – протягом шести місяців від дня настання прострочення виконання основного зобов`язання. Враховуючи, що позивач подав позов лише 19.05.2020 року, порука ОСОБА_4 на цей час припинилася в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги КС до відповідача ОСОБА_4 задоволенню не підлягають (а.с.68-74).

01.10.2020 року представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Шашликов Д.Г. – подав додаткові пояснення до відзиву на позов (а.с.101-107). Зазначає про те, що ним був направлений адвокатський запит про надання копій вимог про погашення заборгованості за кредитом та належним чином завірені копії доказів отримання ОСОБА_4 таких вимог. У відповідь КС «Самара» надала копію вимоги про погашення поточної заборгованості за кредитом від 28.01.2020 року, копію поштового реєстру від 31.01.2020 року, копію чеку про оплату поштових відправлень від 31.01.2020 року, копію вимоги про погашення поточної заборгованості від 02.04.2020 року, копію поштового реєстру від 07.04.2020 року, копію чеку про оплату поштових відправлень від 07.04.2020 року. Однак, дані докази не підтверджують, що саме ці вимоги були направлені відповідачеві ОСОБА_4 та що вони були ним отримані. Натомість, на поштову адресу ОСОБА_4 жодних повідомлень від позивача не надходило, як не було його повідомлено і засобами телефонного зв`язку та соціальних месенджерів viber, whatsapp, telegram. З урахуванням викладених у відзиві обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_4 .

Інших заяв по суті справи сторони по справі суду не подавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.08.2020 року відкрито провадження, постановлено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачами відзиву на позов (а.с.49).

Того ж дня витребувано відомості про доходи сторін (а.с.50).

Ухвалою від 14.09.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Шашликова Д.Г. – у витребуванні доказів (а.с.96-97).

Судом встановлено.

17.07.2019 року між КС «Самара» та ОСОБА_1 був укладений Договір споживчого кредиту № 316/19 про надання ОСОБА_1 кредиту у сумі 50000,00 грн.

Пунктом 4.1 встановлений строк дії договору 24 місяці: з 17.07.2019 року по 16.07.2021 року. Це є строком, в межах якого позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти, передбачені умовами Договору (строк, на який надається кредит). Якщо на дату закінчення строку, вказаного в п. 4.1. Договору, є неповернений залишок кредиту і Кредитодавець до закінчення строку не звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, строк дії цього Договору автоматично продовжується на 24 місяці, тобто до 16.07.2023 року з урахуванням положень п.4.3 цього Договору, згідно з яким, якщо додатковими договорами до цього Договору сторони не узгодили інший графік повернення кредиту та сплати процентів на період після закінчення строку, зазначеного в п. 4.1 Договору, неповернена після закінчення цього строку сума кредиту сплачується позичальником рівними частинами щомісячно до 30 числа кожного місяця та має бути повністю повернута до закінчення строку, сказаного в п. 4.2, на який продовжено строк дії Договору. В дати повернення кредиту також сплачуються відсотки.

За змістом розділу 6 Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється за строк користування кредитом. Проценти нараховуються у відсотках від суми кредиту з дня надання кредиту позичальнику до дня повного погашення заборгованості. Процентна ставка нараховується щомісяця на залишок заборгованості за кредитом. Процентна ставка за договором: 60,84 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Реальна річна процентна ставка становить 37,56 % річних, загальні витрати за кредитом: 37 563,61 грн., загальна вартість кредиту: 87563,61 грн. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється щомісячно згідно з графіком у період з 25 по 30 число кожного місяця. При порушенні позичальником строків сплати чергових платежів, розмір процентів за користування кредитом складає 0,5 % на день від суми залишку за кредитом за кожен день прострочення заборгованості до повного її погашення (а.с.6-8).

У забезпечення виконання зобов`язання за договором кредитування ОСОБА_1 17.07.2019 року між КС «Самара» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 316/19 (а.с.9). За змістом даного Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної заяви, відповідно до ст.554 ЦК України (п.3.1).

Строк дії даного договору: з 17.07.2019 року по 17.07.2029 року. Сторони встановили, що даний договір втрачає свою силу з моменту повного виконання забезпеченого ним зобов`язання, яке визначається повним погашенням заборгованості позичальника за кредитним договором (п.4.1).

Відповідно до п. 2.3 договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання з боку позичальника своїх зобов`язань за кредитним договором, кредитодавець зобов`язується повідомити про це поручителя і вказати суму заборгованості.

З умовами Договорів відповідачі були ознайомлені та згодні, про що свідчать їхні підписи (а.с.8,9 на зв.).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Принцип забезпеченості кредиту означає наявність для захисту своїх інтересів, недопустимість збитків від неповернення боргу із-за неплатоспроможності боржника. Кредит видається також на принципі повернення, строковості та платності, що означає, що кредит може бути повернутий Позичальником у встановлений в кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування, тобто сплатою відсотків.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до части другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконав належним чином, надавши йому кредит у сумі 50000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 17.07.2019 року (а.с.10).

Як вбачається з розрахунку (а.с.5), ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо вчасного повернення кредитних коштів порушив та лише 13.09.2019 року вніс 3700,00 грн. в рахунок повернення кредиту. Сума його заборгованості станом на 30.04.2020 року становить 96956,50 грн. та складається із: 49950,00 грн. – залишок за кредитом, 47006,50 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом з урахуванням прострочених платежів.

Позивачем направлялися на адреси відповідачів вимоги про погашення поточної заборгованості за кредитом вих. №№ 124/20, 126/20, 127/20, 128/20 від 28.01.2020 року та вих. №№ 542/20, 543/20, 544/20, 546/20 від 02.04.2020 року (а.с.11-18), що підтверджується списком рекомендованих листів (а.с.113,117) та чеками АТ «Укрпошта» від 31.01.2020 року та від 07.04.2020 року (а.с.111,116).

З трекеру «Укрпошти» вбачається, що відправлення № 4900080885399, направлене ОСОБА_4 07.04.2020 року, вручене 09.04.2020 року (а.с.121,119 на зв.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що КС «Самара» були здійснені всі залежні від неї дії для виконання п. 2.3 договору поруки щодо повідомлення всіх поручителів про наявність заборгованості позичальника ОСОБА_1 .

Умовами договору поруки від 17.07.2019 року та діючим законодавством не передбачено направлення досудової вимоги виключно з описом вкладення поштового відправлення, у зв`язку з чим суд відхиляє доводи представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 – про неналежне повідомлення відповідача про наявність заборгованості.

Крім того, неотримання ОСОБА_4 досудової вимоги з незалежних від КС обставин не спростовує його солідарного обов`язку зі сплати КС «Самара» заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору від 17.07.2019 року.

Так, за змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України, одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України). Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені у статті 554 цього Кодексу.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1,2,3 статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Аналізуючи зміст частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку, що визначений вказаною нормою строк припинення поруки (який на момент виникнення спірних правовідносин складає три роки) застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у самому договорі поруки. Зміна строку виконання основного зобов`язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості не змінює строк чинності поруки, визначений сторонами у договорі поруки (зазначені висновки викладені в Постанові ВС КЦС від 11.11.2019 року №725/3981/14,61-1038сво19).

У цій справі, сторони договору поруки від 17.07.2019 року визначили строк чинності поруки у пункті 4.1., погодивши, що порука припиняється 17.07.2029 року.

Оскільки умови договору поруки від 17.07.2019 року містять пряму вказівку на конкретну календарну дату, якою закінчується порука, а саме 17.07.2029 року (а.с.9 на зв.), тобто цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, то норми частини четвертої статті 559 ЦК України , на які посилається представник відповідача щодо строків припинення поруки, в цьому випадку застосуванню не підлягають.

При цьому суд звертає увагу, що ч.4 статті 559 ЦК України , в редакції чинній на час виникнення правовідносин, визначає строк припинення поруки не шість місяців, а три роки у визначених цією нормою випадках.

За змістом п.6.4 кредитного договору від 17.07.2019 року, повернення кредиту та сплати процентів здійснюється згідно з графіком, у період з 25 по 30 числа кожного місяця (а.с.7).

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 13.09.2019 року в рахунок погашення кредиту вніс 3700,00 грн. (а.с.5).

За змістом п.6.4 кредитного договору, повернення кредиту та сплати процентів здійснюється згідно з графіком, у період з 25 по 30 числа кожного місяця (а.с.7).

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 13.09.2019 року в рахунок погашення кредиту вніс 3700,00 грн. (а.с.5).

До суду КС „Самара” направила позовну заяву 15.05.2020 року, тобто в межах строку передбаченого договором.

Посилання представника відповідача на те, що встановлений договором строк поруки не може бути взятий до уваги, оскільки він перевищує термін дії кредитного договору від 17.07.2019 року, у зв`язку з тим, що строк дії кредитного договору встановлений до 16.07.2021 року та на даний час не скінчився (а.с.6 на зв.).

Таким чином, суд не знаходить підстав вважати, що порука ОСОБА_4 за кредитним договором ОСОБА_1 припинена , а отже доводи представника відповідача про відсутність у позивача права вимагати стягнення кредитної заборгованості солідарно з боржника та поручителів є безпідставними.

Отже, оскільки даних, що свідчать про погашення позичальником заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором від 17.07.2019 року у добровільному порядку відповідачами за час розгляду справи в суді не надано, договором поруки встановлена солідарна відповідальність поручителів за кредитним договором, сторони у добровільному порядку, на власний розсуд погодили строк дії поруки календарною датою 17.07.2029 року, строк дії кредитного договору не закінчився, позивачем було повідомлено відповідачів про погашення поточної заборгованості, то суд дійшов до висновку про правомірність звернення позивача з цим позовом до суду.

Враховуючи те, що звернення КС «Самара» до відповідачів в досудовому порядку про погашення поточної заборгованості, результатів не принесли, до теперішнього часу відповідачі ухиляються від виконання своїх зобов`язань щодо повернення коштів перед позивачем, суд вважає, що зазначена сума заборгованості повинна бути стягнена солідарно з боржників на користь позивача примусово.

При ухваленні рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у судовому провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідачів суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2102,00 грн. (а.с.1), призначивши до стягнення по 525,50 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 6,11,526,554,625,629,1049,1050,1054 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Кредитної спілки «Самара» про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно на користь Кредитної спілки «Самара» залишок за кредитом у розмірі 49950,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом з урахуванням прострочених платежів у розмірі 47006,50 грн., а всього 96956 (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Самара» судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Самара» судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Самара» судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Самара» судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його повного складення.

Повний текст рішення складено 06.11.2020 року.

Дані про учасників справи:

позивач – Кредитна спілка «Самара», код ЄДРПОУ 35934134, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 17а;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: А. Г. Багрова