Ухвала суду № 92678852, 06.11.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3249/20

Провадження № 1-кс/0203/1557/2020

УХВАЛА

06 листопада 2020 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В.,

при секретарі – Давіденко Ю.А.,

за участі прокурора – Васильєвої М.В.,

слідчого – Сидоркіної Д.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – Порхуна С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ ВП на станції № 1 Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Сидоркіної Д.В. про продовження запобіжного заходу відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, маючого не повну середню освіту (6 класів), офіційно не працевлаштованого, який без місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні малолітню доньку з інвалідністю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий, останній раз 01 лютого 2016 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки; 13 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська спрямований обвинувальний акт за №12019040680000730 за ч.2 ст.185 КК України, що перебуває на розгляді,

у вигляді тримання під вартою, заявлене у кримінальному провадженні №1 2020 04 201 0000193, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2020 року слідчим суддею одержане це клопотання, яке за формою та змістом відповідає вимогам ч. 3 ст. 199 КПК України, і подане до закінчення дії о 22 год. 30 хв. 09 листопада 2020 року попередньої ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

У своєму клопотанні слідчий послався на встановлені досудовим розслідуванням обставини того, що ОСОБА_1 будучи раніше судимий за злочини проти власності вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2016 року за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний, корисливий злочин за наступних обставин. Так, ОСОБА_1 , 10 вересня 2020 року о 22 годні 25 хвилин, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_3 , знаходячись біля центрального входу до залізничного вокзалу станції Дніпро-Головний, розташованого за адресою: м. Дніпро, Центральний район, пл. Вокзальна, 11, побачив малознайомого їм ОСОБА_4 , з яким вони розпивали спиртні напої, який стояв біля колон. Після чого у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння особистим майном потерпілого, яке вони визначили, як предмет свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, із корисливих мотивів, ОСОБА_1 схопив потерпілого ОСОБА_4 за ноги, а ОСОБА_3 штовхнув його в спину, після чого потерпілий ОСОБА_4 впав на бетонне покриття, в цей час ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали перевіряти вміст кишень одягнених на потерпілого штанів в яких знаходився мобільний телефон Samsung.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою із ОСОБА_3 , а саме: мобільного телефону Samsung, моделі GT-S 5282, вартість якого станом на 10 вересня 2020 року згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/104-10/1/764 від 21 вересня 2020 року становить 393 грн. 33 коп., чим завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4 .

Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 11 вересня 2020 року за № 12020042010000193 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення – за ч.2 ст. 186 КК України.

10 вересня 2020 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11 вересня 2020 року у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

11 вересня 2020 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 09 листопада 2020 року, з можливістю внесення застави в розмірі 43940,00 грн.

03 листопада 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 11 вересня 2020 року, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, тобто, у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а саме: мобільного телефону Samsung, моделі GT-S 5282, вартість якого станом на 10 вересня 2020 року згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/104-10/1/764 від 21 вересня 2020 року становить 393 грн. 33 коп., чим завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4

04 листопада 2020 року постановою виконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Риженка О.В. продовжено строк досудового розслідування до 11 грудня 2020 року, у зв`язку із необхідністю виконати певний обсяг слідчих (розшукових) дій, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що було неможливо у зв`язку із тривалим часом ознайомлення підозрюваним ОСОБА_1 та його захисником з матеріалами кримінального провадження та унеможливило закінчення кримінального провадження у встановлений строк та направлення його до суду у порядку ст. 291 КПК України.

Слідчий за погодженням з прокурором обґрунтовує необхідність продовження тримання підозрюваного під вартою строком до трьох місяців, тобто до 09 грудня 2020 року, в межах строку досудового розслідування з раніше визначеним розміром можливої застави об`єктивними перешкодами завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою внаслідок складності провадження досудового слідства, тоді як процесуальна поведінка підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в сукупності з іншими обставинами свідчать про те, що заявлений на час застосування запобіжного заходу ризик вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою, на виконання вимог ст. 184 КПК України завчасно вручена підозрюваному 04 листопада 2020 року.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з наведених у ньому підстав, в підтвердження наявності зазначених слідчим ризиків посилалися на те, що підозрюваний скоїв тяжкий злочин, під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки не має зареєстрованого місця проживання, не працевлаштований, маючи малолітню дитину з інвалідністю продовжував вчиняти злочини проти власності, за що засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2016 року, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та важелів, які б утримували його за місцем мешкання дитини, покинув місце події та після вчинення правопорушення намагався переховуватися, законних джерел існування не має, а наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, обвинувальний акт про що кримінальному провадженні №12019040680000730 13 травня 2019 року спрямований до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, де наразі розглядається, проте в зазначений період знову вчинив новий злочин проти власності третіх осіб, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, що свідчить про те, що відносно останнього є обґрунтований ризик вчинення нового злочину, тому просили клопотання задовольнити.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання слідчого заперечували тим, що ризики за п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні прокурором доказами не доведені, зокрема, будь-яких даних та доказів про те, що ОСОБА_1 має намір переховуватись від слідства та суду в матеріали клопотання не містять, ніяких слідчих дій з часу взяття ОСОБА_1 під варту до зміни раніше повідомленої підозри 03 листопада 2020 року не проводилося, протокол затримання складений з грубим порушенням КПК, оскільки є два примірники, що містять різний час складення, протокол впізнання особи від 11 вересня 2020 року складався у відсутності захисника, а крім того, підозра є надуманою, без встановлення фактичних обставин події, тому просили суд змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши доводи прокурора, слідчого, вислухавши міркування підозрюваного і його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та виправданість продовження строку тримання під вартою наступними обставинами.

За змістом ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

На підставі п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

В засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2020 року до ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні № 1 2020 04 201 0000193, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 43940,00 грн. Підставою застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, та встановлена наявність ризику втечі ОСОБА_1 та переховування від органів досудового розслідування, суду та ризик вчинення підозрюваним нового тяжкого злочину.

Досліджені під час вирішення цього процесуального питання обставини не спростовують висунуті стороною обвинувачення слідчі версії до такого ступеню вірогідності, аби категорично виключити подію злочинних посягань, які дали підстави для повідомлення про підозру, і на які вказують відомості протоколу огляду місця події від 11 вересня 2020 року, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 від 11 вересня 2020 року, протоколу проведення слідчого експерименту від 11 вересня 2020 року, протоколу пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 11 вересня 2020 року, а підозрюваного об`єктивно пов`язують з цими подіями фактичні дані протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 14 вересня 2020 року, протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 вересня 2020 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 11 вересня 2020 року, викриваючи підозрюваного у причетності до злочину.

Так, слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, дійшов внутрішнього переконання про доведеність, серед іншого, ризиків втечі та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, що до нині не відпали і не зменшилися, виправдовуючи його подальше тримання під вартою.

Вирішуючи питання про наявність відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування або суду в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, з огляду на вік підозрюваного, організацію його життя до затримання, те, що підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, роботи, сім`ї, осіб на утриманні, інших важелів, які б безумовно утримували особу за місцем реєстрації, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання може свідчити про наявний ризик втечі, що неможливо відвернути, не взявши особу під варту, ризик чого на даний час не зменшився та не відпав.

Також слідчий суддя вважає доведеним за п.5 ч.1 ст. 177 КПК України ризик того, що підозрюваний може продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється, вчинити нове кримінальне правопорушення, і вказаний ризик не змінився з часу застосування запобіжного заходу, з огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи працездатною особою не працює, у центрі зайнятості з питання пошуку роботи не перебуває, законних джерел існування не має, доказів розміру доходу отриманого у законний спосіб, в тому числі від трудової діяльності за фахом, слідчому судді не надано, натомість надані дані про отримання доходу від злочинної діяльності.

Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування фактично розслідування у кримінальному провадженні не проводилося, будь-які слідчі дії не проводилися, безпідставно не проведений перехресний допит і слідчий експеримент за участі потерпілого стосуються тактики проведення досудового розслідування слідчим, який згідно ч.5 ст. 40 КПК України, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Доводи сторони захисту про безпідставність пред`явленої підозри слідчий суддя відхиляє, оскільки обставини наявності обгрунтованої підозри були предметом розгляду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і вказана ухвала слідчого судді від 11 вересня 2020 року має преюдиційне значення для вирішення питання продовження строку запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту про те, що будь-яких даних, які б об`єктивно свідчили про обґрунтованість заяви потерпілого від 04 листопада 2020 року про нібито побоювання впливу з боку підозрюваних, висновків слідчого судді про наявність ризиків втечі та можливого вчинення іншого кримінального правопорушення не спростовують та, крім того, слідчим клопотання про продовження запобіжного заходу наявністю такого ризику не обґрунтовувалося.

Одночасно при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Проте наведені встановлені в засіданні ризики є суттєвими, і, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.

Відповідно, слідчий суддя, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини та дані про особу, дійшов внутрішнього переконання згідно ст. 199 КПК України про продовження в межах строку досудового розслідування подальшого тримання під вартою підозрюваного згідно ч. 1 ст. 197 цього Кодексу строком на тридцять днів, тобто, з урахуванням часу фактичного затримання, до 22-30 год. 06 грудня 2020 року, який виправдовує процесуальні ризики, що продовжують існувати і не зменшилися, оскільки проста заборона спілкування і контроль за пересуванням підозрюваного не можуть запобігти впливу на свідків, потерпілого, які судом ще не допитувалися, а присікти спроби втечі підозрюваного, а так само запобігти вчиненню нового злочину можливо лише в умовах тимчасової ізоляції від суспільства.

Інші доводи сторони захисту висновків слідчого судді не спростовують.

Підстав для зміни раніше визначеного розміру згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України можливої застави в сумі 43940,00 грн., тобто 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і пов`язаних з її внесенням процесуальних обов`язків слідчий суддя не вбачає.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному запобіжного заходу, у зв`язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, оскільки строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог ст. ст. 197, 199 КПК України обчислюється у днях, а не у місяцях, як про це заявлено у клопотанні.

Керуючись ст. ст.131,176-178,183,184,193,194,196,197,199 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП на станції №1 Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Сидоркіної Д.В. про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, заявлене у кримінальному провадженні №12020042010000193, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – задовольнити частково.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, продовжити на строк дії цієї ухвали на 30 днів до 22 год. 30 хв. 06 грудня 2020 року з можливістю внесення раніше визначеного розміру застави в сумі 43940,00 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень, тобто 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 06 грудня 2020 року наступні обов`язки:

-прибувати за викликом до старшого слідчого СВ ВП на станції №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Сидоркіної Д.В. за першим викликом, за адресою: вул. Привокзальна, 15, місто Дніпро;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

-утриматись від спілкування із потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_4 ;

-докласти зусиль до пошуку роботи;

-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

Попередити ОСОБА_1 про звернення суми застави в дохід держави і зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов`язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу СВ ВП на станції №1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Колесніченко