Ухвала суду № 92678344, 06.11.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3600/20

Провадження № 2/211/1714/20

У Х В А Л А

про прийняття справи до розгляду

06 листопада 2020 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Середня Н.Г., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення моральної шкоди,-

встановив:

позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Російської Федерації, Акціонерного товариства «СБЕРБАНК», в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 1 000 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, пов`язаної зі збройною агресією Російської Федерації проти України та з його безпосередньою участю у зв`язку з цим у бойових діях по захисту суверенітету України, її територіальної цілісності та недоторканості.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Папариги В.А.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гіди О.С.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справа передана в провадження судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Середньої Н.Г.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним прийняти справу та призначити до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Крім того, частиною четвертою статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.

Порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України «Про міжнародне приватне право», який застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом.

Стаття 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Як передбачено частиною четвертою статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права України, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Таким чином, Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.

Найважливішою ознакою для держави є суверенітет, оскільки саме суверенітет становить основну відправну засаду для її правосуб`єктності. Суверенітет держави має вияв у двох сферах внутрішній та зовнішній. У зовнішній сфері суверенітет означає незалежність, самостійність і непідпорядкованість держави іншим державам.

У міжнародному приватному праві під імунітетом розуміють непідлеглість однієї держави законодавству та юрисдикції іншої. Імунітет ґрунтується на суверенітеті держав, їх рівності та означає, що жодна з них не може здійснювати свою владу над іншою державою, її органами, майном. Це принцип вилучення держави та її органів з-під юрисдикції іншої держави. Судовий імунітет полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої держави.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди.

Разом з цим статтею 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (а отже, і рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості).

Згідно частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідно, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України № 1-12/2012 від 25.04.2012 р. засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав. Суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення неможливе без проведення ним всебічного, повного, об`єктивного дослідження усіх обставин справи. При цьому судове рішення повинно базуватись на принципах верховенства права, неупередженості, незалежності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу.

Принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами», і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (рішення Європейського суду з прав людини від 26.05.2009 р. у справі «Бацаніна проти Росії» (Batsanina v. Russia), заява № 3932/02, пункт 22).

Відповідно до частини другої статті 496 ЦПК України, іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини першої статті 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Відповідно до частини третьої статті 499 ЦПК України, судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно п.2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

На підставі вищевикладеного, оскільки без отримання згоди Російської Федерації, висловленої через уповноважених осіб або компетентних органів, на розгляд даного спору в судах України Російська Федерація не може одержати правового статусу відповідача в цивільному процесі, вважаю за необхідне направити судове доручення через Міністерство юстиції України для вручення компетентному органу - Уряду Російської Федерації копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів згідно умов Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, ратифікованої із застереженнями Законом України N 240/94-ВР від 10.11.94 .

До аналогічних висновків у подібних справах незмінно доходить Верховний Суд у постановах від 13.05.2020 року справа № 711/17/19 (провадження № 61-10776св19); від 03.06.2020 у справі № 357/13182/18 (провадження № 61-12202св19); від 03.06.2020 у справі № 711/14/19 (провадження № 61-12536св19).

Вимоги щодо складання та оформлення документів передбачені Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року N 1092/5/54(із змінами).

Відповідно до п. 2.1 «Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Таким чином, при виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним зобов`язати позивача здійснити переклад копії позовної заяви, копії доданих до неї документів, з нотаріальним засвідченням їх вірності, направивши судове доручення до Міністерства юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами копії позовної заяви із додатками дипломатичному представництву Російської Федерації як компетентному органу держави Російської Федерації для з`ясування наявності згоди до участі у справі як відповідача держави Російська Федерація.

Крім того, згідно роз`яснень, викладених в пункті 8 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», прийнявши позовну заяву, суддя на стадії підготовки справи до судового розгляду має з`ясувати, чи є згода дипломатичного представництва, як компетентного органу держави, на розгляд спору в судах України. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно першочергово підготувати відповідний запит та отримати офіційну інформацію щодо того, чи існує згода компетентних органів відповідної держави на розгляд справи у судах України, оскільки це впливає на зміст подальших процесуальних дій. У разі, якщо такої згоди не отримано, то посольство не може набувати процесуального статусу відповідача у цивільному процесі. Надсилання судових викликів до посольств іноземних держав в Україні має здійснюватись виключно через Міністерство закордонних справ України (МЗС).

Підпунктом 58 пункту 4 Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 281, визначено, що МЗС відповідно до покладених на нього завдань: здійснює нагляд за наданням дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав, їх персоналу і членам сімей персоналу привілеїв та імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України, а також привілеїв та імунітетів закордонним дипломатичним установам України, їх персоналу і членам сімей персоналу з урахуванням принципу взаємності, а також нагляд за додержанням дипломатичних і консульських привілеїв та імунітетів.

Отже, враховуючи надані суду матеріали позову, положення частин першої, четвертої, п`ятої статті 53 ЦПК України суд вважає, що при розгляді спорів відносно дипломатичних представництв чи консульських установ іноземних держав, необхідно притягнути як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство закордонних справ України ( далі – МЗС) (місцезнаходження за адресою: м. Київ, Михайлівська площа, 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 53, 174-179, 260, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення моральної шкоди.

Призначити підготовче судове засідання у приміщенні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на 15-30 годину 17 грудня 2020 року.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача – Міністерство закордонних справ України.

Запропонувати Міністерству закордонних справ України звернутися із запитом до Посольства Російської Федерації в Україні для з`ясування наявності згоди дипломатичного представництва Російської Федерації як компетентного органу держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України, в тому числі цивільної справи № 211/3600/20 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення моральної шкоди, яке перебуває в провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, на наслідком чого встановлюється, чи набуває відповідне посольство процесуального статусу відповідача у цивільному процесі.

Отримані на запит матеріали направити на адресу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, буд. 3, каб. 36).

Роз`яснити третій особі право протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання позову або відзиву подати пояснення щодо позову або відзиву у відповідності до статті 181 ЦПК України.

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом десяти робочих днів з дня отримання даної ухвали здійснити переклад копії позовної заяви, копії доданих до неї документів, з нотаріальним засвідченням їх вірності, та надати Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області один примірник завіреного перекладу копії позовної заяви, копії доданих до неї документів російською мовою для надіслання її компетентному органу Уряду Російської Федерації.

Направити судове доручення до Міністерства юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами копії позовної заяви ОСОБА_1 до Російської Федерації, Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення моральної шкоди із додатками та копію означеної ухвали суду дипломатичному представництву Російської Федерації як компетентному органу держави Російської Федерації для з`ясування наявності згоди до участі у справі як відповідача держави Російська Федерація.

Всі складені документи за результатами виконання міжнародного судового доручення направити на адресу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, буд. 3, каб. 36).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dv.dp.court.gov.ua/sud0411/gromadyanam/csz.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г.Середня