Ухвала суду № 92678239, 06.11.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/6159/20

Провадження № 1-кс/210/2229/20

"06" листопада 2020 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., за участю секретаря судового засідання Кубаєвої В.В.,

сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Кондратенко І.М., підозрюваний ОСОБА_1 , захисник - Козак А.В., за участі слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Тесленко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Тесленко А.С., погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Ганським В.В., поданого в межах кримінального провадження, внесеного 05 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001238, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Зугділі, Грузія, грузин, громадянин Грузії, офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей на утриманні не маючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий: 11.10.2017 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, по ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт (покарання відбуте); 03.12.2018 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, по ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 2 роки.

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 06 листопада 2020 року надійшло вищевказане клопотання слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому, просив його задовольнити, враховуючи що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються підозрюваному належать до категорії тяжких, та вчинені в період іспитового строку.

Підозрюваний, не заперечуючи обґрунтованості підозри, просив суд застосувати відносно нього домашній арешт, оскільки він щиро кається у скоєному та бажає виправитись та до винесення вироку залишитись на волі.

Захисник, не сопорюючи фактичні обставини, на підставі яких пред"явлено підозру, просить слідчого суддю застосувати домашній арешт, оскільки його підзахисний не має наміру переховуватись, а також просив врахувати, що ОСОБА_1 має на утриманні хвору дитину.

Виклад обставин та правова кваліфікація

В провадженні СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке 05 листопада 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001238 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Криворізькою місцевою прокуратурою № 1 Дніпропетровської області.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимий, останній раз 03.12.2018 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнений з випробуванням строком на 2 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не погашену в законному порядку судимість знову підозрюється у вчиненні, повторно, нового, умисного, корисливого злочину за наступних встановлених під час досудового розслідування обставинах.

04.11.2020 приблизно о 16.45 годин ОСОБА_1 , повторно, діючи умисно, маючи раніше виниклий злочинний умисел на незаконне збагачення перебував до магазину «Бірюза», розташованому по вулиці Володимира Бизова, 15 на території Металургійного району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де підійшов до автомобіля «AUDI 80» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та водночас усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_1 за допомогою раніше ним підготовлених сталевих ножиць відчинив замок дверей з пасажирського боку та проникнув до салону даного автомобіля, звідки таємно викрав мобільний телефон був марки «Motorola Moto X Stule (XT 1572)», імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 , вартість якого на підставі судово-товарознавчої експертизи №3667 від 06.11.2020 становить 2440,33 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим реалізував злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище та з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, після чого обернув викрадене майно на свою користь і в подальшому розпорядився ним власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обґрунтування клопотання.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно», про що йому було повідомлено про підозру 06 листопада 2020 року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12020040710001238.

Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1,3 частини 1 статті 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ( п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Мотивація суду

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.11.2020р., досудове розслідування у кримінальному провадженні 12020040710001238 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

ОСОБА_1 06 листопада 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185КК України, за ознаками «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно», що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 06.11.2020р.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція частини 3 статті 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ОСОБА_1 за період 2017-2018 рік двічі притягувався до кримінальної відповідальності за здійснення замахів у злочинах проти власності.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий, зокрема останній раз – 03 грудня 2018 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 2 роки.

Слідчим суддею встановлено, що діяння, за які ОСОБА_1 пред"явлено 06 листопада 2020 року підозру, вчинено в період іспитового строку за вироком від 03.грудня 2018 року.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України , а саме: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно»

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження слідчим суддею приходить до висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Для визначення причетності ОСОБА_1 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема: показання потерпілої ОСОБА_3 , показаннями свідка ОСОБА_4 , показаннями свідка ОСОБА_5 , оглядом місця події від 05.11.2020, оглядом предмету від 06.11.2020, показаннями підозрюваного ОСОБА_1 , речовими доказами.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри .

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

Обставини, які підтверджують ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.

Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше був засуджений, за вчинення злочину проти власності, та наразі підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, в період іспитового строку, що свідчить про можливість зміни ним місцезнаходження з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, і тим самим ухилення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Крім того, ОСОБА_1 не має місця реєстрації в Україні, є громадянином іншої країни. Даних про наявність на утриманні дитини слідчому судді не надано.

Достатньо обґрунтованим є ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності.

Обставинами, які підтверджують зазначені ризики за твердженням прокурора, є те, що на теперішній час в ході досудового розслідування не встановлені усі ймовірні свідки злочину та не проведені усі необхідні слідчі (розшукові) дії за участю свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені пункттом 1 та 3 частини 1 статті 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Крім того, також обґрунтованим є ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини, які підтверджують ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 був раніше засуджений за вчинення корисливого злочину, вчинив злочин під час іспитового строку. Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням особи підозрюваного, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само і вчинити інші кримінальні правопорушення чи проступки.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, за яким пред`явлено підозру; інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 (трьох) до 6 (шести) років позбавлення волі, з урахуванням статті 71 КК України, оскільки кримінально-карані діяння вчиненні в період іспитового строку ; відсутні підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою відсутні; даних про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки на території України, які б могли в повній мірі нівелювати встановлені ризики, не надані; підозрюваний раніше судимий, та інкриміновані діяння вчинив під час іспитового строку.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Підозрюваному ОСОБА_1 не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, так як останній не має місця реєстрації, офіційно не працевлаштований, відсутні відомості про нгаявність стійких соціальних з"язків, тому є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 не зможе виконувати покладені на нього судом обов`язки.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв`язку із відсутності письмових зобов`язань осіб, які заслуговують на довіру суду.

Особисте зобов`язання не може бути застосоване у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, а також встановлений в судовому засіданні ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 040 (сорок дві тисяч сорок) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Тесленко А.С., погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Ганським В.В., поданого в межах кримінального провадження, внесеного 05 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001238, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 06 листопада до 03 січня 2021 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 040 (сорок дві тисяч сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: одержувач платежу-ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ)-26239738, МФО-820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України : прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду; повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. докласти зусиль до пошуку роботи;

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи виконання покарань управління ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Тесленка А.С., прокурорів Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Кондратенко І.М., Ганського В.В.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 06 листопада 2020 року о 16год.55хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).

Слідчий суддя: О. В. Чайкіна