Рішення № 92677252, 29.10.2020, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/387/20

Провадження № 2/510/652/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 жовтня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс» (треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пімахова Діна Вікторівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача – ТОВ «Платінум Фінанс»у судові засідання, які призначалися на 22.04.2020р., 11.06.2020р., 23.07.2020р., 27.08.2020р., 10.09.2020р., 29.10.2020р., будучи належним чином сповіщений, не явився, про причину неявки суд не сповістив, відзиву на позов не надав, був попереджений, що на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки, справа буде розглянута у його відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Ю.В. надала необхідні суду документи, будь-яких заперечень та додаткових заяв не мала, просила про розгляд справи без її участі.

Від третьої особи - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Д.В. будь-яких заперечень, додаткових заяв не надходило.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , діючий від імені та в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.

Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія постанови серії ВП № 60771455 від 11.12.2019р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; копія супровідного листа від 11.12.2019р. від ОСОБА_3 ; копія інформаційної довідки з ЄРПВ України; копія виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куба Юлії Володимирівни № 1580 від 12.09.2019р. про звернення до стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошових коштів в сумі 18401,11 грн.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , діючий через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «Платінум Фінанс», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1580 від 12.09.2019 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куба Юлією Володимирівною, на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Фінанс" про стягнення з боржника – ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором від 20.05.2008 р. №500118781 в розмірі 18401,11 грн. та стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з судового збору (840,80 грн. (за подачу позову) та 420,40 грн. (за вимоги про забезпечення позову)), посилаючись на те, що виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: виконавчий напис було вчинено з пропущенням строків давності; нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 20.05.2008 р. між позичальником ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №500118781. 30.09.2009р., згідно договору відступлення права вимоги боргу, право вимоги боргу було відступлено ТОВ «Кредитні Ініціативи». Згідно договору факторингу № 2012-2-1/1 від 18.12.2012р., укладеному між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «Купер Прайс», право вимоги за кредитним договором №500118781 від 20.05.2008р., укладеним з ПАТ «Альфа-Банк», було відступлено ТОВ «Купер Прайс». Згідно договору факторингу №0108/2019 від 01.08.2019р., укладеним між ТОВ «Купер Прайс» та ТОВ « Платінум Фінанс», право вимоги за кредитним договором №500118781 від 20.05.2008р., укладеним з ПАТ «Альфа Банк» було куплено ТОВ «Платінум Фінанс».

12.09.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куба Ю.В. було вчинено виконавчий напис №1580 про стягнення на користь ТОВ «Платінум Фінанс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №500118781 від 20.05.2008р. в розмірі 18401 грн. 11 коп., що утворилася за період з 22.10.2008р. по 05.08.2019р.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідчені права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15).

П. п. 3.1 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зазначає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного Суду від 22.02.2017 року по справі N 826/20084/14 залишеною без змін з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору.

Київський апеляційний адміністративний суд, при розгляді вказаної справи дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили, було визнано незаконним та нечинним положення правової норми щодо можливості вчинення виконавчого напису на копії кредитного договору.

Постановою Верховного суду від 29.01.2019 № 910/13233/17 зазначається, що в зв`язку з визнанням судом нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 26.11.2014 р., до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" N 1172 в редакції , що діяла до 22.02.2017

Пунктом 2 Переліку №1172 від 29.06.1999 р. (в редакції, що діяла до 22.02.2017 р.) було зазначено, що для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, приватному нотаріусу надаються наступні документи:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вирішуючи питання про дотримання строків виконавчого напису нотаріуса суд вчинення зазначає наступне:

Згідно ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України аналогічно зазначається, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.4 вказаної Глави зазначається, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно абз. 7 п. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Крім того, суд зауважує, що строк давності вчинення виконавчого напису не можна ототожнювати зі строком позовної давності. Позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК). У разі вчинення виконавчого напису стягувач звертається не до суду, а до нотаріуса, що відповідно до статті 18 ЦК є самостійним (позасудовим) способом захисту порушеного права. Суд також звертає увагу, що жодною правовою нормою не передбачено можливість продовження строків вчинення нотаріусом виконавчих написів, що ще раз диференціює строк, встановлений частиною першою статті 88 Закону України "Про нотаріат", від строку позовної давності.

Позичальник отримував кредитні кошти на підставі договору від 20.05.2008 р. №500118781 на п`ять років, відповідно строк виконання зобов`язань за договором настав 20.05.2013 р.

Виконавчий напис було вчинено 12.09.2019 р., тобто більше ніж через три роки після настання строку виконання зобов`язання, який наступив 20.05.2013 р., що свідчить про порушення нотаріусом вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат" . Тому, в справі що розглядається, виходячи з принципу верховенства права, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог .

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До позовної заяви додано оригінали квитанцій про сплату судового збору позивачем на суму 840,80 грн. та 420,40 грн. за забезпечення позову, які підлягають стягненню з відповідача.

Сплачені позивачем 420,40 грн. за заяву про витребування доказів не підлягають стягненню з відповідача, оскільки були сплачені позивачем помилково, оскільки вирішення судом питання про витребування доказів проводиться без сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 18 ЦК України, ст. ст. 15, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1580 від 12.09.2019 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Фінанс" про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором №500118781 від 20.05.2008 р. в розмірі 18401,11 грн., що склалася за період з 22.10.2008 р. по 05.08.2019р.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Фінанс"» (код ЄДРПОУ 43133848, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6А, оф.525) на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 14.03.2005р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 ) судові витрати, що складаються з оплати судового збору в розмірі 840,80 грн. та 420,40 грн. за забезпечення позову.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду в загальному порядку.

Суддя В.І. Дудник