3-215
2010 р.
П О С Т А Н О В А
25 січня 2010 року Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва
Покровська Т.С.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Яничі Пермського району Пермської області, Росія, працюючої завідуючою дошкільним навчальним закладом № 110 м.Миколаєва, яка проживає: АДРЕСА_1,
-за ч.1 ст.41 КУпАП,
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, яка обіймає посаду завідуючої ДНЗ № 110 м.Миколаєва та має право укладати договори з найманими працівниками, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, притягується до адміністративної відповідальності за те, що пункт 2 виданого нею наказу №102 від 03.11.09. є неправомірним та суперечить п.11 Розділу 5 Колективного договору. Крім того в ході перевірки нарахування заробітної плати в листопаді 2009 року було встановлено, що 33 працівникам ДНЗ № 110 заробітна плата під час карантину з 04.11.09. по 13.11.2009. нарахована в розмірі 2/3 посадового окладу, що суперечить пункту 11 Розділу 5 Колективного договору, яким встановлено, що керівник зобовязується час простою не з вини працівника оплачувати в розмірі не менше ставки (посадового окладу) (п.8.1.8 Галузевої угоди).
ОСОБА_2 в судове засідання зявилася, провину не визнала. Пояснила, що її наказ № 102 від 03.11.2009. складено у відповідності до вимог ст.113 КЗпП України та п.10 Колективного договору; п.11 Колективного договору стосується умов оплати праці при виникненні небезпечної виробничої ситуації. Пункт 8.1.8 Галузевої угоди зазначений інспектором праці помилково, оскільки взагалі не стосується оплати праці. Крім того, працівники закладу 14.12.09. були премійовані з економії фонду заробітної плати.
Вивчивши матеріали справи та надавши оцінку представленим доказам, суддя приходить до висновку про необгрунтованість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.113 КЗпП України час простою працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). А середній заробіток зберігається за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоровя працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини(ч.3 ст.113 КЗпП України). Пункт 10 Колективного договору предбачає здійснення оплати праці у випадках, коли заняття не проводяться з незалежних від працівника причин (в тому числі епідемій), з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації. Пункт 11 Колективного договору дублює положення ч.3 ст.113 КЗпП України. Крім того в п.11 зазначеного договору невірна посилка на п.8.1.8 Галузевої угоди, яка стосується довгострокових кредітів молоді. Якщо мався на увазі п.8.3.4.Галузевої угоди, то він має рекомендований, а не обовязковий характер. Більше того, ОСОБА_2 вжила заходів щодо збільшення оплати праці працівникам закладу за рахунок преміювання з економії фонду заробітної плати ( наказ № 110 від 14.12.09.)
Крім того, ОСОБА_2 притягають за ч.1 ст. 41 КЗпП України, а в протоколі про адміністративне правопорушення зазначають, що її дії містять ознаки правопорушення, передбаченого ст.41-1 КУпАП, що свідчить про неточність кваліфікації її дій.
Таким чином доказів щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.3 КУпАП, суду не надано.
Таким чином доказів щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.3 КУпАП, суду не надано.
Вивчивши матеріали справи та надавши оцінку представленим доказам, суддя знаходить доведеною вину ОСОБА_4 в скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_4 визнати винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (пятсот десять) гривень на користь держави (р/р 33112336700004, код банку 826013, Банк одержувача ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23626096 ).
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Корабельного районного суду м. Миколаєва.
Суддя: Т.С.Покровська
Судове рішення № 9267712, Корабельний районний суд м. Миколаєва було прийнято 25.01.2010. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3-215/2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: