Ухвала суду № 92676433, 02.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/31346/20

Провадження № 2/947/4591/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02.11.2020

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження про арешт нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження про арешт нерухомого майна.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 840,80 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається у прохальній частині позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) про скасування арешту квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за №8183369;2) про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 09.07.2001 за №8183369 про арешт квартири АДРЕСА_1 .

Отже, позивачем повинен бути сплачений судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру за заявлені дві вимоги у розмірі 1681,60 грн. (840,80х2), проте останнім надано до суду платіжне доручення №Р24804655J887430025 від 28 жовтня 2020 року про сплату судового збору лише за одну заявлену вимогу немайнового характеру розмірі 840,80 грн.

Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, за реквізитами : отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA628999980313181206000015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким принцип узгоджується з обов`язком позивача, встановленим ст. 175 ЦПК України, зазначити в позовній заяві зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, підставою звернення з позовом про зняття арешту з майна в порядку цивільного провадження є факт порушення цивільного права особи (права власності) та наявність у позивача підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, належить саме йому. Такий позов заявляється одночасно про визнання права власності на майно.

Відповідно до Аналізу практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України Верховного Суду України, застосовуючи передбачений п. 1 ст. 2, ст. 16 ЦК спосіб захисту цивільного права чи інтересу у справах за позовом про зняття арешту з майна деякі суди не враховують положень ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (зі змінами), що ці вимоги мають ґрунтуватися на праві власності або володіння, і тому задовольняють їх без визнання права власності на спірне майно або за позовами не власників або володільців (кредиторів, що не є заставодержателями, в інших зобов`язаннях).

У таких випадках повинні застосовуватись інші відповідні способи судового захисту (наприклад, оскарження постанови державного виконавця про арешт майна, припинення дії, яка порушує право).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, позивачу, з урахуванням обставин якими він обґрунтовує позовні вимоги, слід уточнити та конкретизувати зміст позовних вимог із зазначенням належних відповідачів та третіх осіб по справі.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження про арешт нерухомого майна - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

У разі подання уточненої позовної заяви чи додаткових документів у зв`язку із виконанням ухвали судді, надати їх у кількості відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.