Рішення № 92675298, 02.11.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2387/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів” (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9, код ЄДРПОУ – 36911851)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СКАЙТЕК СТРОЙ” (65017, м. Одеса, вул. Малиновського, буд. 16-А, офіс 314, код ЄДРПОУ – 40278123)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники сторін:

Від позивача: Шурубура Є.С. – на підставі ордера серії ЗП №106625 від 11.09.2020р.;

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “Запорізький завод кольорових металів”, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “СКАЙТЕК СТРОЙ” про стягнення заборгованості у розмірі 1 080 164 грн 22 коп., пені у розмірі 15 582 грн 70 коп., штрафу у розмірі 1 080 164 грн 22 коп., 20% річних у розмірі 25 971 грн 16 коп.

Ухвалою суду від 18.08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2387/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 вересня 2020р.

Ухвалою суду від 10.09.2020р. підготовче засідання відкладено на 29.09.2020р.Ухвалою суду від 29.09.2020р. підготовче засідання відкладено на 15.10.2020р. Ухвалою суду від 15.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання із розгляду справи по суті на 02.11.2020р.

Позивач – ТОВ “Запорізький завод кольорових металів”, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовні заяві.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвали суду у справі №916/2387/20, які були направлені на юридичну адресу відповідача, були вручені отримувачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у справі зазначає, що 30.04.2020р. між ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» (Постачальник) та ТОВ «СКАЙТЕК СТРОП» (Покупець) було укладено Договір поставки №191/3/20, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець оплатити та прийняти кабельно-провідникову продукцію відповідно до Додатків до цього Договору, двосторонніх Специфікацій до Договору та/або накладних Постачальника. Кожен з додатків є невід`ємною частиною цього Договору.

Позивач зазначає, що відповідно до Специфікації №1 від 30.04.2020р. та видаткової накладної № 5790 від 30.04.2020р. Постачальником було поставлено Покупцю продукцію на загальну суму 1 080 164 грн 22 коп.

Позивач зауважує, що згідно з п.5.1 Договору та п.4 Специфікації №1 від 30.04.2020 р. строк оплати поставленої продукції складає 30 банківських днів від дати поставки.

Таким чином, на думку позивача, відповідач мав сплатити вартість поставленої продукції у розмірі 1 080 164 грн 22 коп. до 15.06.2020р.

Однак, в порушення зазначених умов Договору, відповідачем не здійснено розрахунок за поставлену за Договором продукцію в строки, встановлені Договором. Зокрема, відповідач не сплатив в повному обсязі вартість поставленої продукції, у зв`язку з чим станом на 29.07.2020р. утворилась заборгованість у розмірі 1 080 164 грн 22 коп.

Невиконання відповідачем умов Договору позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути на свою користь заборгованість у розмірі 1 080 164 грн 22 коп.

В обґрунтування позову позивач також посилається на ст.526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.530 Цивильного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 7.1. Договору поставки у разі несвоєчасної оплати Покупцем продукції, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) продукції за кожний день порушення строків платежу, від суми специфікації, по якій була поставлена продукція. При цьому пеня нараховується за весь час, поки зобов`язання Покупця по оплаті продукції залишається невиконаним. Пеня на суму попередньої оплати (авансового платежу), якщо продукція не була отримана Покупцем, не нараховуються. У разі порушення строків оплати більш ніж на два календарні дні Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 100 відсотків від суми заборгованості.

Відповідно до положень ст.1. та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вищенаведеного, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 16.06.2020р. по 29.07.2020р. у розмірі 15 582 грн. 70 коп. та штраф у розмірі 1 080 164 грн 22 коп., які просить стягнути на свою користь.

Також позивач зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 7.5. Договору поставки застосування пені за цим Договором не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 Цивільного кодексу України). Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами становить 20% річних від суми заборгованості.

Враховуючи зазначене, на підставі п.7.5.3 Договору позивач нарахував відповідачу 20% річних за користування грошовими коштами за період з 16.06.2020р. по 29.07.2020р. у розмірі 25 971 грн 16 коп., які також просить стягнути на свою користь.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, відзиву на позовну заяву до суду не надавав.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, суд встановив, що 30.04.2020р. між ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» (Постачальник) та ТОВ «СКАЙТЕК СТРОП» (Покупець) було укладено Договір поставки №191/3/20, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець оплатити та прийняти кабельно-провідникову продукцію відповідно до Додатків до цього Договору, двосторонніх Специфікацій до Договору та/або накладних Постачальника. Кожен з додатків є невід`ємною частиною цього Договору.

У відповідності до п.10.1 Договору цей Договір вважається дійсним після його підписання уповноваженими представниками сторін. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020р., а в частині поставки, оплати отриманої продукції - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Таким чином, підписавши Договір, сторони поклали на себе взаємні обов`язки. Зокрема, Постачальник зобов`язався здійснити поставку продукції протягом строку, погодженого сторонами в Специфікаціях до цього Договору, а Покупець – прийняти та оплатити поставлену продукцію.

У відповідності до п.п. 1.2-1.4 Договору ціна, загальна кількість, номенклатура, асортимент за одиницю Продукції вказуються в Додатках (Специфікаціях, накладних) до цього Договору. Сторонами може бути укладено як одну, так і більшу кількість Специфікацій до Договору. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку Продукції в межах цього Договору й не скасовує та не змінює попередні Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній. Якщо в період дії цього Договору між Сторонами відбудеться поставка продукції, але не буде підписана специфікація на таку поставку, то видаткова накладна на таку продукцію, підписана представником Покупця, прирівнюється до специфікації, якою погоджено асортимент, ціна та кількість продукції, що поставляється Покупцю, а Покупець зобов`язується оплатити таку продукцію на умовах, у строки та в порядку, визначеними цим Договором. Застосовуючи умови Договору для таких випадків сторони домовилися в них замість слова специфікація застосовувати (читати) слово накладна.

У відповідності до п.3.1 Договору умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «IНКОТЕРМС» в редакції 2010 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Згідно п.3.3 Договору при відвантаженні продукції Постачальник зобов`язаний додати до оригіналу товарно-транспортного документа наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактура (оригінал); видаткова накладна (оригінал); сертифікат якості.

Продукція приймається Покупцем виключно за наявності товаросупроводжувальних документів. Підтвердженням факту отримання Покупцем всіх перелічених документів є підпис представника Покупця на видатковій накладній (п.3.5 Договору).

У зв`язку зі специфікою кабельного виробництва, сторони дійшли згоди, що поставка є виконаною, якщо кількість продукції, яка поставляється, відрізняється від кількості погодженої сторонами в специфікації в межах 2% (толеранс). При цьому Покупець оплачує фактичну поставлену йому кількість продукції. Від`ємна різниця між кількістю продукції, вказаної в специфікації, і фактично поставленою кількістю продукції в межах цього допуску, не є недопоставкою продукції.

Приймання продукції за кількістю здійснюється у відповідності до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 року П-6 зі змінами та доповненнями та застосовується сторонами з урахуванням особливостей, встановлених в цьому Договорі (п.4.2 Договору).

Пунктом 4.9 Договору визначено, що якщо під час приймання Продукції від Покупця не надійшло претензій, то продукція вважається поставленою Постачальником і прийнятою Покупцем: за кількістю - відповідно до кількості, зазначеній у видатковій накладній; за якістю - відповідно до якості, вказаної в документі про якість.

Відповідно до матеріалів справи сторонами було підписано специфікацію №1 від 30.04.2020р., яка є додатком до Договору №191/3/20 від 30.04.2020р., на наступну продукцію: кабель ВВГ-Пнг 3х1,5 в кількості 9 км вартістю 82 978 грн 47 коп.; кабель ВВГ-Пнг 3х2,5 в кількості 57,5 км вартістю 817 158 грн 38 коп., що в загальному вартує 1 080 164 грн 22 коп. з урахуванням ПДВ.

В зазначеній специфікації сторонами було визначено, що поставка здійснюється на умовах FCA, згідно Інкотермс 2010, строк поставки: протягом 3 календарних днів з дати підписання сторонами специфікації.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу продукцію, а саме кабель ВВГ-Пнг 3х1,5 в кількості 9 км вартістю 82 978 грн 47 коп.; кабель ВВГ-Пнг 3х2,5 в кількості 57,5 км вартістю 817 158 грн 38 коп., на загальну суму 1 080 164 грн 22 коп. відповідно до видаткової накладної №5790 від 30.04.2020р. Поставлену продукцію було прийнято уповноваженою ТОВ «СКАЙТЕК СТРОП» особою, а саме директором Холодом Вадимом Валентиновичем, уповноваженим на отримання зазначеної продукції довіреністю №45 від 30.04.2020р.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У частині 1 ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п.5.1 Договору Покупець зобов`язується оплатити Постачальнику продукцію в строк 30 банківських днів з моменту поставки, та на умовах, що визначені в специфікації.

Зокрема, відповідно до специфікації №1 від 30.04.2020р. Покупець зобов`язаний сплатити 100 % загальної вартості продукції протягом 30 банківських днів з дати отримання продукції Покупцем.

Відповідно до Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.09.2009 р. №580., банківський день– робочий день, протягом якого банк здійснює банківські операції. у системі електронних платежів Національного банку України б.д. позначається календарною датою як проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів національного банку України, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити вартість продукції, поставленої відповідно до видаткової накладної №5790 від 30.04.2020р., у визначені специфікацією строки, тобто до 11.06.2020р. Більше того, позивачем було надано додатковий час на виконання зобов`язань за Договором до 15.06.2020р.

Однак, відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим станом на 29.07.2020р. за ним утворилась заборгованість у розмірі 1 080 164 грн 22 коп.

Слід зазначити, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів виконання обов`язку щодо оплати продукції на суму 1 080 164 грн 22 коп., у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення заборгованості у розмірі 1 080 164 грн 22 коп. підлягає задоволенню.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1. Договору поставки у разі несвоєчасної оплати Покупцем продукції, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) продукції за кожний день порушення строків платежу, від суми Специфікації, по якій була поставлена продукція. При цьому пеня нараховується за весь час, поки зобов`язання Покупця по оплаті продукції залишається невиконаним. Пеня на суму попередньої оплати (авансового платежу), якщо продукція не була отримана Покупцем, не нараховуються. У разі порушення строків оплати більш ніж на два календарні дні Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 100 відсотків від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, наданий позивачем, суд встановив, що він є вірним, таким чином стягненню на користь позивача підлягають пеня у розмірі 15 582 грн 70 коп та штраф у розмірі 1 080 164 грн 22 коп.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.5. Договору поставки застосування пені за цим Договором не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (ст. 536 Цивільного кодексу України). Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами становить 20 % річних від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок 20% річних, суд встановив, що він є вірним, таким чином позовна вимога щодо стягнення 20 % річних у розмірі 25 971 грн 16 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів” до Товариства з обмеженою відповідальністю “СКАЙТЕК СТРОЙ” про стягнення заборгованості у розмірі 1 080 164 грн 22 коп., пені у розмірі 15 582 грн 70 коп., штрафу у розмірі 1 080 164 грн 22 коп., 20% річних у розмірі 25 971 грн 16 коп. – задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СКАЙТЕК СТРОЙ” (65017, м. Одеса, вул. Малиновського, буд. 16-А, офіс 314, код ЄДРПОУ – 40278123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів” (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9, код ЄДРПОУ – 36911851) заборгованість у розмірі 1 080 164 грн 22 коп., пеню у розмірі 15 582 грн 70 коп., штраф у розмірі 1 080 164 грн 22 коп., 20% річних у розмірі 25 971 грн 16 коп. та витрати по сплаті судового збору 33 028 грн 24 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2020 р.

Суддя Н.В. Рога