Ухвала суду № 92674959, 30.09.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"30" вересня 2020 р. Справа № 911/950/16

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою Дочірнього підприємства “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича

до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз”, Київська

область, м. Боярка

про визнання недійсними правочинів

В межах провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”

за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/950/16 за заявою Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Дочірнього підприємства “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 02.06.2016 р.

Постановою господарського суду Київської області від 14.12.2016 р. визнано банкрутом ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича, зобов`язано останнього протягом встановленого Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строку, за результатами роботи, подати до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс банкрута, який відповідає фактичному фінансовому та майновому стану останнього та пояснювальну записку до нього.

22.01.2020 р. арбітражний керуючий Маковий Олександр Віталійович в інтересах Дочірнього підприємства “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” звернувся із позовною заявою до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” про визнання недійсними правочинів, а саме договору купівлі-продажу № 23/216 від 26.07.2013 р. та договору купівлі-продажу № 26-2013-003 від 31.10.2013 р., укладених ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” та АТ “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз”.

Ухвалою суду від 27.01.2020 р. позовну заяву Дочірнього підприємства “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича б/н від 22.01.2020 р. (вх. № 1439/20 від 22.01.2020 р.) про визнання недійсними правочинів в межах провадження у справі № 911/950/16 про банкрутство ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” залишено без руху; запропоновано арбітражному керуючому Маковому Олександру Віталійовичу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути недоліки заяви шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статі 164 ГПК України.

17.02.2020 р. на адресу суду від позивача надійшли докази усунення недоліків заяви про визнання недійсними правочинів.

Ухвалою суду від 24.02.2020 р. прийнято до розгляду заяву Дочірнього підприємства “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” про визнання недійсними правочинів в межах провадження у справі № 911/950/16 про банкрутство Дочірнього підприємства “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, призначено заяву у підготовчому засіданні на 18.03.2020 р.

12.03.2020 р. через канцелярію суду представником відповідача подано заяву про застосування строку позовної давності.

17.03.2020 р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.03.2020 р. повідомлено учасників справи, що підготовче судове засідання з розгляду справи, призначене на 18.03.2020 р. о 12:15 год., не відбулось у зв`язку із запровадженням Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19” з 12.03.2020 р. до 03.04.2020 р. карантину, строк дії якого продовжено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 р. № 239 до 24.04.2020 р.

27.03.2020 р. на поштову адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2020 р. призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 20.05.2020 р.

07.05.2020 р. через канцелярію суду представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2020 р. відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 17.06.2020 р.

16.06.2020 р. на до суду від відповідача надійшли заперечення на письмові пояснення ліквідатора.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 05.08.2020 р.

05.08.2020 р. до суду від ліквідатора ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності останнього.

05.08.2020 р. через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2020 р. розгляд справи відкладено на 30.09.2020 р.

21.09.2020 р. через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про долучення документа до матеріалів справи.

29.09.2020 р. через канцелярію суду ліквідатором банкрута подано клопотання про розгляд справи за відсутності арбітражного керуючого Макового О.В.

В судовому засіданні, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши аргументи присутніх представників позивача та відповідача, суд

встановив:

26.07.2013 р. між ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 23-216, відповідно до умов якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (далі-товар) за номенклатурою, кількістю та ціною згідно специфікації № 1, № 2 та № 3, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість цього договору зазначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що продавець протягом п`яти робочих днів з дати підписання сторонами цього договору зобов`язаний передати у власність покупця товар та документи, що підлягають передачі разом з товаром (технічний паспорт, сертифікат якості тощо). Порядок передачі товару покупцю визначається за погодженням сторін.

Передача товару продавцем та прийняття товару покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками та скріплюється печатками сторін в день прийняття-передачі товару. Датою поставки товару є дата складання акту приймання-передачі товару (п. 5.2. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представникам та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 11.1. договору).

Сторонами підписано та скріплено відтисками печаток вищевказаний договір.

Продавцем передано, а покупцем прийнято, на виконання вищевказаного договору товар на загальну суму 655472,56 грн., в кількості та за вартістю визначеними специфікаціями №№ 1, 2, 3, які є невід`ємними частинами вищевказаного договору, що підтверджується актами від 26.07.2013 р. приймання-передачі товару за договором купівлі-продажу від 26.07.2013 р. № 23-216 (належним чином завірені копії специфікацій та вказаних актів додано до позову) (а.с. 9-31).

Окрім наведеного, 31.10.2013 р. між ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 26-2013-003, відповідно до умов якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (далі-товар) за номенклатурою, кількістю та ціною згідно специфікації № 1, № 2 та № 3, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість цього договору зазначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що продавець протягом п`яти робочих днів з дати підписання сторонами цього договору зобов`язаний передати у власність покупця товар та документи, що підлягають передачі разом з товаром (технічний паспорт, сертифікат якості тощо). Порядок передачі товару покупцю визначається за погодженням сторін.

Передача товару продавцем та прийняття товару покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками та скріплюється печатками сторін в день прийняття-передачі товару. Датою поставки товару є дата складання акту приймання-передачі товару (п. 5.2. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представникам та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 11.1. договору).

Сторонами підписано та скріплено відтисками печаток вищевказаний договір.

Продавцем передано, а покупцем прийнято, на виконання вищевказаного договору товар на загальну суму 1151340,77 грн., в кількості та за вартістю визначеними специфікаціями №№ 1, 2, 3, які є невід`ємними частинами вищевказаного договору, що підтверджується актами від 31.10.2013 р. приймання-передачі товару за договором купівлі-продажу від 31.10.2013 р. № 26-2013-003 (належним чином завірені копії специфікацій та вказаних актів додано до позову) (а.с. 35-48).

Разом з тим, заявник звернувся до суду із заявою, в якій, з посиланням на положення статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, просить суд визнати недійсними договори купівлі-продажу від 26.07.2013 р. № 23-216 та від 31.10.2013 р. № 26-2013-003, з мотивів укладення таких договорів боржником із заінтересованою особою.

Відповідачем, в свою чергу, подано заяву про застосування строку позовної давності, а також подано відзив на зазначену заяву, в якому відповідач посилається на, крім іншого, те, що в силу вимог ст. 203 ЦК України оспорювані договори купівлі-продажу від 26.07.2013 р. № 23-216 та від 31.10.2013 р. № 26-2013-003, укладені з дотриманням загальних правочинів не суперечать ЦК України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; сторони оспорюваних правочинів на момент їх укладення мали необхідний обсяг цивільної дієздатності волевиявлення учасників правочинів було вільним і відповідало їх внутрішній волі; особливої форми для оспорювання правочинів законом не передбачено; оспорювані правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та були виконані обома сторонами в повному обсязі. В обґрунтування зазначених у відзиві обставин, а саме здійснення розрахунків за оспорюваними договорами відповідачем надано належним чином завірені копії платіжних доручень та банківських виписок.

Заявником подано відповідь на відзив, в якій останнім зазначено про неможливість звернення ліквідатора з даним позовом протягом трьох років з дати укладення оспорюваних договорів, з огляду на те, що документація банкрута була передана ліквідатору лише 31.08.2017 р.

Крім того, відповідачем подано заперечення, в яких він вказує, крім іншого, на те, що відповідно до положень статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, на які посилається заявник, суд може визнати недійсним договір укладений боржником із заінтересованою особою, отже, на переконання відповідача, не всі правочини визнаються із зазначених підстав недійсними, а ліквідатором банкрута (заявник) не наведено підстав для визнання вказаних договорів недійсними, позов ґрунтується лише на тому, що оскаржувані договори укладені боржником із заінтересованою особою. Також, в обґрунтування пред`явлення позову зі спливом строку позовної давності відповідач зазначає, що арбітражний керуючий під час виконання повноважень розпорядника майна боржника міг дізнатись про порушення прав боржника, тобто з 02.06.2016 р. (дата ухвали, якою призначено розпорядника майна), у зв`язку з чим, відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності.

Заявником подано пояснення щодо заперечень відповідача та клопотання про приєднання додаткових письмових доказів, в яких заявник наводить відомості щодо дослідження періоду виникнення заборгованості у боржника в співвідношенні із періодом відчуження його майна, так заявник стверджує, що на час здійснення продажу майна боржника на користь заінтересованої щодо нього особи за оспорюваними договорами у Дочірнього підприємства “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” була значна кількість невиконаних зобов`язань.

Відповідачем, в свою чергу, було подано заперечення на письмові пояснення ліквідатора (заявника) від 09.06.2020 р., в яких відповідач зазначає про безпідставність тверджень заявника.

Повно та всебічно дослідивши подані докази, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування та здійснивши аналіз аргументів сторін, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, суд зазначає таке:

Відповідно до положень частини другої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-Кодекс) правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав, зокрема боржник уклав договір із заінтересованою особою.

Згідно із положеннями статті 1 Кодексу заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Як вбачається із Статуту ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, затвердженого Наглядовою радою ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” (протокол від 20.03.2012 р. № 20/03-2012 р.) (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.10.2012 р.), належним чином завірену копію якого долучено до матеріалів справи, єдиним засновником ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” є ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”. Дані обставини, а саме, щодо того, що станом на дату укладення оспорюваних договорів, ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, який відповідно до таких договорів є покупцем майна, також був єдиним засновником ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, тобто продавця за оскаржуваними договорами, підтверджується, в тому числі відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо боржника.

Таким чином, з аналізу вищевказаного суд дійшов висновку, що оспорювані договори купівлі-продажу від 26.07.2013 р. № 23-216 та від 31.10.2013 р. № 26-2013-003 укладені боржником – ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” із заінтересованою, в розумінні вищенаведених положень Кодексу, щодо нього особою – ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”.

Судом враховано, що станом на дату укладення зазначених договорів, які передбачають відчуження активів боржника на користь заінтересованої щодо нього особи, у ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” була наявна непогашена заборгованість перед, зокрема ДК Газ України НАК Нафтогаз України; ПАТ «НАК «Нафтогаз України»; ПАТ Укртрансгаз». Дані обставини реалізації активів боржника за наявності невиконаних зобов`язань перед кредиторами можуть свідчити про вчинення заходів з метою виведення активів боржника з метою уникнення здійснення розрахунків з його кредиторами.

З огляду на вищенаведене, врахувавши, що вищевказані договори купівлі-продажу від 26.07.2013 р. № 23-216 та від 31.10.2013 р. № 26-2013-003, за якими боржником відчужено на користь заінтересованої щодо нього особи майно, тобто на користь особи, яка усвідомлювала фінансовий стан боржника – наявність непогашених боргів, укладені в підозрілий період – протягом трьох років до відкриття провадження у справі про банкрутство, в той час як, особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утриматись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених Дочірнім підприємством “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича вимог про визнання договорів купівлі-продажу від 26.07.2013 р. № 23-216 та від 31.10.2013 р. № 26-2013-003 недійсними, з підстав передбачених положеннями статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до заявлених Дочірнім підприємством “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича вимог.

Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила.

Обов`язок заявника довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Ліквідатор банкрута звертаючись із заявою про визнання договорів недійсними заявляє, що він звернувся за захистом прав кредиторів в межах строку позовної давності, оскільки дізнався про наявність порушеного права лише 31.08.2017 р. з аналізу переданих йому документів ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, які містили в тому числі оскаржені правочини.

На підтвердження вищевказаних обставин заявником надано копію акту від 31.08.2017 р. № 1 про передачу документів та печаток Дочірнім підприємством “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”. Як доказ вчинення заходів спрямованих на отримання відповідних документів раніше, зазначеного строку їх отримання заявником надано копії вимоги щодо передання документів, адресованої боржнику від 26.01.2017 р. та повторної вимоги, направленої боржнику 30.03.2017 р.

Проаналізувавши вищенаведені твердження заявника та здійснивши аналіз законодавства, яким суд станом на сьогодні керується під час розгляду справи про банкрутство ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” (в межах провадження в якій розглядається даний спір), а саме: Кодексу України з процедур банкрутства та, яким суд керувався до введення в дію зазначеного Кодексу, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції чинній з 19.01.2013 р.), суд дійшов висновку про необґрунтованість вищенаведених тверджень заявника, що останній звернувся до суду за захистом порушеного права в межах строку позовної давності, з огляду на таке:

Відповідно до положень статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, з посиланням на які звернувся ліквідатор із заявою про визнання недійсними договорів, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, в тому числі за заявою арбітражного керуючого, із зазначених в такій статті підстав.

Можливість оскарження саме арбітражним керуючим правочинів, укладених боржником також закріплена і положеннями Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ст. 20).

Відповідно до положень статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства.

Положеннями статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2016 р. у справі про банкрутство ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, в межах провадження в якій розглядається даний спір, порушено провадження у справі № 911/950/16 про банкрутство ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, введено процедуру розпорядження майном ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” та призначено у справі розпорядником майна арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича.

Згідно із частиною дев`ятою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

Відповідно до положень частини дев`ятої статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.

Виходячи з наведеного, арбітражний керуючий Маковий Олександр Віталійович, також з урахуванням встановленого положеннями статі 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного станом на дату введення процедури розпорядження майном боржника) та положеннями статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства (чинного станом на сьогодні) обсягу повноважень розпорядника майна, не був позбавлений можливості звернутись до ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” з вимогою про надання документів боржника починаючи з дати його призначення розпорядником майна останнього, тобто з 02.06.2016 р. та, за результатами здійснення аналізу таких документів, звернутись із заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 26.07.2013 р. № 23-216 та від 31.10.2013 р. № 26-2013-003.

Таким чином, перебіг строку позовної давності в даному випадку починається із дати призначення арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича розпорядником майна боржника, тобто з 02.06.2016 р., а відтак арбітражний керуючий Маковий Олександр Віталійович звернувся до суду із заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 26.07.2013 р. № 23-216 та від 31.10.2013 р. № 26-2013-003 (22.01.2020 р. – дата надходження заяви) поза межами строку позовної давності, без наведення поважності причин пропуску такого строку, що є підставою, у відповідності до положень статті 267 ЦК України, враховуючи що про сплив строку позовної давності заявлено відповідачем, для відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича – ліквідатора ДП “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” до АТ “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” про визнання недійсними правочинів – договорів купівлі-продажу від 26.07.2013 р. № 23-216 та від 31.10.2013 р. № 26-2013-003.

За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, суд

ухвалив:

1. В задоволенні заяви арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича – ліквідатора Дочірнього підприємства “Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” про визнання недійсними правочинів відмовити.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Дата підписання 05.11.2020 р.

Суддя А.В. Лопатін