Рішення № 92674548, 29.10.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.2020 Справа №905/660/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія», м.Харків

до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», м.Краматорськ Донецької області

про про стягнення 46816,01грн боргу, 7661,01грн пені, 1154,31грн інфляційних, 1585,01грн – 3% річних.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія», м.Харків, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 46816,01грн боргу, 7661,01грн пені, 309,39грн інфляційних, 888,17грн – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з передоплати та остаточної оплати підшипникової продукції за Договором поставки №48/6-89 від 01.04.2019 (специфікації №1 від 01.04.2019, №7 від 08.07.2019, №8 від 12.08.2019, №9 від 27.08.2019 та №10 від 27.09.2019), внаслідок чого існує борг за поставлену продукцію та наявні підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних, в тому числі на суми попередньої оплати.

Після відкриття провадження у справі позивач надав суду:

- клопотання б/н від 25.05.2020 (з додатками, вх.№9695/20 від 27.05.2020; а.с.88-116), в якому у відповідь на пропозицію суду надати докази надіслання/вручення відповідачу рахунків для здійснення попередньої оплати пояснив, що договір поставки №48/6-89 від 01.04.2019 не передбачає спеціального порядку передачі документів; рахунки для здійснення попередньої оплати за договором були надіслані позивачем і отримані відповідачем разом зі специфікаціями до договору, після узгодження номенклатури і вартості кожної окремої партії товару для поставки. Доказом цього є специфікації до договору, які відповідач підписав і повернув позивачу;

- заяву б/н від 06.09.2020 про збільшення позовних вимог (з додатками, вх.№16900/20 від 08.09.2020; а.с.118-124), в якій посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язання сплатити 46816,01грн боргу за Договором поставки №48/6-89 від 01.04.2019, на підставі п.2 ч.2 ст.46 ГПК України просив стягнути з відповідача 1154,31грн інфляційних, 1585,01грн – 3% річних, нарахованих за весь час прострочення (станом на 06.09.2020). Ухвалою від

01.10.2020 (а.с.127) суд задовольнив вказану заяву та надалі виходить із предмету спору: стягнення 46816,01грн боргу, 7661,01грн пені, 1154,31грн інфляційних, 1585,01грн – 3% річних;

- клопотання б/н від 12.10.2020 (з додатками, вх.№19530/20 від 13.10.2020; а.с.129-133) про усунення технічної описки в заяві б/н від 06.09.2020 про збільшення позовних вимог, а саме: позивач перерахував 3% річних за весь час прострочення виконання відповідачем зобов`язання станом на 06.09.2020, проте при здійсненні підрахунків за специфікаціями №8, №9, №10 помилково зазначив кінцеву дату розрахунку « 06.04.2020».

Відповідач без поважних причин не скористався передбаченим ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України правом надати відзив на позов та довести обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, з огляду на що відповідно до приписів ч.ч.4, 9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія» (Постачальник) та Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» (Покупець) уклали Договір поставки №48/6-89 (далі – Договір; а.с.22-25), згідно з п.1.1. якого Постачальник зобов`язався в порядку та на визначених Договором умовах поставити підшипникову продукцію (далі – Продукція), а Покупець – прийняти та оплатити її.

Відповідно до п.1.2. Договору найменування (асортимент), ціна, кількість, строк поставки, загальна вартість, походження Продукції вказуються в специфікаціях, які додаються до Договору і є його невідємними частинами.

За змістом п.2.1., п.2.2. Договору Постачальник постачає Продукцію на адресу Покупця за договірними цінами, які вказуються в специфікаціях і є невідємною частиною Договору; сума Договору складається із загальної вартості, зазначеної у специфікаціях.

Відповідно до п.3.1. Договору поставка здійснюється на умовах DDP – склад Покупця згідно з «Інкотермс» в редакції 2010 року.

Згідно з п.3.4. Договору датою поставки вважається дата фактичної передачі продукції.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020 (п.9.11 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 28.08.2019, яка набрала чинності з моменту її підписання і є невід`ємною частиною Договору – а.с.26).

У Специфікаціях №1 від 01.04.2019 (а.с.27), №7 від 08.07.2019 (а.с.37), №8 від 12.08.2019 (а.с.46), №9 від 27.08.2019 (а.с.48) та №10 від 27.09.2020 (а.с.50) сторони погодили найменування Продукції, що підлягала поставці, її кількість, ціну, умови оплати та поставки.

Так, умовою оплати за всіма Специфікаціями є: 30% – протягом 10-ти банківських днів після підписання Договору, відповідної специфікації та виставлення рахунку, 70% – протягом 30-ти банківських днів від дати отримання Продукції Покупцем. Умови постачання: DDP – склад Покупця згідно з «Інкотермс-2010». Термін постачання: 5 робочих днів з моменту отримання передплати 30%. Вартість Продукції, що підлягала поставці, склала:

- за Специфікацією №1 від 01.04.2019 – 20400,02грн з ПДВ,

- за Специфікацією №7 від 08.07.2019 – 66880,01грн з ПДВ,

- за Специфікацією №8 від 12.08.2019 – 5040,00грн з ПДВ,

- за Специфікацією №9 від 27.08.2019 – 2719,99грн з ПДВ,

- за Специфікацією №10 від 27.09.2019 – 21400,00грн з ПДВ.

Договір, Додаткова угода №1 від 28.08.2019 і Специфікації підписані обома сторонами без зауважень і скріплені печатками сторін.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс-2010) термін DDP – поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення) – означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які «мита» на імпорт до країни призначення (під «митом» розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів).

За приписами ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу (далі – ГК) України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Стаття 538 ЦК України передбачає, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3.); якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч.4).

Щодо боргу за поставлену Продукцію.

На виконання умов Договору сторони вчинили такі дії:

позивач виписав рахунок №1903006 від 19.03.2019 на суму 20400,02грн з ПДВ (а.с.28), який містить посилання на укладений два тижні потому (01.04.2019) Договір;

відповідач платіжним дорученням №2670 від 24.04.2019 (а.с.29, 53) сплатив 2959,99грн з призначенням платежу «П/о за договором 48/6-12 від 23.09.2014, рахунок 1903006 від 19.03.2019 за підшипники, в т.ч. ПДВ»;

позивач за видатковою накладною №2404027 від 24.04.2019 та товарно-транспортною накладною (далі – ТТН) №029028930 від 24.04.2019 відвантажив Продукцію на суму 2959,99грн з ПДВ (підшипник 7526, імп.), а відповідач отримав її, про що свідчать: підпис в накладній особи, уповноваженої Покупцем за довіреністю №1652 від 24.04.2019 (а.с.30, 32), а також роздруківка відстеження вантажу за ТТН №029028930 від 24.04.2019 (а.с.31),

відповідно до якої прийнята до перевезення 24.04.2019 Продукція прибула на склад видачі 25.04.2019 і отримана того ж дня;

відповідач платіжним дорученням №607 від 21.05.2019 (а.с.33, 54) сплатив 17440,03грн з призначенням платежу «П/о згідно з договором 48/6-89 від 01.04.2019, рахунок №1903006 від 21.05.2019 за підшипники, в т.ч. ПДВ»;

позивач за видатковою накладною №2205004 від 22.05.2019 та ТТН №029034761 від 22.05.2019 відвантажив Продукцію на суму 17440,03грн з ПДВ (підшипник 42526Л, імп.), а відповідач отримав її, про що свідчать: підпис в накладній (а.с.34), а також роздруківка відстеження вантажу за ТТН №029034761 від 22.05.2019 (а.с.35, 36), відповідно до якої прийнята до перевезення 22.05.2019 Продукція прибула на склад видачі 24.05.2019 і отримана того ж дня.

Посилання на специфікацію в перелічених первинних документах відсутні, водночас із зазначених в них сум і номенклатури Продукції вбачається, що документи складені за Специфікацією №1 від 01.04.2019.

Позивач виписав рахунок №807002 від 08.07.2019 на суму 66880,01грн з ПДВ (а.с.38), який містить посилання на Договір;

відповідач платіжним дорученням №3157 від 19.07.2019 (а.с.39, 55) сплатив 20064,00грн з призначенням платежу «П/о договір 48/6-89 від 01.04.2019, рахунок 807002 від 08.07.2019 за підшипники, в т.ч. ПДВ».

позивач за видатковою накладною №1907013 від 19.07.2019 та ТТН №029050394 від 19.07.2019 відвантажив Продукцію на суму 576,00грн з ПДВ (підшипник 206, імп.), а відповідач отримав її, про що свідчать: підпис в накладній особи, уповноваженої Покупцем за довіреністю №2010 від 19.07.2019 (а.с.40, 42), а також роздруківка відстеження вантажу за ТТН №029050394 від 19.07.2019 (а.с.41), відповідно до якої прийнята до перевезення 19.07.2019 Продукція прибула на склад видачі 20.07.2019 і отримана 22.07.2019;

позивач за видатковою накладною №508004 від 05.08.2019 та ТТН №029055624 від 08.08.2019 відвантажив Продукцію на суму 66304,01грн з ПДВ (підшипник 3518Н, імп.; підшипник 3611Н, імп.; підшипник 2097752М, імп.; підшипник 3638Н, імп.), а відповідач отримав вказану Продукцію, про що свідчать: підпис в накладній особи, уповноваженої Покупцем за Довіреністю №2061 від 05.08.2019 (а.с.43, 45), а також роздруківка відстеження вантажу за ТТН №029055624 від 08.08.2019 (а.с.44), відповідно до якої прийнята до перевезення 08.08.2019 Продукція прибула на склад видачі 09.08.2019 і отримана 14.08.2019.

Посилання на специфікацію в перелічених первинних документах відсутні, водночас із зазначених в них сум і номенклатури Продукції вбачається, що документи складені за Специфікацією №7 від 08.07.2019.

Поставка за Специфікацією №7 від 08.07.2019 здійснена двома партіями (а.с.40, 43):

- за видатковою накладною №1907013 від 19.07.2019 на суму 576,00грн з ПДВ (вартість поставленої Продукції повністю оплачена за рахунок передплати),

- за видатковою накладною №508004 від 05.08.2019 на суму 66304,01грн (вартість поставленої Продукції оплачена за рахунок передплати частково, в сумі 19488,00грн).

Отже, 46816,01грн вартості поставленої за Специфікацією №7 від 08.07.2019 Продукції залишається неоплаченою, і іншого відповідач суду не довів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» 46816,01грн боргу за поставлену Продукцію є належним чином доведеною, правомірною, обґрунтованою та такою, що не спростована відповідачем і підлягає задоволенню.

Щодо нарахувань на суму боргу за поставлену Продукцію (Специфікація №7 від 08.07.2019).

За умовою п.2.5. Договору оплата вартості Продукції здійснюється наступним чином: 30% – протягом 10-ти банківських днів після підписання Договору, специфікації №1 та всіх наступних специфікацій до Договору та виставлення рахунку, 70% – протягом 30-ти

банківських днів від дати отримання Продукції Покупцем. Специфікація №7 містить такі самі умови оплати.

Згідно з п.6.2. Договору за прострочення оплати, передбаченої п.2.5. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від не оплаченої в строк суми за кожен день прострочення, але загальний штраф має бути не більше, ніж 7% від загальної вартості простроченої оплати.

Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе за п.2.5., п.6.2. Договору і Специфікацією №7 зобов`язань та приписи ст.625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 6367,62грн пені за період 27.09.2019 – 26.03.2020 (розрахунок – а.с.15),

- 1328,74грн – 3% річних за період 27.09.2019 – 06.09.2020 (розрахунок – а.с.120),

- 939,94грн інфляційних за період жовтень 2019 року – липень 2020 року (розрахунок – а.с.119).

Відповідно до роздруківки відстеження вантажу за ТТН №029055624 від 08.08.2019 (а.с.44) прийнята до перевезення 08.08.2019 Продукція за видатковою накладною №508004 від 05.08.2019 прибула на склад видачі 09.08.2019 і отримана 14.08.2019.

Отже, з 27.09.2019 відповідач прострочив оплату 46816,01грн за отриману Продукцію.

В п.6.2. Договору сторони передбачили такий порядок нарахування пені: 0,1% від не оплаченої в строк суми за кожен день прострочення, але загальний штраф має бути не більше, ніж 7% від загальної вартості простроченої оплати.

Отже, враховуючи приписи ст.ст.6, 627 ЦК України, ч.1 ст.230, ч.6 ст.232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», умову п.6.2. Договору, стягненню на користь позивача підлягає 3277,12грн пені, що дорівнює 7% від 46816,01грн боргу за поставлену Продукцію.

Суд перевірив розрахунки 3% річних та інфляційних в редакції заяви б/н від 06.09.2020 про збільшення позовних вимог (а.с.119-120) та встановив, що вони є правомірними й арифметично вірними. Отже, стягненню на користь позивача підлягають нараховані на заборгованість за прострочення оплати за Специфікацією №7:

- 3% річних у розмірі 1328,74грн за період 27.09.2019 – 06.09.2020;

- інфляційні в сумі 939,94грн за період жовтень 2019 року – липень 2020 року.

Щодо нарахувань на суми передплати.

Позивач виписав рахунки, які за його твердженням залишаються неоплаченими:

- №1208035 від 12.08.2019 на суму 5040,00грн з ПДВ – співвідноситься зі Специфікацією №8 від 12.08.2019, але не містить посилань на неї (а.с.47),

- №2708005 від 27.08.2019 на суму 2719,99грн з ПДВ – співвідноситься зі Специфікацією №9 від 27.08.2019, але не містить посилань на неї (а.с.49),

- №2709015 від 27.09.2019 на суму 21400,00грн з ПДВ – співвідноситься зі Специфікацією №10 від 27.09.2019, але не містить посилань на неї (а.с.51).

Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе за п.2.5., п.6.2. Договору зобов`язань щодо своєчасного внесення передплати та приписи ст.625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача:

за Специфікацією №1 від 01.04.2019:

- 130,10грн пені за період 16.04.2019 – 20.05.2019,

- 11,03грн – 3% річних за період 16.04.2019 – 20.05.2019,

- 22,12грн інфляційних за період травень 2019 року;

за Специфікацією №8 від 12.08.2019:

- 222,74грн пені за період 28.08.2019 – 27.02.2020,

- 46,64грн – 3% річних за період 28.08.2019 – 06.09.2020,

- 41,15грн інфляційних за період вересень 2019 року – липень 2020 року;

за Специфікацією №9 від 27.08.2019:

- 115,82грн пені за період 10.09.2019 – 09.03.2020,

- 24,30грн – 3% річних за період 28.08.2019 – 06.09.2020,

- 22,21грн інфляційних за період вересень 2019 року – липень 2020 року;

за Специфікацією №10 від 27.09.2019:

- 824,73грн пені за період 12.10.2019 – 06.04.2020,

- 174,30грн – 3% річних за період 12.10.2019 – 06.09.2020,

- 128,89грн інфляційних за період жовтень 2019 року – липень 2020 року

(розрахунок наведений в редакції заяви б/н від 06.09.2020 про збільшення позовних вимог (а.с.119-120) та клопотання б/н від 12.10.2020 про усунення технічної описки в заяві б/н від 06.09.2020 про збільшення позовних вимог (а.с.129), про які зазначено в описовій частині цього рішення).

За приписами ч.3 ст.213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Згідно з п.2.5. Договору оплата вартості Продукції здійснюється наступним чином (всі специфікації містять такі самі умови оплати):

- 30% – протягом 10-ти банківських днів після підписання Договору, специфікації №1 та всіх наступних специфікацій до Договору та виставлення рахунку,

- 70% – протягом 30-ти банківських днів від дати отримання Продукції Покупцем, при цьому за умовою п.3.5. Договору разом з продукцією Постачальник зобов`язаний надати Покупцю рахунок-фактуру.

Зміст п.2.5. та п.3.5. Догвору при їх спільному тлумаченні свідчить про те, що Постачальник мав виставляти окремі рахунки на передплату (після підписання відповідної специфікації) і на остаточну оплату Продукції, що поставляється за певною видатковою накладною.

Натомість належні і допустимі докази складення позивачем і виставлення (тобто направлення або вручення) відповідачу рахунків на попередню оплату у матеріалах справи відсутні.

Так, в усіх наявних у справі рахунках (а.с.28, 38, 47, 49, 51) зазначена повна вартість товару за відповідною специфікацією та строк оплати – 3 банківські дні, що суперечить умові п.2.5. Договору щодо строку внесення передплати та її розміру. Отже, представлені суду рахунки не є рахунками на передплату.

Викладене у клопотанні б/н від 25.05.2020 (а.с.88) твердження позивача про те, що рахунки для здійснення попередньої оплати за договором були надіслані позивачем і отримані відповідачем разом зі специфікаціями до Договору, матеріалами справи не підтверджене. При цьому всі видаткові накладні (а.с.30, 34, 40, 43, ) містять застереження такого змісту: «Підписанням цієї накладної покупець підтверджує факт отримання товару по кількості, якості та всіх супроводжуючих документів на товар, в тому числі рахунку і податкової накладної». Отже, підписані уповноваженою особою Покупця видаткові накладні є єдиним наявним у справі свідченням вручення Покупцю рахунків, які не можуть бути визнані судом рахунками на передплату також з огляду на їх вручення за фактом здійснення поставки Продукції.

За умовою п.6.2. Договору за прострочення оплати, передбаченої п.2.5. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від не оплаченої в строк суми за кожен день прострочення.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, позивач вважає, що інфляційні і 3% річних підлягають нарахуванню на усі прострочені грошові зобов`язання відповідача за Договором, а саме на прострочені суми передплати і остаточної оплати.

Відповідно до п.24, п.25 вказаної постанови ст.625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України); таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Згідно з п.3.2. Договору постачання продукції здійснюється протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання Постачальником передплати 30%. В інших випадках строк постачання вказується в специфікаціях. Окремо слід зазначити, що інший строк постачання, ніж погоджений у п.3.2. Договору, у Специфікаціях не вказаний (див. розділ «Термін постачання»).

Отже, за умовами п.3.2. Договору і розділу «Термін постачання» всіх Специфікацій відсутність передплати свідчить про відсутність у Покупця потреби у здійсненні поставок.

Згідно з п.2.9. Договору після здійснення Покупцем передоплати ціни на Продукцію зміні не підлягають.

Відповідно до п.3.3. Договору дострокове постачання допускається тільки за погодженням з Покупцем.

На підставі ч.5 ст.238 ГПК України суд визнає посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц неприйнятним в контексті спірних правовідносин, оскільки з урахуванням змісту п.3.2., п.3.3. та п.2.9. Договору у відповідача не виникло грошове зобов`язання здійснити передплату за будь-якою зі специфікацій.

На підставі викладеного не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 1293,39грн пені, 256,27грн – 3% річних та 214,37грн інфляційних, нарахованих на суми передплати за Специфікаціями №1 від 01.04.2019, №8 від 12.08.2019, №9 від 27.08.2019 та №10 від 27.09.2019.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до попереднього розрахунку суми судових витрат позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія» понесло витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи, а саме: юридичний аналіз документів, консультація позивача з правових питань, що стосуються справи – 1000,00грн (без ПДВ), складання тексту позовної заяви – 2000,00грн (без ПДВ), розрахунок суми заборгованості, пені, процентів річних та інфляційних втрат – 2000,00грн (без ПДВ), збір та оформлення доказів до позову – 1000,00грн (без ПДВ), всього 6000,00грн (а.с.8-9).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За п.1.1. укладеного 27.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія» (Замовник) та адвокатом Трушкевич Валерією Валеріївною (Виконавець) договору №3-02 про надання правничої (правової) допомоги (далі – Договір про надання допомоги, а.с.56) Замовник доручив, а Виконавець зобов`язався надати Замовнику правничу (правову) допомогу в обсязі і на умовах, встановлених Договором, відповідно до Конституції України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно з п.1.3. Договору про надання допомоги детальний опис наданої

правничої (правової) допомоги вказується в Актах здавання-прийому наданих послуг.

Позовна заява у справі №905/660/20 підписана представником позивача В.В.Трушкевич (а.с.16). До позову доданий виписаний адвокатом Трушкевич В.В. ордер серії АХ №1013008 від 02.04.2020 (а.с.59) та копія виданого Трушкевич В.В. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5637 від 25.09.2019 (а.с.60).

03.04.2020 Замовник та Виконавець підписали Акт здавання-прийому наданої правничої (правової) допомоги до Договору про надання допомоги (далі – Акт, а.с.57), згідно з п.1 якого Виконавець виконав, а Замовник прийняв надану професійну правничу (правову) допомогу за Договором про надання допомоги, а саме: юридичний аналіз докуметів, консультування Замовника з правових питань, що стосуються справи, підготовка справи до розгляду – 1 година, 1000,00грн (без ПДВ); складання тексту позовної заяви до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» – 2 години, 2000,00грн (без ПДВ); розрахунок суми заборгованості, пені, процентів річних та інфляційних втрат – 2 години, 2000,00грн (без ПДВ); збір та оформлення доказів до позову – 1 година, 1000,00грн (без ПДВ). Відповідно до п.3. Акту загальна вартість наданої професійної правничої (правової) допомоги складає 6000,00грн. За змістом п.2. Акту професійна правнича (правова) допомога надана та оплачена в повному обсязі.

Відповідно до наданого 06.04.2020 Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний Банк» реєстру операцій за період 06.04.2020 Замовник оплатив Виконавцю правові послуги платіжним докуметом №398 від 06.04.2020 на суму 6000,00грн з призначенням платежу: «Сплата за правничу (правову) допомогу за Договором №3-02 від 27.03.2020: підготовка позовної заяви ТОВ «Торговий дім «ПК Індустрія» до ПрАТ "Старокраматорський машинобудівний завод"» (а.с.58).

На підставі викладеного та приписів ст.ст.123 (ч.1, п.1 ч.3), 126 (ч.ч.1-4), 129 (ч.5, абз.1 ч.8) ГПК України суд дійшов висновку, що витрати позивача в сумі 6000,00грн на професійну правничу допомогу адвоката є розумними, співрозмірними та доведеними належними доказами і відповідно до приписів п.3 ч.4 ст.129 ГПК України підлягають покладенню на відповідача в частині, пропорційній розміру задоволених позовних вимог: 5491,20грн.

Судовий збір в сумі 1923,75грн покладається на відповідача відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.2, 7, 13-15, 74, 76-78, 80, 86, 123, 126, 129, 165 (ч.ч.4, 9), 178 (ч.2), 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія», м.Харків, до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 46816,01грн боргу, 7661,01грн пені, 1154,31грн інфляційних, 1585,01грн – 3% річних – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (84302, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Конрада Гампера, 2; ідентифікаційний код 05763642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія» (61052, м.Харків, пров.Сімферопольський, 6, літ.«Д-1»; ідентифікаційний код 38773958) 46816,01грн боргу, 3277,12грн пені, 1328,74грн – 3% річних, 939,94грн інфляційних втрат, 5491,20грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 1923,75грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів підп.17.5 п.17 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 03.11.2020.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 примірники:

1 – до справи, 2 – сторонам