Рішення № 92674524, 26.10.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.2020 Справа № 905/306/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Лисих О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” (юридична адреса: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 8; код ЄДРПОУ 38144072; поштова адреса: 84130, Донецька область, місто Святогірськ, а/с 21)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” (84791, Донецька область, смт. Миронівський, Бахмутський район, вулиця Миру, будинок 43; код ЄДРПОУ 42360523)

про стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи в сумі 2 140 658,28 грн., пеня в сумі 261 502,60 грн., 3% річних в сумі 40 040,38 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” про стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи в сумі 2 140 658,28 грн., пеня в сумі 261 502,60 грн., 3% річних в сумі 40 040,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором підряду (ремонт на території замовника) № 27/05-1/221-МиТЄЦ-ДЦ від 27.05.2019, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2 140 658, 28 грн., що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних та пені.

Представник позивача під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 06.08.2020, яка була прийнята судом до розгляду ухвалою від 11.08.2020.

Представник відповідача під час розгляду справи надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, відповідач посилався на те, що позивачем були виконані підрядні роботи з порушенням календарного графіку виконання робіт, у зв`язку з чим, на його думку, позивач повинен сплатити відповідачу неустойку відповідно до п. 6.5. договору у розмірі 85 087,07 грн., та пеню за прострочення строків надання акту приймання-передачі виконаних робіт відповідно до п. 4.3. договору в сумі 10 895,84 грн. Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача посилався на те, що акт КБ-2в на суму 707 973,74 грн. від 27.06.2019 за червень 2019 підписано не уповноваженою особою замовника (відповідача) – директором ТОВ «ДТЕК МИРОНІВСЬКА ТЕЦ», наявний зовсім інший підпис невідомої особи, а тому не може бути прийнятий до розрахунку. Також представник відповідача вважає невірним надані позивачем розрахунки пені та 3% річних.

У письмових поясненнях по справі (т. 1, а.с. 136-140) представник відповідача наполягав на тому, що позивачем по закінченню робіт не було надано передбачені розділом 7 Технічного завдання до договору документів, а саме: сертифікат відповідності застосованих матеріалів, протоколи випробування при необхідності, заповнені ремонтні формуляри.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд,

В С Т А Н О В И В

27.05.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Міронівська теплова електроцентраль” (далі – замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” (далі – підрядник) було укладено договір підряду (ремонт на території замовника) № 27/05-1/221-МиТЭЦ-ДЦ (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик, своїми силами та засобами, використовуючи свої матеріали та матеріали і обладнання замовника, відповідно до технічного завдання додаток № 2, відповідно до умов цього договору, виконати роботи з заміни труб поверхонь нагріву котлоагрегату типу ЕП-230-510 ст. №9 Миронівської ТЕЦ (далі – роботи) (код робіт згідно з державним класифікатором продукції та послуг: ДКПП 016:2010:33.11.) обладнання, його вузлів і комплектування (далі – обладнання), зазначених у специфікаціях, які підписані обома сторонами і є невіддільною частиною цього договору (далі – додаток № 1).

Згідно п. 1.3. договору безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт погоджується сторонами в додатках, які є невіддільними частинами договору.

Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити виконані підрядником роботи (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 1.5. договору місце проведення робіт: 84791, Донецька область, Бахмутський район, смт. Миронівський, вул. Миру, 43.

Згідно п. 2.1.1. договору підрядник зобов`язується виконати роботи, вказані в п. 1.1. цього договору, якісно, відповідно до вимог цього договору, чинних норм і стандартів, а також технічного завдання замовника (додаток № 2), яке видається замовником на підставі дефектації обладнання. Під час видання замовником технічного завдання воно погоджується з підрядником.

Підрядник зобов`язується виконати роботи, протягом 78 календарних днів із моменту передання обладнання в ремонт і підписання відповідного акту приймання-передачі обладнання в ремонт, якщо інший термін не вказаний сторонами в додатках до цього договору (п. 2.1.2. договору).

Згідно п. 2.1.10 договору підрядник зобов`язаний здати замовнику виконані роботи з оформленням акту приймання-передачі виконаних робіт та наданням акту випробування обладнання відповідно до розробленої Програми випробувань.

Відповідно до п. 2.1.12. договору підрядник зобов`язується після виконання робіт передати замовнику за актом приймання-передачі обладнання з ремонту. В акті приймання-передачі обладнання в обов`язковому порядку вказується кількість, наявність зовнішніх пошкоджень, комплектність обладнання переданого з ремонту.

Згідно п. 2.2.1. договору замовник зобов`язується передати підряднику обладнання на ремонт за актом приймання-передачі обладнання. В акті приймання-передачі обладнання в обов`язковому порядку вказується кількість, наявність зовнішніх пошкоджень, комплектність, заставна вартість обладнання, переданого в ремонт.

Відповідно до п. 2.2.2. договору замовник зобов`язується своєчасно оплатити роботи відповідно до умов цього договору.

Замовник зобов`язується прийняти від підрядника виконані роботи за актом приймання- передачі виконаних робіт (п. 2.2.3. договору).

Згідно п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 27.08.2019 до договору підряду № 27/05-1/221-МиТЭЦ від 27.05.2019) загальна сума договору визначається загальною сумою всіх додатків, які є невід`ємною частиною цього договору.

У будь-якому разі, загальна сума договору не повинна перевищувати еквівалентну 2 210 076,64 грн (два мільйони двісті десять тисяч сімдесят шість гривень 64 коп.), в тому числі ПДВ 20% 368 346,11 грн. (триста шістдесят вісім тисяч триста сорок шість гривень 11 коп. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання письмового дозволу уповноваженого на те органу управління замовника.

Відповідно до п. 3.4. договору розрахунки за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Якщо останній день терміну для оплати, встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів із поточного рахунку замовника.

Згідно п. 4.1. договору передання обладнання для виконання робіт за цим договором і його повернення з ремонту здійснюється сторонами з оформленням відповідного акту приймання-передачі.

Сторони здійснюють приймання-передачу виконаних робіт з оформленням акту приймання-передачі виконаних робіт. Підрядник не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні з моменту виконання робіт за відповідним додатком зобов`язаний підписати й передати замовнику примірник акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання сторонами узятих на себе за цим договором зобов`язань, вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього договору. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати) стягуються з винної сторони в повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених розділом 6 цього договору.

Згідно п. 6.9. договору у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник, на письмову вимогу підрядника, сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Цей договір може бути скріплений печатками сторін, набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, що виникли під час дії договору (п. 8.1. договору).

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи щодо заміни труб поверхні нагріву котлоагрегату типу ЕП-230-510 ст. № 9 Миронівської ТЕЦ, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: № 01/06 за червень 2019 на суму 707 973, 74 грн, підписаним представниками сторін 27.06.2019, № 02/07 за липень 2019 на суму 958 666, 09 грн, підписаним представниками сторін 31.07.2019, № 03/08 та № 04/08 за серпень 2019 на суму 293 520, 79 грн, підписаним представниками сторін 30.08.2019, № 05/09 за вересень 2019 на суму 180 497, 66 грн, підписаним представниками сторін 25.09.2019.

Вказані акти підписані представниками сторін - директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” Кочергіним М.М. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” Згінник О.І. та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень.

Як зазначає позивач, ним було направлено на адресу відповідача претензію № 21-11-3 від 21.11.2019. в якій вимагав сплатити грошові кошти в сумі 1 960 160, 62 грн. до 06.12.2019, яка залишена відповідачем без відповіді.

Також, позивачем було надіслано на адресу відповідача лист № 27-12-1 від 17.12.2019, в якій вимагав сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів по договорам, який також був залишений відповідачем без відповіді.

Наведене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору підряду (ремонт на території замовника) № 27/05-1/221-МиТЭЦ-ДЦ від 27.05.2019.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою та третьою статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 3.4. договору розрахунки за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Якщо останній день терміну для оплати, встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів із поточного рахунку замовника.

З огляду на викладене, відповідач остаточно повинен був розрахуватись наступним чином:

- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 01/06 за червень 2019 на суму 707 973,74 грн. з ПДВ до 02.10.2019 включно;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт №02/07 за липень 2019 на суму 958 666,09 з ПДВ до 05.11.2019 включно;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт №03/08 за серпень 2019 на суму 107 349,26 грн. з ПДВ до 05.12.2019 включно;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт №04/08 за серпень 2019 на суму 186 171,53 грн. з ПДВ до 05.12.2019 включно;

- - за актом приймання виконаних будівельних робіт №5/09 за вересень 2019 на суму 180 497,66 грн. до 03.01.2020 включно.

Сплату заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, відповідачем суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором підряду (ремонт на території замовника) № 27/05-1/221-МиТЭЦ-ДЦ від 27.05.2019 щодо оплати виконаних підрядних робіт в обумовлені договором строки не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 2 140 658, 28 грн.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Позивачем нараховано пеню в сумі 261 502,60 грн. за загальний період з 02.10.2019 по 30.06.2020.

Як вже зазначалося, за умовами п. 6.8. договору у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник, на письмову вимогу підрядника сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок пені за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично та методологічно невірним, оскільки період нарахування визначено без урахування п. 3.4. договору, відповідно до розрахунки за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно здійсненого за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунку сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає:

- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 01/06 від 27.06.2019 за період з 03.10.2020 по 02.04.2020 в сумі 95 204,58 грн.;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 02/07 від 31.07.2019 за період з 06.11.2019 по 06.05.2020 в сумі 116 526,84 грн.;

- за актами приймання виконаних будівельних робіт № 03/08 та № 04/08 від 30.08.2019 за період з 06.12.2019 по 05.06.2020 в сумі 32 048,45 грн.;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 05/09 від 25.09.2019 за період з 04.01.2020 по 30.06.2020 в сумі 17 285,36 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 261 065,23 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за загальний період з 02.10.2019 по 18.06.2020 нараховано 3 % річних в сумі 40 030,38 грн.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов`язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично невірним, оскільки період нарахування визначено без урахування п. 3.4. договору.

Згідно здійсненого за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунку сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає:

- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 01/06 від 27.06.2019 за період з 03.10.2020 по 18.06.2020 в сумі 15 102,27 грн.;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 02/07 від 31.07.2019 за період з 08.11.2019 по 18.06.2020 в сумі 17 613,36 грн.;

- за актами приймання виконаних будівельних робіт № 03/08 та № 04/08 від 30.08.2019 за період з 06.12.2019 по 18.06.2020 в сумі 4 717,29 грн.;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 05/09 від 25.09.2019 за період з 04.01.2020 по 18.06.2020 в сумі 2470,75 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 39 903,67 грн.

Викладене у відзиві твердження відповідача, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем були порушенні строки виконання робіт за договором підряду (ремонт на території замовника) № 27/05-1/221-МиТЄЦ-ДЦ від 27.05.2019 на 18 календарних днів, та твердження про те, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню неустойка відповідно до п. 6.5. договору у розмірі 85 087,07 грн., та пеня за прострочення строків надання акту приймання-передачі виконаних робіт відповідно до п. 4.3. договору в сумі 10 895,84 грн., судом до уваги не приймаються, оскільки стягнення штрафних санкцій з позивача є правом відповідача, яке підлягає захисту судом через пред`явлення відповідного позову, та не є предметом спору у даній справі.

Суд також не приймає твердження відповідача про те, що акт КБ-2в на суму 707 973,74 грн. від 27.06.2019 за червень 2019 підписано не уповноваженою особою замовника (відповідача) – директором ТОВ «ДТЕК МИРОНІВСЬКА ТЕЦ», наявний зовсім інший підпис невідомої особи, а тому не може бути прийнятий до розрахунку, оскільки його не доведено жодними належними та допустимими доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” до товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” про стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи в сумі 2 140 658,28 грн., пеня в сумі 261 502,60 грн., 3% річних в сумі 40 040,38 грн – задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” (84791, Донецька область, смт. Миронівський, Бахмутський район, вулиця Миру, будинок 43; код ЄДРПОУ 42360523) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” (юридична адреса: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 8; код ЄДРПОУ 38144072; поштова адреса: 84130, Донецька область, місто Святогірськ, а/с 21) заборгованість в розмірі 2 140 658, 28 грн., пеню в сумі 261 065,23 грн., 3% річних в сумі 39 903,67 грн., судовий збір в сумі 36 624,41 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 26.10.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2020.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова