Рішення № 92674399, 06.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4872/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий ріг Дніпропетровської області

про стягнення плати за користування вагонами в сумі 14 766,48 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 14 766,48 грн., що складають суму плати за користування вагонами, які надійшли на адресу одержувача - Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч від 02.06.2014 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець Придніпровської залізниці" в частині повної та своєчасної оплати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем до позовної заяви не надано доказів на підтвердження повідомлення відповідача про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець.

Отже, відповідно, позивачем не доведено факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець у період дії наказів, з вини відповідача.

Крім того, останній зазначає, що накази, на підставі яких були затримані спірні вагони, підписані не уповноваженими на те особами.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів щодо часу та підстав затримки спірних вагонів на підходах до станції Інгулець, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

22.10.2020 позивачем через канцелярію суду було подано відповідь на відзив, яка судом залишена без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини 2 статті 251 Господарського процесуального кодексу України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.09.2020 судом зазначено, що позивач відповідно до ч. 2 ст. 251 ГПК України, має право подати відповідь на відзив протягом 5 днів з дня одержання відзиву.

Як вбачається з витягу із сайту Укрпошта відзив позивачем був отриманий 06.10.2020.

Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на те, що позивачем не вказано поважних причин пропуску строку на подачу відповіді на відзиву, остання залишена судом без розгляду.

28.09.2020 представником відповідача поштовим засобом зв`язку подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених статтею 226 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що позов не підписано.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник відповідача посилається на те, що позовна заява підписана уповноваженим представником позивача – Д.М. Хлобистіним, проте, виходячи з пункту 5.6 та 5.7 Положення про філію, в котрій вказано, що правочини та інші вихідні документи вважаються належним чином укладеними та мають юридичні силу для Філії, довірителя та третіх осіб, виключно у разі, коли вони укладені з дотриманням правил двох підписів.

Таким чином, позовна заява вважатиметься підписаною належним чином та матиме юридичну силу виключно у випадку, коли вона буде підписана двома особами, які мають відповідні повноваження на підпис позовних заяв.

Проте, подана позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки підписана однією особою.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечує з огляду на його безпідставність, посилаючись при цьому на правові позиції апеляційних судів у справах №905/745/20, № 905/746/20, а також Верховного Суду у справі № 905/2314/17.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 відкрито провадження у справі № 904/4872/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Сторони обізнані про відкриття провадження у справі № 904/4872/20, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення ухвали суду від 09.09.2020.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність підстав для нарахування плати за користування вагонами відповідно до відомостей форми ГУ-46; правомірність здійснення розрахунку заявленої до стягнення плати за користування вагонами.

02.06.2014 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Власник колії), укладений договір №ПР/М-14-2/12-14757НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" (а.с. 142-146, том -4), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" стрілкою № 5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.

15.12.2015 сторонами укладено додаткову угоду №3 (а.с. 151-152, том - 4)до договору №ПР/М-14-2/12-14757НЮдч від 02.06.2014 про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця", відповідно до якої змінено назву договору та преамбулу договору в частині залізниці.

Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного сигналу "Н-І", на продовженні колії № 2 біля вхідного сигналу "Н-ІІ".

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 59800 погонних метрів (п. 2 договору).

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії (п. 4 договору).

Згідно з п.5 договору здавання вагонів для під`їзної колії здійснюється:

- порожні вагони під навантаження концентрату залізорудного – через інтервал часу 1,5 години;

- інші – за повідомленнями, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2.

Вагони для під`їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюється передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії (п.6 договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що про готовність вагонів до відправлення з під`їзної колії прийомоздавальник зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" повідомляє за телефоном прийомоздавальника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з подальшим наданням письмового повідомлення за формою. Встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 10 договору).

За умовами п. 11 договору для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів – 12,0 год.

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).

Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифного керівництва № 1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць по передоплаті через розрахунковий підрозділ Залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 25.06.2014 по 31.03.2020 (пункт 19 договору в редакції додаткової угоди №6 від 10.12.2019).

Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

У березні 2020 року за накладними, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.143-251 том-1, 1-250 том – 2, 1-250 том – 3, 1-59 том – 4) залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ "ІнГЗК" порожні власні вагони.

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.

По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с.60-141 том 4).

Вагони, що прибули на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК”, своєчасно не забиралися ними на під`їзду колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 1006 від 08.03.2020, 1007 від 08.03.2020, 1008 від 08.03.2020, 1118 від 13.03.2020, 1135 від 13.03.2020, 1126 від 13.03.2020, 1121 від 13.03.2020, 1211 від 17.03.2020, 1044 від 10.03.2020, 1035 від 10.03.2020, 1038 від 10.03.2020, 1051 від 10.03.2020, 978 від 07.03.2020, 984 від 07.003.2020, 987 від 07.03.2020, 973 від 07.03.2020, 992 від 07.03.2020, 998 від 08.03.2020, 1001 від 08.03.2020, 1012 від 08.03.2020, 1017 від 09.03.2020, 1013 від 08.03.2020, 1324 від 22.03.2020, 1015 від 08.03.2020, 1306 від 22.03.2020, 1316 від 22.03.2020, 1286 від 21.03.2020, 962 від 06.03.2020, 1007 від 08.03.2020, 1002 від 08.03.2020, 1322 від 22.03.2020, 1324 від 22.03.2020, 1330 від 23.03.2020, 1331 від 23.03.2020 (а.с. 74-141 том – 1).

За пунктом 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Інгулець здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Залізниці прийомоздавальнику Власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів з реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам Комбінату вручено не пізніше двох годин після його отримання, як передбачає абз.4 п.10 Р.Ш Правил користування вагонами та контейнерами.

Виходячи з положень ст.ст. 46, 47, 119 Статуту залізниць України, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами по відомостям плати ф.ГУ-46 №№ 09039329, 14039375, 18039416, 11039346, 08039318, 08039323, 09039335, 23039455, 10039339, 09039334, 24039463, 23039448, 23039449, 23039450, 08039317, 08039319, 08039316, 09039332, 11039348, 23039454 на загальну суму 14 766,48 грн. (а.с. 26-73 том – 1).

Відповідач плату за користування вагонами в загальній сумі 14 766,48 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва № 1.

Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Як зазначено у п.14 договору про експлуатацію, власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно Правил користування вагонами та контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); збір за зберігання вантажів - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Згідно Статуту залізниць України:

- стаття 46: "Одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу...";

- стаття 125: "Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач";

- стаття 119: "За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи рвані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати".

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Як вбачається з матеріалів справи, станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно із Тарифним керівництвом № 1 (затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 09039329, 14039375, 18039416, 11039346, 08039318, 08039323, 09039335, 23039455, 10039339, 09039334, 24039463, 23039448, 23039449, 23039450, 08039317, 08039319, 08039316, 09039332, 11039348, 23039454 на загальну суму 14 766,48 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, суд приходить до висновку про його обґрунтованість.

При цьому, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відхиляються судом з огляду на те, що статтею 121 та пунктом 16 Правил передбачений вичерпний перелік, звільнення вантажовласника від нарахованої плати за користування вагонами. Таким чином, підстави, які б звільнили відповідача від нарахованої плати за користування вагонами в даному випадку відсутні.

Враховуючи, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, суд вважає що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами.

Приймаючи рішення у даній справі, судом також враховано, що пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами.

Згідно із положеннями статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 14 766,48 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування відповідача, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Заявлене представником відповідача клопотання про залишення позову без розгляду судом відхиляється з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Позовну заяву у цій справі підписано адвокатом Хлабистіним Д.М.– представником позивача на підставі нотаріальної довіреності від 13.08.2020.

Обсяг повноважень представника за цією довіреністю передбачає, окрім іншого, представляти інтереси довірителя у судах всіх інстанцій та юрисдикцій з усіма правами, що надані позивачу, у тому числі й підписувати, подавати будь-які заяви, позовні зави тощо (п. 2. довіреності).

За змістом пункту 3 цієї довіреності представник уповноважений здійснювати також інші повноваження в межах компетенції, визначеної Статутом довірителя, Положенням про Філію, іншими внутрішніми документами довірителя, для чого представнику надається право підписувати, подавати та отримувати всі необхідні документи, а також виконувати всі інші дії у межах та в обсязі, передбачених законодавством України та цією довіреністю. При цьому правочини та інші вихідні документи вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, довірителя та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів, а також з урахуванням обмежень, передбачених пунктами 5.6 та 5.7 Положення про Філію.

Отже, зазначені застереження для представника за довіреністю щодо правила двох підписів мають значення не для представництва інтересів довірителя у судах, а для укладення (вчинення) правочинів та інших вихідних документів.

Стосовно представництва інтересів сторін у господарській справі діють правила, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, які не можуть бути змінені відомчим локальним актом чи рішенням підприємства – сторони у справі.

Так, за змістом статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, серед іншого, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Перевіркою довіреності представника позивача встановлено, що ця довіреність є належним документом на підтвердження повноважень представника позивача для підписання, подання позову до суду та представництва інтересів позивача у суді.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00190905) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 14 766,48 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 48 коп.) - плату за користування вагонами, 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) – судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 06.11.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко