Рішення № 92674375, 15.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020м. ДніпроСправа № 904/5628/19 (216/5106/19)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Суховарова А.В. за участю секретаря судового засідання Стронгіної О.О.

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд.1А, ідентифікаційний код юридичної особи 04819211)

про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 63 931,23грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

19.08.2019 громадянин ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Дослідного заводу публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 21377 грн. 88 коп. та 42553 грн. 35 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про недотримання відповідачем вимог ст.117 Кодексу законів про працю України в частині повного та своєчасного розрахунку з працівником при звільненні.

20.08.2019 Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу виніс ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив загальне позовне провадження.

17.03.2020 Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду. Зазначеною вище ухвалою суд витребував у Дослідного заводу публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" довідку про нараховані суми заробітку належні при звільненні, а також довідку про середньоденний заробіток за лютий-березень 2019 року, відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 09.06.2020 ухвалено справу №216/5106/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" про стягнення про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку передати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/5628/19 про банкрутство Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом".

Ухвалою від 05.08.2020 матеріали справи №904/5628/19(216/5106/19) за позовом гр. ОСОБА_1 передані для розгляду в межах справи господарського суду Дніпропетровської області №904/5628/19 про банкрутство Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом".

04.09.2020 господарський суд Дніпропетровської області виніс ухвалу, якою:

- прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №904/5628/19 (216/5106/19);

- вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження;

- призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.09.2020 о 10:20год.;

- запропоновано відповідачу надати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі, направити відзив на позов учасникам справи (докази направлення надати суду), довідку про нараховані суми заробітку належні при звільненні та довідку про середньоденний заробіток ОСОБА_1 за лютий-березень 2019 року;

- запропоновано позивачу надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позов, направити відповідь на відзив учасникам справи (докази направлення надати суду).

До господарського суду Дніпропетровської області надійшли наступні документи:

- 28.09.2020 заява позивача за №б/н від 25.05.2020 відповідно до якої просить суд розглядати справу за його відсутності;

- 28.09.2020 клопотання позивача за №б\н від 25.09.2020, в якому просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.09.2020 відкладено судове засідання на 15.10.2020 о 12:00 год. та зобов`язано учасників справи надати докази виконання вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2020 по справі №904/5628/19(216/5106/19) в частині надання заяв по суті справи та зобов`язано відповідача, повторно, надати довідку про нараховані суми заробітку належні при звільненні та довідку про середньоденний заробіток ОСОБА_1 за лютий-березень 2019 року.

В судове засідання 15.10.2020, ні позивач, ні відповідач не з`явились, жодних заяв/клопотань/пояснень до суду не надали.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 19.12.2019 відкрито провадження у справі №904/5628/19 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема, спори про стягнення заробітної плати.

Аналогічні положення містяться у ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується копією трудової книжки в період з 12.09.2019 по 23.04.2019.

Згідно наказу від 23.04.2019 №76-к позивача звільнено з роботи за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).

Строки виплати заробітної плати передбачені ст. 115 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, які належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як зазначив позивач, в день звільнення йому не виплачена заробітна плата за березень і квітень 2019 на загальну суму 21 377,88грн.

Згідно розрахункових відомостей Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" за період березень-квітень 2019 ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у розмірі 21 377,88грн. (з урахуванням всіх податків та обов`язкових платежів).

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 та докази щодо спростування вимог, заявлених позивачем, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині стягнення заробітної плати у розмірі 21 377,88грн. (з урахуванням всіх податків та обов`язкових платежів).

Окрім викладеного позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку на загальну суму 42 553,35грн. Зазначена сума обчислена позивачем шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів, а саме (7 302,87 + 10 033,68) / (17+16) * 81, де:

- 7 302,87грн. - нарахування за лютий 2019

- 10 033,68грн. - нарахування за березень 2019;

- 17 - кількість робочих днів у лютому 2019;

- 16 - кількість робочих днів у березні 2019;

- 81 - кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати за період з 23.04.2019 (дата звільнення) по 19.08.2019 (дата звернення до суду).

Згідно зі ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, тому і після відкриття провадження у справі про банкрутство у відповідача існує обов`язок своєчасно розраховуватись із звільненими працівниками, а у випадку непроведення остаточного розрахунку при звільненні, нести майнову відповідальність, передбачену ст. 117 КЗпП.

Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, повний розрахунок по заробітній платі власником підприємства з позивачем при звільненні не проведено.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.04.2019 у справі №607/14495/16-ц.

При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 №100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимоги позивача про стягнення середнього заробітку, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачем помилково визначено невірний початок періоду, за який слід стягнути середній заробіток. Так, потрібно рахувати початок періоду з 24.04.2019 - наступний робочий день після звільнення, а не з 23.04.2019 - дата видача наказу про звільнення, у зв`язку з чим, кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати складає 79 днів.

З врахуванням положень ч.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, а саме положень про суми, які не враховуються під час розрахунку середнього заробітку, сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 24.04.2019 по 19.08.2019 становить 38 446,78грн. (7 302,87 + 8 757,18) / (17+16) * 79, де:

- 7 302,87грн. - нарахування (що включені до розрахунку середнього заробітку) за лютий 2019;

- 8 757,18грн. - нарахування (що включені до розрахунку середнього заробітку) за березень 2019;

- 17 - кількість робочих днів у лютому 2019;

- 16 - кількість робочих днів у березні 2019;

- 79 - кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати за період з 24.04.2019 (наступний день після звільнення) по 19.08.2019 (дата звернення до суду).

Відповідачем станом на 15.10.2020 не надано доказів виплати позивачу заробітної плати, що належить йому від підприємства та середнього заробітку за час затримки розрахунку, з огляду на що, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача загальної суми 59 824,66грн., що складається з:

* сума 21 377,88грн. - заробітна плата з урахуванням всіх податків та обов`язкових платежів;

* сума 38 446,78грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2 102, 00 грн. слід віднести на відповідача, стягнувши його в дохід державного бюджету України.

У зв`язку з перебуванням судді Суховарова А.В. на лікарняному у період з 19.10.2020 по 30.10.2020, повний текст рішення складено 06.11.2020.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 47, 94, 115-116 КЗпП, ст.ст. 20, 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд.1А, ідентифікаційний код юридичної особи 04819211) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 21 377 (двадцять одна тисяча триста сімдесят сім) гривень 88 копійок (з урахуванням всіх податків та обов`язкових платежів) та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 38 446 (тридцять вісім тисяч чотириста сорок шість) гривень 78 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд.1А, ідентифікаційний код юридичної особи 04819211) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повний текст рішення складено - 06.11.2020.

Суддя А.В. Суховаров