Рішення № 926729, 08.08.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2007 р. Справа № 9/414/07

м. Миколаїв

За позовом: Акціонерне товариство відкритого типу "Гілея", 55204, Миколаївська обл., м. Первомайськ, Бульвар Миру, 4

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМ" (55140, Миколаївська обл., Кривоозерський район, с.Тридуби,)

Суддя Філінюк І. Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Кузнєцов І.Є. -дор. № 3457 від 14.02.2006р.

від відповідача: Гусев М. М., дор. від 20.07.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.07.2007р., позивач просить суд стягнути з відповідача 2457000грн. пені за недопоставку цукрових буряків за договором № 113/св від 09.03.2006р.

Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі посилаючись на те, що договір був підписаний з боку відповідача без печатки і підпису посадової особи позивача, в наступному відповідач наполягав, що договір неукладений.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд –

В с т а н о в и в:

09.03.2006р. між сторонами було укладено договір № 113/СВ на вирощування та постачання цукрових буряків, за умовами якого сторони зобов’язались на основі співробітництва, спільної трудової участі та організації, шляхом використання власного майна, устаткування, фінансових, людських ресурсів, матеріалів, сировини тощо, діяти для досягнення спільної мети, а саме: забезпечення стабільно високого продуктивного виробництва цукрових буряків та досягнення максимально можливих прибутків. Крім того, відповідач (виробник) зобов’язався передати позивачу цукровий буряк, а позивач, в свою чергу, зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах передбачених договором.

Згідно до п.п. 2.4. 3.1 договору, відповідач зобов'язався передати у власність позивача 1400тон цукрового буряку в заліковій вазі, за ціною 195,0 грн. за одну тонну при базисній цукристості 16 %, в строк до 26.10.2006р., на умовах франко-бурякове поле виробника.

Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, обумовлений умовами договору товар та в зазначені строки не поставив.

Сторони умовами пункту 4.3 договору визначили, що у разі порушення умов передбачених п.2.4 договору, виробник незалежно від наявності вини (умислу або необережності), сплачує заводу пеню у розмірі п’яти відсотків від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочки.

Стаття 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Суд вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачем умов договору.

На підставі п. 4.4 договору, позивачем нарахована пеня за неналежне виконання умов договору в частині недопоставки товару, за період з 26.10.2006р. по 27.10.2006р., виходячи з вартості непоставленого товару – 1400 тон на суму 273000 грн., розмір пені складає 13650 грн., а також за період з 27.10.2006р. по 27.04.2007р. на суму 2457000 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині. Загальна сума пені, яка підлягає стягненню становить 24700650 грн. (2457000 грн. + 13650 грн.).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги, що невиконання умов договору з боку відповідача завдало збитків позивачу по справі, оскільки останній не здійснив переробку продукції, яку мав поставити відповідач, а відповідно і не отримав плануємого доходу.

Крім того, позивач та відповідач є переробниками сільськогосподарської продукції, економічні інтереси яких повинні бути враховані в повному обсязі, як учасників договору, так і учасників господарських відносин на ринку готової продукції, тобто з урахування залежності позивача від виконання сільгоспвиробником умов договору, оскільки невиконання умов договору останнім зводить нанівець економічну діяльність заводу, що в подальшому, неминуче зачіпає інтереси споживачів готової продукції.

Однак, враховуючи, що відповідач є сільгоспвиробником, основним видом діяльності якого є вирощування сільськогосподарської продукції, приймаючи до уваги державну направленість на підтримку вітчизняних сільгоспвиробників, суд, керуючись п.3 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір стягуваної з відповідача пені до 800000,0 грн.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача стосовно неукладеності договору, оскілки обставини його підписання, на які посилається відповідач, не доведені належними доказами.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.44,49,82,83, 84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОМ”, (55140, Миколаївська обл., Кривоозерський р-н, с.Тридуби, код ЄДРПОУ 22431077) на користь Акціонерного товариства вікритого типу “Гілея”, (55204, Миколаївська обл., м.Первомайськ, Бульвар Миру, 4, р/р 26001010300233 в ТОВ “Укрпромбанк” м.Київ, МФО 321228, код ЄДРПОУ 00372173) –800000 грн. пені, 136,50 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОМ”, (55140, Миколаївська обл., Кривоозерський р-н, с.Тридуби, код ЄДРПОУ 22431077) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ –23626096) –7863,50 грн. держмита.

4.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя I.Г.Фiлiнюк