Рішення № 92672880, 20.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020Справа № 910/260/20

За позовом військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Дніпра

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Строй" м. Києва

третя особа Міністерство оборони України

про стягнення попередньої оплати, неустойки, ціна позову 3380761,23 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Божко Д.О.

Представники:

від прокуратури: Дичко С.М.,

від позивача: Удод Б.В.,

від відповідача: Пономаренко К.П.,

від третьої особи: Буданов О.П.

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2019 року військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України звернувся в суд з позовом в інтересах Міністерства оборони України, Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Дніпра з підстав ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою суду від 11 серпня 2020 р. провадження у справі в частині вимог військового прокурора в інтересах Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Строй" закрито, Міністерство оборони України залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Прокурор зазначав, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 207/2018/207 від 13 липня 2018 р., додаткові угоди до цього договору, згідно з якими відповідач (генпідрядник) зобов`язався за завданням позивача (замовника) відповідно до проектної документації та умов договору виконати роботи із будівництва об`єкта: "Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування № 1, 25 опдбр, смт Гвардійське, Дніпропетровська область, військове містечко № 1" (код -45210000-2 - "Будівництво будівель" відповідно до ДК 021:2015, за рахунок коштів державного бюджету, завершити виконання робіт до 30 вересня 2019 р., а позивач - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.

На виконання цього договору позивач платіжним дорученням № 1428 від 2 серпня 2019 р. перерахував відповідачу аванс у розмірі 30% вартості річного обсягу робіт на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, засобів на суму 1500000 грн.

Всупереч вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27 грудня 2011 р., п.п. 4.1.4., 4.1.8. договору протягом встановленого тримісячного строку відповідач відзвітувався лише за частину перерахованих йому коштів у розмірі 140136 грн., наданий аванс у повному розмірі не використав та не повернув платнику.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за вищевказаним договором позивач листом № 516/ю/4713 від 28 жовтня 2019 р. відмовився від договору з відповідачем.

З цих підстав прокурор просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 1359864 грн. невикористаної суми авансу.

Крім того за порушення строків виконання робіт за договором підряду прокурор просив стягнути з відповідача на користь позивача передбачених п.п. 7.2., 7.4. договору штрафних санкцій у загальному розмірі 2020897,23 грн., зокрема, пеню за ІІ етапом робіт у розмірі 95756,96 грн., за ІІІ етапом - 395116,82 грн., за ІV етапом - 414976,12 грн., за V етапом - 387720,96 грн. та штрафу за ІІ етапом робіт у розмірі 25780 грн., за ІІІ етапом - 148699,88 грн., за ІV етапом - 213590,65 грн., за V етапом - 339255,84 грн.

Понесені витрати з оплати судового збору прокурор просив покласти на відповідача.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений прокурором в його інтересах позов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки сума попередньої оплати ним використана у повному обсязі. Також вказував, що розрахунок штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт за договором не ґрунтується на умовах договору підряду, оскільки сторонами не була узгоджена вартість етапів робіт, за прострочення виконання яких прокурором нараховані штрафні санкції.

Третя особа письмових пояснень на позовну заяву не надала, її представник у судовому засіданні підтримав заявлені прокурором вимоги.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем (замовником) та відповідачем (генпідрядником) укладено договір підряду № 207/2018/207 від 13 липня 2018 р., додаткові угоди до цього договору, згідно з якими відповідач за завданням позивача зобов`язався відповідно до проектної документації та умов договору виконати роботи із будівництва об`єкта: "Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування № 1, 25 опдбр, смт Гвардійське, Дніпропетровська область, військове містечко № 1" (код -45210000-2 - "Будівництво будівель" відповідно до ДК 021:2015, а позивач - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.

Роботи за договором передбачено проводити поетапно, відповідно до календарного плану, зокрема:

І етапом до 26 серпня 2018 р. - земляні роботи, улаштування фундаменту, монолітного поясу по фундаменту;

ІІ етап до 30 червня 2019 р. - улаштування стін цегляних 1-го поверху з перемичками, лотків з приямками, вводів інженерних мереж, розведення мереж каналізації та водопостачання нижче відм. 0, улаштування підлоги по грунту до відм. 0, монолітного поясу по стінам 1-го поверху, монтаж плит перекриття 1-го поверху з монолітними ділянками;

ІІІ етап до 6 серпня 2019 р. - улаштування стін цегляних 2-го поверху з перемичками, монолітного поясу по стінам 2-го поверху, монтаж плит перекриття 2-го поверху з монолітними ділянками, вікон 1-го поверху, прокладка внутрішніх мереж електропостачання на 1-му поверсі; внутрішніх мереж тепло-, водопостачання та каналізації на 1-му поверсі, улаштування внутрішніх стін (перегородок) 1-го поверху, бетонної стяжки підлоги 1-го поверху, монтаж сходів між 1-м та 2-м поверхом;

ІV етап до 31 серпня 2019 р. - улаштування стін цегляних горища, покрівлі, монтаж вікон 2-го поверху та горища, прокладка внутрішніх мереж електропостачання на 2-му поверсі, внутрішніх мереж тепло-, водопостачання та каналізації на 2-му поверсі, внутрішня штукатурка та облицювання керамічною плиткою стін 1-го поверху, монтаж профілів підвісних стель 1-го поверху, улаштування внутрішніх стін (перегородок) 2-го поверху, бетонної стяжки підлоги 2-го поверху, зовнішніх сходів,

V етап до 28 вересня 2019 р. - внутрішня штукатурка та облицювання керамічною плиткою стін 2-го поверху, монтаж профілів підвісних стель 2-го поверху, утеплення та оздоблення фасаду, улаштування зливової системи, встановлення внутрішніх дверей, внутрішні оздоблювальні роботи (монтаж стельового гіпсокартону, штукатурка стін та стель, улаштування підлоги, монтаж армстронгу, поклейка шпалер, фарбування покриття лаком тощо), встановлення сантехнічних приладів, улаштування світильників та електрофурнітури, благоустрій території, інші будівельні роботи згідно проекту;

VІ етап до 30 вересня 2019 р. - під`єднання будівлі до зовнішніх інженерних мереж електро-, водопостачання та каналізації, наведення порядку на об`єктів та прилеглій території (вивіз усього будівельного сміття, очищення конструкцій об`єкту від бруду та пилу тощо), підготовка будівлі до передачі в експлуатацію замовнику (передача виконавчо-технічної та іншої документації та об`єкт, будівельні матеріали та конструкції, що використовувались при його будівництві), усунення недоліків, виявлених замовником при прийнятті об`єкта.

Відповідно до умов п.п. 3.1., 4.2.2. договору в редакції додаткової угоди № 9 від 31 травня 2019 р. договірна ціна становить 14390724 грн. з урахуванням ПДВ. Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів загального (спеціального) фонду Державного бюджету України.

Згідно п.п. 4.1.4., 4.1.8. договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30 % вартості річного обсягу робіт на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів. Остаточні розрахунки за виконані генпідрядником роботи здійснюються у місячний термін після виконання генпідрядником і прийняття замовником всіх передбачених договором робіт та підписання акта готовності об`єкта до експлуатації.

Генпідрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом 3 місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику.

Відповідно до умов п.п. 1.2., 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 9 від 31 травня 2019 р. до договору строк виконання робіт встановлений до 30 вересня 2019 р.

Вказані обставини підтверджуються, поясненнями прокурора, сторін, наявними у справі копіями вищевказаного договору та додаткової угоди.

Листом № 516/ю/4713 від 28 жовтня 2019 р. стверджується той факт, що керуючись п. 6.2 договору позивач відмовився від договору з мотивів порушення відповідачем строків виконання робіт за 4, 5 та 6 етапами робіт.

Згідно з умовами п. 6.2. договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши генпідрядника за 10 календарних днів до дати розірвання, у разі якщо генпідрядник більш ніж на 20 календарних днів порушив строк завершення виконання робіт будь-якого етапу, визначеного у п. 5.1.1. договору.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Виходячи з наведеного через 10 днів з дня направлення позивачем листа № 516/ю/4713 від 28 жовтня 2019 р. договір між сторонами був розірваний.

Згідно з ч. 7 ст. 180 ГПК України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Частина заявлених прокурором вимог стосується стягнення 2020897,23 грн. неустойки за порушення строків виконання робіт, решта у розмірі 1359864 грн. - повернення невикористаного авансу.

Відповідно до вимог п.п. 7.2., 7.4. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня), а також понад штрафні санкції відшкодовує завдані замовнику збитки у відповідності з пунктом 7.3. цього договору та вимогами ст. 231 ГК України.

За порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів, визначених пунктом 5.1. договору, стягується пеня у розмірі 0,2% від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості таких робіт, зокрема, за виконання робіт неналежної якості - штраф в розмірі 25% від вартості неякісно виконаних робіт.

З наведеного у позові розрахунку вбачається, що при визначенні розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій прокурор виходив з вартості окремих етапів робіт, виконання яких передбачалося в межах спірного договору.

При цьому, зі змісту договору вбачається, що розділом ІІІ сторони узгодили договірну ціну всього обсягу обумовлених робіт, окремо ж ціну будь-якого з етапів робіт ними узгоджено не було.

За відсутності узгодженої ціни етапів робіт нарахування договірної неустойки у такий спосіб є безпідставним, оскільки суперечить умовам п. 7.4 договору.

Доводи прокурора та позивача з цього приводу не ґрунтуються на умовах спірного договору, які передбачають нарахування штрафних санкцій виходячи з вартості робіт, з яких допущено прострочення, тому судом оцінюються критично..

Враховуючи наведене у позові про стягнення неустойки за порушення строків виконання робіт відповідно до вимог ст. 624 ЦК України слід відмовити.

Також встановлено, що на виконання умов п. 4.1.4 договору позивач перерахував відповідачу 1500000 грн. в рахунок належного авансу.

Це підтверджуються поясненнями прокурора, позивача, наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 1428 від 2 серпня 2019 р.

Відповідно до умов п.п. б) п. 4.1.4. договору аванс надається на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів.

Як стверджують прокурор та позивач, після одержання суми авансу належним чином відповідач використав лише його частину у розмірі 140136 грн. Решта у розмірі 1359864 грн. протягом встановленого тримісячного строку використана не була та підлягає поверненню.

Зібрані у справі матеріали (акти прийому-передачі будівельного майданчика, технічної документації від 16 липня 2018 р., експертний звіт щодо розгляду проектної документації від 24 квітня 2018 р.) свідчать, що зобов`язання відповідача полягало у зведенні на неосвоєній ділянці на території військової частини двоповерхової будівлі казарми загальною площею 1185, 8 м2, яка повинна відповідати встановленим вимогам для такого виду об`єктів.

Поясненнями відповідача, частково позивача, листом відповідача № 1101/01 від 11 січня 2020 р., висновком судової будівельної-технічної експертизи № 14/111СЕ-20 від 20 липня 2020 р., проведеної Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, актом за результатами огляду об`єкту дослідження від 2 червня 2020 р., ілюстративними таблицями до висновку експертизи стверджується, що на об`єкті будівництва у сел. Гвардійське, Дніпропетровської області, військове містечко № 1 у межах спірного договору станом на липень 2020 року було споруджене незавершене будівництво казарми № 1, а саме двоповерхову будівлю, вкриту дахом, із вставленими вікнами та дверями, утепленими стінами.

Згідно з розрахунком вищевказаної експертизи вартість робіт, прийнятих замовником складає 4000358,27 грн.; вартість робіт, не прийнятих замовником складає 3000938,69 грн.; вартість будівельних матеріалів, що знаходяться на приоб`єктному складі та будівельному майданчику складає 158511,31 грн.; не підтверджується вартість робіт не прийнятих замовником 400933,62 грн.

Указаний висновок судової експертизи містить докладний опис проведеного дослідження, фотоматеріали з об`єкта дослідження, належні розрахунки. Доказів, які б спростовували правильність дослідження та проведені експертом розрахунки, не надано. Тому суд приймає цей висновок як належний доказ у справі.

Отже, не зважаючи на те, що між сторонами існує спір щодо обсягів та вартості виконаних робіт, зібрані докази свідчать про те, що частина будівельних робіт за спірним договором підряду відповідачем фактично виконана, а її результати прийняті позивачем після розірвання договору.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України прокурором не доведено того факту, що вартість використаних відповідачем у будівництві матеріалів, конструкцій, виробів у загальному обсязі фактично виконаних робіт, у т.ч. не оформлених сторонами актами їх приймання, менша за суму перерахованого позивачем авансу.

Навпаки з указаних доказів вбачається, що аванс був використаний відповідачем на виконання робіт із будівництва об`єкта за спірним договором у повному обсязі.

Це також підтверджується звітом відповідача щодо використання попередньої оплати (№ 1009/01 від 10 вересня 2019 р.), зміст якого не суперечить встановленим обставинам, висновку будівельно-технічної експертизи.

Заперечення прокурора та позивача з цього приводу доказами не підтверджуються, суперечать наявним у справі доказам, тому є необґрунтованими.

За таких обставин, коли факт порушення прав позивача на повернення авансу не доведений, у задоволенні позову про його стягнення відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

У зв`язку з відмовою у позові заходи до забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 9 січня 2020 р., відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 145, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Дніпра відмовити.

Заходи до забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 9 січня 2020 р., скасувати.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 4 листопада 2020 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар