Рішення № 92672629, 15.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2020Справа № 910/9104/20Господарський суд міста Києва у складі судді Данилової М.В. при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (адреса місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32 А; адреса для листування: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корпус 1, офіс 301)

до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 83/53)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне Підприємство "Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва"

про стягнення грошових коштів

Представники учасників судового процесу:

від позивача - Бабак А.В., адвокат;

від відповідача - Ніколаєнко О.В.;

від третьої особи - Панкова О.А.;

від відповідача - Музалевський М.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 червня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (позивач) надійшла позовна заява № 1013 УСГ від 22.06.2020 року до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість сплаченого страхового відшкодування на суму в розмірі 92 192, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виплатив суму страхового відшкодування на вимогу позивача у визначений законом строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/9104/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22.07.2020 року.

Підготовче засідання 22.07.2020 року не відбулось у зв`язку з відпусткою судді Данилової М.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2020 року було призначено підготовче засідання на 12.08.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2020 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, на стороні позивача - Комунальне Підприємство "Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва», підготовче засідання у справі № 910/9104/20 відкладено на 09.09.2020 року.

09.09.2020 року було оголошено перерву в судовому засіданні на 23.09.2020 року.

23.09.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020 року.

В судове засідання 15.10.2020 року з`явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2019 року ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (Страховик) уклала Договір добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами № 99-0101-19-00011 з ОСОБА_1 (Страхувальник). Предметом Договору страхування є, зокрема, майнові інтереси пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном, а саме: нежитлове приміщення підвалу №№1-11(літ.А) загальною площею 109,10 кв.м., яке розташоване у будинку № 5 по вулиці Глінки у місті Київ.

15.07.2019 року із застрахованим майном Страхувальника трапився страховий випадок: залиття нежитлового приміщення після випадання великої кількості атмосферних опадів.

Розрахунок розміру страхового відшкодування, виплата страхового відшкодування проведено на підставі: Договору добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами № 99-0101-19-00011 від 03.04.2019 року; Висновку про вартість майна ТОВ "Незалежна експертна компанія" від 15.07.2019 року; Страхового акту № ДКЦВ-18204 від 08.01.2020 року; Розрахунку ДКЦВ-18204 остаточної суми страхового відшкодування від 08.01.2020 року; Розпорядження про виплату страхового відшкодування від 09.01.2020 року; Платіжного доручення № 338 від 09.01.2020 року.

Після чого позивач звернувся до відповідача з вимогами про відшкодування страхової виплати, оскільки вважає, що залиття сталося внаслідок того, що відповідач проводив аварійно - ремонтні роботи та пошкодив будинкову відмостку, внаслідок чого, велика кількість води потрапила до підвального приміщення.

Факт залиття стверджується Актом про залиття від 18.07.2019 року складеного та підписаного комісією ЖЕД-902. Складений комісією Акт затверджено головним інженером ЖЕД-902 Л.Корнієнко.

Третя особа в своїх поясненнях зазначила, що проводились аварійно-відновлювальні роботи, однак жодних доказів не надала.

В листі №38-4934/03 від 14.11.2019 року на звернення начальника врегулювання збитків з майнових видів страхування «ПАТ Страхова компанія Українська страхова група» комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» повідомило, що причиною залиття нежитлового приміщення є потрапляння води через фундамент після випадіння великої кількості атмосферних опадів, що стало можливим у зв`язку з пошкодженням будинкової відмостки працівниками РТМ «Центр» КП «Київтеплоенерго» підчас проведення аварійно-ремонтних робіт.

Тобто, вказане є лише припущенням, а не доказом.

Також суд звертає увагу, що страховий випадок стався 15.07.2019 року, а все листування почало вестись в листопаді 2019 року.

Суд, дослідивши вказані обставини, зазначає таке.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Позивач як спосіб захисту свого порушеного права обрав ст. ст. 22, 1166, 623 ЦК України та 226 ГК України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками, визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами вищезазначеної статті необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи;

б) наявність шкоди;

в) причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою;

г) вина завдавача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих фактів цивільна відповідальність не наступає.

Зі змісту статей 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов`язання; 2) збитки; З» причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; 4) вина.

Однак, суд вважає, що в даних правовідносинах доцільно застосувати ст. 1191 ЦК України, в якій зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд звертає також увагу на те, що нормативними документами передбачено вимоги стосовно наявності в підвальних приміщеннях справних дренажних систем для відведення вод (п.6 розділу IX Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово - комунального господарства України від 10.12.2008 №620/378, та п. 5.8.5 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71).

Зберігати матеріальні цінності в підвальних приміщеннях заборонено діючими нормативними документами: п. 40 Правил користування тепловою енергією, що затверджено Постановою КМУ від 03.10.2017 року № 1198, забороняється займати підвали будинків, будівель (споруд), що мають небезпеку затоплення, в яких прокладені теплові мережі або обладнанні теплові вводи, під майстерні, склади, магазини, офіси тощо; п. 3.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій «забороняється використовувати технічні підвали та підвали не за призначенням»; п. 31 Положення про порядок підготовки систем теплоспоживання споживачів до опалювального сезону у м. Києві передбачає необхідність усунути та не допускати надалі складування та зберігання сторонніх предметів у підвалах будівель, що мають небезпеку затоплення або влаштування в них майстерень, не допускати улаштування складів матеріалів, обладнання, харчових продуктів та виробів; п. 6 розділу IX Правил підготовки теплових господарств до опалювального сезону заборонено допускати складування матеріальних цінностей в місцях розташування теплотехнічного обладнання та трубопроводів.

Для запобігання потрапляння води до підвальних приміщень будівель нормативними документами передбачено виконання герметизації інженерних вводів: п. 2.8.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76, встановлено, що під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються такі роботи: забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями.

В п. 4.1.10 Правил зазначено, що не допускаються зазори в місцях проходження всіх трубопроводів через стіни і фундаменти. Уведення інженерних комунікацій у підвальні приміщення через фундаменти і стіни підвалів повинні бути герметизовані й утеплені.

П. 22 Додатку до Положення про порядок підготовки систем теплоспоживання споживачів до опалювального сезону у м. Києві, що затверджене розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.08.2008 №1117, визначає, що для своєчасної підготовки системи теплопостачання до опалювального періоду серед іншого потрібно виконати герметизацію інженерних вводів (теплових мереж, водопроводу, каналізації) в будівлі і споруди згідно з типовим рішенням.

Відповідно до розділу 4 Правил за належним станом фундаментів та стін підвалів будинків повинна слідкувати житлово-експлуатаційна організація, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до п.2.3.6 Правил у разі аварії і залиття приміщень складається відповідний акт. Форму зазначеного акту затверджено Додатком № 4 до Правил.

Позивач не надав жодних доказів звернення до відповідача з приводу залучення уповноважених представників Підприємства з метою фіксування фактів викладених у позовній заяві, як залиття і заподіяння шкоди, так і визначення фактичного переліку і об`єму робіт, необхідних для усунення завданих ушкоджень, відповідних актів за участі представників відповідача не складалося.

В акті про залиття від 18.07.2019 року складеного та підписаного комісією ЖЕД-902 причиною залиття вказано велику кількість опадів, а не дії відповідача.

Також позивач не надав ніяких висновків експертів стосовно того, що саме дії відповідача спричинили залиття підвалу страхувальника.

Отже, суд приходить до висновку, що доводи позивача базуються на припущеннях.

Для застосування ст. 1191 ЦК України, яку доцільно застосувати для правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, необхідно довести вину особи, яка завдала цю шкоду, що позивачем зроблено не було.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що позивачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження обставин, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 22. 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.11.2020 року.

Суддя М.В. Данилова