Рішення № 92672557, 05.11.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/35/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2020 Справа № 908/671/18 (908/2186/20)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши в межах справи №908/671/18 про банкрутство Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”

позовну заяву Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Лада-ЛТД” (вул. Дніпропетровське шосе, 11, м. Запоріжжя, 69069, код ЄДРПОУ 20470713)

про стягнення заборгованості

Учасники процесу в судове засідання не з`явились;

СУТЬ СПОРУ:

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу Господарського суду Запорізької області, на підставі ухвали судді –доповідача у справі Юлдашева О.О. від 04.12.2019 року у справі № 908/671/18 про самовідвід та враховуючи ст.ст. 35,38,39 ГПК України здійснено потворний автоматизований розподіл справи № 908/671/18 про банкрутство ДП “Запорізький облавтодор ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 справу про банкрутство № 908/671/18 передано судді Сушко Л.М.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.12.2019 № 908/671/18 прийнято справу про банкрутство ДП “Запорізький облавтодор ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” суддею Сушко Л.М. до свого провадження, присвоєно справі номер провадження № 26/32/18-14/35/19.

26.08.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 13/667 від 20.08.2020) Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Лада-ЛТД” про стягнення 179176,06 грн заборгованості за договором про закупівлю послуг для розгляду в межах справи № 908/671/18 про банкрутство Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.08.2020 справу визначено до розгляду судді Сушко Л.М.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 прийнято до розгляду позов Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лада-ЛТД” про стягнення заборгованості та відкрито провадження у справі в межах справи № 908/671/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 24 жовтня 2020 об 10 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.10.2020 виправлено описку, допущену в пункті 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 та вірно зазначено дату судового засідання – 20.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.10.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лада-ЛТД” та Дочірнім підприємством “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” було укладено договір № С601Д-19/5 про закупівлю послуг. Відповідач порушив умови договору щодо зобов`язання з оплати 2% вартості субпідрядних робіт на покриття витрат щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією і координації дій субпідрядника при виконанні, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 134948,92 грн. Відповідач претензію позивача, що була надіслана 13.02.2020, залишив без відповіді, заборгованість не сплатив. На прострочену заборгованість у розмірі 134948,92 грн позивачем нараховані пеня, інфляційні втрати та 3 % річних в загальному розмірі 44227,14 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 202, 257, 264, 509, 525, 530, 610, 612, 615, 631, 837, 838 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився. Своїм правом подати відзив не скористався. Про розгляд справи в господарському суді Запорізької області повідомлений відповідно до вимог ГПК України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 25.09.2020 та 20.10.2020.

В судове засідання 05.11.2020 представники сторін не з`явились. Суд визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

18 жовтня 2018 року прийнято новий Кодекс України з процедур банкрутства, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Кодекс України з процедур банкрутства почав діяти з 21 жовтня 2019 року.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

28.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лада-ЛТД” (Субпідрядник) та Дочірнім підприємством “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (Генпідрядник) було укладено договір супідряду № С601Д-19/5 від 28.03.2019 до договору № 601Д-19 від 18.03.2019, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором Генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується у 2019 році виконати роботи по експлуатаційному утриманню автодоріг загального користування державного значення у Запорізькій області та штучних споруд на них, а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

Згідно з п. 1.2 договору найменування робіт: експлуатаційне утримання автодоріг загального користування державного значення Запорізької області та штучних споруд на них).

За умовами п. 3.1, 3.2 договору ціна договору становить 2000000,00 грн. Договірна ціна динамічна, якщо інше не погоджено письмово сторонами.

Згідно з п. 4.2 договору розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються щомісяця шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок субпідрядника після підпису сторонами за участю замовника акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.3 договору по погодженню обох сторін субпідрядник відраховує генпідряднику 2 % від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат останнього, пов`язаних із виконанням зобов`язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією і координації дій субпідрядників при виконанні робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт та інші.

В пункті 7.2 сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань субпідрядник сплачує штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, передбаченому даним розділом договору для субпідрядника.

Пунктами 10.1, 10.3 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, а також від виконання договору в випадках передбачених договором та/або законодавством.

Відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, що містяться в матеріалах справи, всього вартість таких робіт за період травень, червень, липень, жовтень, листопад 2019 року склала 6747446,23 грн.

Також позивачем та відповідачем були підписані та скріплені печатками сторін наступні акти здачі-прийняття робіт з нарахуванням субпідряднику 2 % від вартості субпідрядних робіт за послуги, як-то організація праці субпідрядника, затвердження кошторисної документації, оформлення договорів тощо (п. 4.3 договору).

- Акт від 02.05.2019 на суму 11831,08 грн.

- Акт від 16.05.2019 на суму 11171,50 грн.

- Акт від 27.06.2019 на суму 46800,00 грн.

- Акт від 03.07.2019 на суму 53144,00 грн.

- Акт від 22.10.2019 на суму 2746,47 грн.

- Акт від 22.10.2019 на суму 2302,57 грн.

- Акт від 08.11.2019 на суму 6953,30 грн.

Всього позивач нарахував відповідачу заборгованість, що виникла у зв`язку із виконанням зобов`язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією і координації дій субпідрядника при виконанні робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт та інші у розмірі 134948,92 грн.

13.02.2020 позивачем була надіслана відповідачу претензія про сплату заборгованості за договором №С601Д-18/5 від 28.03.2019 у розмірі 134948,92 грн. Претензія вручена згідно поштового повідомлення про відправлення від 25.02.2020.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а вразі якщо вимогу надіслано засобами поштового заявку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки в. п 5.6 договору сторони узгодили обов`язок відповідача оплати 2 % вартості субпідрядних робіт та з приводу вказаних відносин сторонами підписані та скріплені печатками акти здачі-прийняття робіт на суму 33212,86 грн, проте акти залишилися неоплаченими, доказів протилежного не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 134948,92 грн підлягає задоволенню.

На прострочену заборгованість позивачем за актом від 02.05.2019 нараховані 3 % річних за період з 02.05.2019 по 04.08.2020 у розмірі 447,00 грн, інфляційні втрати за період травень 2019 – липень 2020 в розмірі 309,36 грн, пеня за період з 02.05.2019 по 04.08.2020 в розмірі 3902,27 грн. За актом від 16.05.2019 нараховані 3 % річних за період з 16.05.2019 по 04.08.2020 в розмірі 410,00 грн, інфляційні втрати за період червень 2019 – липень 2020 в розмірі 212,43 грн, пеня за період з 16.05.2019 по 04.08.2020 в розмірі 3534,79 грн. За актом від 27.06.2019 нараховані 3 % річних за період з 27.06.2019 по 04.08.2020 в розмірі 1554,00 грн, інфляційні втрати за період липень 2019 – липень 2020 в розмірі 1129,57 грн, пеня за період з 27.06.2019 по 04.08.2020 в розмірі 12923,21 грн. За актом від 03.07.2019 нараховані 3 % річних за період з 03.07.2019 по 04.08.2020 в розмірі 1738,00 грн, інфляційні втрати за період липень 2019 – липень 2020 в розмірі 1282,69 грн, пеня за період з 03.07.2019 по 04.08.2020 в розмірі 14369,26 грн. За актом від 08.11.2019 нараховані 3 % річних за період з 08.11.2019 по 04.08.2020 в розмірі 154,00 грн, інфляційні втрати за період листопад 2019 – липень 2020 в розмірі 132,81 грн, пеня за період з 08.11.2019 по 04.08.2020 в розмірі 1065,27 грн. За актом від 22.10.2019 нараховані 3 % річних за період з 22.10.2019 по 04.08.2020 в розмірі 65,00 грн, інфляційні втрати за період листопад 2019 – липень 2020 в розмірі 52,46 грн, пеня за період з 22.10.2019 по 04.08.2020 в розмірі 460,89 грн. За актом від 22.10.2019 нараховані 3 % річних за період з 22.10.2019 по 04.08.2020 в розмірі 54,00 грн, інфляційні втрати за період листопад 2019 – липень 2020 в розмірі 43,98 грн, пеня за період з 22.10.2019 по 04.08.2020 в розмірі 386,39 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Відповідно до п. 1.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Суд приходить до висновку, що оскільки претензія отримана відповідачем 25.02.2020, обов`язок сплати відповідачем заборгованості настав 03.03.2020 відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України. Відтак, 3 % річних підлягають нарахуванню період прострочення з 04.03.2020 по 04.08.2020, інфляційні втрати підлягають нарахуванню з квітня 2020 року по липень 2020 року у зв`язку з тим, що суд не може виходити за межі позовних вимог.

За розрахунком суду 3 % річних підлягають стягненню у розмірі 1703,45 грн та інфляційні втрати у розмірі 940,29 грн.

З приводу стягнення пені суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з викладених положень законодавства, розмір пені має бути визначений законом або погоджений сторонами в договорі.

В пункті 7.2 сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань субпідрядник сплачує штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, передбаченому даним розділом договору для субпідрядника.

Однак, в договорі сторони не погодили конкретний розмір пені, який підлягає застосуванню у випадку невиконання субпідрядником своїх зобов`язань, передбачених п. 4.3 договору.

Законодавством також не визначено розмір пені для спірних правовідносин.

Статтею 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” також не визначена конкретна ставка пені, а тільки обмежено максимальний розмір пені при її стягненні подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Отже, вимога про стягнення пені з відповідача є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, суд вважає позовні вимоги Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лада-ЛТД” такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 137592,65 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2063,89 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 129, 231, 237, 238, 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лада-ЛТД” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лада-ЛТД” (вул. Дніпропетровське шосе, 11, м. Запоріжжя, 69069, код ЄДРПОУ 20470713) на користь Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623) заборгованість у розмірі 137592 (сто тридцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто два) грн 66 коп. та 2063 (дві тисячі шістдесят три) грн 89 коп. судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення 41583,40 грн відмовити.

Рішення складено та підписано 05 листопада 2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.М. Сушко