Рішення № 92672479, 06.10.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/74/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 справа № 908/1148/20

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРУМ ПЕЙМЕНТ СІСТЕМ” (03127, м. Київ, Голосіївський проспект, буд. 132, приміщення 38)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” (юридична адреса: 69032, місто Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 17; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 9-А)

про стягнення 1219145,72 грн.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Розглядаються вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРУМ ПЕЙМЕНТ СІСТЕМ” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” 1219145,72 грн. основного боргу на підставі договору про спільну діяльність №1.02 від 27.02.2017 в редакції додаткової угоди № 3 від 25.05.2018 (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про спільну діяльність № 1.02 від 27.02.2017 (в редакції додаткової угоди № 3 від 25.05.2018), що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 1219145,72 грн. за період з жовтня 2019 року по березень 2020 року включно. Посилаючись на приписи ст.ст. 530, 610-612, 1130-1132 ЦК України, ст. 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2020 справу № 908/1148/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 09.06.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, які призвели до залишення її без руху, відкрито загальне позовне провадження у справі №908/1148/20, присвоєно справі номер провадження 18/74/20, призначено підготовче судове засідання на 15.07.2020. Ухвалою від 15.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 12.08.2020; ухвалою від 12.08.2020 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 06.10.2020.

В судовому засіданні 06.10.2020 прийнято рішення.

Представник позивача у судове засідання 06.10.2020 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у судовому засіданні 12.08.2020 під розписку.

Відповідач у судове засідання представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Копії ухвал суду, направлені на адресу реєстрації відповідача та його поштову адресу, повернулись до господарського суду з відміткою поштового відділення зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи. За таких обставин суд визнає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” доповнено розділ Х “Прикінцеві положення” ГПК України пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду справи по суті продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом COVID-19 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася (востаннє по 31.12.2020) та наразі не припинена.

З урахуванням викладеного, процесуальні строки є продовженими на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019).

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину та протягом 20-денного строку з дня набрання чинності Законом України №731-ІХ (з урахуванням поштового пробігу) звернень щодо необхідності реалізації своїх прав від учасників справи не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі у судовому засіданні 06.10.2020 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРУМ ПЕЙМЕНТ СІСТЕМ” (Учасником-2, позивачем у справі) та товариством з додатковою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” (Учасником-1, відповідачем у справі) 27.20.2017 укладено договір про спільну діяльність № 1.02 (надалі – Договір).

Додатковою угодою № 3 від 25.05.20018 Договір викладено у новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 Договору за цим договором сторони домовились по організацію спільної діяльності без створення юридичної особи та без об`єднання вкладів з метою вдосконалення існуючих послуг, що надаються сторонами кінцевим Споживачам (клієнтам/платникам/отримувачам), та спрямовану на запровадження нових видів послуг (продуктів), що можуть надаватись сторонами спільно та для подальшого розподілу доходу отримуваного від сумісної діяльності.

За визначенням п. 2.1.1 Договору за цим договором Учасник-1 зобов`язався на базі частини нежитлових приміщень, речові права на які належать Учаснику-1 (Агенту), забезпечити використання цих приміщень для створення кас як відокремлених структурних підрозділів Учасника-2, які не мають статусу юридичної особи для організації Учасником-2 надання Споживачам фінансових послуг.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору Учасник-2 зобов`язався організувати роботу кас на базі приміщень та, у разі необхідності, внести інформацію про відкриття кас Учасника-2 як структурних одиниць Учасника-2 до Державного реєстру фінансових установ. Забезпечити надання фінансових послуг Споживачам у створених в касах Учасника-2 відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативних актів Національного банку України.

Пунктом 2.2.11 Договору встановлено, що Учасник-2, відповідно до отриманих дозволів та ліцензій, здійснює виключний вид діяльності – надання фінансових послуг з переказу коштів фізичних осіб у національній валюті без відкриття рахунків. Учасник-2 не здійснює продаж (реалізацію) товарів, робіт, послуг, що продаються (реалізовуються) Споживачам. Правовідносини, що виникають між Споживачами (Платниками) та отримувачами платежів виникають, змінюються та припиняються виключно між Споживачем (Платником) та отримувачем платежу. Учасник-2 є відповідальним лише за прийом коштів від платника та виконання вказівок Платника при наданні фінансової послуги з переказу коштів.

У розділі 3 Договору Сторони визначили порядок визначення розміру доходу від спільної діяльності за Договором, а також порядок його розподілу і відшкодування витрат.

Відповідно до пункту 3.1 Договору дохід Сторін за Договором визначається:

- для Учасника-2, як сума коштів, отриманих Учасником-2 як комісійна винагорода за надані фінансові послуги з переказу коштів, здійснені через каси Учасника-2 на базі діючих структурних підрозділів Учасника-1 (п. 3.1.1);

- для Учасника-1, як частина доходу, отриманого від спільної діяльності, що розподілений між Сторонами згідно цього Договору, яку Учасник-2 перераховує Учаснику-1 в розмірі та в строки, що визначені цим Договором (п. 3.1.2);

- комісійна винагорода Учасника-2, що отримується як плата за переказ коштів не є об`єктом оподаткування ПДВ, у відповідності до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Розділу V Податкового кодексу України (п. 3.1.3).

Відповідно до п. 3.2.1 Договору розмір комісійної винагороди за надані послуги «переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку» визначається Додатком №2 до цього Договору.

Підпунктом 3.4.1 Договору встановлено, що спільний контроль результатів спільної діяльності, облік витрат на її ведення і розподіл доходів між сторонами здійснюється на підставі Актів про розподіл доходів та визнання належних до перерахування грошових коштів за період з «__» _201_ року по «__» __201_ року (Додаток №3) (далі – Акт про розподіл). Акт про розподіл складається Учасником-2 щомісячно, протягом 10-х робочих днів з моменту його складення погоджується з представником Учасника-1. Акт про розподіл повинен бути переданий Учаснику-1 не пізніше 10-ти робочих днів після закінчення звітного періоду.

За визначенням підпункту 3.4.2 Договору, Учасник-1 зобов`язаний протягом 3-х робочих днів від дати отримання Акту про розподіл підписати отриманий Акт про розподіл і один екземпляр підписаного Учасником-1 Акту про розподіл направити Учаснику-2.

Згідно із підпунктом 3.4.3 Договору, якщо Учасник-1 не згодний з даними, що будуть викладені Учасником-2 в Акті про розподіл, направлений Учаснику-1 у відповідності до п. 3.4.1 цього Договору, Учасник-1 зобов`язаний протягом 3-х робочих днів від дати отримання Акту про розподіл відправити Учаснику-2 мотивовану відмову від підписання Акту про розподіл (у відмові обов`язково зазначаються підстави такої відмови, у випадку розбіжностей у цифрах та підрахунках - надати власні цифри та підрахунки).

Відповідно до підпункту 3.4.4 Договору, якщо Учасник-1 не адресує Учаснику-2 у термін, визначений в п. 3.4.2 та п. 3.4.3 цього Договору, підписаний Акт про розподіл або мотивовану відмову від його підписання, то вказаний Акт вважається таким, що прийнятий та підписаний Учасником-1 без зауважень в дату його отримання представником Учасника-1 (або отримання на електронну адресу представника бухгалтерії Учасника-1) і є підставою для проведення розрахунків.

Підпунктом 3.4.5 Договору встановлено, що оплата доходів (компенсація витрат) за звітний період, що належать Стороні (Учаснику-1/Учаснику-2) згідно Акту про розподіл проводиться шляхом безготівкового переказу належних до сплати коштів до 25 (двадцять п`ятого ) числа місяця, наступного за звітним періодом:

Відповідно до підпункту 3.4.7 Договору відшкодування на користь Учасника-2 витрат у відповідності до п. 6 цього Договору здійснюється Учасником-1 за результатом звітного періоду на підставі Акту про розподіл шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі витрат, визначеній таким Актом про розподіл.

В пункті 6.1 Договорупогоджено, що залежно від результатів спільної діяльності сторони можуть здійснити перерозподіл комісії, отриманої за надання фінансових послуг, при цьому Учасник-1 покриває частину витрат Учасника-2 (витрати на організацію інкасації/забезпечення кас готівковими коштами, витрати на виплату заробітної плати касирам, витрати на утримання та обслуговування РРО та (або) РРО УЕ РККС та інші) за рахунок частини доходу, що належить Учаснику-1 по цьому договору за звітний період або за рахунок інших коштів, що належать Учаснику-1. Перерозподіл сум доходу погоджується сторонами в Акті про розподіл.

Пунктом 10.2 Договору встановлено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання і дії до 27 лютого 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач (Учасник-2) свої зобов`язання за договором протягом періоду з жовтня 2019 року по березень 2020 року виконував належним чином, зокрема:

- організував роботу кас на базі приміщень наданих відповідачем, забезпечивши каси необхідним програмним забезпеченням, а також готівковими коштами в сумах, що необхідні для належної роботи каси та подальшою інкасацією коштів;

- із дотриманням вимог чинного законодавства з питань переказу коштів, своєчасно і в повному обсязі надавав споживачам у створених в касах послуги із переказу коштів згідно вказівок споживача (платника), забезпечивши належну фіксацію касових операції з приймання готівки від платників для подальшого здійснення переказу шляхом видачі платникам документу, що є підтвердженням про прийнятий переказ;

- працевлаштував у свій штат за сумісництвом працівників (касирів), запропонованих відповідачем;

- своєчасно складав та направляв відповідачу Акт про розподіл за результатами спільної діяльності за кожен звітний період (місяць).

В свою чергу, відповідач (Учасник-1) протягом строку дії договору:

- на базі частини нежитлових приміщень, речові права що належали відповідачу, забезпечував використання цих приміщень для створення кас позивача;

- забезпечував за власний рахунок утримання і облаштування визначених приміщень комп`ютерною і копіювальною технікою і витратними матеріалами для неї, засобами зв`язку, меблями, електропостачанням, зв`язком (інтернет);

- забезпечував підбір кваліфікованих кадрів (касирів) для їх працевлаштування у каси позивача;

- підписував Акти про розподіл за результатами спільної діяльності за кожен звітний період (місяць);

- відшкодовував (сплачував) позивачеві витрати на організацію інкасації/забезпечення кас готівковими коштами, витрати на виплату заробітної плати касирам відповідно до погоджених Актів про розподіл.

Отже, протягом строку дії Договору сторони спільно організовували створення відокремлених структурних підрозділів позивача (кас) на базі діючих структурних підрозділів відповідача. Позивач здійснював діяльність із надання послуг з приймання, видачі та переказу грошових коштів, а відповідач забезпечував функціонування приміщень, де розташовувались каси позивача.

На підтвердження виконання обов`язків по створенню кас позивача на базі діючих структурних підрозділів відповідача, сторони 16.07.2018 підписали Угоду про реалізацію Договору, в якій засвідчили повну готовність створених кас роботи в рамках Договору.

Всього протягом строку дії Договору сторони організовували створення 653 відокремлених структурних підрозділів (кас) Позивача, на підтвердження чого представниками сторін підписані відповідні Акти про створення каси.

Разом з тим, в порушення умов Договору, відповідач не здійснив відшкодування позивачу витрат на організацію інкасації/забезпечення кас готівковими коштами, витрати на виплату заробітної плати касирам відповідно погоджених Актів про розподіл, що призвело до утворення у відповідача заборгованості за Договором.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вказаних витрат позивача у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Згідно ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк відшкодування відповідачем обумовлених договором витрат позивача на організацію інкасації/забезпечення кас готівковими коштами, витрат на виплату заробітної плати касирів відповідно погоджених Актів про розподіл визначено у п. 3.4.5 Договору – не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач свої зобов`язання щодо відшкодування витрат позивача за період з жовтня 2019 року по березень 2020 року у визначений Договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 1219145,72 грн. (з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Долучені до матеріалі справи Акти про розподіл, на підставі яких виникла заборгованість відповідача у спірний період, підписані з боку відповідача без зауважень.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що відповідач оплату погоджених Актами про розподіл витрат позивача у спірний період в повному обсязі не здійснив. Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача за Договором складає 1219145,72 грн. Відповідач щодо порушення зобов`язання по відшкодуванню витрат позивача не заперечив, розмір заборгованості не оспорив.

Крім того, підписаним сторонами актом звіряння взаєморозрахунків зафіксовано, що станом на 08.05.2020 заборгованість відповідача за Договором складає 1219145,72 грн.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін витрат позивача є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав суду доказів сплати заборгованості за Договором (відшкодування позивачу витрат на організацію інкасації/забезпечення кас готівковими коштами, витрати на виплату заробітної плати касирам відповідно погоджених Актів про розподіл).

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1219145,72 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 42, 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ІН-ТАЙМ” (юридична адреса: 69032, місто Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 17; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 9-А; ідентифікаційний код 32061200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРУМ ПЕЙМЕНТ СІСТЕМ” (03127, м. Київ, Голосіївський проспект, буд. 132, приміщення 38; ідентифікаційний код 40243180) 1219145,72 грн. (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч сто сорок п`ять грн. 72 коп.) основного боргу та 18287,19 грн. (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят сім грн. 19 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення, у зв`язку із знаходженням судді Левкут В.В. з 12.10.2020 по 30.10.2020 на лікарняному, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 04.11.2020.

Суддя В.В. Левкут