Рішення № 92672233, 29.10.2020, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2020 року Справа № 903/376/20

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання – Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/376/20 за позовом Комунального підприємства “Одесміськелектротранс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтотрейд Ресурс” про визнання недійсними додаткових угод до договору №т-ОМТС/2017/630 та стягнення 830355,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2020 Комунальне підприємство “Одесміськелектротранс” направило на адресу суду позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтотрейд Ресурс” про визнання недійсними додаткових угод до договору №т-ОМТС/2017/630 та стягнення 830355,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що відповідач заявив про неможливість поставки нафтопродуктів за вказаною в договорі ціною у зв`язку з коливанням ціни на внутрішньому ринку України. Разом з тим, зміни до договору №т-ОМТС/2017/630 від 13.10.2017 внесені на підставі довідок, які фактично не містять підтвердження коливання вартості бензину А-92 та дизельного палива та не є належним документальним обґрунтуванням зростання ціни вказаного товару.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.05.2020 позовну заяву Комунального підприємства “Одесміськелектротранс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтотрейд Ресурс” про визнання недійсними додаткових угод до договору №т-ОМТС/2017/630 та стягнення 830355,00 грн. залишено без руху. Зобов`язано позивача не пізніше 10-ти календарних днів з дня закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) усунути недоліки позовної заяви та подати суду: докази сплати судового збору в сумі 22965,33 грн. (за вимоги немайнового характеру 10510,00 грн. та за вимогу майнового характеру - 12455,33грн.); докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (розрахункова квитанція або касовий чек).

13.08.2020 позивач надіслав на адресу суду клопотання про усунення недоліків, якою долучив до матеріалів справи докази сплати судового збору в сумі 22965,33 грн. та докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 25.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача 15.09.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача 17.09.2020 надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач не спростував твердження позивача, а отже просить суд позов задовольнити. Просить розглядати справу без участі представника Комунального підприємства “Одесміськелектротранс”.

28.09.2020 ТОВ “Нафтотрейд Ресурс” подало по суду клопотання, в якому проти задоволення позову заперечує з підстав наведених у відзиві.

Ухвалою суду від 29.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

ТзОВ “Нафтотрейд Ресурс” 20.10.2020 подало клопотання, в якому просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника, проти задоволення позову заперечує з підстав наведених у відзиві.

Ухвалою суду від 21.10.2020 розгляд справи по суті відкладено.

28.10.2020 ТзОВ “Нафтотрейд Ресурс” подало клопотання, в якому просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника, проти задоволення позову заперечує з підстав наведених у відзиві.

У визначений судом день та час сторони своїх представників в засідання суду не направили, хоча належним чином були повідомлені.

Статтею 194 ГПК України визначено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів UA-2017-09-11-001363-а (а.с.20-21) КП «Одесміськелектротранс», як замовником встановлено наступні умови:

конкретна назва предмета закупівлі: Бензин А-92, дизельне паливо

кількість товарів: Бензин А-92 – 25500 л., дизельне паливо – 170840 л.

строк поставки товарів: до 31.12.2017

розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі 8181993,60 грн.

Згідно з протоколом Засідання тендерного комітету КП «Одесміськектротранс» від 02.10.2017 №4 (а.с.24-26) вирішено визначити переможцем процедури відкритих торгів щодо закупівлі нафти і дистиляти – за кодом CPV за ДК 021:2015 – 09130000-9 (Бензин А-92, дизельне паливо) тендерну пропозицію Учасника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс», укласти договір про закупівлю нафти і дистиляти – за кодом CPV за ДК 021:2015 – 09130000-9 (Бензин А-92, дизельне паливо) з переможцем – учасником Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс».

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс» (далі - учасник, відповідач) та Комунальним підприємством «Одесміськелектротранс» (далі – замовник, позивач) укладено договір про закупівлю товарів №Т-ОМТС-П/2017/630 (далі – договір, а.с.7-11).

Відповідно до п.п. 1.1, 2.2 договору, відповідач зобов`язується поставити позивачу товар (Бензин А-92, дизельне паливо), а позивач зобов`язується прийняти товар від відповідача та оплатити його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору становить 3779496,60 грн.

Відповідно до п. 10.9 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання (робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти або показників Platts у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу або таких показників, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються д договорі про закупівлю; зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої даного пункту.

Як зазначено в специфікації до Договору (а.с.12), сторони погодили ціну на товар: дизельне паливо -18,99 грн./л., бензин А-92 - 20,99 грн./л.

Загальна сума Договору визначається як сума поставленого товару згідно підписаних сторонами видаткових накладних, протягом терміну дії цього Договору відповідно до Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною Договору, та становить 3779496,60 грн., в тому числі ПДВ - 629916,10 грн. (п. 2.2 Договору).

17.10.2017 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору про закупівлю товарів від 13.10.2017 №Т-ОМТС-П/2017/630 про внесення змін до специфікації (додаток 1) (а.с.14), згідно з якою дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару (не більше ніж на 10%) та відповідно зменшити кількість товару, що не призведе до збільшення суми договору у зв`язку з чим сторони також дійшли згоди внести зміни до специфікації до договору, виклавши її в наступній редакції:

- Бензину А-92 в кількості 23190,8579 літрів за ціною 23,08 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 255000 літрів за ціною 20,99 грн. за одиницю товару.

- Дизельне паливо в кількості 170840 літрів за ціною 18,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 155376,0345 літрів за ціною 20,88 грн. за одиницю товару.

При цьому, загальна вартість пропозиції залишилася в сумі 3779496,60 грн.

17.10.2017 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору про закупівлю товарів від 13.10.2017 №Т-ОМТС-П/2017/630 про внесення змін до специфікації (додаток 1) (а.с.15), згідно з якою дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару (не більше ніж на 10%) та відповідно зменшити кількість товару, що не призведе до збільшення суми договору у зв`язку з чим сторони також дійшли згоди внести зміни до специфікації до договору, виклавши її в наступній редакції:

- Бензину А-92 в кількості 255000 літрів за ціною 20,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 21811,1247 літрів за ціною 24,54 грн. за одиницю товару.

- Дизельне паливо в кількості 170840 літрів за ціною 18,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 141300,1568 літрів за ціною 22,96 грн. за одиницю товару.

При цьому, загальна вартість пропозиції залишилася в сумі 3779496,60 грн.

18.10.2017 сторони підписали додаткову угоду №3 до договору про закупівлю товарів від 13.10.2017 №Т-ОМТС-П/2017/630 про внесення змін до специфікації (додаток 1) (а.с.16), згідно з якою дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару (не більше ніж на 10%) та відповідно зменшити кількість товару, що не призведе до збільшення суми договору у зв`язку з чим сторони також дійшли згоди внести зміни до специфікації до договору, виклавши її в наступній редакції:

- Бензину А-92 в кількості 255000 літрів за ціною 20,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 21375,5991 літрів за ціною 25,04 грн. за одиницю товару.

- Дизельне паливо в кількості 170840 літрів за ціною 18,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 132941,8692 літрів за ціною 23,54 грн. за одиницю товару.

При цьому, загальна вартість пропозиції залишилася в сумі 3779496,60 грн.

03.11.2017 сторони підписали додаткову угоду №4 до договору про закупівлю товарів від 13.10.2017 №Т-ОМТС-П/2017/630 про внесення змін до специфікації (додаток 1) (а.с.17), згідно з якою дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару (не більше ніж на 10%) та відповідно зменшити кількість товару, що не призведе до збільшення суми договору у зв`язку з чим сторони також дійшли згоди внести зміни до специфікації до договору, виклавши її в наступній редакції:

- Бензину А-92 в кількості 255000 літрів за ціною 20,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 20957,12609 літрів за ціною 25,54 грн. за одиницю товару.

- Дизельне паливо в кількості 170840 літрів за ціною 18,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 108996,7305 літрів за ціною 24,04 грн. за одиницю товару.

При цьому, загальна вартість пропозиції залишилася в сумі 3779496,60 грн.

14.11.2017 сторони підписали додаткову угоду №5 до договору про закупівлю товарів від 13.10.2017 №Т-ОМТС-П/2017/630 про внесення змін до специфікації (додаток 1) (а.с.18), згідно з якою дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару (не більше ніж на 10%) та відповідно зменшити кількість товару, що не призведе до збільшення суми договору у зв`язку з чим сторони також дійшли згоди внести зміни до специфікації до договору, виклавши її в наступній редакції:

- Бензину А-92 в кількості 255000 літрів за ціною 20,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 18593,12596 літрів за ціною 26,04 грн. за одиницю товару.

- Дизельне паливо в кількості 170840 літрів за ціною 18,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 81109,7555 літрів за ціною 24,54 грн. за одиницю товару.

При цьому, загальна вартість пропозиції залишилася в сумі 3779496,60 грн.

28.11.2017 сторони підписали додаткову угоду №6 до договору про закупівлю товарів від 13.10.2017 №Т-ОМТС-П/2017/630 про внесення змін до специфікації (додаток 1) (а.с.19), згідно з якою дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару (не більше ніж на 10%) та відповідно зменшити кількість товару, що не призведе до збільшення суми договору у зв`язку з чим сторони також дійшли згоди внести зміни до специфікації до договору, виклавши її в наступній редакції:

- Бензину А-92 в кількості 255000 літрів за ціною 20,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 14318,199 літрів за ціною 26,54 грн. за одиницю товару.

- Дизельне паливо в кількості 170840 літрів за ціною 18,99 грн. за одиницю товару відповідно змінено на – 54009,3211 літрів за ціною 25,04 грн. за одиницю товару.

При цьому, загальна вартість пропозиції залишилася в сумі 3779496,60 грн.

Додаткові угоди підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Комунальне підприємство “Одесміськелектротранс” просить суд визнати недійсними додаткову угоду №2 від 17.10.2017, додаткову угоду №3 від 18.10.2017, додаткову угоду №4 від 03.11.2017, додаткову угоду №5 від 14.11.2017, додаткову угоду №6 від 21.11.2017 до договору №Т-ОМТС-П/2017/630 від 13.10.2017 та стягнути безпідставно отримані кошти в розмірі 830355,00 грн.

Підставою визнання зазначених угод недійсними позивач зазначає те, що зміни цін на товар внесені на підставі довідок, які фактично не містять підтвердження коливання вартості бензину А-92 та дизельного палива та не є належним документальним обґрунтуванням зростання ціни вказаного товару.

Заперечуючи проти позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс» зазначило, що оспорюваними додатковими угодами до Договору сторонами кожного разу збільшувалася ціна за одиницю товару, проте жодного разу вона не перевищувала законодавчо встановленого обмеження у 10%, а загальна ціна Договору залишилася незмінною.

Крім того, підставами для укладення додаткових угод стали довідки надані уповноваженими на те органами - торгово-промисловою палатою (а.с.65-70). Вказані довідки є чинними, а викладена в них інформація не спростована, а отже додаткові угоди укладені на підставі офіційних, належних документів, передбачених законодавством.

З урахуванням того, що всі спірні додаткові угоди укладено на підставі різних документів, що підтверджують факти коливання ціни на ринку бензину А-92 та дизпалива, при чому у жодному випадку зміна ціни не перевищувала 10%, підстави для їх визнання недійними, на думку відповідача, відсутні.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з того, що предметом спору у даній справі є вимога про правомірність укладення Додаткових угод (а.с.15-19) до Договору № Т-ОМТС-П/2017/630 від 13.10.2017 про закупівлю товарів.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Суд дійшов висновку, про наявність підстав для визнання додаткових угод до договору недійсними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільним прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (ч.2 ст. 16 ЦК України).

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною першою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами ч.4 ст. 36 вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі".

Згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Слід зазначити, що договір було укладено 13.10.2017, а вже 17.10.2020 сторони почали збільшувати ціну товару, що не відповідає принципам Закону України «Про публічні закупівлі».

Як встановлено судом, у відповідності до пункту 2.2. Договору та специфікацією, загальна сума договору становить 3779496,60 грн.: дизельне паливо -18,99 грн./л., бензин А-92 - 20,99 грн./л.

Так, з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", сторонами на момент підписання договору були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст. 180 ГК України та ЗУ "Про публічні закупівлі".

Разом з тим, Додатковими угодами № 2, № 3, № 4, № 5, №6 сторони вносили зміни до Договору № Т-ОМТС-П/2017/630 від 13.10.2017 про закупівлю товарів, посилаючись на підвищення ціни на товар.

Водночас, для прийняття рішення про збільшення ціни товару повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

В даному випадку підставою для внесення таких змін до договору стало обґрунтування відповідача щодо необхідності збільшення ціни договору з посиланням на цінові довідки Одеської регіональної торгово-промислової палати (а.с.65-70).

Разом з тим, цінові довідки свідчать про середній рівень ринкової вартості товару, а не про коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення договору до дати укладання додаткових угод до договору. Відповідно, дані, викладені у цінових довідках не можуть підтверджувати вартість продукції станом на дату укладення додаткових угод до договору, а також підтверджувати наявність коливання ціни станом на дати укладення додаткових угод до договору.

Укладення додаткових угод до договору, через три дні після підписання договору, щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, відсутні обґрунтовані та документально підтверджені докази коливання ціни товару (а саме нафтопродуктів) після укладення договору.

Крім того, ТОВ «Нафтотрейд ресурс» підписуючи Договір, погодилось на постачання товару у сумі запропонованій на аукціоні, розуміючи можливі ризики здійснення підприємницької діяльності. Тому збільшення цін за одиницю товару одразу ж після підписання договору є свідченням неправомірної поведінки постачальника і суперечить меті проведеної закупівлі.

Так, пропозиція постачання нафтопродуктів за заниженими цінами із подальшим кількаразовим підвищенням ціни, що відбулось майже одразу після торгів та здійснене в доволі короткий проміжок часу, є свідченням як порушення принципу добросовісної конкуренції, так і принципу відкритості і прозорості на всіх стадіях закупівлі.

Оскільки тендерною документацією, а в подальшому і в укладеному Договорі замовник визначив не лише ціну товару, а й кількість, яку планував закупити. В результаті ж безпідставного (без належного обґрунтування та документального підтвердження) укладення оспорюваних додаткових угод №№2-6 кількість товару, що також є істотною умовою договору, була значно зменшена, що також розцінюється як порушення економічних інтересів держави.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що відповідачем, всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного Договору, укладено додаткові угоди до договору закупівлі товару №Т-ОМТС-П/2017/630 від 13.10.2017, якими суттєво зменшено обсяги предмету закупівлі, а саме збільшено ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості товару, що закуповується, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації. Зазначене порушує основні принципи, що передбачені ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 лютого 2020 року у справі № 913/166/19.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що додаткові угоди № 2 від 17.10.2017, №3 від 18.10.2017, №4 від 03.11.2017, №5 від 14.11.2017, №6 від 28.11.2017, якими внесено зміни до Договору закупівлі товару №Т-ОМТС-П/2017/630 від 13.10.2017 щодо ціни на товар, були укладені з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме не було дотримано принципів процедури закупівель, визначених ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та приписів ч.4 ст. 36 Закону, а тому вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 830355,00грн. безпідставно отриманих коштів на підставі ст.1212 ЦК України, судом враховано наступне.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Тобто у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Вказаний правовий висновок міститься у поставах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 24.09.2014 у справі № 6-122цс14.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме розрахунків позивача щодо переплати за договором (а.с.27-30):

- за додатковою угодою №2 отримано: 5000 літрів дизельного палива за ціною 22,96 грн. за один літр.

Отже, переплата становить 19850,00 грн.

-за додатковою угодою №3 отримано: 21 630 літрів дизельного палива за ціною 23,54 грн. за один літр.

Отже, переплата становить 98 416,50 грн.

-за додатковою угодою №4 отримано: 2 000 літрів бензину А-92 бензину за ціною 25,54 грн. за один літр, 26 200 літрів дизельного палива за ціною 24,04 грн. за один літр.

Отже, переплата становить 141410,00 грн.

-за додатковою угодою №5 отримано: 4 000 літрів бензину А-92 бензину за ціною 26,04 грн. за один літр, 26 000 літрів дизельного палива за ціною 24,54 грн. за один літр .

Отже, переплата становить 164500,00 грн.

-за додатковою угодою №6 отримано: 14315 літрів бензину А-92 бензину за ціною 26,54 грн. за один літр, 54 005 літрів дизельного палива за ціною 25,04 грн. за один літр.

Отже, переплата становить 406178,50 грн.

Таким чином, загальна сума переплати становить 830355, грн.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми переплати за додатковими угодами №№ 2-6 підлягає до задоволення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21.03.2019 у справі №912/898/18.

Доводи відповідача про те, що збільшення ціни товару не призвело до збільшення загальної ціни договору, спростовуються наступним.

Зазначена обставина не може бути підставою для відмови в позові, оскільки загальна ціна договору не збільшилась виключно за рахунок зменшення предмету закупівлі - кількості пального.

Виходячи з принципу свободи договору, передбаченого ст. 627 ЦК України, позивач не був позбавлений права розірвати у встановленому законодавством порядку договір, укладений на невигідних для нього умовах. Завдяки тому, що відповідач у тендерній пропозиції запропонував найнижчу ціну на бензин та дизельне паливо, він і став переможцем торгів. Відповідач, знаючи про ціни, які склалися на ринку нафтопродуктів на момент підписання договору, гарантував їх постачання позивачу за цінами, узгодженими в договорі № Т-ОМТС-П/2017/630 від 13.10.2017.

Тендерною документацією, а в подальшому і в укладеному договорі про закупівлю, позивач визначив не лише ціну товару, а й кількість, яку планував закупити. В результаті укладення додаткових угод №2-6, кількість товару, що також є істотною умовою договору, була значно зменшена, що є порушенням економічних інтересів держави.

З огляду на те, що додаткові угоди №2-6 укладені без документального підтвердження підвищення цін з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності у внесенні змін, що порушує приписи ст. 3, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», та призвело до суттєвого зменшення обсягів пального, що планувалося закупити, вимога позивача про визнання недійсними цих додаткових угод обґрунтована і підлягає до задоволення. (аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.09.2020 у справі №921/524/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, 16.04.2019 у справі №915/346/18).

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді (“Руїс Торіха проти Іспанії”).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (“Ван де Гурк проти Нідерландів)”.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (“Гірвісаарі проти Фінляндії”).

Згідно ж із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 22965,33 грн. відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 17.10.2017, №3 від 18.10.2017, №4 від 03.11.2017, №5 від 14.11.2017, №6 від 28.11.2017 до договору про закупівлю товарів № Т-ОМТС-П/2017/630 від 13.10.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс» та Комунальним підприємством «Одесміськелектротранс».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс» (вул.Кременецька, 38, м.Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 33680859) на користь Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» (вул.Водопровідна,1, м.Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 03328497) надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 830355,00 грн. (вісімсот тридцять тисяч триста п`ятдесят п`ять гривень) та 22965,33 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять гривень тридцять три копійки) витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.11.2020.

Суддя І. О. Гарбар