Рішення № 92672229, 03.11.2020, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2020 року Справа № 903/595/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-СА"

3-я особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: відділ управління майном комунальної власності Луцької міської ради

про звільнення приміщення та стягнення 46936,66 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Запуговиченко О. В., довіреність № 19/08 від 02.01.2020;

від відповідача: Бондарук Ю. А., довіреність від 01.11.2019;

від 3-ї особи: н/з.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть: Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-СА" в якому просить зобов`язати відповідача звільнити нежитлове приміщення на першому поверсі за адресою: м.Луцьк, пр.Волі,27а загальною площею 128,4 кв.м шляхом підписання акту приймання-передачі та стягнути 46936,66 грн. неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди.

На обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень № 1347 від 16.12.2015 в частині повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії даного договору; також вказує, що оскільки відповідач не звільнив орендоване приміщення в позивача виникло право на стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати.

При правовому обґрунтуванні своїх вимог посилається на норми ст. ст. 11, 526, 598, 611, 626, 629, 785 ЦК України, ст. ст. 284, 291 ГК України.

Ухвалою суду від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2019, зобов`язано відповідача надати відзив на позов, позивача – відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 10.09.2019 відкладено підготовче засідання на 09.10.2019, повторно зобов`язано відповідача надати відзив на позов, позивача – відповідь на відзив.

Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 09.10.2019 судове засідання по справі № 903/595/19, призначене на 09.10.2019 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Костюк С. В. у відпустці.

Ухвалою суду від 10.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 12.11.2019 та повідомлено сторін про проведення підготовчого засідання 22.10.2019.

Ухвалою суду від 22.10.2019 залучено до участі у справі 3-ю особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: відділ управління майном комунальної власності Луцької міської ради та відкладено підготовче засідання на 05.11.2019.

Ухвалою суду від 05.11.2019 року було зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 903/853/19 за позовом ТзОВ “СТС-СА” до ДКП “Луцьктепло” про визнання договору оренди продовженим.

Ухвалою суду від 06.10.2020 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 13.10.2020; ухвалою суду від 13.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020; ухвалою суду від 15.10.2020 відкладено розгляд справи по суті на 03.11.2020.

В судовому засіданні 03.11.2020 представник позивач позов підтримав з підстав наведених у ньому, представник відповідача позов заперечив посилаючись на рішення по справі № 903/853/19, яке набрало законної сили.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

16.12.2015 між Державним комунальним підприємством "Луцьктепло" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС-СА" (Орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 1347 (а.с.8-9).

Згідно п. 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою: м.Луцьк, пр-т Волі, 27а, що знаходиться на балансі Державного Комунального підприємства "Луцьктепло". Дані, що характеризують приміщення, яке здається в оренду: загальна площа, 128,4 кв.м., 1 поверх 128, кв.м., вартість майна 246020,00 грн (п.1.2 договору).

Згідно п.п 1.3.1 договору приміщення, що передається в оренду використовуватиметься для розміщення складу.

Вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно із підписанням договору оренди нежитлового приміщення, Передача приміщення в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається Луцька міська рада, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Пунктом 9.1. договору встановлено, що цей договір є дійсним з 01.01.2016 до 30.11.2018 включно.

Згідно з п. 9.2. зміна умов договору чи його розірвання проводиться за згодою сторін. Можливе припинення дії договору за вимогою орендодавця, якщо приміщення надається для розміщення виконавчих органів міської ради, органів державної влади, але з попередженням орендаря не менше як за один місяць.

Пунктом 9.4.1. визначено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. У випадку закінчення строку дії договору оренди Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві приміщення оренди (п. 9.6 договору).

Відповідно до п.п 9.7 договору визначено, що для продовження договору оренди орендар зобов`язаний за 30 днів до закінчення терміну оренди подати у відділ управління майном міської комунальної власності луцької міської ради заяву на продовження оренди, яка розглядається орендодавцем у встановленому порядку. Відсутність такої заяви у вказаний термін розцінюється, як відмова від продовження договору оренди.

Договір підписаний та скріплений відтисками печаток Орендаря та Орендодавця без будь-яких зауважень.

Листами від 29.08.2018р. №34-17/220, 15.02.2019 № 34-17/21 Відділ управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради повідомив відповідача про не продовження оренди нежитлового приміщення та зазначив, що договір оренди закінчується 30.11.2018, у зв`язку із передприватизаційною підготовкою орендованого приміщення шляхом продажу на аукціоні, Орендарю наголошено на необхідності звільнити орендоване нежитлове приміщення та передати його згідно акту приймання-передачі орендодавцю – ДКП “Луцьктепло” (а.с.12-13). Однак докази вручення даних листів в матеріалах справи відсутні.

15.07.2019 позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення орендованого майна протягом трьох робочих днів з моменту отримання вимоги шляхом складення акту приймання-передачі орендованого майна у зв`язку з тим, що власник орендованого майна-Луцька міська рада листами від 29.08.2018р. №34-17/220 та від 15.02.2019р. №34-17/21 повідомляла про небажання продовження зазначеного договору оренди на новий строк та підготовкою орендованого приміщення до приватизації шляхом продажу на аукціоні (а.с.14).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, що випливають з договору оренди майна.

Згідно ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про оренду державного та комунального майна», який регулює організаційні та майнові відносини, пов`язані з передачею в оренду державного та комунального майна, а спірне майно віднесено до комунальної власності, тому підлягають застосуванню норми закону, які забороняють односторонню відмову від договору та передбачають розірвання договору лише в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 цього Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.01.2019 у справі № 903/853/19 позов ТзОВ “СТС-СА” до ДКП “Луцьктепло” про визнання договору оренди продовженим задоволено; визнано продовженим договір оренди нежитлового приміщення №1347 від 16.12.2015р. на тих самих умовах та на той самий термін до 30.09.2021р. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ДКП “Луцьктепло”, як орендодавець не виконав п.9.7 договору та приписів ст.ст.188, 284 ГК України вимог щодо надання відповіді про припинення дії договору, у зв`язку із закінченням терміну на який його було укладено, що дає орендодавцю правові підстави для пролонгації договору оренди на підставі п.9.7 договору,ст.ст.188, 284 ГК України, ч.2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” на той самий термін та на тих самих умовах.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 рішення Господарського суду Волинської області від 15.01.2020 у справі № 903/853/19 за позовом ТзОВ “СТС-СА” до ДКП “Луцьктепло” про визнання договору оренди продовженим залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що договір оренди нежитлового приміщення №1347 від 16.12.2015р. продовжений на тих самих умовах та на той самий термін до 30.09.2021р у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

в позові відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення відповідно до ст. 256 ГПК України.

Повний текст

рішення складено

05.11.2020.

Суддя С. В. Костюк