Ухвала суду № 92668997, 04.11.2020, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/2156/20

2/662/520/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року суддя Новотроїцького суду Херсонської області Решетов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Херсонській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями службових осіб органу державної влади

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про стягнення розрахункових при звільненні, коштів за затримку видачі трудової книжки.

Вивчивши матеріали справи, суддею встановлено, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Позовна заява не містить посилання на докази: розмежування звернення позивача в порядку ст.ст. 23, 1174 ЦК України та в порядку ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»; підтвердження лікування позивача та витрати понесені на таке лікування; посилання на докази вини поліцейських та в чому саме вона полягає, що знаходиться в причинному зв`язку зі шкодою заявленою позивачу.

Позивачем позовні вимоги в цій частині жодним чином не обґрунтовані. Виходячи з наведеного, позивачеві необхідно визначитися зі своїми позовними вимогами, навести обґрунтування цих позовних вимог та зазначити докази на підтвердження кожної обставини.

Тому, згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Окрім цього, дослідженням матеріалів позову встановлено, що предметом спору є відшкодування шкоди, спричиненої органами державної влади (правоохоронними органами), їх посадовими і службовими особами, що визначає можливість визначення альтернативної підсудності за ч.4 ст.28 ЦПК України - за зареєстрованим місцем проживання позивача. При цьому до позову позивачем не долучено копію паспорту, що б дозволяло ідентифікувати його особу та перевірити підсудність пред`явленого ним позову саме Новотроїцького районного суду Херсонської області або довідку з адресно-довідкового органу про дійсне його зареєстроване місце проживання.

Також позивач не зазначено доводів, якими він обґрунтовує поважність причин незалучення Державної казначейської служби України, з огляду на таке.

До винесення Верховним Судом вищенаведених постанов, судова практика розгляду справ зазначеної категорії відповідала зокрема правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в пункті Постанови Пленуму від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», пунктом 10-1 якої було визначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

З наведеного вбачається, що до ухвалення Верховним Судом постанови від 25 березня 2020 року у справі №641/88578/17 та інших наведених вище, практика залучення у справах даної категорії, в якості відповідача органів державного казначейства була вірною та відповідала правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в пункті Постанови Пленуму від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

З приводу залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державної казначейської служби України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 53 ЦПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Підпунктом 2 пункту 9 Перехідних положень Бюджетного кодексу України визначено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказ Державного казначейства України від 21 квітня 2006 року №130 затверджено «Порядок виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів» (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України.

З наведеного вбачається, що в разі ухвалення судом рішення у справі в Державного казначейства України можуть виникнути зобов`язання зі сплати коштів позивачу, шляхом їх безспірного списання з відповідних казначейських рахунків.

Таким чином позивачу необхідно визначитись з колом сторін у справі.

За вказаного, для усунення недоліків, що перешкоджають вирішенню питання про прийняття позовної заяви до розгляду, позивачу слід звернутися до суду із новою позовною заявою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Херсонській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями службових осіб органу державної влади - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом усунення недоліків викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Решетов