Ухвала суду № 92664990, 05.11.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6949/20

Провадження № 2/639/2014/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , неповнолітнього ОСОБА_2 , в особі законного представника – ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про перерозподіл ідеальних часток, виділення в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою,

встановив:

Позивачі звернулися до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просять суд перерозподілити частки в праві спільної часткової власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , визнав за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 61/100, а за ОСОБА_4 – 39/100; виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі, як окрему одиницю 61/100 частину домоволодіння, а саме: житловий буд. літ. «А-1» загальною площею 61,2 кв. м, гараж літ. «М», льох літ. «З», літню кухню літ. «К», вбиральню літ «Н», душ літ. «О», альтанку літ. «П», огорожі № 12, 13, 15, 16, ворота № 18, вимощення № 6, колонку № 14 за адресою: АДРЕСА_1 ; залишити у власності ОСОБА_4 в натурі, як окрему одиницю 39/100 частини домоволодіння, а саме: житловий буд. літ. «Б-1» загальною площею 53,1 кв.м, сарай літ. «Ж», сарай літ. «Л», льох літ. «И», огорожі № 8, 9, 10, 11, 17, вимощення № 7 за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 450,70 кв.м, а ОСОБА_4 – земельну ділянку площею 288,21 кв.м.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями ч. 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачі мають вимоги немайнового характеру (визначення порядку користування земельною ділянкою) та майнового характеру (перерозподіл часток в праві спільної часткової власності та виділ частини домоволодіння), відповідно до ставок судового збору на 01.01.2020 розмір судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510,00 грн).

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як роз`яснено в п.п. 10, 12, 13 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Окрім того, відповідно до частини 7 статті 6 Закону України " Про судовий збір" , у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

З документів, доданих до позову, вбачається, що позивачами сплачено судовий збір на суму 2523,40 грн як за вимоги немайнового характеру.

Проте, вимоги про перерозподіл часток в праві спільної часткової власності та про виділ частини домоволодіння є вимогами майнового характеру.

Таким чином, позивачам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову за вимоги майнового характеру за наступними реквізитами: Отримувач коштів – УК у Новобаварськомй р-ні м. Харкова, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37999612, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача – UA908999980313131206000020008, Код класифікації доходів бюджету – 22030101; та надати суду документ, який підтверджує його сплату.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

За постановою Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Окрім того, Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 04.10.1991 за № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» зазначив, що в позовах про поділ будинку в натурі державне мито обчислюється в залежності від вартості відшукуваної частини будинку. В такому ж порядку обчислюється державне мито і в тих випадках, коли ідеальні частки сторін в спільній власності були визначені раніше. В позовах про зміну ідеальних часток в праві власності на будинок державне мито обчислюється в залежності від вартості ідеальної частки, на яку позивач просить збільшити її розмір.

У відповідності до положень п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

А згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Всупереч вказаним вимогам закону позивачами не обґрунтовано дійсну вартість спірного майна з посиланням на належні докази та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

Як передбачено пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 за № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої Ради і за згодою решти учасників спільної власності. Згідно зі ст. 119 ЦК вимоги про зміну розміру часток можуть бути пред`явлені як учасниками спільної власності, частка яких збільшилась, так і тими з них, частка яких зменшилась внаслідок проведеної іншими співвласниками прибудови, надбудови чи перебудови, а також у зв`язку зі зносом частини будинку, що входила до їх частки.

Однак, позивачами не викладено обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги щодо перерозподілу частки в праві спільної часткової власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 61/100, а за ОСОБА_4 – 39/100, та не зазначено докази, які б підтверджували ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку позивачам необхідно усунути вказані недоліки, надавши уточнену позовну заяву разом з її копіями, відповідно до кількості учасників процесу, в якій буде зазначено ціну позову, обґрунтовано дійсну вартість спірного майна з посиланням на належні докази та додано відповідні документи, що підтверджують цей факт, а саме висновок про вартість майна; викладено обставини , якими позивачі обґрунтовують свої вимоги щодо перерозподілу частки в праві спільної часткової власності на нерухоме майно; зазначено докази, які б підтверджували ці обставини, а також необхідно позивачам додати документи, які підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , неповнолітнього ОСОБА_2 , в особі законного представника – ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про перерозподіл ідеальних часток, виділення в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою – залишити без руху.

Повідомити позивачів та представника позивачів про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк