Постанова № 92664325, 04.11.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/5632/20

№ 3/415/1561/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.20 року місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Березін А.Г., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, не є особою з інвалідністю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2020 року об 11 годині 01 хвилина гр. ОСОБА_1 перебував в приміщенні УПП в Луганській області ДПП за адресою: м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 8, без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, чим порушив правила щодо карантину людей, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» та встановлених п.п. 1 п. 10 Постанови КМУ від 22.07.2020 № 641.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не визнав, надав пояснення аналогічні тим, що містяться в наданих письмових поясненнях, посилався на те, що обставини викладені в протоколі не відповідають дійсності, також посилався на ЗУ «Про захист населення від інфекційних захворювань», відповідно до якого, вважає, що він не повинен в обов`язковому порядку мати при собі спеціальну маску. Перебування в приміщенні УПП було не його бажання, а перебував він там за викликом уповноваженого працівника УПП для надання відповідних пояснень щодо обставин вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень працівниками того ж управління патрульної поліції в Луганській області. Також зазначив, що на сайті Всесвітньої організації охорони здоров`я розміщені рекомендації по раціональному використанню засобів індивідуального захисту проти короновірусної інфекції від 19.03.2020, де зазначено, що носіння маски для осіб без симптомів не рекомендується. А також вважає, що приміщення УПП в Луганській області не є громадським будинком, а відповідно вдягати в ньому засоби захисту, такі,як захисна маска або респіратор не потрібно. Тому вважає, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП, у зв`язку з чим просив провадження закрити.

Не дивлячись на невизнання своєї провини правопорушником його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП підтверджується встановленими та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності, які не викликають у суду сумнівів у їх достовірності.

Так, допитаний в якості свідка інспектор УПП в Луганській області ОСОБА_2 , пояснив, що 27 серпня 2020 року, приблизно об 11 годині, ним, як уповноваженою особою УПП в Луганській області ДПП, у відношенні гр. ОСОБА_1 був складений протокол за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП, при наступних обставинах. 27 серпня 2020 року гр. ОСОБА_1 прибув до приміщення УПП в Луганській області без засобів індивідуального захисту, про що працівниками УПП було неодноразово здійснені йому зауваження та попереджено про передбачену законом відповідальність, однак гр. ОСОБА_1 не реагував на неодноразові зауваження та прохання вдягнути засоби захисту, та продовжував заходити та перебувати в будівлі Управління без засобів захисту.

Допитаний в якості свідка поліцейський УПП в Луганській області ОСОБА_3 , пояснив, що 27 серпня 2020 року він став свідком, як гр. ОСОБА_1 прибув до будівлі УПП, неодноразово виходив з неї та заходив, а також перебував в будівлі УПП без вдягнутих засобів індивідуального захисту, на що працівниками управління йому були здійснені зауваження, на які ОСОБА_1 не реагував та продовжував перебувати в будівлі без вдягнутої захисної маски.

Крім вищезазначеного вина ОСОБА_1 доведена змістом досліджених у судовому засіданні доказів, а саме поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 27.08.2020, з яких вбачається, що вони стали свідками конфлікту, який відбувався в будівлі УПП в Луганській області 27.08.2020 за участю працівників поліції та громадянина, який перебував в приміщенні поліції без захисної маски. Працівниками поліції неодноразово попереджали громадянина, яким виявися ОСОБА_1 та в подальшому скали протокол.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис повністю підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Невизнання ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути від відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавства України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2» зі змінами та доповненнями, на усій території України з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2020 року встановлено карантин.

Відповідно до ст.41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Адміністративна відповідальність за ст.44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Диспозиція норми ст.44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.

Відповідно до п.п. 1 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 641 від 22 липня 2020 року з наступними змінами та доповненнями, забороняється на території України на період дії карантину перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Поняття «громадські будинки», визначено в ДБН В.2.2-9:2018, згідно яких громадські будинки – будинки і приміщення, які призначенні для розміщення закладів, установ, підприємств, організацій, які надають послуги фізичним особам (населенню) або юридичним особам (громаді або державі).

Службове приміщення – це частина внутрішнього об`єму будівлі, призначене для використання службових обов`язків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 27.08.2020 року знаходився в будівлі УПП в Луганській області, без вдягнутих засобів індивідуального захисту, тобто без маски або респіратора, цей факт і не заперечується самим ОСОБА_1 . На попередження працівників патрульної поліції про відповідальність, за порушення правил щодо карантину людей, не відреагував та продовжував заходити та перебувати в приміщенні УПП в Луганській області.

Отже, даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення ст. 23 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» та встановлених п.п. 1 п. 10 Постанови КМУ від 22.07.2020 № 641 та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 44-3 КУпАП.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, суд не вбачає.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді мінімального штрафу в межах санкції ст. 44-3 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 44-3, 184, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя А.Г. Березін