Ухвала суду № 92658879, 05.11.2020, Франківський районний суд м. Львова

462/5948/18

1-в/465/241/20

У Х В А Л А

судового засдіання

05.11.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі

головуючої - судді Мартинишин М.О.

з участю секретаря судового засідання Мацко Х.Д.

прокурора Байси М.М.

лікуючого лікаря-психіатра, представника заявника Лущевського Н.Л.

захисника Бенцарука Р.А.

особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_1

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові заяву КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1

в с т а н о в и в:

В.о. генерального директора з експертизи КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” Маланчук А.З. та лікуючий лікар-психіатр Гусєв В.В. звернулися в суд із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликаються на те, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна психіатрична лікарня» з 31.01.2019р. застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був госпіталізований до 23-го відділення для продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на підставі Ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.19р.

24.09.2019р. ухвалою Франківського районного суду м. Львова, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, було продовжено. Повторно оглянутий комісію лікарів-психіатрів 29.01.2020р., згідно висновку якої потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

В результаті проведеного комплексного лікування (Нейролептики (Азапін, Галоперидол, Арипразол, Рисперон, Аміназин, Оланзапін, Трифтазин, Риспетрил), Протисудомні (Карбамазепін, Вальпроком), Антидепресанти (Амітриптилін, Венлафаксин), загальнозміцнююче, симптоматичне (Диклофенак натрію), вітамінотерапія, індивідуальна психотерапія; реабілітаційні заходи у межах відділення: перегляд телепередач, читання періодичної преси, прогулянки по внутрішньому дворику відділення), досягнути тривалої стабілізації психічного стану не вдається через важкий перебіг та наявну у пацієнта часткову медикаментозну резистентність. На момент огляду психічний стан з незначною позитивною динамікою: доступний малопродуктивному мовному контакту. На запитання відповідає не завжди по суті, стереотипно. Мислення розірване, непослідовне, паралогічне, символічне. Відмічається виражений стійкий дефект у вольовій сфері пасивний, аутичний, безініціативний, емоційно сплощений, неадекватний відповідно до ситуації, час у відділенні проводить в русі, з іншими пацієнтами стосунки не будує. почав активніше залучатися до реабілітаційних заходів. На час загострення психічного стану: в грудні 2019р. хворий став напруженим, агресивним до оточуючих, з аутопошкоджуючими тенденціями, втрачає орієнтацію в часі та просторі. В поведінці з`являється стереотипії, відмічаються істинні зорові галюцинації релігійного змісту: «…бачу символи Лукавого на стінах». Останній раз загострення відбувалося в червні 2020р., коли хворий став напруженим, самостійно висловлював скарги на відновлення галюцинаторних переживань та біль в ділянці хребта, які трактував маячно. Вищеописані стани вдається купіювати лише інтенсивною фармакологічною терапією. Критика до свого стану та прийому ліків формальна.

Так, 28.07.2020 року ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_1 на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді простої шизофренії, безперервного перебігу із вираженим стійким апато-абулічним дефектом, період формування ремісії. У зв`язку з важкістю перебігу та наявною частковою медикаментозною резистентністю, відсутністю повноцінної критики до свого стану та скоєного та наявністю небезпеки, як для себе так і для оточуючих у випадку чергового загострення психічного стану, за своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

У судовому засіданні лікуючий лікар-психіатр, представник заявника - Лущевський Н.Л. заяву підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у заяві. Просить продовжити ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Захисник у судовому засіданні підтримав заяву про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з звичайним наглядом відносно ОСОБА_1 . Просив задоволити заяву.

ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо продовження лікування йому не заперечував. Просив задоволити заяву.

Прокурор в судовому засіданні просить задоволити заяву, продовжити ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора щодо задоволення заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити виходячи з наступного.

Згідно ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

У відповідності зі ст. 17 Закону України “Про психіатричну допомогу”, якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.

Згідно з ст.19 Закону “Про психіатричну допомогу” продовження застосування примусових мір медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.

Судом встановлено, що з 31.01.2019р. застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був госпіталізований до 23-го відділення для продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на підставі ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.19р.

Ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 24.09.2019 року та від 17.09.2020 року було продовжено ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Так, внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування не вдалося досягнути значного покращення психічного стану ОСОБА_1 та ознак повноцінної ремісії.

28.07.2020 року ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_1 на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді простої шизофренії, безперервного перебігу із вираженим стійким апато-абулічним дефектом, період формування ремісії. У зв`язку з важкістю перебігу та наявною частковою медикаментозною резистентністю, відсутністю повноцінної критики до свого стану та скоєного та наявністю небезпеки, як для себе так і для оточуючих у випадку чергового загострення психічного стану, за своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом .

До наданої суду заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 44 від 28.07.2020 року, який містить обґрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації, що є підставою для продовження примусового лікування.

За таких обставин, з`ясувавши всі обставини заяви,заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, суд приходить до висновку про обґрунтованість продовження застосування таких примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , а тому заяву слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 512, 514 КПК України, ст.ст. 92-95 КК України, ст.ст. 17, 19 Закону України “Про психіатричну допомогу” -

ухвалив:

заяву задоволити.

Продовжити ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.125 КК України застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 7 діб з моменту її оголошення.

Суддя Мартинишин М.О.