Ухвала суду № 92658363, 02.11.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6836/20

провадження 1-кс/462/1780/20

У Х В А Л А

02 листопада 2020 року слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., з участю секретаря судового засідання Обертас Н.М., прокурора Серьогінової Ю.І., слідчого Виздрик Б.Г., захисника Бенцарука Р.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання слідчого Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Виздрик Б.Г., погоджене із прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури № 2 Серьогіновою Ю.І., у кримінальному провадженні № 12020140060001748 від 31.10.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого,

встановив:

02.11.2020 року слідчий Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області Виздрик Б.Г., за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в його провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного 31.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140060001748, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, підозрюваним у якому є ОСОБА_1 . Підозра обґрунтована зібраними слідством доказами. Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, підозрюваний не має достатніх соціально-стримуючих факторів, що з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує йому у випадку визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, свідчить про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також він може незаконно впливати на потерпілу та свідків, окремі з яких є неповнолітніми, з метою зміни ними своїх показань, оскільки йому відоме їх місце проживання. Крім того, з огляду на обстановку, час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення – нічний час доби, квартира сусіда, - вказують на свідоме нехтування підозрюваним вимогами законодавства, моралі, відтак є ризик вчинення і інших кримінальних правопорушень. Вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти таким ризикам, тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, покликаючись на мотиви такого, яке просять задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Щодо можливості внесення застави при обранні такого запобіжного заходу, то у вирішенні цього питання покладаються на розсуд слідчого судді.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що пред`явлена підозра, в тому числі кваліфікація дій ОСОБА_1 є необґрунтованою, оскільки на підтвердження його винуватості в інкримінованому злочині не надано належних і достатніх доказів. Зазначили, що ОСОБА_1 дійсно був затриманий у квартирі, по сусідству з якою мешкає, проте це та інші обставини подій швидше свідчить про безглуздість його дій, ніж про умисел на вчинення грабежу. Підозрюваний вчиняв свої дій в стані алкогольного сп`яніння, тож не може згадати всіх подій. При цьому, він шкодує про вчинене, бажає сприяти слідству та встановити істину у кримінальному провадженні. Вважають, що за таких обставин доводи сторони обвинувачення на підтвердження обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними, підозрюваний в силу ст.89 КК України вважається не судимим, має житло, вже тривалий час перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , яка на даний час вагітна. Вважають, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, також зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 а також наявні підстави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для визначення застави.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч.2 ст.184 КПК України.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12020140060001748, 31.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч.3 ст.186 КК України.

31.10.2020 року ОСОБА_1 затримано на підставі ст.208 КПК України та 01.11.2020 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, за обставин того, що він, перебуваючи в попередній змові групою осіб з невідомою особою, 31.10.2020 року близько 21.00 год., маючи умисел на викрадення чужого майна, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, незаконно проникли у квартиру АДРЕСА_2 , в якій перебувала особа похилого віку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Знаходячись у коридорі вказаної квартири, невстановлена особа, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , відкрито викрала гаманець, вартістю 400 грн., який знаходився на верхній поличці шафи, та грошові кошти у сумі 400 грн., які містилися в цьому гаманці. Продовжуючи вчиняти незаконні дії щодо подальшого привласнення матеріальних благ та незаконного збагачення, проходячи по коридору, ОСОБА_1 разом із невідомою особою, були виявлені мешканкою вказаної квартири ОСОБА_3 , однак, незважаючи на їх викриття, ОСОБА_1 пройшов повз останню в іншу кімнату, відштовхнувши її при цьому. В цей момент невідомий чоловік, скориставшись зосередженістю ОСОБА_3 на діях ОСОБА_1 , втік із квартири у невідомому напрямку. Після виявлення сторонніх осіб ОСОБА_3 із неповнолітньою ОСОБА_4 покинули помешкання, зачинивши вхідні двері із зовні квартири, у якій знаходився ОСОБА_1 та був в подальшому виявлений працівниками поліції.

Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об`єктивних доказів, тобто обґрунтованість підозри підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколом огляду місця події від 31.10.2020 року; проколом проведення обшуку від 01.11.2020 року; протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України від 31.10.2020 року; протоколом допиту потерпілої від 01.11.2020 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_5 від 01.11.2020 року, ОСОБА_4 від 01.11.2020 року, ОСОБА_6 від 01.11.2020 року, ОСОБА_7 від 01.11.2020 року, ОСОБА_8 від 01.11.2020 року, ОСОБА_9 від 01.11.2020 року.

Будучи допитаним 01.11.2020 року, підозрюваний ОСОБА_1 від дачі показань відмовився.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.

Так, слідчий суддя враховує специфіку злочину, за яким оголошено підозру, конкретні обставини, мотиви, час і місце, спосіб скоєння такого та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який в силу ст.89 КК України вважається не судимим, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, не має постійного законного джерела доходів. Також зі слів ОСОБА_1 , він має цивільну дружину ОСОБА_2 , яка на даний час вагітна, проте об`єктивного підтвердження таким обставинам не надано.

Таким чином, враховуючи наведене, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, конкретні обставини вчинення злочину, вважаю, що можливість того, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання за вчинене, може переховуватись від органів досудового розслідування, і в подальшому – суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, частина з яких є неповнолітніми, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи наведені обставини, реально існує.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена в судовому засіданні слідчим та прокурором.

Аналіз наведеного дає підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку суспільний інтерес в триманні підозрюваного під вартою, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості, тому для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного, забезпечення процесуальних дій слідчого, клопотання слід задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає строк дії ухвали у шістдесят днів, тобто, з врахування його затримання 31.10.2020 року, - до 29.12.2020 року включно.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, що згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, згідно з ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого ст.ст. 255-255-3 КК України.

Таким чином, альтернативне не визначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взагалі не містить жодних доводів щодо доцільності не визначення підозрюваному альтернативного розміру застави.

Слідчий суддя звертає увагу, що тривале та безальтернативне тримання особи під вартою, протиправність дій якої не підтверджена вироком суду, може вважатись виправданим лише за виняткових умов.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний в силу ст.89 КК України не судимий, має у м.Львові місце проживання, відсутність даних щодо тілесних ушкоджень потерпілої, не доведеності виняткових обставин для безальтернативного тримання підозрюваного під вартою, а тому вважає, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63060 грн.

На переконання слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на потерпілу та свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Крім цього, при внесенні застави, вважаю, що слід покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що забезпечить дієвість кримінального провадження, процесуальну поведінку підозрюваного та процесуальні дії слідчого.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020140060001748 від 31.10.2020 року ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали – по 29.12.2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 63060 грн., яку підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на депозитний рахунок для внесення застави (UA598201720355219002000000757; отримувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду, слідчого судді, процесуального прокурора та слідчого за першою вимогою;

2)не відлучатися із м.Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками;

5)здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо підозрюваний ОСОБА_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Слідчий суддя: Колодяжний С.Ю.