Рішення № 92656076, 04.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 року м. Київ № 640/10694/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Каращук Катерини Леонідівни, Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство «Українська автомобільна корпорація» про визнання протиправними дій, скасування постанов та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до приватного виконавця Каращук Катерини Леонідівни (далі - відповідач-1, приватний виконавець Каращук К.Л.), Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач-2) про визнання протиправними дій, скасування постанов ВП № 35812774, ВП № 53021295 від 01.12.2016, ВП № 60770984 від 03.12.2019, ВП № 60771023 від 03.12.2019, ВП № 58925646 від 17.04.19, зобов`язання приватного виконавця Каращук К.Л. повернути стягувачу виконавчий лист № 1/2601/667/2008, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 14.11.2012, та скасувати всі вжиті у вказаному виконавчому провадженні заходи щодо виконання рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягувач при пред`явленні відповідачу-2 виконавчого листа для примусового виконання рішення суду вперше, пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, встановлений Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент набрання законної сили вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2008), який передбачав, що виконавчий лист може бути пред`явлений до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач-2 не мав права відкривати виконавче провадження, а повинен був повернути виконавчий лист стягувачу у зв`язку із пропуском строку пред`явлення до виконання. У зв`язку з цим не відбувалося переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки такий строк був пропущений.

Позивач, з огляду на викладене, вважає, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2020 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/10694/20, визначено провадити розгляд справи одноособово з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України, призначено судове засідання на 16 липня 2020 року, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство «Українська автомобільна корпорація», витребувано у приватного виконавця Каращук Катерини Леонідівни завірені належним чином матеріали ВП № 58925646, витребувано у Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) завірені належним чином матеріали ВП № 35812774, ВП № 53021295 від 01.12.2016, ВП № 60770984 від 03.12.2019, ВП № 60771023 від 03.12.2019.

14 липня 2020 року судом одержано від приватного виконавця Каращук К.Л відзив на позовну заяву, та завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 58925646.

У відзиві відповідач-1 вказує на те, що виконавче провадження № 58925646 від 17.04.2019 відкрито за заявою ПАТ «Українська автомобільна компанія», до якої заявником додано виконавчий документ та копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.02.2019 ВП № 53021295, прийняту старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

На думку відповідача-1 у зв`язку з тим, що виконавчий документ перебував на виконанні, строк пред`явлення документа не пропущений.

З огляду на викладене приватний виконавець Каращук К.Л. вважає, що діяла відповідно до закону, не порушуючи права позивача, тому позовна заява не підлягає задоволенню.

16 липня 2020 судом отримано від представника ПАТ «Українська автомобільна компанія» заперечення на позовну заяву, в якій останній вказує на те, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2019, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 05.03.2020 у справі № 752/25673/19, заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 1/2601/667/2008 таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення. Отже той факт, що виконавчий лист № 1/2601/667/2008 від 14.11.2012 відповідає законодавству та підлягає виконанню, встановлений судом та не підлягає доказуванню.

Також представник ПАТ «Українська автомобільна компанія» наголошує на тому, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, у зв`язку з чим просить суд залишити позов без розгляду.

У судове засідання 16.07.2020 позивач не прибув, повноважного представника для розгляду справи не направив, у зв`язку з чим суд оголосив перерву до 06.08.2020 для забезпечення представництва позивача під час розгляду справи.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, справа у судовому засіданні 06.08.2020 не розглядалась.

17.09.2020 у судовому засіданні представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Українська автомобільна компанія» просив розглянути клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Дослідивши вказане клопотання та заслухавши думку сторін, суд ухвалив відмовити представнику третьої особи у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Також судом змінено порядок розгляду справи: надано можливість учасникам справи надати пояснення по справі у судовому засіданні та завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

07 жовтня 2020 року судом одержано від відповідаач-2 засвідчену копію матеріалів виконавчих проваджень ВП № 53021295, ВП № 60770984, ВП № 60771023.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи з урахуванням наявних у справі матеріалів та ухвалює рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, головним державним виконавцем Шеремет Ю.М. відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову від 30.12.2015 ВП № 47365465 про повернення виконавчого листа № 1/2601/667/2008, у якій зазначено що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання у строк до 30.12.2016.

У подальшому державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Федорчуком М.Ф. прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 53021295 від 01.12.2016 щодо примусового виконання виконавчого листа № 1/26601/667/2008.

На підставі заяви стягувача про повернення виконавчого листа № 53021295 без виконання, старшим держаним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ясінською К.М. прийнято постанову від 28.02.2019 ВП № 53021295 про повернення виконавчого документа стягувачу. У вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 28.02.2022.

Також на підставі постанови про стягнення витрат виконавчого провадження від 28.02.2019 ВП № 53021295 старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ясінською К.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2019 ВП № 60771023.

У зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, постановою від 30.07.2020 ВП № 60771023 виконавчий документ № 53021295 від 28.02.2019, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 60771023, повернуто стягувачу.

Крім того, на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 28.02.2019 № 53021295 старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ясінською К.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 60770984 від 03.12.2019.

У зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, постановою від 30.07.2020 ВП № 60771023 виконавчий документ № 53021295 від 28.02.2019, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 60770984, повернуто стягувачу.

У подальшому за заявою стягувача (ПАТ «Українська автомобільна компанія») на підставі виконавчого листа № 1/2601/667/2008 від 14.11.2012 приватним виконавцем Каращук К.Л. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 58925646 від 17.04.2019.

Позивач вважає, що приватний виконавець на мала права відкривати виконавче провадження, оскільки заявником пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа для виконання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі, чинного на час набрання законної сили вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2008) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Зі змісту пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» вбачається, що положення цього закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим законом. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 640/4782/15-ц.

Як встановлено судом, Акціонерному товариству «Українська автомобільна компанія» 14.11.2012 Голосіївським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист № 1/2601/667/2008 про стягнення із засудженого ОСОБА_1 на користь АТ «Українська автомобільна корпорація» матеріальної шкоди в розмірі 244 100 гривень, в якому зазначено, що вирок набрав чинності 08.10.2011.

Разом з тим, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2019 у справі № 752/25673/19 встановлено, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2008, яким, крім іншого, засуджено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українська автомобільна корпорація» 244 100 грн, набрав законної сили від 23.03.2009.

З аналізу положень статті 22 Закону України № 606-XIV« Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент набрання вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2008 законної сили) вбачається, що виконавчий лист може бути пред`явлений до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

З огляду на викладене, виконавчий лист № 1/2601/667/2008 міг бути пред`явлений до виконання у строк до 23.03.2010 року.

Однак вказаний виконавчий лист був виданий АТ «Українська автомобільна компанія» 14.11.2012, тобто після спливу строку, встановленого законом для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Матеріали справи не містять доказів того, що стягувач звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що виконавчий лист № 1/2601/667/2008 був поданий до виконання після спливу строку, встановленого законим для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд критично оцінює твердження представника ПАТ «Українська автомобільна компанія» про те, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2019 встановлено, що виконавчий лист № 1/2601/667/2008 від 14.11.2012 відповідає законодавству та підлягає виконанню, а тому позов не підлягає задоволенню, оскільки Голосіївським районним судом м. Києва під час розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд не надавав оцінки тому факту, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Також суд критично оцінює доводи відповідача-1 про те, що згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто протягом трьох років.

Зі змісту пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» вбачається, що положення цього закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим законом. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

З огляду на те, що пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є підставою для повернення виконавчого а повертається стягувачу, відповідач-1 мав би перевірити вказану обставину перед тим, як прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження № 5825646.

За такого правового регулювання та обставин справи суд вважає за необхідне визнати дії відповідача-1 щодо відкриття виконавчого провадження№ 5825646 протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2019 № 58925646.

Враховуючи, що виконавче провадження № 58925646 розпочато неправомірно, всі вжиті заходи щодо виконання рішення суду у вказаному виконавчому провадженні також є неправомірними та підлягають скасуванню.

З огляду на те, що виконавчі провадження № 35812774, № 53021295, № 60770984, та № 60771023 закінчені, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 35812774, ВП № 53021295 від 01.12.2016, ВП № 60770984 від 03.12.2019, ВП № 60771023 від 03.12.2019 вичерпали свою дію після закінчення відповідних виконавчих проваджень, а тому їх скасування не породжує жодних правових наслідків для позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність необхідності скасування постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 35812774, ВП № 53021295 від 01.12.2016, ВП № 60770984 від 03.12.2019, ВП № 60771023 від 03.12.2019.

Відтак, зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправними дій приватного виконавця Каращук Катерини Леонідівни щодо відкриття виконавчого провадження № 58925646, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 58925646 від 17.04.2019, та скасування всіх вжитих у вказаному виконавчому провадженні заходів щодо виконання рішення суду.

Крім того, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на встановлені обставини справи та враховуючи наявні матеріали, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Жодних порушень чинного законодавства ним допущено не було

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України)

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч.1, 2 ст. 76 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Враховуючи, що вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в той час, коли відповідачами наведені позивачем посилання не спростовано належним чином, суд доходить висновку про наявність підстав для захисту прав позивача в судовому порядку.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, тому стягненню з відповідача-1 на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1681, 60 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до приватного виконавця Каращук Катерини Леонідівни (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2, оф. 21), Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02094, м. Київ, вул. Краківська, 20, ЄДРПОУ 35011660) про визнання протиправними дій, скасування постанов ВП № 35812774, ВП № 53021295 від 01.12.2016, ВП № 60770984 від 03.12.2019, ВП № 60771023 від 03.12.2019, ВП № 58925646 від 17.04.19, зобов`язання приватного виконавця Каращук К.Л. повернути стягувачу виконавчий лист № 1/2601/667/2008, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 14.11.2012, та скасувати всі вжиті у вказаному виконавчому провадженні заходи щодо виконання рішення - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії приватного виконавця Каращук Катерини Леонідівни щодо відкриття виконавчого провадження і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 58925646 від 17.04.2019.

3. Скасувати всі вжиті заходи щодо виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження № 58925646.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1681, 60 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) за рахунок приватного виконавця Каращук Катерини Леонідівни.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда