Рішення № 92655063, 03.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 листопада 2020 року № 520/13619/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменка Дениса Олеговича (04073, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 172, офіс 65), третя особа: ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ" (код ЄДРПОУ 41146462, 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, офіс 520) про визнання протиправно та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 287 КАС України, в якій просить суд:

-визнати постанову приватного виконавця Єфіменко Дениса Олеговича про відкриття виконавчого провадження ВП №63166686 від 01.10.2020 протиправною та скасувати її;

-стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Дениса Олеговича на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що постанова приватного виконавця Єфіменко Дениса Олеговича про відкриття виконавчого провадження ВП №63166686 від 01.10.2020 прийнята безпідставно, відтак підлягає скасуванню у судовому порядку.

Позивач у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Згідно наданого відзиву на позов, вказав, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки відповідач діяв на підставі та в межах наданих йому повноважень.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Згідно наданих пояснень проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 268 КАС України у справах, визначених ст. 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Частиною 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ" звернулось до відповідача з заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу, а саме виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу №9457 від 19.09.2020 про стягнення з боржника ( ОСОБА_1 ) грошових коштів у розмірі 18230,0 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменком Д.О. 01.10.2020 відкрито виконавче провадження №63166686.

Також, приватним виконавцем прийняті постанова про стягнення з боржника основної винагороди та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Постановою від 15.10.2020 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Не погоджуючись з вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

З урахуванням ст. 122, 287 КАС України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» позивач звернувся до суду з позовом в межах встановленого строку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"(ч. 1 с. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів(ст.3 Закону).

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Частиною 1 стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Проте, судом встановлено, що оскаржувана постанова датована 01.10.2020, а позивач до суду звернувся 02.10.2020, що підтверджено відбитком штампу на поштовому конверті, відтак, в даному випадку, право позивача не порушене.

При цьому, суд вважає за необхідне дослідити передумови прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі по тексту Закон № 1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частиною першою статті 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Відповідно до частини другої цієї статті, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Місце виконання рішення згідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною другою статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, за виключно за вибором стягувача заява про примусове виконання рішення може бути подана: 1) до органу Державної виконавчої служби України за місцем проживання боржника; 2) до органу Державної виконавчої служби України за місцем перебування боржника, 3) до органу Державної виконавчої служби України за місцем роботи боржника; 4) до органу Державної виконавчої служби України за місцем знаходження майна боржника; 5) чи до приватного виконавця того приватного виконавчого округу, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання боржника, місце перебування боржника, місце роботи боржника, майно боржника.

За змістом статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

У тексті заяви від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ" від 30.09.2020 про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріусом про стягнення з боржника коштів стягувач зазначив, що майно боржника у вигляді грошових коштів на рахунку розміщено на території м. Києва, а фактичною адресою проживання боржника: 02192, м. Київ, вул. Космічна, 8Б, кв.82.

Отже, дії виконавця стосовно сприйняття повідомлених стягувачем відомостей та поданих стягувачем документів у якості достовірних та правдивих не суперечать закону.

Між тим, чинним законом не передбачено повноважень державного виконавця (рівно як і приватного виконавця) на перевірку достовірності та правдивості матеріалів звернення стягувача з приводу місця проживання, перебування, роботи, знаходження майна боржника, ані способу та приводу реалізації таких повноважень.

Вирішуючи спір, суд відмічає, що відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Оскільки, в матеріалах звернення стягувача знаходились відомості про місце проживання боржника на території міста Києва та про належність боржнику майна на рахунку, відкритому у юридичній особі, місцезнаходження якої територіально припадає на місто Київ, то діяння приватного виконавця з приводу відкриття виконавчого провадження не можуть бути визнані судом такими, що суперечать закону.

Жодних інших обґрунтувань щодо скасування постанови, яка є предметом спору, позивачем не наведено, судом не встановлено.

Правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування положень ст.ст.19, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» в частині юридичних наслідків достовірності відомостей заяви стягувача про прийняття виконавчого документа до примусового виконання викладені у постанові від 23.01.2019 у справі №820/838/17 (адміністративне провадження №К/9901/20155/18) і полягає у тому, що у виконавця відсутній обов`язок перевірки правдивості викладених стягувачем відомостей, зокрема, про місце знаходження боржника. Аналізуючи викладені вище норми, суд дійшов до висновку про те, що на державного виконавця не покладено обов`язку проведення перевірки місцезнаходження боржника.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №826/15676/16, Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №511/13442/17.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене вище, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242– 246, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменка Дениса Олеговича (04073, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 172, офіс 65), третя особа: ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ" (код ЄДРПОУ 41146462, 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, офіс 520) про визнання протиправно та скасування постанови – залишити без задоволення.

Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Кухар М.Д.