Рішення № 92654534, 02.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2020 року м. Рівне №460/4664/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат

В С Т А Н О В И В:

Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 25335,46 грн.

Позов обґрунтовував тим, що між Львівським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України у Рівненській області та відповідачем укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням, за умовами якого ОСОБА_1 був зобов`язаний у випадку звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до спливу встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі. Разом з тим, після закінчення навчального закладу відповідач звільнився зі служби за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку зі реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, не відпрацювавши за місцем розподілу не менше як три роки, при цьому витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, не відшкодував.

Ухвалою від 02.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.25-27).

Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча як свідчать матеріали справи копію ухвали суду від 02.09.2020 отримав 28.09.2020 (а.с.31).

За таких обставин, у відповідності до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Як свідчать матеріали справи з 10 серпня 2013 року по 10 березня 2017 року ОСОБА_1 навчався у Львівському державному університеті внутрішніх справ за державним замовленням.

Відповідно до наказу Львівського державного університету внутрішніх справ від 26.07.2013 № 431 о/с ОСОБА_1 було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Львівського державного університету внутрішніх справ.

19.08.2013 між Львівським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції у Рівненській області та ОСОБА_1 було укладено договір №83-ПС/2013 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (далі - Договір).

Відповідно до пп. 2.3.6 п.2.3 цього Договору, відповідач був зобов`язаний у разі відрахування із закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Підпунктом 3.3 пункту 3 Договору передбачено, що підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни (а.с.3 зв.бік).

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 08.08.2018 №530 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (а.с.5).

Відповідно до довідки-розрахунку від 26.07.2017 року №98 фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача у Львівському державному університеті внутрішніх справ за період з 10 серпня 2013 року по 10 березня 2017 року, склали 25335,46 грн. (грошове забезпечення – 7799,08 грн., продовольче забезпечення – 4119,01 грн., речове забезпечення – 4283,94 грн., оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв – 9133,43 грн.) (а.с.6).

У зв`язку з наведеним Львівським державним університетом внутрішніх справ на адресу відповідача надіслано претензію від 17 квітня 2019 року №10/555, в якій містилася пропозиція в місячний термін з часу отримання претензії сплатити вказану суму витрат, а у разі відсутності коштів для її одноразової оплати та наявності поважних причин - підписати проект договору про відшкодування витрат з розстроченням платежу на строк до одного року, примірник якого надіслати на адресу навчального закладу (а.с.7).

Між тим, вказана претензія залишилася поза увагою відповідача.

З огляду на бездіяльність відповідача щодо добровільної сплати боргу, позивач, з метою примусового стягнення коштів, звернувся цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній на час укладення з відповідачем Договору про навчання), підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина 6 ст. 18 Закону України "Про міліцію").

17 листопада 2015 року Закон України «Про міліцію» втратив чинність у зв`язку з набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Вказаний Закон містить аналогічні положення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 74 вказаного Закону особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктами 1, 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №313 від 01.03.2007 (чинній на момент укладення між Львівським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області та ОСОБА_1 договору №83-ПС/2013 від 19.08.2013) (далі - Порядок №313) визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі, в тому числі, звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Згідно з п.п. 3, 6 Порядку №313 витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України, та особою. У разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх здійснюється в судовому порядку.

Також обов`язок щодо відшкодування вартості витрат за період навчання міститься і в Порядку відшкодування особам витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі – Порядок №261).

Вказаний Порядок затверджений на виконання ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з пунктом 1 Порядку №261 цей порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 3 Порядку №261 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відповідно до п. 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

В силу вимог п. 8 цього Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

При цьому пунктом 9 Порядку №261 визначено, що стягнення суми витрат припиняється в разі:

- поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу;

- повторного прийняття особи на службу в поліцію.

Як свідчать матеріали справи, після закінчення у 2017 році навчального закладу, 18.08.2018 року відповідача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_1 не відпрацював за місцем служби не менше як три роки після закінчення навчального закладу, при цьому витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, не відшкодував.

Станом на час розгляду справи наявність правових підстав для припинення стягнення з відповідача суми витрат судом не встановлено. Доказів відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, сторонами суду не надано, матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, такі витрати підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Вимоги ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позивачем суб`єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми витрат, пов`язаних з його утриманням у Львівському державному університеті внутрішніх справ, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в позовній заяві, та доказів добровільної сплати визначеної суми боргу на момент розгляду справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з його утриманням у Львівському державному університеті внутрішніх справ, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, а кошти у розмірі 25335,46 грн. відповідно - стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, матеріали справи не містять.

Таким чином, витрати, які підлягають розподілу за наслідками розгляду даної справи, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського державного університету внутрішніх справ (вул. Городоцька, 26, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08571995) витрати, пов`язані з його утриманням у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 25335 (двадцять п`ять тисяч триста тридцять п`ять) гривень 46 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 02 листопада 2020 року.

Суддя Н.С. Гудима