Рішення № 92654084, 04.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9699/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправними дій, визнання протиправним рішення та скасування його, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- визнати протиправним та скасувати рішення №155950007421 від 17.07.2020 року про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення його до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії періоди роботи:

в радгоспі «Озерний» на посаді тракториста з 15.12.1983 р по 15.03.2003 року, (19 років 3 міс.);

з 16.03.2003 року по 25.08.2003 року в ООО «Обрій» (5 місяців 19 днів);

з 03.09.2003 року по 20.03.2005 року В СК «Озерне» у якості тракториста (1 рік 6 м 17 днів);

в ПП «Кубанське» на посаді тракториста з 21.03.2005 року по 15.09.2006 року, з 06.05.2008 року по 24.11.2008 року, 02.04.2009 року по 24.11.2009, з 01.2010 року по 04.2010 року (2 роки 10 місяців);

з 01.09.10 по 01.12.10 - ТОВ «ЗГОДА»(3 міс.);

з 21.04.2011 року по 10.11.2011 року ТОВ «Згода» на посаді тракторист - машиніст (6 міс 20 днів);

з 01.06.2012 по 01.11.2012 на посаді тракториста ООО «Перша плодово - овочева компанія» (5 місяців);

з 01.05.2013 по 01.12.2013 на посаді тракториста в ООО «Перша плодово-овочева компанія» (7 місяців);

з 01.04.2014 по 01.12.2014 на посаді тракториста в ООО «Перша плодово-овочева компанія» (9 місяців);

з 01.05.2015 по 30.11.2015 року на посаді тракториста;

з 08.04.2016 року по 01.09.2016 року на посаді тракториста в СФГ «Ларга»(5 місяців);

з 14.06.2017 рідку по 01.01.2018 рік на посаді тракториста в ФГ «Промінь»(6 місяців 18 днів);

з 14.06.2019 по 30.11.2019 р в ТОВ «ВОЛ-HAT» в якості тракториста (5 місяців 15 днів).

Позивач зазначив, що він 02.07.2020 року звернувся до управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак рішенням №155950007421 від 17.07.2020 року ГУ ПФУ йому було відмовлено.

Позивач не згодний з вказаним рішенням та вважає, що має право на пенсію у відповідності до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якою на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах. інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Позивач стверджує, що його загальний трудовий стаж складає 34 роки 4 місяців та 24 дні, пільговий стаж складає 28 років 9 місяців 22 дні на посаді тракториста при необхідності мінімум 20 років пільгового стажу, що підтверджується трудовою книжкою.

Відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 637 від 12.08.93 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Позивач вказує, що його трудовий стаж підтверджується трудовою книжкою, що було достатнім, проте були витребувані також довідки, якими підтверджується, що він працював трактористом.

Згідно з оскаржуваним рішенням йому не зарахували частину пільгового стажу за період з 1983 року по 1991 рік з підстав відсутності наказу про зарахування за 1983 рік та відсутності в книгах про заробітну плату, Проте були надані довідки про нарахування йому заробітної плати. Не зарахування стажу за період з 16.03.2003 року по 25.08.2003 року в ООО «Обрій» ґрунтується відповідачем на тому, що він працював механізатором, проте згідно правових висновків Верховного Суду термін механізатор є більш широким родовим поняттям професії тракторист (постанова від 21.02.2020 року по справі №628/1294/16-а). Не можуть бути також обґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності даних про сплату внесків, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, що передбачається ст. 106 Закону №1058-IV. В свою чергу, за несвоєчасність сплати страхувальником нарахованих страхових внесків із заробітної плати, застрахована особа відповідальності не несе.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження по справі відкрите, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

26.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , вважаючи їх необґрунтованими.

Представник відповідача зазначив, що позивачу ОСОБА_1 рішенням №155920007421 від 17.07.2020 року було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Згідно розрахунку стажу у позивача в наявності є страховий стаж у розмірі 34 роки 04 місяці 26 дні, спеціальний стаж складає 08 років 11 місяців.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р N637. (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Оскільки запис у трудовій книжці, як правило, не містить відомостей необхідних для підтвердження права робітника на пільгову пенсію (зайнятість повний робочий день, характер виконуваної роботи, відомостей в яких саме умовах працювала особа, первинні документи за час виконання робіт, періоди роботи, що зараховуються до пільгового стажу, назва професії або посади), тому розділом «Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників» передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Стосовно трактористів - машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

За результатами перевірки наданої позивачем архівної довідки, Головне управління рішенням №1559550007421 від 17.07.2020 року відмовило позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. З ст. 114 розділу XIV Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як трактористу-машиністу, у зв`язку з тим, що у позивача відсутній належним чином підтверджений необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У зарахуванні періодів роботи позивача на посаді тракториста - машиніста з 15.12.1983 року по 14.03.1991 року до пільгового стажу відмовлено, оскільки відсутній наказ про зарахування за 1983 рік га в книгах про заробітну плату за 1983-1986, 1989- 1990 — ОСОБА_1 не значиться, за 1987 рік — значиться в цеху овочеводства, в 1988 році — в тракторній бригаді як адмінперсонал, з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.09.2004 по 20.03.2005 — оскільки в даних ОК -5 відсутні відомості про нарахування страхових внесків. Відмовлено у підтвердженні періоду роботи з 16.03.2003 року по 25.08.2003 в ТОВ «Обрій», оскільки відповідно до архівної довідки позивач працював на посаді механізатора, яка не передбачена Законом. Інші документи, якими б підтверджувалася зайнятість протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції не надані. Надана позивачем архівна довідка не може підтверджувати пільговий характер праці, у зв`язку з тим, що відсутня уточнююча довідка про характер виконуваних робіт. Такі обставини виключають право на зарахування відповідного періоду роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії у відповідності до п. 3 ст. 114 Закону №1058.

Отже, страховий стаж позивача для призначення пенсії складає 34 роки 04 місяці, на посаді тракториста-машиніста лише 08 років 11 місяці, тобто відсутній належним чином підтверджений пільговий стаж в якості тракториста-машиніста в розмірі 20 років

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що визначальними обставинами для встановлення пільгового характеру спірного стажу є: встановлення факту роботи позивача на посаді тракториста – машиніста та встановлення безпосередньої зайнятості позивача у виробництві с/г продукції, але позивач не надав до суду докази, які підтверджують факт його перебування на посаді тракториста - машиніста у спірному періоді.

Підставою для набуття права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах є доведення первинними документами, що ОСОБА_1 працював в особливих умовах протягом повного польового періоду

Представник відповідача зазначив, що за результатами розгляду заяви про підтвердження пільгового стажу Комісією при Головному управлінні на виконання Порядку №18-1 (тобто, у разі відсутності правонаступника періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується в окремому порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном) було зараховано ОСОБА_1 періоди роботи трактористом - машиністом з 03.07.1980 по 15.10.1981, з 15.03.1998 по 31.12.2002, з 03.09.2003, з 01.03.2004 по 31.08.2004 року в радгоспі «Озерний» з урахуванням відпрацьованого часу.

Представник відповідача вважає, що Головне управління діяло на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України. Підстав для визнання протиправним та скасування Рішення №155950007421 від 17.07.2020 року, для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача по справі не має.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з підстав відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.07.2020 року звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

17.07.2020 року Управлінням застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ прийнято рішення № 155950007421 про відмову у призначенні пенсії.

У рішенні зазначено, що згідно з п.3 ч.2 ст.114 Закону України №1058-IV чоловікам, які працюють трактористами – машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначених роботах.

Страховий стаж ОСОБА_1 складає 34 роки 4 місяця, стаж роботи трактористом - машиністом і безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства 8 років 11 місяців.

До пільгового стажу не враховані періоди:

з 15.12.1983 року по 14.03.1991 року, оскільки відсутній наказ про зарахування за 1983 рік га в книгах про заробітну плату за 1983-1986, 1989-1990 — ОСОБА_1 не значиться, за 1987 рік — значиться в цеху овочеводства, в 1988 році — в тракторній бригаді як адмінперсонал;

з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.09.2004 по 20.03.2005 - оскільки в даних ОК-5 відсутні відомості про нарахування страхових внесків;

з 16.03.2003 по 25.08.2003 в ТОВ «Обрій», оскільки відповідно архівної довідки робота на посаді механізатора не передбачена Законом.

Періоди з 01.09.2010 року по 01.12.2010, з 21.04.2011 по 10.11.2011 МП «ВОЛ-НАТ» з 14.06.2019 по 30.11.2019 «ЗІ`ОДА» зараховано до страхового стажу, до пільгового стажу за СП №2 не враховано, оскільки відсутня інформація про первинно проведену атестацію робочого місця та відсутні висновки експертиз атестацій робочих місць про підтвердження пільгового забезпечення.

Позивач не погодився з вказаним рішення та оскаржив його до суду.

Розглянувши заяви по суті та надані учасниками справи докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Стаття 1 Закону №1058-IV визначає наступні терміни: 1) страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; 2) страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтями 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Загальний трудовий стаж позивача складає 34 роки 4 місяця та не є спірним.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Позивач досягнувши 55 років та вважаючи наявність у нього пільгового стажу 28 років 9 місяців 22 дня, що підтверджується записами у трудовий книжці, звернувся до відповідача для призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.

Дослідивши оскаржуване рішення, суд вважає його неповним, невмотивованим та необґрунтованим, з огляду на наступне.

У рішенні не зазначено, які саме періоди ГУ ПФУ зарахувало до пільгового стажу, що склало 8 років 11 місяців.

Вказані обставини є суттєвими, оскільки згідно вказаного оскаржуваного рішення не зараховані періоди, які складають у сукупності 9 років 7 місяців та 4 дня, з урахуванням зарахованого пільгового стажу (8 років 11 місяців) ГУ ПФУ у оскаржуваному рішенні надало оцінку лише стажу, якій складає 18 років 6 місяців 04 дня, тоді як трактористом позивач працював 28 років 9 місяців 22 дня. Таким чином, в рішенні відсутні мотиві зарахування або не зарахування стажу роботи позивача трактористом більш ніж 10 років, що є окремою підставою для скасування рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Таким чином, суд оцінює оскаржуване рішення у частині зазначених в ньому періодів, які не враховані позивачу у пільговий стаж.

Судом також встановлено, що 13.07.2020 року Комісією при ГУ ПФУ прийнято рішення у відповідності до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, яким Комісія прийняла рішення про підтвердження ОСОБА_1 періоду роботи трактористом-машиністом з 03.07.1980 по 15.10.1981 року, з 15.03.1998 по 31.12.2002 року, з 03.09.2003 по 31.12.2003 року, з 01.03.2004 по 31.08.2004 року в радгоспі «Озерний» та відмовила у підтвердженні періодів роботи в радгоспі «Озерний» з 15.12.1983 по 14.03.1991 року, оскільки відсутній наказ про зарахування за 1983 рік та в книгах про заробітну плату за 1983-1986, 1989-1990 — ОСОБА_1 не значиться, за 1987 рік — значиться в цеху овочеводства, в 1988 році — в тракторній бригаді як адмінперсонал, з 01.01.2004 по 28.02.2004 року, з 01.09.2004 по 2003.2003 – оскільки в даних ОК-5 відсутні дані про нарахування заробітної плати та сплати внесків. Відмовлено у підтвердженні періоду роботи з 16.03.2003 року по 25.08.2003 року в ТОВ «Обрій», оскільки відповідно архівної довідки працював на посаді механізатора, яка не передбачена законом.

В трудовій книжці позивача зазначено, що він працював у радгоспі «Озерне», яке у 1995 році та у 2000 році було реорганізовано в КСП, що відображено у трудовій книжці позивача, трактористом з 15.12.1983 року по 14.03.1991 року, з 19.03.1992 по 15.03.2003 року, з 03.09.2003 року по 20.03.2005 року, але позивачу з вказаного у трудовій книжці періоду роботи трактористом в радгоспі «Озерне» зараховано до пільгового стажу лише період з 15.03.1998 року по 31.12.2002 року, з 03.09.2003 по 31.12.2003, з 01.03.2004 по 31.08.2004 року.

Згідно оскаржуваного рішення період 15.12.1983 року по 14.03.1991 року та з 19.03.1992 по 15.03.1998, з 01.01.2003 по 15.03.2003 року позивачу не зарахований для призначення пенсії на пільгових умовах з посиланням на відсутність наказу про зарахування за 1983 рік та в книгах про заробітну плату за 1983-1986, 1989-1990 — ОСОБА_1 не значиться, за 1987 рік — значиться в цеху овочеводства, в 1988 році — в тракторній бригаді як адмінперсонал, з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.09.2004 по 20.03.2005 - оскільки в даних ОК -5 відсутні відомості про нарахування страхових внесків.

У рішенні Комісії при ГУ ПФУ від 13.07.2020 року зазначено, що документи, які підтверджують безпосередньо зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду, що відповідає вимогам п.2 «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не збереглися.

Таким чином, рішення про не зарахування позивачу стажу для призначення пенсії на пільгових умовах прийняті як Комісією при ГУ ПФУ та ГУ ПФУ фактично у зв`язку з відсутністю документів з причини їх незбереження зневажаючи на те, що відповідно до ст.62 КАС України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 року по справі №672/455/17 щодо визначення стажу, якій дає право на призначення пенсії на пільгових умовах зазначив, що Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста (фактично - механізатора), безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. або за вислугу років.

Позивач працював саме у радгоспі та КСП, тобто у сільськогосподарському підприємстві трактористом, що відображено у трудовій книжці.

В трудовій книжці також зазначено, що 15.12.1983 року позивач прийнятий на роботу на підставі наказу №344 від 15.12.1983 року.

При наявності запису у трудовій книжці про роботу позивача трактористом у сільськогосподарському підприємстві «Озерне», правомірність якою не спростовується та не заперечується відповідачем, при незбереженні всіх документів, які були здані в архів (відносно СГВК «Озерне» державна реєстрація припинення здійснена 09.12.2008 року) посилання ГУ ПФУ при прийняті рішення про відмову у зарахуванні стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та відмові у призначенні вказаної пенсії у зв`язку з недостатністю стажу тракториста, суд вважає таким, що не відповідає принципам обґрунтованості, безсторонності; добросовісності; розсудливості; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) щодо не зарахування стажу роботи трактористом позивач у період з 15.12.1983 року по 14.03.1991 року та з 19.03.1992 по 15.03.2003 року. Вказаний стаж повинен бути зарахованим у повному обсязі у пільговий стаж, у тому числі за період, з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.09.2004 по 20.03.2005 - оскільки в даних ОК-5 відсутні відомості про нарахування страхових внесків, оскільки вказана підстава є такою, що не ґрунтується на положеннях законодавства.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1058-IV страхувальниками є, роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Частинами 10, 12 статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Статтею 15 Закону №1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 106 Закону №1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає необхідним застосувати правові висновки Верховного суду, викладені у постанові від 20.03.2019 року по справі №688/947/17.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до ст. 106 Закону №1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Відтак, фактично внаслідок невиконання підприємством обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві. Неперерахування підприємством за позивача страхових внесків не є підставою для не включення відповідного періоду роботи до стажу, що дає право на трудову пенсію, оскільки відповідно до ст. 62 Закону №1058-ІV основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка працівника.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №686/3264/16-а №6 зазначено необхідність застосування саме записів у трудовій книжці, а надання довідок вимагається у разі відсутності в ній відповідних записів.

З огляду на роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України у листі від 20 січня 1992 року №7 неспроможним є доводи оскаржуваного рішення щодо неврахування до пільгового стажу періоду з 16.03.2003 по 25.08.2003 в ТОВ «Обрій» з посиланням на те, що відповідно архівної довідки робота на посаді механізатора не передбачена Законом.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що періоди з 01.09.2010 року по 01.12.2010, з 21.04.2011 по 10.11.2011 МП «ВОЛ-НАТ», з 14.06.2019 по 30.11.2019 «ЗГОДА» зараховано до страхового стажу, до пільгового стажу за СП №2 не враховано, оскільки відсутня інформація про первинно проведену атестацію робочого місця та відсутні висновки експертиз атестацій робочих місць про підтвердження пільгового забезпечення.

В цієї частині рішення також є неправомірним. В рішенні допущена помилка, оскільки позивач відповідно до трудової книжці працював у в ТОВ «ЗГОДА» періоди з 01.09.2010 року по 01.12.2010, з 21.04.2011 по 10.11.2011, а в ТОВ «ВОЛ-НАТ» з 14.06.2019 по 30.11.2019. Крім того, необґрунтованим є посилання на те, що вказані періоди не враховані до пільгового стажу за СП №2 не враховано, оскільки відсутня інформація про первинно проведену атестацію робочого місця та відсутні висновки експертиз атестацій робочих місць про підтвердження пільгового забезпечення.

Позивач звернувся для призначення пенсії на пільгових умовах не за п.1,п.2 (призначення за списками №1, №2) ч.1 ст.114 Закону №1058-ІV, а за п.3 ч.1 ст.114 Закону №1058-ІV як особа, яка працювала трактористом-машиністом і безпосередньо зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Списки №1 та №2 дійсно мають у переліку трактористів, але зайнятих на відповідних підприємствах (наприклад, трактористи, зайняті в кар`єрах, розрізах та на відвалах гірських роботах, трактористи, зайняті на підвезенні гарячих металів у металургії), але позивач звернувся до відповідача про призначення пільгової пенсії з інших - п.3 ч.1 ст.114 Закону №1058-ІV. Вказана професія не відноситься до списку №2, та відповідно не вимагає атестацію вказаного робочого місця.

Таким чином, періоди роботи позивача з 16.03.2003 по 25.08.2003 в ТОВ «Обрій», 01.09.2010 року по 01.12.2010, з 21.04.2011 по 10.11.2011 в ТОВ «ЗГОДА», з 14.06.2019 по 30.11.2019 в ТОВ «ВОЛ-НАТ» повинні враховуватися у стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за п.3 ч.1 ст.114 Закону №1058-ІV.

Згідно зі ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При розгляді справи судом було встановлено, що оскаржуване рішення №155920007421 від 17.07.2020 року було прийнято з урахуванням рішення Комісії при ГУ ПФУ 13.07.2020 року прийнятого у відповідності до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років. З урахуванням встановлених по справі обставин суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ №155920007421 від 17.07.2020 року та рішення Комісії при ГУ ПФУ від 13.07.2020 року.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у даному випадку відповідач у відповідності до положень законодавства прийняв саме рішення, яке оскаржене позивачем.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд по даній справі дійшов висновку про неправомірність оскаржуваного рішення Комісії при ГУ ПФУ від 13.07.2020 року, але враховуючи, що в оскаржуваному рішенні відсутні мотиві зарахування або не зарахування всього наявного стажу роботи позивача трактористом, висновку суду про неправомірність не включення позивачу у пільговий стаж роботи трактористом у періоди з 15.12.1983 року по 14.03.1991 року та з 19.03.1992 по 15.03.2003 року, з 16.03.2003 по 25.08.2003, з 01.09.2010 року по 01.12.2010, з 21.04.2011 по 10.11.2011, з 14.06.2019 по 30.11.2019, суд при вирішенні даної справи застосовує положення п.4 ч.2 ст.245 КАС України та зобов`язує відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 02.07.2020 року, з врахуванням наведених обставин та висновків суду.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішень ГУ ПФУ №155920007421 від 17.07.2020 року та рішення Комісії при ГУ ПФУ від 13.07.2020 року та зобов`язання ГУ ПФУ повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 02.07.2020 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 500, 00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, визнання протиправним рішення та скасування його, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950007421 від 17.07.2020 року про відмову в призначенні пенсії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Комісії при ГУ ПФУ в Одеській області від 13.07.2020 року «Про результати розгляду заяви» відносно ОСОБА_1 у відповідності до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи ОСОБА_1 судові витрати у сумі 500, 00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.