Рішення № 92653995, 04.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6215/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойко О.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа Балтський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування рішення №155550001314 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання зарахувати стаж роботи та призначити пенсію за віком, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа Балтський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:

1.Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу період роботи в Балтському психоневрологічному будинку-інтернаті молодшою медичною сестрою/санітаркою супроводження/ з 05.09.1994 року по 14.05.2003 та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними та скасувати рішення №155550001314 про відмову у призначенні пенсії від 24.02.2020 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи в Балтському психоневрологічному будинку – інтернаті молодшою медичною сестрою/санітаркою супроводження/ з 05.09.1994 року по 14.05.2003 року та призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

14.02.2020 р. позивач звернувся до Балтського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 та п.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління з застосуванням пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155550001314 від 24.02.2020 р. позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відповідно до наданих документів/ паспорта, трудової книжки, довідки про навчання, військового квитка, довідки про стаж роботи, довідки про заробітну плану, накази на проведення та результати атестації робочих місць та висновки/ до пільгового стажу не зарахований період роботи з 05.09.1994 року по 14.05.2003 року, оскільки про перелік робочих місць, професій та посад робітникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно наказу №53 від 29.07.1999 р. не передбачена посада молодшої медсестри – супровідниці.

Позивач вважає Рішення №155550001314 від 24.02.2020 р. протиправним та таким, що належить до скасування.

(б) Позиція Відповідача

29.09.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

З наданих позивачем документів трудової книжки НОМЕР_1 , довідки про навчання №12 від 03.02.2020, військового квитка НОМЕР_2 , довідки про стаж №449/1093 від 13.02.2020 р., довідки про заробітну плату №434/1078 від 06.02.2020 р. наказів на проведення та результати атестації робочих місць та висновки, встановлено загальний стаж роботи позивача на момент подання заяви складає 32 р. 10 місяців 8 днів стаж роботи за списком №2 складає 3 роки 3 місяці.

Трудова книжка позивача не містить достовірних відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

Період роботи на посаді молодшої медсестри – супроводниці з 05.04.1994 по 14.05.2003 р. не зараховано так як відповідно до переліку робочих місць, професій та посад робітників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно наказу №53 від 29.07.1999 р.

Для призначення пільгової пенсії обов`язково має мати місце атестація робочих місць, однак у позивача відсутні документи, які підтверджують атестацію робочих місць.

Таким чином, на думку представника відповідача, відсутність підтвердження зазначених обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

ІІІ. Процедура та рух справи

08.09.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтверження

Так суд, встановив, що позивач наказом №220 від 05.09.1994 р. був прийнятий на роботу на посаду санітара Балтського психоневрологічного будинку - інтернату з 05.09.1994 р.

Наказом №34 від 24.02.1997 р. позивач з 01.02.1997 р. переведений на посаду санітаром - супроводення.

Наказом директора Балтського психоневрологічного будинку – інтернату №1 від 04.01.2005 р. позивач звільнений з займаної посади молодшої медичної сестри/санітарки супроводження з 04.01.2005 р.

Позивачу 04.12.2019 р. виповнилося 57 років.

14.02.2020 р. позивач звернувся до Балтського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 та п.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.19-20).

Разом з заявою позивач надав довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, заяву про призначення/перерахунку пенсії, паспорт, трудова книжка або документ про стаж, військовий квиток, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 р. по день звернення, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р., довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк), інші документи, що підтверджується розпискою-повідомленням (а.с.20).

Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління з застосуванням пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155550001314 від 24.02.2020 р. позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с.12).

В рішенні зазначено, що пільговий стаж позивача складає 3 роки 3 місяці при загальному стажі роботи 32 роки 10 місяців. До пільгового стажу не зарахований період роботи з 05.09.1994 р. по 14.05.2003 р., оскільки про перелік робочих місць, професій та посад робітникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з наказом №53 від 29.07.1999 р. атестації від 29.07.1999 р. не передбачена посада молодшої медсестри – супровідниці.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Органи Пенсійного фонду України, як державний орган, що реалізує право громадян на пенсійне забезпечення, їх посадові та службові особи, зобов`язані неухильно дотримуватись прав громадян при призначенні і виплаті пенсій, вживати заходи щодо попередження їх порушення, надавати допомогу громадянам у витребуванні та оформленні необхідних для призначення пенсії документів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Суд зазначає, що працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМ України № 442 від 01.08.1992 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з пункту 10 Порядку №442, результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 4.2 Порядку №383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 4.4 Порядку №383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

За даними трудової книжки НОМЕР_1 позивач наказом №220 від 05.09.1994 р. був прийнятий на роботу на посаду санітара Балтського психоневрологічного будинку - інтернату з 05.09.1994 р. позивач звільнений з займаної посади молодшої медичної сестри/санітарки супроводження з 04.01.2005 р.

В трудовій книжці позивача міститься запис про те, що найменування посади «санітарка -супроводження» на молодша медична сестра-супроводження з 16.01.1998 р.

В матеріалах справи наявна довідка № 450/1094 від 13.02.2020 р. Балтського психоневрологічного будинку-інтернату, в якій зазначено, що довідку надану ОСОБА_1 молодшій медичній сестрі (санітарці-супроводження) по догляду за психічно хворими Балтського психоневрологічного будинку-інтернату у тому, що на підставі Ухвали КМУ №422 від 01.08.1992 р., наказу по Балтському психоневрологічному будинку - інтернату №33-ОС від 16.05.2013 р., діючи відповідно до інструкції по проведенню атестації робочих місць в установах охорони здоров`я і соціального забезпечення, комісією проведена атестація робочих місць за умов праці в Балтському психоневрологічному будинку – інтернаті на підтвердження права виходу на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 і підтвердження пільг, що надаються їм і компенсація за роботу в умовах підвищеної небезпеки. З 05.09.1994 р. по 04.01.2005 р. умови праці молодшої медичної сестри (санітарки- супроводження) по догляду за психічно хворими в Балтському психоневрологічному будинку –інтернаті докорінно не змінилися, залишилися колишніми (а.с.25).

Крім того, суд зазначає, що в трудовій книжці позивача зазначено, що проведена атестація робочих місць, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення, підстава наказ №53 від 29.07.1999 р., експертиза №05/10-995 від 05.08.1999 р. (а.с.9).

Слід зазначити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, суд вважає, що неподання позивачем матеріалів, які підтверджують проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.

Отже, позивач подав належним чином оформлені документи, що підтверджують зайнятість на посаді, що відноситься до робіт з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 2 в період з 05.09.1994 по 04.01.2005, а тому, суд вважає, що вказаний період роботи необхідно зарахувати позивачу до пільгового стажу за списком № 2.

Враховуючи наведене, а також те, що на час звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 57 роки, його страховий стаж становив 32 роки 10 місяці (за необхідних 30 років), в тому числі стаж за Списком № 2 - 10 років 4 місяці 1 день (за необхідних 12 років 6 місяців ), тому він набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач діяв протиправно та прийняте ним рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним та належить до скасування.

Як наслідок, суд зазначає, що слід зобов`язати відповідача зарахувати до трудового стажу період роботи позивача в Балтському психоневрологічному будинку – інтернаті молодшою медичною сестрою/ санітаркою супроводження/ з 05.09.1994 р. по 14.05.2003 р. та призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Для належного захисту прав позивача суд, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідати призначити пенсію позивачу з дати звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 14.02.2020 р.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задовлення.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу період роботи в Балтському психоневрологічному будинку-інтернаті молодшою медичною сестрою/санітаркою супроводження/ з 05.09.1994 року по 14.05.2003 та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними та скасувати рішення №155550001314 про відмову у призначенні пенсії від 24.02.2020 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи в Балтському психоневрологічному будинку – інтернаті молодшою медичною сестрою/санітаркою супроводження/ з 05.09.1994 року по 14.05.2003 року та призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14.02.2020 р.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1681(одна тисяча шістсот вісімдесят одна),60 грн.

5. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

6. Позивач - ОСОБА_1 адреса: зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України Одеської області, адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385.

Третя особа - Балтський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області адреса: 65101, м. Балта, Одеська обл. вул. Шевченка 19 .

Суддя О.Я. Бойко

.