Рішення № 92653333, 04.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7695/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Октябрського районного суду міста Полтави про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Октябрського районного суду міста Полтави, в якому просить суд визнати протиправною відмову Октябрського районного суду міста Полтави надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 04.08.2020 та зобов`язати Октябрський районний суд міста Полтави негайно (в порядку ч. 1 ст. 371, п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України) надати запитувану інформацію.

Ухвалою від 28.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 05.10.2020 суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 22.10.2020 суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні та продовження встановленого судом строку для надання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.08.2020 ОСОБА_1 скерував до Октябрського районного суду міста Полтави запит на доступ до публічної інформації. Проте, відповідач всупереч вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» не надав запитувану інформацію. Вказує, що Октябрський районний суд міста Полтави помилково відніс інформацію про внесення даних до АСДС до інформації з обмеженим доступом (службової), навіть якщо суд вважає, що відповідач правомірно відніс таку інформацію до інформації з обмеженим доступом (службової), то, обмежуючи доступ до неї, відповідач не застосував належним чином трискладовий тест. Окрім того, відповідач не навів жодних мотивів ненадання на запит вихідних номерів та дат супровідних листів/повісток. Відмову у наданні інформації підписано в.о. голови Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_2 . Тобто фактично ОСОБА_2 відмовилась надати інформацію, яка може бути використана для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Це свідчить, що при наданні такої відмови вона діяла в умовах реального конфлікту інтересів.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 26.10.2020 (вх. № 9547 ел), в якому зазначає, що у відповіді на запит, позивача було поінформовано про наявність обмежень в наданні інформації за запитом про доступ до публічної інформації, що узгоджується із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та наказом голови Октябрського районного суду м. Полтави від 26.07.2012. Задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача надати інформацію за запитом, а не шляхом надання відповіді на запит (у випадку встановлення неправомірного обмеження в наданні інформації) є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, як розпорядника відповідної інформації. Окрім того, позивач не довів, що у володінні відповідача наявна запитувана інформація. Вважає, що розпорядником даної інформації є ДП «Інформаційні системи», а Октябрський районний суд м. Полтави є лише наповнювачем реєстру. Звертає увагу суду, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Також щодо реального конфлікту інтересів зазначає, що конкретна посадова особа органу державної влади чи органу місцевого самоврядування не є розпорядником публічної інформації, навіть якщо саме на нього покладаються такі посадові обов`язки. Розпорядником є саме орган влади, місцевого самоврядування або юридична особа.

Зазначає також, що ОСОБА_1 намагається проводити свою власну перевірку відносно судді ОСОБА_2 , і тому витребує службову інформацію. При цьому, позивач не є уповноваженим суб`єктом для проведення перевірки відповідача або суддів Октябрського районного суду м. Полтави. Запитувана позивачем інформація належить до службової, а обмеження в її наданні пов`язане із необхідністю підтримання авторитету і неупередженості правосуддя: розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Очевидно, що такі дії позивача створюють небезпечний прецедент для тиску на суд і підривають авторитет і неупередженість правосуддя, а тому шкода від розкриття службової інформації, з урахуванням відомостей запиту, переважає над суспільною потребою в опублікуванні такої інформації. Це спростовує доводи позивача про незастосування трискладового тесту під час часткової відмови в наданні інформації.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

04.08.2020 ОСОБА_1 скерував електроною поштою до Октябрського районного суду міста Полтави відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на доступ до публічної інформації. Відповідно до вказаного запиту позивач зазначає, що ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20.07.2020 № 2197/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_2 ВРП встановлено, що суддя начебто проводила засідання 20.07.2017 (справа № 552/5352/17) та 14.07.2017 (справа № 554/6287/17). Однак у ВРП виникли сумніви у достовірності, оскільки відсутні будь-які докази цьому. У відповіді на запит Октябрський районний суд м.Полтави вказав, що по справі № 554/6287/17 засідання призначались у наступні дати: 01.09.2017, 20.09.2017, 02.10.2017, 20.10.2017, 01.11.2017, 08.11.2017, 14.11.2017, 15.11.2017; по справі № 552/5352/17 судом призначені такі дати судових засідань: 07.11.2017, 15.11.2017, 20.11.2017.

Враховуючи наведене, згідно з поданого запиту 04.08.2020 ОСОБА_1 просить повідомити:

- дату та годину, коли у систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17;

- вихідний номер та дату супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про засідання у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17;

- вихідний номер та дату супровідних листів якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про винесення постанов у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17.

Листом від 12.08.2020 (вих 01.2-10/33/3) Октябрський районний суд міста Полтави повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами. Зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є службова інформація. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. Відповідно до Переліку документів у Октябрському районному суді м.Полтави, що можуть містити відомості, які становлять службову інформацію (Додаток №1 до наказу Голови Октябрського районного суду м.Полтави від 26 липня 2012 року), серед іншого, віднесено обліково-статистичні картки. Запитувані дані про дату та годину внесення до системи документообігу суду інформації, що створюється, обробляється та зберігається у базі даних судової влади, зокрема, дат призначення судових засідань, містяться в обліково-статистичних картках. Відомості, які містяться в обліково-статистичних картках, визначено як службова інформація відповідно до згаданого Переліку. Разом із тим, запитувач інформації не є учасником вказаних судових проваджень. Якщо з приводу таких даних звернеться особа, яка брала участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, така інформація може бути надана на її запит. Таким чином, враховуючи викладене, відповідно до вимог Закону, зважаючи на характер інформації, оприлюднення якої може завдати шкоди інтересам правосуддя, а також обсяг інформації, наданої на попередній запит від 29 липня 2020 року, підстав для надання інформації в частині зазначених даних не вбачається. Також відповідно до запитуваної інформації повідомлено, що за наслідками розгляду справ № 554/6287/17 та № 552/5352/17 копії відповідних постанов ОСОБА_3 отримав 28 листопада 2017 року, а ОСОБА_4 - 23 листопада 2017 року безпосередньо в приміщенні суду.

Позивач, вважаючи протиправною відмову Октябрського районного суду міста Полтави надати інформацію на запит від 04.08.2020, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII "Про інформацію" (зі змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації (далі - Закон України "Про інформацію").

Відповідно до ст.1 Закону України "Про інформацію", інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст.5 вказаного Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За змістом ч.ч.1-2 ст.7 Закону України "Про інформацію" право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (зі змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Публічна інформація, згідно із ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

В силу ст. 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації, відповідно до цього Закону, здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Статтею 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено забезпечення доступу до інформації, шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

В силу ч. 1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що відповідно до визначення викладеного в Законі України "Про доступ до публічної інформації" ознаками публічної інформації є: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень. У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 813/3931/17.

Судом встановлено, що відповідно до скерованого 04.08.2020 запиту позивач просить повідомити:

- дату та годину, коли у систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17;

- вихідний номер та дату супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про засідання у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17;

- вихідний номер та дату супровідних листів якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про винесення постанов у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17.

Виходячи із поняття публічної інформації, запитувана позивачем інформація, є такою, що задокументована (створена) в процесі виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, отже, є публічною.

Листом від 12.08.2020 (вих 01.2-10/33/3) Октябрський районний суд міста Полтави повідомив ОСОБА_1 , зокрема, про те, що за наслідками розгляду справ №554/6287/17 та №552/5352/17 копії відповідних постанов ОСОБА_3 отримав 28 листопада 2017 року, а ОСОБА_4 - 23 листопада 2017 року безпосередньо в приміщенні суду.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач надав відповідь на запит в частині надання інформації про вихідний номер та дату супровідних листів якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про винесення постанов у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17.

Щодо запитуваної позивачем інформації про дату та годину, коли у систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17, відповідач у листі вказує, що відповідно до Переліку документів у Октябрському районному суді м.Полтави, що можуть містити відомості, які становлять службову інформацію (Додаток №1 до наказу Голови Октябрського районного суду м.Полтави від 26 липня 2012 року), серед іншого, віднесено обліково-статистичні картки. Запитувані дані про дату та годину внесення до системи документообігу суду інформації, що створюється, обробляється та зберігається у базі даних судової влади, зокрема, дат призначення судових засідань, містяться в обліково-статистичних картках. Відомості, які містяться в обліково-статистичних картках, визначено як службова інформація відповідно до згаданого Переліку.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Таким чином суд зазначає, що законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов`язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.

Аналіз статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" свідчить, що конфіденційна, таємна та службова інформації мають обмежений доступ.

Суд зазначає, що закон встановлює вичерпний перелік інформації, яка може бути віднесена до службової. Інформація, яка запитувалась ОСОБА_1 , не належить до такої інформації, оскільки не є інформацією, що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; не зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Згідно з позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 9901/249/19, визнання розпорядником інформації певної інформації як службової не означає, що така інформація стає службовою в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації". Належність запитуваної інформації до службової на підставі статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не є єдиною підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається за умови застосування її розпорядником у сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VІ відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, встановлені шляхом застосування «трискладового тесту», передбаченого частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з наведених вище трьох підстав означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Таким чином, суд вказує, що, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Згідно з наданою відповіддю на запит, відповідач вказує, що запитувана інформація щодо дат та годин, коли у систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17 відноситься до службової, а відтак належать до інформації з обмеженим доступом.

Проте, суд зазначає, що згідно з наданої відповіді не вказано, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженом доступом за одночасної сукупності вимог наведених у частин другій статті 6 вказаного Закону, а саме: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

На підставі наведеного, оскаржувана відмова відповідача не містить висновків про наявність визначених частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI передумов для можливості обмеження доступу до запитуваної позивачем інформації.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що доступ до публічної інформації підлягає обмеженню відповідно до умов, передбачених законом. Так, важливою вихідною точкою для застосування цих обмежень є принцип максимальної відкритості або презумпції відкритості, який передбачає, що будь-яка інформація, яка знаходиться в розпорядника публічної інформація є відкритою. І це припущення може бути спростовано, якщо розпорядник доведе, що було дотримано сукупність таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні («трискладовий тест»).

Орган влади не має виключного права (повноваження) розпоряджатися наявною в нього інформацією на власний розсуд без жодних обмежень - він може збирати та використовувати інформацію лише відповідно та в спосіб, визначений законом у межах своїх повноважень.

Право на доступ до інформації є правом інструментальним, тобто таким, що необхідне для реалізації інших прав і свобод людини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховну суду від 29.04.2020 у справі №803/487/17.

Окрім того, суд вказує, що у відповіді на запит позивача Октябрський районний суд міста Полтави не надав запитувану інформацію про вихідний номер та дату супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про засідання у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17, а також не обгрунтував причин ненадання такої інформації.

На підставі наведеного, за встановлених обставин справи суд вважає, що відмова Октябрського районного суду міста Полтави надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 04.08.2020 в частині щодо повідомлення дати та годину, коли у систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17, вихідного номер та дати супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про засідання у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17 є протиправною, а відтак мала місце бездіяльність відповідача щодо надання запитуваної позивачем інформації.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Октябрський районний суд міста Полтави надати позивачу запитувану інформацію відповідно до запиту від 04.08.2020, а саме інформацію про дату та годину, коли у систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17, вихідний номер та дату супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про засідання у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17.

Суд звертає увагу, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - надати запитувану інформацію чи ні.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованим частково, а тому позов підлягає частковомузадоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840,80 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача, оскільки ненадання інформації на запит зумовило необхідність звернення позивача із даною позовною заявою.

За приписми ч. 1 ст. 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Враховуючи те, що судом встановлено бездіяльність відповідача щодо надання запитуваної інформації, суд вважає за необхідне в силу приписів ч. 1 ст. 371 КАС України звернути до негайного виконання рішення суду в частині надання запитуваної інформації.

Керуючись статтями 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Октябрського районного суду міста Полтави (вул. Навроцького, 5, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 02886195) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Октябрського районного суду міста Полтави надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 04.08.2020 в частині щодо повідомлення дати та годину, коли у систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17, вихідного номер та дати супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про засідання у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17.

3. Зобов`язати Октябрський районний суд міста Полтави надати ОСОБА_1 запитувану інформацію відповідно до запиту від 04.08.2020, а саме інформацію про дату та годину, коли у систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17, вихідний номер та дату супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про засідання у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17.

4. Рішення суду в частині зобов`язання Октябрського районного суду міста Полтави надати ОСОБА_1 запитувану інформацію відповідно до запиту від 04.08.2020, а саме інформацію про дату та годину, коли у систему суду було внесено дані про кожну з дат призначення усіх судових засідань у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17, вихідний номер та дату супровідних листів суду та повісток, якими осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності було повідомлено про засідання у справі № 554/6287/17 та № 552/5352/17 - звернути до негайного виконання.

5. Судовий збір в розмірі 840,80 грн стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Октябрського районного суду міста Полтави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 04.11.2020.

Суддя Костецький Н.В.