Рішення № 92653237, 05.11.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3641/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просила суд:

-визнати протиправними дії Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

-зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести розрахунок стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, ОСОБА_1 , зарахувавши стаж роботи за період 03.02.1993 по 05.12.1999, як пільговий;

-зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 06.07.2020 (а.с.1-7).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

06.07.2020 позивач звернулася до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До своєї заяви позивач надала необхідні документи, в тому числі оригінал трудової книжки НОМЕР_1 . Згідно відомостей трудової книжки, позивач працювала в період з 19.06.1990 по 05.12.1999 на шахті «ім. Ф.Е. Дзержинського»: з 19.06.1990 по 02.02.1993 черговою роздягальні спорткомплексу; з 03.02.1993 по 05.12.1999 машиністом конвеєра 2 розряду. За результатами розгляду заяви позивачу надійшов лист відповідача від 15.07.2020 вих. № 2318/031-08, яким позивачу було неправомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У своїй відмові відповідач зазначив, що ним не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 19.06.1990 по 05.12.1999 у зв`язку з відсутністю відповідних документів для підтвердження спеціального трудового стажу, а також відсутність даних по страховому та пільговому стажу за вказаний період у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У зв`язку із не зарахуванням відповідачем стажу роботи за період 03.02.1993 по 05.12.1999 як пільгового, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 21.10.2020 за вхідним реєстраційним номером 1,008/2020 надав відзив на позовну заяву від 16.10.2020 №2687/01-08 (а.с.32-35), в якому заперечував проти задоволення позову.

В обґрунтування зазначив, що 06.07.2020 ОСОБА_1 звернулась до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 додала: копію трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.10.1982 дати заповнення; копію диплома про навчання № НОМЕР_3 від 16.07.1982; копії свідоцтва про народження дітей НОМЕР_4 від 05.05.1983; НОМЕР_5 від 11.06.1987 та НОМЕР_6 від 25.12.1996; копію свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_7 від 23.10.1982; НОМЕР_8 від 24.03.1995; копію свідоцтва про смерть НОМЕР_9 від 17.07.1991, інших документів заявником надано не було. Рішенням управління від 10.07.2020 №123750001815 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2.

Відповідач зазначив, що в трудовій книжці ОСОБА_1 запис періоду роботи з 19.06.1990 по 05.12.1999 на шахті «ім. Ф.Е. Дзержинського» не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р за № 110. Так, у даних про реорганізацію відсутні усі перейменування підприємства. Заявниця приймалася в ш/у ім. Ф.Е.Дзержинського, згідно наказу №157 від 21.04.1997 ш/у ім. Ф.Е.Дзержинського реорганізовано в ДВАТ шахта «ім. Ф.Е.Дзержинського», у той час як печатку на звільнення ставить дочірнє підприємство шахта «ім. Ф.Е.Дзержинського» державна холдингова компанія «Ровенькиантрацит». Додаткових довідок (документів) про підтвердження вище зазначеного періоду роботи або довідок про реорганізацію підприємства до заяви для призначення пенсії заявник не надав. Також відповідач зазначив, що у записах у трудовій книжці відсутні відомості щодо зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, дільниці, на якій працювала заявниця у якості машиніста конвеєра 2 р, відволікання від роботи, надання відпусток без збереження заробітної плати, та чи була атестація робочого місця первинною. Крім того, відповідач зазначив, що у реєстрі даних застрахованих осіб відсутні дані по страховому та пільговому стажу на ОСОБА_1 за період роботи на шахті «ім. Ф.Е.Дзержинського» державної холдингової компанії «Ровенькиантрацит» з 01.01.1999 по 05.12.1999. Таким чином, відповідачем до страхового та пільгового стажу, що дає право призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не зараховано період роботи з 19.06.1990 по 05.12.1999, у зв`язку з відсутністю відповідних документів для підтвердження спеціального трудового стажу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.24-25).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, паспорт серії НОМЕР_10 , виданий 25.06.1996 Ровеньківським МВ УМВС України у Луганській області, ідентифікаційний код НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

06.07.2020 позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила призначити пенсію за віком з урахуванням п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.44).

До вищевказаної заяви позивачем додано пакет документів та заяву зареєстровано за №848 (а.с.45)

10.07.2020 відповідачем винесено рішення №123750001815 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (а.с.38-40).

З рішення від 10.07.2020 №123750001815 вбачається, що в трудовій книжці ОСОБА_1 запис періоду роботи з 19.06.1990 по 05.12.1999 на шахті «ім. Ф.Е. Дзержинського» не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р за№ 110. А саме, у даних про реорганізацію відсутні усі перейменування підприємства. Заявниця приймалася в ш/у ім. Ф.Е.Дзержинського, згідно наказу №157 від 21.04.1997 ш/у ім. Ф.Е.Дзержинського реорганізовано в ДВАТ шахта «ім. Ф.Е.Дзержинського», у той час як печатку на звільнення ставить дочірнє підприємство шахта «ім. Ф.Е.Дзержинського» державна холдингова компанія «Ровенькиантрацит». Додаткових довідок (документів) про підтвердження вище зазначеного періоду роботи або довідок про реорганізацію підприємства до заяви для призначення пенсії заявник не надав. Також, у рішенні зазначено, що у записах у трудовій книжці відсутні відомості щодо зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, дільниці, на якій працювала заявниця у якості машиніста конвеєра 2р, відволікання від роботи, надання відпусток без збереження заробітної плати, та чи була атестація робочого місця первинною. Крім того, в рішенні вказано, що у реєстрі даних застрахованих осіб відсутні дані по страховому та пільговому стажу на ОСОБА_1 за період роботи на шахті «ім. Ф.Е.Дзержинського» державної холдингової компанії «Ровенькиантрацит» з 01.01.1999 по 05.12.1999.

З наданого відповідачем витягу підсистеми призначення та виплати пенсії вбачається, що страховий стаж позивача складає 30 років 11 місяців 6 днів (а.с.41).

Відповідачем було також надано позивачу відповідь від 15.07.2020 №2318/031-08 на заяву від 06.07.2020, в якій були вказані причини не зарахування позивачу стажу роботи з 19.06.1990 по 05.12.1999 аналогічні викладеним в рішенні від 10.07.2020 №123750001815 (а.с.11-12).

В матеріалах справи наявні: копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.10.1982 (а.с.15-19), копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_12 від 24.03.1995 (а.с.20), копія диплома про навчання серії НОМЕР_13 (а.с.59), копія реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 за період з 2000 року по 2020 рік (а.с.74-76).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, відзив та пояснення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Дослідженням трудової книжки позивача Серії НОМЕР_1 судом встановлено, що у ній серед інших наявні записи щодо періоду роботи позивача з 03.02.1993 по 05.12.1999 на шахті «ім.Ф.Е.Дзержинського» машиністом конвеєра 2 розряду (а.с.15-19).

Цей період роботи позивача відноситься до періоду роботи за Списом №2, однак відповідач його взагалі не зарахував.

Оглядом тексту рішення відповідача від 10.07.2020 №123750001815 вбачається, що відповідач зазначив, що в трудовій книжці ОСОБА_1 запис періоду роботи з 19.06.1990 по 05.12.1999 на шахті «ім. Ф.Е. Дзержинського» не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р за№ 110. А саме, у даних про реорганізацію відсутні усі перейменування підприємства. Заявниця приймалася в ш/у ім. Ф.Е.Дзержинського, згідно наказу №157 від 21.04.1997 ш/у ім. Ф.Е.Дзержинського реорганізовано в ДВАТ шахта «ім. Ф.Е.Дзержинського», у той час як печатку на звільнення ставить дочірнє підприємство шахта «ім. Ф.Е.Дзержинського» державна холдингова компанія «Ровенькиантрацит».

З цього приводу суд зазначає наступне.

Пунктом 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі - Інструкція № 58), у редакції, чинній на час перейменування підприємства, передбачено, що якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» у редакції, чинній на час перейменування підприємства, передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб, а не на працівника.

Крім того, з рішення відповідача від 10.07.2020 №123750001815 вбачається, що відповідачем не зараховано період роботи позивача, у зв`язку з тим, що у записах у трудовій книжці відсутні відомості щодо зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, дільниці, на якій працювала заявниця у якості машиніста конвеєра 2р, відволікання від роботи, надання відпусток без збереження заробітної плати, та чи була атестація робочого місця первинною.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Згідно із пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

В трудовій книжці позивача Серії НОМЕР_1 наявна інформація про те, що 26.04.1995 на підприємстві проведена атестація, за результатами якої підтверджено право позивача на пенсію по Списку №2 (а.с.16).

Також, з рішення відповідача від 10.07.2020 №123750001815 вбачається, що відповідачем не зараховано період роботи позивача, у зв`язку з тим, що у реєстрі даних застрахованих осіб відсутні дані по страховому та пільговому стажу на ОСОБА_1 за період роботи на шахті «ім. Ф.Е.Дзержинського» державної холдингової компанії «Ровенькиантрацит» з 01.01.1999 по 05.12.1999.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, відповідачем до матеріалів справи надано індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб з реєстру застрахованих Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 на ОСОБА_1 за період з 2000 року по 2020 рік (а.с.74-76).

Між тим, такі посилання суперечать вимогам Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 № 10-1, яке відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб (п. 1 Порядку).

Вказаний Порядок такого поняття як «пільговий стаж» не містить, тому посилання відповідача на необхідність наявності в реєстрі застрахованих осіб відомостей про пільговий стаж не ґрунтується на вимогах законодавства.

Згідно з п.6 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 №10-1, інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами, як зокрема індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга).

Так, в трудовій книжці позивача Серії НОМЕР_1 чітко зазначені відомості щодо характеру виконуваної роботи позивача у відповідний період на посаді, що віднесена до списку №2, що не потребує відповідних документів для підтвердження спеціального трудового стажу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем надані до суду належні та допустимі докази в підтвердження роботи у період з 03.02.1993 по 05.12.1999, як пільгового, машиністом конвеєра 2 розряду в шахті «ім. Ф.Е. Дзержинського».

Зважаючи на те, що на момент звернення з адміністративним позовом до суду позивачу не було відомо про наявність самого рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10.07.2020 №123750001815 щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, суд, вважає за необхідне застосувати ч.2 ст.9 КАС України, вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним зазначене рішення, оскільки саме рішення, а не дії, як просив позивач, створює відповідні правові наслідки.

Щодо вимог позивача про проведення розрахунку стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, ОСОБА_1 , зарахувавши стаж роботи за період 03.02.1993 по 05.12.1999, як пільгового та зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 06.07.2020, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень Пенсійного органу на прийняття рішення, суд дійшов висновку на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), а саме зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період робот з 03.02.1993 по 05.12.1999, як пільгового в шахті «ім. Ф.Е. Дзержинського» та повторно розглянути заяву позивача від 06 липня 2020 року, зареєстровану за №848 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 29.09.2020 №0.0.1852764322.1 (а.с.8).

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про фактичне задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України позивачу необхідно відшкодувати 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10 липня 2020 року №123750001815 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (92200, Луганська область, Білокуракинський район, смт.Білокуракине, вул.Історична, буд.81, код ЄДРПОУ 41246789) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за Списком №2 період робот з 03.02.1993 по 05.12.1999 в шахті «ім. Ф.Е. Дзержинського» машиністом конвеєра 2 розряду.

Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (92200, Луганська область, Білокуракинський район, смт.Білокуракине, вул.Історична, буд.81, код ЄДРПОУ 41246789) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 06 липня 2020 року, зареєстровану за №848, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (92200, Луганська область, Білокуракинський район, смт.Білокуракине, вул.Історична, буд.81, код ЄДРПОУ 41246789) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова