Ухвала суду № 92652670, 29.10.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15876/20

провадження № 1-кс/753/3653/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді - Цимбал І.К.

при секретарі - Римар М.М.

заявника - ОСОБА_1

представника заявник - Вангородської Г.І.

заявника - ОСОБА_2

представника заявника - Савченко А.В.

заявника - ОСОБА_3

заявника - ОСОБА_4

слідчого - Боржкова О.В.

потерпілого - ОСОБА_5

представника потерпілого - Глівінського А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Вангородської Г.І. в інтересах ОСОБА_1, клопотання Вангородської Г.І. в інтересах ОСОБА_6, клопотання ОСОБА_3, ОСОБА_4, клопотання ОСОБА_2, про скасування арешту на майно накладеного ухвалою слідчого судді від 01.10.2020 за у кримінальному провадженні №12019100020005529 від 25.07.2019 за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Заявники звернулися до слідчого судді, з клопотаннями про скасування арешту та заборон, які були вжиті ухвалою слідчого судді від 01.10.2020 за у кримінальному провадженні №12019100020005529 від 25.07.2019 за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України. В обґрунтування клопотань заявники посилаються на те, що не були присутні при розгляді клопотання про накладення арешту, що позбавило можливості останніх надати пояснення слідчому судді, що клопотання слідчого є невмотивованим, внаслідок чого вжиті слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження є необґрунтованими.

В судовому засіданні заявники та представники останніх клопотання підтримали, просили задовольнити останні з підстав наведених вище.

Слідчий, потерпілий та представник останнього зазначили, що ухвала слідчого про застосування заходів забезпечення кримінального провадження є законною, обґрунтованою і такою, що скасуванню не підлягає.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотань, матеріали клопотання про накладення арешту № 753/15876/20, провадження № 1кс/753/3404/20, частково матеріали кримінального провадження №12019100020005529 від 25.07.2019 за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

В провадженні СВ Дарницького УПГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12019100020005529 від 25.07.2019 за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, за заявою ОСОБА_5, про те що невстановлені особи перешкоджають користуватись останньому своїми будинками №12/1 та №12/2 розташованими в межах земельної ділянки АДРЕСА_1.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, останнє було обґрунтовано тим, що будучи допитаним в якості потерпілого ОСОБА_5 пояснив, що в його власності перебувають 2 садових будинки (№ 12/1 площею 100,1 кв.м. та № 12/2 площею 100,1 кв.м.), по АДРЕСА_1. Право приватної власності на зазначені будинки набуті ним на підставі договорів купівлі-продажу садового будинку від 07.09.2016, посвідчених приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10 (зареєстровані в реєстрі за №№ 1191, 1192). Нотаріальні дії 07.09.2016 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційними номерами об'єктів нерухомого майна зазначено №910567080000 та №910579480363. Дані будинки ОСОБА_5. придбав у гр. ОСОБА_11. В подальшому на протязі тривалого часу ОСОБА_5. проводив ремонтно-оздоблювальні ремонтні роботи у своїх будинках, а також інші поліпшення. Дані будинки за № 12/1 та № 12/2 розміщено в блоковому будинку в якому є ще два садові будинки за № 12/3 та № 12/4, які належать на праві приватної власності іншим особам. Загалом об'єкти нерухомості № 12/1, 12/2, 12/3, 12/4 розташовані в одному збудованому садовому двохповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (на перетині з АДРЕСА_2), що підтверджується технічним паспортом.

Однак, приблизно з жовтня 2018 року по теперішній час, ОСОБА_5. як власник вказаних садових будинків не може вільно користуватися та розпоряджатися своїми будинками, оскільки група невідомих осіб перешкоджає доступ вказаних будинків шляхом закриття на замки воріт та їх дверей. Крім того, з 19.07.2019 невідомі особами в будинках за №12/1 та №12/2 почали здійснювати будівельні роботи без згоди потерпілого.

В ході подальшого досудового розслідування було встановлено, що дані будинки придбано зазначеними особами. В ході допиту в якості свідків осіб що стали власниками будинків, встановлено, що останні їх придбали їх у ОСОБА_2, та останні заявили що вказані придбані ними будинки насправді є будинками № 12а/3 та № 12а/4, а не №12/1 та № 12/2, як це є зазначає ОСОБА_5.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_2 показав, що будинок, на який вказує ОСОБА_5. як той, в якому розташовані приміщення №12/1, №12/2, насправді мають іншу нумерацію, а саме №12а/1, №12а/2, №12а/3, №12а/4, які належали ОСОБА_2 на підставі договору дарування від ОСОБА_11, що посвідчений 09.09.2016 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_12.

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, приватний нотаріус КМНО ОСОБА_10, внесла відомості до реєстру речових прав, відносно об'єкту нерухомого майна, а саме садовий будинок № 12/1 реєстраційний номер №910579480363 що за адресою АДРЕСА_3 та садовий будинок АДРЕСА_4.

Згідно документів, до яких було здійснено тимчасовий доступ на підставі відповідної ухвали суду, а саме матеріалів нотаріальних справ приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10 №№ 1191, 1192 встановлено, що станом на 07.09.2016 продавець будинків № 12/1 та 12/2 ОСОБА_11, на момент продажу їх гр. ОСОБА_5 мав у приватній власності також садові будинки № 12/3, № 12/4, та садові будинки № 12а/1, 12а/2, 12а/3, 12а/4. Всі вищевказані будинки було зареєстровано 22.04.2016 року державним реєстратором управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_13.

Так, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.09.2016 № 67534584, сформованої приватним нотаріусом ОСОБА_10 встановлено, що станом на 07.09.2016 за продавцем ОСОБА_11 (РНОКПП 2387911879) з-поміж іншого обліковувалось таке нерухоме майно: садовий будинок за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 100,1 м.кв. (реєстраційний номер нерухомого майна: 910551380363, номер запису про право власності 14311796); садовий будинок за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 100,1 м.кв. (реєстраційний номер нерухомого майна: 910624580363, номер запису про право власності 14313074); садовий будинок за адресою: АДРЕСА_7, загальною площею 100,1 м.кв. (реєстраційний номер нерухомого майна: 910354780363, номер запису про право власності 14308376); садовий будинок за адресою: АДРЕСА_8, загальною площею 100,1 м.кв. (реєстраційний номер нерухомого майна: 910616980000, номер запису про право власності 14312945); садовий будинок за адресою: АДРЕСА_9, загальною площею 100,1 м.кв. (реєстраційний номер нерухомого майна: 910609580363, номер запису про право власності 14312816); садовий будинок за адресою: АДРЕСА_10, загальною площею 100,1 м.кв. (реєстраційний номер нерухомого майна: 910600580363, номер запису про право власності 14312672).

Крім того, згідно даних Реєстру речових прав, право власності на всі зазначені об'єкти зареєстровані 22.04.2016 державним реєстратором ОСОБА_13., а підстава виникнення права власності всіх зазначених об'єктів є довідки СДК ІНФОРМАЦІЯ_1» від 18.04.2016 з відповідним номером.

Так, 09.09.2016 року, тобто через 2 дні після продажу будинків №12/1 та 12/2 ОСОБА_5, власник всіх цих будинків ОСОБА_11 передав у власність ОСОБА_2 на підставі відповідних договорів дарування решту садових будинків що йому належали, а саме №12/3, №12/4, №12а/1, №12а/2, №12а/3, №12а/4. Договір дарування 09.09.2016 було зареєстровано приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_12.

В ході огляду документів у нотаріальних справах по договорам дарування ОСОБА_11 ОСОБА_2 від 09.09.2016 (а саме дарування будинків №12а/1, №12а/2, №12а/3, №12а/4) до яких було здійснено тимчасовий доступ, було встановлено, що у них містяться довідки №23/с, 24/с, 25/с, 25/с-1. Зі змісту вказаних довідок встановлено, що вони надані ОСОБА_11 у тому, що будинку, який належить ОСОБА_11 було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_7 відповідно. Таке рішення було прийнято начебто на загальних зборах (уповноважених) членів № 04 від 25.04.2013. Зазначені довідки було надано ОСОБА_2 на вимогу нотаріуса ОСОБА_14 для підтвердження присвоєння зазначених адрес будинкам. Встановлено, що зазначені довідки датовано 25.04.2016 та підписано Головою правління СДК «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_15. Поверх підпису виконано печатку «Садово-дачний кооператив ІНФОРМАЦІЯ_1».

Будучи допитаною в якості свідка колишня голова ОК СДК «Орхідя-3» ОСОБА_16 пояснила, що вона була обрана Головою ОК СДК ІНФОРМАЦІЯ_1» з 21.04.2014 та перебувала на цій посаді до 11.10.2018. Станом на 25.04.2013 (коли начебто скликались загальні збори членів) та станом на 25.04.2016 (дата видачі довідок № 23/с-25/с-1) ОСОБА_15 не був головою правління ОК СДК ІНФОРМАЦІЯ_1» та повноважень видавати такі довідки не мав. Додала, що через підробку аналогічних довідок ОСОБА_15 було незаконно зареєстровано ряд садових будинків, у зв'язку із чим СУ ГУНП у м. Києві було зареєстровано кримінальне провадження № 12017100000000057 за ст.. 190 ч. 4 КК України. Крім того, ОСОБА_16 повідомила, що ОСОБА_11 ніколи не був членом СДК ІНФОРМАЦІЯ_1» та вона за час очолення кооперативу ніколи його не бачила, а власником ділянки №12 був член кооперативу ОСОБА_17. Зі слів ОСОБА_16, на зазначеній ділянці ОСОБА_17 та ОСОБА_2 за домовленістю між собою збудували будинок, яким мали користуватись ОСОБА_2 та ОСОБА_17, у зв'язку із чим, на їх прохання частинам будинку було присвоєно адреси № 12 та 12-А. Те, що кожна з двох частин налічує в собі ще по дві квартири, ОСОБА_16 не відомо, як і не відомо про нумерацію даного будинку №12/1, №12/2, №12/3, № 12/4. Зазначила, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходився лише один збудований будинок, а фундамент, який розташовано поруч взагалі розташовано на території сусідньої ділянки по АДРЕСА_2, яка належить іншому члену кооперативу, а саме гр. ОСОБА_18 користуючись фактичною відсутністю останньої на цій ділянці. Заперечила ОСОБА_16 і факт видачі довідок № 56,57-4,58,59,61,62,63,64 від 18.04.2016, на підставі яких 22.04.2016 державним реєстратором ГТУЮ м. Києва ОСОБА_13. було відкрито розділи про реєстрацію нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_3, посилаючись на т, що в пред'явленій їй копії довідки № 56 від 18.04.2016 було виконано не її підпис та штамп печатки, якою користувався її попередник ОСОБА_15 На разі триває збір матеріалів для порівняльного дослідження підписів та печаток у цих довідках в межах технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи. Факт придбання половини будинку, збудованої по АДРЕСА_1 новим на той час членом ОСОБА_5 свідок не заперечила.

Крім цього, будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_17 показав, що він вступив у 2004 року до кооперативу ІНФОРМАЦІЯ_1». Кооперативом була надана у користування земельна ділянка, за адресою АДРЕСА_1 (на перехресті вул. Центральна та Затишна), площею 0,09 га, відповідно до довідки №199/с виданої СДК ІНФОРМАЦІЯ_1». На його земельній ділянці було побудовано один будинок (умовно поділений на чотири квартири). Приблизно на прикінці 2017 року він звернувся до голови правління ОСОБА_16 з заявою про вихід з кооперативу. Голова кооперативу зібрала збори членів кооперативу для розгляду питання про виключення з кооперативу. На даних зборах було заслухано звернення про виключення членів кооперативу та передачі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 власникам будівель ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які були присутні на даних зборах. Членами правління кооперативу «Охідея-3» одноголосно було прийнято рішення про виключення його з членів кооперативу та включення двох нових членів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Відповідно до рішення членів правління земельна ділянка по АДРЕСА_1 умовно була поділена на дві частини одна частина ОСОБА_5 закріплено адресу АДРЕСА_11, інша частина була закріплена за ОСОБА_2 (АДРЕСА_1). Ділянка в СДК ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 знаходилась на перехресті двох вулиць Центральної та Затишної. Відповідно до розташуванні даної ділянки на перехресті вулиць, ділянка з інших двох боків мала межі з сусідніми ділянками інших членів кооперативу ІНФОРМАЦІЯ_1». По вул. Затишній, наступною земельною ділянкою після моєї була ділянка за адресою АДРЕСА_2 члена кооперативу ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_20, наступним за нею була земельна ділянка члена кооперативу ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_19. На земельній ділянці, що була закріплена за ОСОБА_20 приблизно у 2016 було залито фундамент під будівництво будинку, який до теперішнього часу не збудований.

Вищевказані факти ставлять під сумнів законність державної реєстрації нерухомого майна, розташованого за адресами: АДРЕСА_3. В свою чергу ОСОБА_2 впродовж 2018-2019 років реалізував решту садових будинків, придбані ним на підставі Договорів дарування третім особам, видаючи один і той самий будинок по АДРЕСА_3 як будинок з номерами №12а/1, №12а/2, №12а/3, №12а/4, що не відповідає дійсності. У зв'язку із цим, між реальними власниками та новими, введеними в оману власниками квартир цього ж будинку виник майновий спір.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається із справи за клопотанням слідчого про накладення арешту, заявники до суду під час розгляду зазначеного клопотання за вимогою слідчого не викликалися, як власник майна був викликаний потерпілий ОСОБА_5. Таким чином, в силу ч. 1 ст. 174 КПК України, заявники наділені правом на звернення до слідчого судді з клопотаннями про скасування заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Хоча статтею 1 Протоколу № 1 не передбачено чіткого переліку процедурних вимог, зміст статті слід тлумачити таким чином, що особам, які постраждали внаслідок втручання у їх "майно", повинна бути надана розумна можливість подати свою справу до відповідальних органів з метою ефективно оскаржувати ці заходи, посилаючись, в залежності від обставин, на неправомірність або свавільну й необгрунтову поведінку (G.I.E.M. S.R.L. and Others v. Italy (по суті) [ВП], § 302; Yildirim v. Italy (ухв.); AGOSI v. theUnitedKingdom, §§ 55 and 58-60; AirCanada v. the United Kingdom, § 46; Arcuri and Others v. Italy (ухв.); Rielaand Others v. Italy (ухв.)).

Встановлюючи, чи може така умова бути задоволена, суд повинен зайняти узагальнену позицію щодо застосованих процедур (AGOSI v. the United Kingdom, § 55; Bowler International Unit v. France, §§ 44-45; Jokela v. Finland, § 45; Denisova and Moiseyeva v. Russia, § 59; Microintelect OOD v. Bulgaria, § 44).

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться недоторканність права власності.

Згідно ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що заявники та інші власники майна, а саме житлових будинків щодо якого були вжиті заходи забезпечення кримінального провадження, останні набули на підставі оплатних та безоплатного правочинів, які наразі не оспорені та не скасовані у встановлено законом порядку, зареєстровані відповідно до вимог законодавства і така реєстрація є чинною.

Крім того, вказані особи зробили ремонти у житлових приміщеннях, уклали договори з обслуговуючими організаціями про надання житлово - комунальних послуг, які оплачують у встановленому законом порядку і постійно,протягом тривалого часу проживають у належних їм житлових приміщеннях.

Згідно ч. 12 ст. 170 КПК України, заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Слідчим у клопотанні, а також під час розгляду останнього не було зазначено та повідомлено слідчого суддю, про зазначені обставини, між іншим слідчий просив розглянути клопотання за відсутності власників майна, що у даному випадку слідчий суддя розцінює як недобросовісну поведінку.

Враховуючи зазначені обставини рішення слідчого судді про заборону будь яким особам проводити будівельні та ремонтні роботи у зазначених об'єктах нерухомості постановлено необґрунтовано, оскільки власники майна на законних підставах проживають у житлових приміщенняхі вжиті обмежувальні заходи становлять пряму перешкоду у використанні власниками своєї власності, що прямо заборонено законом.

Що стосується накладення арешту на майно, слідчий суддя також вважає, що вказаний захід слідчим суддею вжито необґрунтовано за відсутності повної та достовірної інформації про обставини, які склалися між власниками житлових приміщень. Так, у Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді у судді Трусової Т.О. перебуває цивільні справа № 753/237/19 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, про витребування майна з чужого незаконного володіння. Суть даного позову полягає в тому, що на земельній ділянці, яка не була виділена садовому кооперативу на час будівництва, було побудовано два об'єкти нерухомості поділені по чотири частині (таунхауси). Реєстрація вказаних об'єктів проводилась фактично одночасно. ОСОБА_5. стверджує, що йому належить частина вже збудованого будинку, про долю якого він в силу особистих обставин не опікувався, проте коли обставини змінились, приїхав на об'єкт та встановив, що там проживають інші особи. В свою чергу, ОСОБА_2 стверджує, що ОСОБА_5. купував частину об'єкту нерухомості, яка знаходиться поруч, а саме ту частину, де ОСОБА_2 також має частину власності, і цей об'єкт не було остаточно збудовано.Оскільки ОСОБА_2 мав у власності на земельній ділянцій інші побудовані об'єктинерухомості розташовані поруч, він відчужив останні за оплатними правочинами теперішнім власникам майна. Отже, вбачається, що претензії потерпілого ОСОБА_5 направлені до власників майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 За таких обставин, підстави для накладення арешту на об'єкти нерухомості інших власників майна взагалі не мали місця і під час судового засідання слідчим не надано обґрунтованих пояснень щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчим ставляться під сумнів, зокрема і достовірність довідки виданої ОСОБА_5, для реєстрації прав власності на майно, що зокрема зазначено у письмових поясненнях слідчого. Крім того, під час розгляду даних клопотань та дослідження частини матеріалів кримінального провадження було встановлено, що доводи слідчого щодо підробки документів ґрунтуються на показах голови садового кооперативу, які є різними щодо осіб, які були та є членами кооперативу та їх кількості і які в свою чергу не були у повному обсязі додані до клопотання про накладення арешту, що ставить під сумнів достовірність показань допитаної особи, які потребують додаткового аналізу та перевірки, зокрема і шляхом проведення судової експертизи. Отже, за обставин наведених вище навіть претензії самого потерпілого ОСОБА_5 щодо правомірної реєстрації майна, на яке претендує останній, є юридично неспроможними. Також, мають місце покази іншого голови садового кооперативу, який підтверджує достовірність виданих документів.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що, що долучені до клопотання слідчого про арешт майна копії технічних паспортів на садові будинки, на які претендує потерпілий, містить суперечливі дані щодо технічних характеристик та місцерозташування таких об'єктів, що також потребує додаткової перевірки. Висновки з даного приводу та аналіз таких обставин слідчим наразі не проведено і обґрунтованих пояснень слідчому судді з даного питання не надано. Також слідчим не надано обґрунтованих пояснень з приводу чи мала місце перевірка різниці вартості майна, оскільки під час вчинення правочинів щодо набуття у власність об'єктів нерухомості вартість майна зареєстрованого за ОСОБА_5 є значно меншою ніж та, що зазначена при оцінці такого майна під час набуття права власності іншими особами. Зазначені обставини підлягають безумовній перевірці, з метою встановлення, на якій саме частині земельної ділянки дійсно був розташований об'єкт більшою вартістю на час проведення оцінки та реєстрації правочинів.

Слідчим суддею встановлено, що наразі предметом розгляду вище вказаної цивільної справи є саме встановлення, на якій саме земельній ділянці було придбано об'єкт нерухомості потерпілим ОСОБА_5, чи дійсно останній здійснював будівництво об'єкту нерухомості (стадія готовості), в яких наразі проживають інші особи, або потерпілий здійснював будівництво об'єкту, який знаходиться на земельній ділянці поруч і частина якого, як стверджує відповідач у справі ОСОБА_2, що підтвердив і в даному судовому процесі, а також під час надання показів слідчому, належить саме потерпілому.

Враховуючи, що всі вище зазначені обставини не були перевірені під час розгляду клопотання про накладення арешту,черезненадання слідчимповних даних та відсутності в судовому засіданні інших власників майна, що потягло за собою порушення змагального процесу,рішення про накладення арешту слідчим суддею не може вважатися обґрунтованим.

Враховуючи приписи цивільного законодавства правомірність володіння майном не може ставитися під сумнів, доки судом не встановлено інше і правочини щодо правомірності такого володіння та реєстрація не скасовані. Крім того, за позовом потерпілого у цивільному провадженні за наявності підстав та відповідної заяви позивача, судом можуть бути вжиті заходи для забезпечення позову.

Слідчий суддя вважає слушними доводи заявників про юридичну неспроможність постанов слідчого про визнання об'єктів нерухомого майна речовими доказами у кримінальному провадженні від 20.08.2019 та 18.09.2020, виходячи з наступного.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про місце і час прийняття постанови прізвище; ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову ; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови ; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

З постанов слідчого про визнання об'єктів нерухомого майна речовими доказами у кримінальному провадженні, вбачається, що в мотивувальнихчастинах останніх не міститься відомостей прозміст обставин, які є підставами для прийняття постанов, а також мотивівїх прийняття та обґрунтування. Зокрема в постановах зазначено лише те, що потерпілий звернувся із заявою про те, що останньому перешкоджають користуватися належним йому майном,іншої аргументації для визнання об'єктів нерухомості речовими доказами постанови не містять. У постановах не зазначено, чи є об'єкти нерухомого майна знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі не є предметом, який був об'єктом кримінально-протиправних дій, грошима, цінностями чи іншими речами, набутими кримінально-протиправним шляхом.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наразі за таких обставин підстави вважати, що майно на яке накладено арешт відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України відсутні, що перешкоджає встановити баланс між законною метою вжитих заходів забезпечення кримінального провадження, яка лежить в основі та правами осіб на яких було покладено тягар санкцій.

Враховуючи вище наведене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вжиті слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження є необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт та заборону щодо нерухомого майна, а саме: садовий будинок АДРЕСА_3 - реєстраційний номер нерухомого майна 910579480363 зареєстрований за ОСОБА_5; садовий будинок АДРЕСА_4 - реєстраційний номер нерухомого майна 910567080000 зареєстрований за ОСОБА_5; садовий будинок АДРЕСА_5 - реєстраційний номер нерухомого майна 910551380363 зареєстрований за ОСОБА_2; садовий будинок АДРЕСА_6 - реєстраційний номер нерухомого майна 910624580363 зареєстрований за ОСОБА_2; садовий будинок АДРЕСА_7 - реєстраційний номер нерухомого майна 910354780363 зареєстрований за ОСОБА_4; садовий будинок АДРЕСА_8 - реєстраційний номер нерухомого майна 910616980000 зареєстрований за ОСОБА_21; садовий будинок АДРЕСА_9 - реєстраційний номер нерухомого майна 910609580363 зареєстрований за ОСОБА_1; садовий будинок АДРЕСА_10 - реєстраційний номер нерухомого майна 910600580363 зареєстрований за ОСОБА_6 накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К. від 01.10.2020.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: