Вирок № 92651990, 05.11.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/3039/19

Провадження №1-кп/523/497/20

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

05.11.2020 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

Головуючого судді Шкуренкова М.В.

за участю секретарів Заболотної Л.І, Мица А.С., Нужної І.А., Одарій В.В.,

Захар`єва І.В., Решетняк В.А.

прокурорів Галіцина О.С., Пархоменко С.О., Атаманенко І.В.,

Онищенко О.Г.

Захисників Галкіна К.О., Сокол Т.В., Дерев`янко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінальних проваджень №12019161490000269 від 11.02.2019 року, №12019161490000216 від 05.02.2019 року та №12019161490000229 від 06.02.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

по звинуваченню в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в ніч на 19.01.2019 року, точний час досудовим розслідуванням та судовим слідством встановити не надалось можливим, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу через відкриту хвіртку, проник на територію подвір`я приватного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де, шляхом вільного доступу, через відкриті вхідні двері, проник до приміщення вищевказаного будинку, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: телевізор марки «Philips» чорно-сірого кольору с/н HJ4A0804547761 вартістю 5000 гривень та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

Крім того, 05.02.2019 року приблизно о 03 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_4, перебуваючи біля входу в під`їзд №3 зазначеного будинку, побачивши транспортний засіб, а саме мопед марки «HONDA» чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , який був причеплений велосипедним замком до металевих сходів, демонтував вищевказаний велосипедний замок, таким чином, заволодів вказаним мопедом шляхом штовхання його за допомогою фізичної сили з прилеглої території будинку АДРЕСА_4, перемістивши його до перехрестя провулку Бадаєва та 3-го Вапняного провулку, де розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 19500 гривень.

Після цього, ОСОБА_1 06.02.2019 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, діючи повторно, маючи протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме: мопедом марки «HONDA» чорного кольору, шасі № НОМЕР_3 , вартістю 10000 гривень, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , прибув до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , проник до його подвір`я, хвіртка якого була зачинена, далі, шляхом демонтажу зняв металеву хвіртку з петель, яка перешкоджала вільному доступу, та не маючи ані дійсного, ані уявного права на розпорядження чи керування вказаним вище мопедом, котив його за межі подвір`я за допомогою фізичної сили, тим самим встановивши контроль над даним транспортним засобом, незаконно заволодівши ним. У подальшому ОСОБА_1 із зазначеним мопедом марки з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 10000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 , на початку судового слідства, визнав провину частково, а саме повністю визнав крадіжку телевізора та мопеду, що належить ОСОБА_4 , пояснивши обставини скоєння цих злочинів. Що стосується мопеду, який належав ОСОБА_3 , то після дослідження доказів по провадженню, а також допиту потерпілого та свідків, ОСОБА_1 свою провину визнав повністю та щиро покаявся у скоєному.

Допитаний у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що взимку 2019 року, він увійшов до будинку №22 по вул. Обривистій в м.Одесі, двері якого були відчинені. Звідти він викрав телевізор, який потім було повернуто власнику. Крім того, мопед по вул..Нікітіна (Хонда дио черного кольору), який він 06.02.2019 року викотив з подвір`я був ним поміняний на велосипед та 1000 гривень, так як йому потрібні були гроші на лікування бабусі. Крім того, після допиту потерпілого та свідків, обвинувачений визнав провину щодо крадіжки мопеду (Хонда) по вул..Слобідська в м.Одесі, та пояснив, що 05.02.2019 року він зірвав тросик та укотив зазначений транспортний засіб, який пізніше продав за 1500 гривень. Таким чином винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті.

Окрім повного визнання своєї провини обвинуваченим у скоєні злочинів, передбачених ст. 185 ч.3, 289 ч.2 КК України, його вина у зазначених злочинах в повному обсязі підтверджується показами потерпілих, свідків та матеріалами справи дослідженими у судовому засіданні:

-Свідченнями потерпілого ОСОБА_3 , який підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті та пояснив суду, що звечора він залишив свій мопед «Хонда» застібнутим замком із тросом до металевих сходів, після чого вранці 05.02.2019 року, виходячи на роботу він не побачив мопед на місці його зберігання. Також пояснив, що мопед був повністю у справному стані. Крім того надав суду заяву про відшкодування збитків з боку обвинуваченого та, щодо відсутності претензій до останнього. Просив обрати йому покарання не пов`язане із позбавленням волі.

-Свідченнями потерпілого ОСОБА_4 , який по суті пояснив, що 05.02.2019 року приблизно о 21-22.00 годині він повернувся додому та залишив свій мопед «Хонда дио» у дворі будинку АДРЕСА_3 із заблокованим кермом. Зранку сусід сказав, що пропав його мопед, крім того хвіртка була знята з петель. Він взяв у сусідів відеозаписи з камер спостереження та відніс їх до поліції. Переглядаючи записи з камер він впізнав крадія, а саме обвинуваченого ОСОБА_1 , так як раніше добре його знав. Надав суду заяву, щодо відшкодування матеріального та моральних збитків в повному обсязі. Просив обрати ОСОБА_1 покарання не пов`язане із позбавленням волі.

-Свідченнями свідка ОСОБА_6 , який пояснив суду, що одного дня, біля 9.00 ранку він йшов на роботу та побачив ОСОБА_1 біля спуску на нефтебазу, який намагався завести мопед. Він зупинився, запитав щодо мопеду, ОСОБА_1 пояснив, що то його мопед, після чого вони домовились, щодо його придбання та свідок придбав його у ОСОБА_1 за 1000 гривень, оскільки той не заводився. Також пояснив, що зазначений мопед був поламаний та він його продав по запчастинах. ОСОБА_1 він знає усе життя, оскільки вони живуть в одному районі.

Крім того, провина ОСОБА_1 також доводиться матеріалами справи дослідженими в судовому засіданні:

-Накладною №049 від 03.09.2008 року, щодо придбання мопеду «Хонда дио» потерпілим ОСОБА_4

-Талоном власника мопеда №НОМЕР_4 від 03.09.2008 року на ім`я ОСОБА_4

-Протоколом огляду місця події від 05.02.2019 року, щодо огляду ділянки за адресою АДРЕСА_4 .

-Протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 05.02.2019 року від потерпілого ОСОБА_3

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.02.2019 року із відеозаписом зазначеної слідчої дії, в ході якого ОСОБА_1 пояснив яким чином він викрав мопед з АДРЕСА_4, а також пояснив, що в подальшому продав його малознайомому ОСОБА_6 .

Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати:

-По епізоду від 19 січня 2019 року - по ст.185 ч.3 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до житла;

-По епізоду від 05.02.2019 року - по ст.289 ч.2 КК України за ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно;

-По епізоду від 06.02.2019 року - по ст.289 ч.2 КК України за ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, пов`язаному з проникненням у інше сховище, та винуватість обвинуваченого у скоєних злочинах доказана повністю.

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєних злочинів, що відноситься згідно ст.12 КК України до тяжких злочинів, наслідки для потерпілих, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працює, має міцні соціальні зв`язки, характеризується з позитивного боку, провину визнав, матеріальні збитки потерпілим відшкодував, щиро покаявся.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.

Обставини, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання - відсутні.

Обставини, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання - щире каяття та відшкодування матеріальних збитків потерпілим.

Згідно ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Під час винесення вироку, судом прийняті до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді 5-ти років позбавлення волі, думку потерпілих, які вважали за необхідне обрати обвинуваченому покарання не пов`язане із позбавленням волі, думку захисника та обвинуваченого, які просили обрати покарання із застосуванням ст.75 КК України, не пов`язане із позбавленням волі.

Цивільні позови не заявлялись, експертизи по провадженню не проводились, витрати на залучення експертів відсутні.

Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання:

-По ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі;

-По ч. 2 ст.289 КК України у вигляді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих покарань більш суровим, остаточно покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком на 3-ри (три) роки.

Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили змінити міру запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши ОСОБА_1 з під варти у залі суду. Після набрання вироком законної сили - міру запобіжного заходу - скасувати.

Скасувати арешт на телевізор «Philips», який було накладено ухвалою слідчого судді від 19.02.2019 року, та вважати його повернутим потерпілому ОСОБА_2 за належністю.

Речові докази, а саме накладну №049 від 03.09.2008 року, CD-R диск із записом слідчого експерименту від 26.02.2019 року - зберігати в матеріалах провадження.

Пластиковий уламок, наданий потерпілим ОСОБА_4 - знищити.

Матеріали кримінальних проваджень №12019161490000269 від 11.02.2019 року, №12019161490000216 від 05.02.2019 року та №12019161490000229 від 06.02.2019 року - зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.

Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.

На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.

Суддя: